Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №752/9835/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/9835/26Головуючий у І інстанції: Первушина О.С.

Провадження №33/824/3718/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28липня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 10червня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 10червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Не погоджуючись з даним рішенням судді, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, щоперша спроба проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер була невдалою, після чого було проведено повторне продування з використанням того самого мундштук, що свідчить про порушення процедури огляду.

Поряд з цим, звертає увагу суду на те, що за результатами проведеного огляду встановлено наявність в організмі алкоголю в кількості 0,32 проміле, тобто лише на 0,12 проміле перевищено мінімально допустимий показник, що може бути і похибкою.

Також зазначає, що з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції не вбачається, що у неї наявні будь-які ознаки алкогольного сп`яніння.

Крім цього звертає увагу на те, що даний відеозапис не містить підтвердження порушення нею Правил дорожнього руху України, зокрема проїзд на заборонний сигнал світлофору.

За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в її діяхскладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення,заслухавши пояснення ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги,суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що вона07квітня 2026 року о22 год. 32 хв.,керувалаавтомобілем «ToyotaAvensis»д.н.з. НОМЕР_1 ,поблизу будинку №36 по вул. Набережно-Корчуватськійв м. Києві у стані алкогольногосп`яніння, чим порушила п.2.9а Правил дорожнього руху України, що є складом адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідила обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та дійшла обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» ПДР суд послався на наявні в матеріалах справи докази, а саме на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 634780 від 07.04.2026 року, результати огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного за допомогою приладу Drager, яким зафіксовано наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю в кількості 0,32 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, підписаного нею без зауважень та застережень, дані відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, та інші докази, наявні в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

Зокрема, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, підписаний нею без застережень, відповідає вимогам ст.256 КУпАП та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.

Згідно чеку-роздруківки з приладу, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, в організмі останньоївиявлено наявність алкоголю в кількості 0,32 проміле. У відповідній графі наявний підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з результатами огляду.

Із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 через порушення Правил дорожнього руху, а саме проїзд на заборонний сигнал світлофору. За вказане порушення поліцейським було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному порядку.

Відсутність на відеозаписі моменту проїзду на заборонний сигнал світлофора не свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не спростовує інших доказів, наявних у матеріалах справи.

Надаючи оцінку доводам апелянта про безпідставність проведення огляду на стан сп`яніння, суд апеляційної інстанції враховує, що під час спілкування з водієм у працівників поліції виникла обґрунтована підозра щодо перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці ОСОБА_1 погодилася. За результатом огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного приладу Drager, встановлено наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю в кількості 0,32 проміле. Проти результатів проведеного огляду ОСОБА_1 не заперечувала, проходити повторний огляд у лікаря нарколога відмовилася.

Також працівниками поліції у складеному акті огляду на стан сп`яніння зазначено ознаки алкогольного сп`яніння, які вони виявили у ОСОБА_1 в ході спілкування з нею,а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Цим самим спростовуються доводи ОСОБА_1 про відсутність у неї ознак алкогольного сп`яніння.

Посилання ОСОБА_1 на те, що перша спроба проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» була невдалою, а повторне продування здійснювалося з використанням того ж самого мундштука, не свідчить про недопустимість отриманого результату огляду та не ставить під сумнів його достовірність.

Сам по собі факт проведення повторної спроби огляду у зв`язку з невдалим першим продуванням не є порушенням порядку проведення огляду, а доводи про можливий вплив використання того самого мундштука на результат огляду мають характер припущень та не підтверджені жодними належними доказами.

Не заслуговують на увагу і доводи щодо незначного перевищення допустимого рівня алкоголю. Результат огляду 0,32 проміле є вищим за встановлений законодавством допустимий рівень 0,2 ‰, а тому не спростовує факт наявності у водія стану алкогольного сп`яніння. При цьому припущення ОСОБА_1 про те, що різниця у 0,12 ‰ могла бути зумовлена похибкою приладу, не спростовує результату проведеного огляду та не підтверджене жодними об`єктивними даними.

Таким чином, наведені доводи апеляційної скарги ґрунтуються виключно на припущеннях та не спростовують належності й допустимості результату огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2026 року, ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а ОСОБА_3 апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Мосьондз