Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №278/1677/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1677/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Гомонюк Д.С., розглянувши цивільну справу в порядку загального провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку у сплаті аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Соломонюк С.А., який діє в інтересах позивачки, звернувся до суду із вище вказаною позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у період з липня 2021 по 11.03.2026, стягуваних на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Богунського районного суду міста Житомира у справі №2-4369/2011 від 23.11.2011 у сумі 876981,25 грн, мотивуючи тим, що відповідач тривалий час аліменти не сплачує, будь-якої допомоги на утримання доньки не надає; також просив стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правову допомогу у сумі 178000,00 грн.

Провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження ухвалою суду від 08.04.2026 (а.с. 25).

У судове засідання позивачка та її представник не з`явились.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, згідно рекомендованого повідомлення поштове відправлення було отримано відповідачем особисто (а.с. 35).

Заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

У зв`язку з неявкою учасників справи або їхніх представників розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думки учасників, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з рішення суду (а.с. 16), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно рішення Богунського районного суду міста Житомира від 23.11.2011 у справі №2-4369/2011 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з 17.10.2011 і до повноліття дитини, але не менше встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно (зворот а.с. 16).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.01.2012 року, на підставі виконавчого листа №2-4369, виданого 30.11.2011 Богунським районним судом міста Житомира, було відкрите виконавче провадження №30582103 (а.с. 17).

Виконавче провадження №30582103 11.02.2026 було передано до Золотоніського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального Міністерства юстиції України (зворот а.с. 17).

Згідно розрахунку заборгованості, зробленого Золотоніським ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального Міністерства юстиції України, станом на 13.03.2026 року заборгованість ОСОБА_4 становить 895088,79 грн (а.с. 18-21).

Згідно розрахунку пені за несплату аліментів станом на 31.03.2026, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, стягненню підлягає 879923,93 грн (а.с. 12-13).

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Згідно з роз`ясненнями пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відтак, розглядаючи позов про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, суд встановлює факт заборгованості за аліментами, наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, в її виникненні та залежно від цього вирішує питання про наявність чи відсутність в одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21 (провадження 61-12735сво23) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадків, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Із наданих розрахунків заборгованості зі сплати відповідачем аліментів, вбачається, що в діях останнього наявна вина щодо несвоєчасності сплати аліментів на користь позивачки на утримання дитини. Будь-яких доводів на підтвердження виключення його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, або наявності інших обставин, унаслідок яких він прострочував виплату аліментів та/або взагалі її не здійснював, а також щодо сплати таких аліментів належним чином, що б спростовували доводи позивача, відповідач до суду не надав.

Розрахунок, здійснений ВДВС щодо наявної заборгованості зі сплати аліментів, так і розрахунок неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, ніким не оспорювався.

Крім того, судом враховано, що парламент встановив у частині першій статті 196 СК максимальну межу для пені, передбачивши, що розмір пені не повинен перевищувати розміру заборгованості, на яку вона нараховується. Окрім цього в сфері судового розсуду перебуває вирішення питання про зменшення пені (частина друга статті 196 СК).

Тобто алгоритм визначення розміру пені, який підлягає стягненню на користь одержувача аліментів, полягає в наступному: спочатку, з урахуванням максимальної межі, визначається пеня; після цього з`ясовується чи є підстави для її зменшення. При вирішенні питання про стягнення пені (стаття 196 СК) законодавець надає суду право зменшувати розмір пені, а не звільняти платника аліментів від її сплати.

Тлумачення частини другої статті 196 СК свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох підстав, атому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Суд при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки враховує матеріальний та/або сімейний стан платника аліментів.

Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити матеріальний та/або сімейний стан платника аліментів як підстав для зменшення розміру пені. Такий матеріальний та/або сімейний стан платника аліментів має доводитися платником на момент коли відбулося прострочення чи повна несплата аліментів.

Визначення справедливого та розумного розміру пені при застосуванні конструкції зменшення розміру пені належить до суддівського розсуду. Суд має забезпечити, щоб зменшення пені не порушувало права одержувача аліментів, але водночас не створювало надмірного фінансового навантаження для платника аліментів. Пеня має бути співрозмірною з правопорушенням (зокрема, прострочення, невиконанням зобов`язань, наявність/відсутність часткової оплати). Розмір пені має залишатися співрозмірним із розміром основного зобов`язання, тому суд не може зменшувати пеню до такої міри, що виключала б її роль як «стимулу» для своєчасного виконання аліментних зобов`язань.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 02 квітня 2025 року у справі 725/4115/21 (провадження № 61-7782св24), від 18 квітня 2025 року у справі № 932/541/23 (провадження № 61-185св25) та інші.

Відтак, заявлений розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі наявної заборгованості зі сплати аліментів, з урахуванням попереднього розрахунку, є належним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд також приймає до уваги положення статті 614 ЦК України, та приходить до наступних висновків.

У відповідності до частини 3 ст. 12, частини 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях

Відтак, суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на те, що вбачає у діях відповідача вину у виникненні заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини у зв`язку із порушенням систематичності їх сплати, а також вважає належним розрахунок неустойки (пені)за несвоєчасну сплату аліментів у період з липня 2021 по лютий 2026, поданий представником позивача, та заявлену суму до стягнення.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена при зверненні до суду.

Щодо розподілу витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність`договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.

Згідно положень п.1 ч.3ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 178000,00 грн, які підтверджуються: договором про надання правничої допомоги №2801/1 від 28.01.2025, розрахунком сум гонорару за надану правову допомогу, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером (зворот а.с. 21-24, 5).

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

При викладених обставинах, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, та вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги у сумі 6000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку у сплаті аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 876981,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у сумі 6000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8769,81 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 12.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Дубовік