Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №289/595/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/595/26

Номер провадження 1-кп/289/149/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12026060670000045 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, маючий на утриманні трьох малолітніх дітей, не одружений, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 , раніше судимий, а саме вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 21.01.2026 за ст.126-1, ч.1 ст.162, ч.1 ст.382, ст.390-1 КК України, до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки,-

-у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи раніше судимим за вчинення домашнього насильства, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив домашнє насильство за наступних обставин.

В порушення вимог ст.28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», перебуваючи на профілактичному обліку в секторі превенції ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирської області за вчинення домашнього насильства з 18.04.2023 року, безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне та економічне насильство по відношенню до колишньої співмешканки ОСОБА_6 , з якою він спільно проживав, однак не перебував у шлюбі, що призвело до психологічних страждань ОСОБА_6 , розладу її здоров`я та погіршення якості життя останньої, а саме ОСОБА_4 неодноразово, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до ОСОБА_6 , дії виражені у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, пошкодженні її майна, тим самим викликав у останньої побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Вказаними діями ОСОБА_4 завдав своїй колишній співмешканці шкоду психічному здоров`ю, а також вказані дії призвели до психологічних страждань останньої, погіршення якості її життя, оскільки ОСОБА_6 тривалий час перебуває у пригніченому та тривожному стані.

Так, 23.02.2026 близько 16 год. 00 хв. та 24.02.2026 близько03 год. 30 хв. ОСОБА_4 в житловому будинку по АДРЕСА_2 , повторно вчинив домашнє насильство відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 , а саме ображав останню нецензурними словами, кидався битися, чинив психологічний тиск, спалив сумку ОСОБА_6 із належними їй коштами в сумі 3000 грн., внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

У зв`язку з вчиненням домашнього насильства ОСОБА_6 викликала працівників поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Надалі, постановою Радомишльського районного суду від 06.03.2026 ОСОБА_4 визнано винним за ч.3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 7діб адміністративного арешту.

Незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності та маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 , 09.03.2026 близько 16 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в житловому будинку по АДРЕСА_2 в черговий раз вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство у формі економічного та психологічного насильства, а саме ображав словами нецензурної лайки, кидався битись, погрожував фізичною розправою, розкидав та пошкодив речі, чинив психологічний тиск.

В подальшому, 11.03.2026 близько 10 год 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку по АДРЕСА_2 , в присутності спільної малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство економічного характеру, яке виразилось в пошкодженні речей потерпілої.

Не припиняючи свої злочинні дії, того ж дня близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку по АДРЕСА_2 повторно вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство економічного та психологічного характеру, що виражалось в розбитті шибки вікна на кухні та образах словами нецензурної лайки потерпілої.

Крім того, 12.03.2026 близько 01 год. 00 хв. години ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в житловому будинку по АДРЕСА_2 вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство економічного та психологічного характеру, що виразилось у псуванні продуктів харчування та побутової хімії, образах словами нецензурної лайки ОСОБА_6 .

В подальшому, 15.03.2025 близько 10 год. 00 хв. в житловому будинку по АДРЕСА_2 повторно вчинив домашнє насильство відносно колишньої співмешканки ОСОБА_6 , а саме ображав останню нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, розкидав по будинку особисті речі потерпілої та розбив її посуд, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

У зв`язку із вчиненням домашнього насильства ОСОБА_6 викликала працівників поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Надалі, постановою Радомишльського районного суду від 11.04.2025 ОСОБА_4 визнано винним за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт.

В подальшому, 15.03.2026 близько 07 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в житловому будинку по АДРЕСА_2 вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство економічного та психологічного характеру, а саме розбив вікно в будинку та ображав словами нецензурної лайки ОСОБА_6 .

Також, 16.03.2025 о 19 год. 45 хв., ОСОБА_4 в житловому будинку по АДРЕСА_2 , повторно вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 , а саме ображав останню нецензурними словами, розкидав особисті речі, пошкодив посуд, чинив психологічний тиск, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

У зв`язку із вчиненням домашнього насильства ОСОБА_6 викликала працівників поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Надалі, постановою Радомишльського районного суду від 18.04.2025 ОСОБА_4 визнано винним за ч.3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 гривень 00 копійок.

Окрім того, 19.03.2026 близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в житловому будинку по АДРЕСА_2 вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство економічного та психологічного характеру, а саме розбив вікно та ображав словами нецензурної лайки потерпілу.

Також, того ж дня близько 24 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в житловому будинку по АДРЕСА_2 вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство економічного та психологічного характеру, а саме: розбив вікно в будинку та ображав словами нецензурної лайки потерпшу.

У зв`язку із вчиненням ОСОБА_4 систематичного психологічного та економічного насильства щодо своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 , з якою винний перебував у сімейних відносинах, вказані дії призвели до розладів її здоров`я, погіршення якості життя потерпілої, а також до психологічних страждань останньої.

Своїми умисними діями, що виразились в умисному систематичному вчиненні психологічного та економічного насильства щодо іншої особи, з якою обвинувачений перебував у сімейних відносинах, яке призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушеннявизнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та відповідаючи на запитання учасників, надав покази, які відповідають висунутому обвинуваченню в об`єднаному кримінальному провадженні. Розкаявся у вчиненому.

Водночас, за клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим та його захисником судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і не має сумнівів у добровільності та істинності їхніх позицій. При цьому, ОСОБА_4 та іншим учасникам процесу судом роз`яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Крім визнавальних показань ОСОБА_4 , у судовому засіданні було досліджено характеризуючи матеріали на обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 раніше судимий та вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, має молодий вік, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працює, характеризується за місцем проживання негативно, на обліку лікаря психіатра не перебуває, визнав повністю вину, щиро розкаявся у скоєнні даного кримінального правопорушення.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставинами, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 є перебування в стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення в присутності дітей, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах та рецидив злочинів.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення стороною обвинувачення доведена повністю "поза розумним сумнівом".

За таких обставин, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному систематичному вчиненні психологічного та економічного насильства щодо ОСОБА_6 , з якою обвинувачений перебував у сімейних відносинах, яке призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої і кваліфікує ці дії за ст.126-1 КК України.

При обранні обвинуваченому міри та визначення розміру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог статті 12 КК України до нетяжкого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого.

Отже, приймаючи до уваги зазначені обставини у їх сукупності, позицію прокурора, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КК України, суд вважає, що необхідним покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, буде покарання у виді позбавлення волі.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України. Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відповідно до положень ст.377 ч.1 КК України до набрання вироком законної сили залишається незмінним. В той же час, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини щодо неможливості утримання особи під вартою без визначення кінцевого строку такого утримання, що призводить до правової невизначеності прав такої особи (рішення від 09.01.2015 року у справі Чанев проти України), суд вважає за доцільне визначити кінцевий можливий строк утримання обвинуваченого під вартою в межах шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити шляхом частково приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 21.01.2026, у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, але не більше ніж до 11.10.2026 року, включно.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк його тримання під вартою з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі починаючи з дня затримання - з 28.07.2026 року.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 , рахувати з часу затримання – з 28 липня 2026 року.

Речові докази у провадженні, а саме:довідка лікаря КНП «Городоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини» та 2 DVD-R диски з відеозаписом з бодікамер працівників ВП - які зберігаються в матеріалах вказаного кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_8