Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №165/1845/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/1845/26

провадження №1-кп/165/369/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року місто Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області кримінальне провадження № 12026030520000123 від 14.03.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Мишів, Іваничівський район, Волинська область; місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянка України, освіта середня, не працює, неодружена, на утриманні одна малолітня дитина, згідно ст. 89 КК України судимостей не має, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

14.03.2026 приблизно о 18 год 30 хв ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля під`їзду № 1 будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, під час конфлікту із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно нанесла по тілу останньої чотири удари кухонним ножем, який утримувала у правій руці, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді колено-різаних поранень тіла, а саме: грудної клітки зліва: в 4 міжребер`ї, не проникаючого в плевральну порожнину; в 6-7 міжребер`ї, проникаючого в плевральну порожнину; грудної клітки справа в 8-9 міжребер`ї, проникаючого в плевральну порожнину; правого стегна в верхній третині по зовнішній поверхні; післятравматичного двобічного гемопневмотораксу, які за ступенем тяжкості відносяться: колено-різані поранення грудної клітки зліва в 4 міжребер`ї та правого стегна - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, колено-різані поранення грудної клітки зліва в 6-7 міжребер`ї та справа в 8-9 міжребер`ї, проникаючі в плевральні порожнини, з післятравматичним двобічним гемопневмотораксом - до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Обвинувачена в судовому засіданні винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, надала показання, суть яких полягає у наступному. 14.03.2026 близько 18 год 30 хв біля будинку виник конфлікт із ОСОБА_6 . Перебувала у стані алкогольного сп`яніння, під час конфлікту нанесла чотири удари кухонним ножем у спину потерпілої. Щиро розкаюється у вчиненому, під час досудового розслідування під час слідчого експерименту повністю показала, як вчинила злочин. Переосмислила свій вчинок, під час перебування в СІЗО пройшла успішно курс «Шлях ув`язненого», увірувала в Бога, проживає з цивільним чоловіком та малолітнім сином. Син на даний час перебуває в сім`ї патронатного вихователя, хоче повернути сина, обіцяє, що більше такого не повториться. Відшкодувала потерпілій заподіяну шкоду, витрати на лікування потерпілої у лікувальному закладі також відшкодувала повністю. Просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, в підготовчому засіданні подала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, зазначила, що претензій до обвинуваченої не має, просить її суворо не карати, надала розписку про відшкодування їй обвинуваченою матеріальної та моральної шкоди в сумі 10000 грн, в якій також просить призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Судом встановлено, що фактичні обставини кримінального правопорушення ніким з учасників судового провадження не оспорюються, останні правильно розуміють їх зміст, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи, що у суду не має жодних сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження, суд за їх згодою відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються - часу, місця, способу та обставин вчинення кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення.

Суд вважає встановленою та доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - в умисному тяжкому тілесному ушкоджені, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин, вважається такою, що судимостей не має, не одружена, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_7 , 2024 року народження, за місцем проживання характеризується негативно.

При оцінці ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд також враховує завдану шкоду здоров`ю потерпілої, яка добровільно відшкодована обвинуваченою, думку потерпілої, яка матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої не має, просить призначити покарання, яке не пов`язане з позбавленням волі.

Суд дійшов висновку про щирість визнання ОСОБА_4 вини шляхом відповідного ставлення до скоєного, про належну критичну оцінку своєї протиправної поведінки, її осуд, враховує добровільне відшкодування потерпілій шкоди, сприяння органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального правопорушення, а тому визнає обставиною, яка пом`якшує покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Окрім того, обвинуваченою добровільно відшкодовано витрати на лікування потерпілої у КНП «Нововолинська ЦМЛ» в сумі 18 309 грн 69 коп., про що свідчать дослідженні в судовому засіданні надані обвинуваченою оригінали квитанцій до платіжних інструкцій № 22 та № 23 від 10.08.2026, а тому суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк. Таке покарання відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як самою обвинуваченою, так і іншими особами.

Враховуючи особу обвинуваченої, її молодий вік, сімейний стан, перебування на утриманні малолітньої дитини, визнання вини, повне відшкодування майнової, моральної шкоди та щирість каяття у вчиненому, думку потерпілої, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання та прийняття рішення на підставі ст. 75 КК України про звільнення її від відбування покарання з випробуванням із покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Згідно протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.03.2026, ОСОБА_4 затримано о 01 годині 05 хвилин 15 березня 2026 року, а тому відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення підлягає зарахуванню у строк покарання.

На підставі положень ч. 1 ст. 377 КПК України, у зв`язку із звільненням обвинуваченої від відбування покарання, ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в залі судового засідання.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України застосований захід забезпечення у виді арешту майна необхідно скасувати у зв`язку з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Питання щодо речових доказів належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Документально підтвердженні процесуальні витрати згідно обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження відсутні.

До початку судового розгляду Комунальним некомерційним підприємством «Нововолинська центральна міська лікарня» до обвинуваченої ОСОБА_4 пред`явлено позов про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, на суму 18 309,69 грн.

