Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №165/2750/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/2750/26

провадження №1-кп/165/451/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року місто Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12026035520000108 від 05.07.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.02.1993 року, уродженця м. Нововолинськ Волинської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не працює, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 26.06.2012 за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.02.2014 невідбута частина вказаного покарання строком 1 рік 2 місяці 27 днів замінена на підставі ст. 82 КК України на більш м?який у виді виправних робіт на той самий термін із відрахуванням в дохід держави 20 % від заробітку; вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11.12.2017 за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 21.09.2018 за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 296 КК України на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, звільнений 21.11.2018 по відбуттю строку покарання; вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 07.10.2020 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки; вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 27.10.2020 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02.02.2021 за ч. 3 ст. 296 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 05.04.2021 за ч. 2 ст. 186 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 9 місяців, звільнений 15.03.2024 по відбуттю строку покарання; вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 02.04.2026 за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,

встановив:

05 липня 2026 року о 03 год 30 хв ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Нововолинську Волинської області, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне проникнення до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи при цьому суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч волі та дозволу володільця ОСОБА_4 , незаконно проник до приміщення кіоску «Green», що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, чим порушив право на недоторканість іншого володіння останнього, гарантоване ст. 30 Конституції України, згідно якої «Проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку можливе виключно на підставі мотивованого рішення суду».

ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному проникненні до житла або іншого володіння особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Обвинувальний акт надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Як встановлено із заяви обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5 від 06 серпня 2026 року, що міститься у матеріалах кримінального провадження, обвинувачений згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, згідний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Потерпілий ОСОБА_4 також не заперечує щодо розгляду справи в спрощеному провадженні, йому роз`яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, що стверджується його заявою від 06 серпня 2026 року.

Сторони кримінального провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України в судове засідання не викликалися, згідно з ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст.382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

На підтвердження вини обвинуваченого суд приймає до уваги встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового процесу, та вважає їх доведеними.

Так, оцінюючи зібрані органом досудового розслідування докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до житла або іншого володіння особи, є доведеною, а вказана правова кваліфікація його діяння є правильною.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

На підставі вищевикладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є кримінальним проступком, особу винного, обставину, що пом`якшує його покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 162 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 02.04.2026 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, який не виконаний, засуджений не почав відбувати покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

У відповідності до вимог частини 3 статті 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

З урахуванням наведеного до покарання у виді штрафу, призначеного за цим вироком, потрібно повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком у виді обмеження волі на строк 1 рік, при цьому покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 02 квітня 2026 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_6