Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №939/1148/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №939/1148/26Головуючий у І інстанції: Стасенко Г.В.

Провадження №33/824/3170/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29липня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 20 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 20 травня 2026 рокуОСОБА_2визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього, за правилами ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Горбаченко М.О. в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує, що як вбачається з матеріалів справи про адміністративні правопорушення та тексту оскаржуваної постанови, судом першої інстанції взагалі не досліджено та не підтверджено належними доказами сам факт перебування ОСОБА_2 за кермом автомобіля «ЗАЗ LANOS» 01 квітня 2026 року о 22:00.

Також звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутній безпосередній відеозапис фіксації руху автомобіля, ДТП чи перебування ОСОБА_2 на місці водія. Натомість, наявний у матеріалах справи відеозапис фіксує лише події, які відбуваються вже з 22 год. 56 хв., тобто через 56 хвилин після виклику, коли автомобіль вже знаходився біля паркану, а також конфлікт ОСОБА_2 з працівниками поліції та застосуванням ними спецзасобів.

За результатами апеляційного переглядупроситьоскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 ч.1 ст.130 КУпАП скасувати та закрити провадження, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 та його захисника Горбаченко М.О. на підтримку поданої апеляційної скарги,проаналізувавши викладені у ній доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні п.п. 2.9(а) та 12.1 Правил дорожнього руху.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_2 визнано судом винуватим у тому, що він 01 квітня 2026 рокуо 22 годинів с. Загальці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 28-а, керуючитранспортним засобом марки «ЗАЗ LANOS»,д.н.з. НОМЕР_1 , допустив порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив наїзд на сходи, що призвело до пошкодження транспортного засобу з матеріальними збитками. Зазначеними діями водій ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_2 01 квітня 2026 року о 22 год., в с. Загальці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 28-а, впорушення п.2.9(а) ПДР керувавтранспортним засобом марки «ЗАЗ LANOS»,д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

За висновками суду, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629813 від 02.04.2026 року та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629801 від 02.04.2026 року, складеними уповноваженою на те особою, які відповідають вимогам ст.256 КУпАП та містять усі необхідні дані, на підставі яких можливо встановити фактичні обставини вчинених правопорушень;

- чеком приладу AlcotestDrager№6820 ARSM-0869, тест 104, яким зафіксовано наявність в організмі ОСОБА_2 алкоголю в кількості 2,01 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції від 01.04.2026 року;

- схемою місця ДТП від 01.04.2026 року;

- поясненнями свідків;

- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції;

- рапортами працівників поліції.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

Пунктом 2.9(а) Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Викладені в протоколі від 02.04.2026 року обставини проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп`яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який долучений до протоколу і міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що поліцейським, у зв`язку з встановленими явними ознаками алкогольного сп`яніння, запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, роз`яснено підстави для проведення такого огляду та наслідки відмови від його проходження. На вимогу працівника поліції ОСОБА_2 пройшов такий огляд на місці зупинки за допомогою спеціального приладу AlcotestDrager, в результаті якого встановлено наявність в його організмі алкоголю в кількості 2,01 проміле.

Оскільки ОСОБА_2 в порушення п.2.9а ПДР України керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вважає наявні в матеріалах справи докази належними, допустимими та такими, що в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

ДоводиОСОБА_2 та його захисника про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом за вказаних у протоколах обставин, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах провадження наявні достатні докази, якими підтверджується факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, тобто адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.До того ж така позиція сторони захисту спростовується показаннями свідків та відеозаписом, наявним в матеріалах справи, з якого вбачається, що ОСОБА_2 жодним чином не заперечував того, що саме він керував транспортним засобом за вказаних у протоколах обставин.

Доводи захисника про те, що на відеозаписі відсутній момент ДТП,суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на те, що працівники патрульної поліції приїхали за викликом вже після настання ДТП, а тому не могли фізично зафіксувати порушення. Однак за фактом порушення п.12.1 ПДР було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 , а також долучені докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Факт керування транспортним засобом підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, поясненнями свідків, матеріалами щодо дорожньо-транспортної пригоди, відеозаписом, на якому зафіксовані подальші обставини події, а також іншими матеріалами справи, які у своїй сукупності узгоджуються між собою та підтверджують викладені у протоколах обставини.

Водночас захисником не наведено жодних об`єктивних даних, які б свідчили про те, що транспортним засобом у момент події керувала інша особа, або які б спростовували встановлені судом обставини. Саме лише посилання на відсутність на відеозаписі моменту керування не є достатнім для висновку про недоведеність факту керування.

З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі.

Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Бородянського районного суду Київської області від 20 травня 2026 року, якоюОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього, за правилами ст.36 КУпАП,адміністративне стягнення,у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Мосьондз