Позов обґрунтовано наступним.

Особа, яка потерпіла внаслідок протиправних дій обвинуваченої - ОСОБА_6 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Нововолинська центральна міська лікарня» з 14 по 23 березня 2026 року - 9 ліжко-днів. За час перебування потерпілої на стаціонарному лікування КНП «НЦМЛ» фактичні витрати на лікування складають 18 309,69 грн: 2 034,41 грн (середньомісячна вартість 1 ліжко-дня) х 9 (кількість ліжко-днів). Фактичні витрати обчислені відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545.

Витрати проводилися за рахунок коштів міського бюджету (бюджету Нововолинської міської територіальної громади) та за рахунок коштів Державного бюджету (згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій), а тому позивач просить стягнути з обвинуваченої 18 309,69 грн витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 , з яких: 2075,67 грн - на рахунок бюджету Нововолинської міської територіальної громади, 16234,02 грн - до Державного бюджету України.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачена та її захисник позовні вимоги не визнали, просили в позові відмовити, оскільки обвинуваченою добровільно відшкодовано повністю витрати позивача на лікування потерпілої, на підтвердження чого обвинуваченою суду надано оригінали відповідних квитанцій. Обвинувачена додатково пояснила, що через свого «цивільного» чоловіка ОСОБА_8 повністю сплатила суму, яка вказана у позовних вимогах.

Прокурор висловив думку про закриття провадження за цивільним позовом, якщо дійсно буде підтверджено перерахування обвинуваченою зазначених коштів.

Відповідно до досліджених в судовому засіданні письмових доказів, зокрема, із калькуляції витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 , витрати на її лікування здійсненні за рахунок призначень місцевого бюджету (бюджету Нововолинської міської територіальної громади) на суму 2075,67 грн та за рахунок коштів Державного бюджету (згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій) на суму, 16234,02 грн, що разом складає 18 309,69 грн.

Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки 22 від 10.08.2026 платником ОСОБА_8 за ОСОБА_4 на рахунок, відкритий в Головному управлінні Казначейства у Волинській області перераховано 2075,67 грн.

Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки 23 від 10.08.2026 платником ОСОБА_8 за ОСОБА_4 на рахунок, відкритий в Головному управлінні Казначейства у Волинській області перераховано 16 234,02 грн.

Суд з урахуванням показань обвинуваченої, доказів, досліджених у судовому засіданні, вирішуючи цивільний позов, робить такі висновки.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Суд встановив доведеними факти вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, заподіяння потерпілій ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням тілесних ушкоджень, внаслідок чого остання перебувала на лікуванні у КНП «Нововолинська центральна міська лікарня», на яке понесено витрати з місцевого та державного бюджетів на загальну суму 18 309,69 грн, що перебуває у прямому причинному зв`язку з вчиненням обвинуваченою кримінального правопорушення.

В судовому засіданні підтверджено належними доказами добровільне відшкодування обвинуваченою витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілої від цього кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Імперативними положеннями ст. 129 КПК України визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 100, 128, 129, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

В строк відбування ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк попереднього ув`язнення з 15 березня 2026 року по 12 серпня 2026 року включно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно із ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 1 ст. 377 КПК України ОСОБА_4 звільнити негайно з-під варти.

Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 16.03.2026 на змиви РБК зі землі поблизу лавки; уламки скла пляшки; уламки скла пляшки зі слідами РБК; змиви РБК із сходів першого поверху; чорну футболку із візерунком зі с лідами РБК та чорну куртку із капюшоном зі слідами РБК; футболку чорного кольору зі слідами РБК; сірі джинси зі слідами РБК; кухонний ніж із сірим руків`ям, на лезі якого наявні сліди РБК; змиви із сірого руків`я ножа; змиви слідів РБК із леза ножа; кухонний ніж із чорним руків`ям та кухонний ніж із коричневим руків`ям; мобільний телефон червоного кольору у прозорому чохлі типу «бампер» марки «HUAWEI», модель «DUB-LX1» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із вбудованою сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 . - скасувати.

Речові докази:

- змиви РБК зі землі поблизу лавки; уламки скла пляшки; уламки скла пляшки зі слідами РБК; змиви РБК із сходів першого поверху; чорну футболку із візерунком зі слідами РБК та чорну куртку із капюшоном зі слідами РБК; футболку чорного кольору зі слідами РБК; сірі джинси зі слідами РБК; кухонний ніж із сірим руків`ям, на лезі якого наявні сліди РБК; змиви із сірого руків`я ножа; змиви слідів РБК із леза ножа; кухонний ніж із чорним руків`ям та кухонний ніж із коричневим руків`ям, зразки крові ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_6 , які передано до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, - знищити;

- мобільний телефон червоного кольору у прозорому чохлі типу «бампер» марки «HUAWEI», модель «DUB-LX1» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із вбудованою сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 , які передано до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області - повернути власнику ОСОБА_4 ;

- оптичний диск із записом бійки 14.03.2026 - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12026030520000123.

У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства «Нововолинська центральна міська лікарня» до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину - відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1