Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 23 липня 2026 р.
Справа: №758/1914/26
Суддя: Мосьондз Іван Анатолійович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №758/1914/26Головуючий у І інстанції: Денисов О.О.
Провадження №33/824/3867/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24липня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Клочкової А.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 16квітня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням судді, захисник Клочкова А.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, щоне направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, свідчить про недотримання встановленого законом порядку огляду, та недійсність огляду в силу приписів ч.5 ст.266 КУпАП, що у свою чергу безпосередньо вказує на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Також зазначає, що протягом усього часу спілкування із працівником поліції ОСОБА_1 поводив себе спокійно, координація рухів та мови у нього не порушена.
Звертає увагу на те,що з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що поліцейські не повідомили жодної ознаки, яка б давала їм підстави для необхідності проведення відповідного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння.
Також, як вважає захисник,матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в день та час, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім цього, за доводами захисника, з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що поліцейські неодноразово примусово вимикали відеореєстратори, а також не зафіксували всі обставини події, зокрема: факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , всього процесу оформлення адміністративного матеріалу і спілкування з ОСОБА_1 , що дає підстави вважати наявний в матеріалах справи відеозапис неналежним та недопустимим доказом у справі.
Стверджує, що матеріали справи не містять жодних доказів і про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після проведення огляду на стан сп`яніння.
За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом із апеляційною скаргою захисник Клочкова А.О. подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, перебуває на військовій службі в ЗСУ на позиціях в зоні бойових дій без зв`язку та мобільного інтернету, що позбавило його можливості бути належним чином повідомленим про час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього судом першої інстанції, прибути в судове засідання та отримати копію постанови.
Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки обставини, на які посилається апелянт, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
З цих підстав суд задовольняє клопотання захисника Клочкової А.О. та поновлює строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення,заслухавши пояснення захисника Полянчука А.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги,суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він06 січня 2026 року о23 год. 48 хв.,керував автомобілем «Шкода`д.н.з. НОМЕР_1 ,попроспекту Свободи, 3в місті Києві у стані алкогольногосп`яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, що є складом адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» ПДР суд послався на наявні в матеріалах справи докази, а саме на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 560688 від 07.01.2026 року, результати огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного за допомогою приладу Drager, яким зафіксовано наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю в кількості 0,69 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, підписаного ОСОБА_1 без зауважень та застережень, дані відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, та інші докази, наявні в матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Зокрема, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, підписаний ним без застережень, відповідає вимогам ст.256 КУпАП та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Згідно чеку-роздруківки з приладу, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, в організмі останньоговиявлено наявність алкоголю в кількості 0,69 проміле. У відповідній графі наявний підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з результатами огляду.
Із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції під`їхали до нерухомого автомобілю, біля якого, зі сторони водійського сидіння, перебував ОСОБА_1 , який повідомив працівниками поліції, що наїхав на бордюрний конус.
В ході спілкування з водієм у працівників поліції виникла обґрунтована підозра щодо перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці ОСОБА_1 погодився, та на запитання працівників поліції не заперечував, що вживав алкоголь. За результатами огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного приладу Drager, встановлено наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю в кількості 0,69 проміле. Проти результатів огляду ОСОБА_1 жодним чином не заперечував, проходити повторний огляд у лікаря нарколога відмовився, та не заперечував з приводу того, що саме він керував вказаним у протоколі транспортним засобом.
Цим самим спростовуються доводи захисника Клочкової А.О. про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Шкода» за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
Також наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції спростовуються і доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, оскільки водій погодився із результатами огляду на місці, в зв`язку з чим у поліцейських не виникало обов`язку доставити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення повторного огляду.
Доводи захисника про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він не є безперервним, не відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки відеозапис є таким, що в повній мірі відображає події, що мали місце під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . До того ж, сам ОСОБА_1 не заперечує того факту, що у вказаних у протоколі місці та час він проходив огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Drager.
Також працівниками поліції у складеному акті огляду на стан сп`яніння зазначено ознаки алкогольного сп`яніння, які вони виявили у ОСОБА_1 в ході спілкування з ним,а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Цим самим спростовуються доводи захисника. про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.
Та обставина, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом працівниками патрульної поліції, не впливає на правильність прийнятого судом рішення.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Клочкової А.О. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз
Оригінал: reyestr.court.gov.ua