Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №161/14779/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14779/26

Провадження № 3/161/3735/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Заболоття Ратнівського району Волинської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення не притягувався, непрацюючого, особи з інвалідністю ІІІ групи, учасника бойових дій, який зареєстрований та проживає за адресою; АДРЕСА_1

за ст. 173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

09.07.20206 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 208166 від 03.07.20206 року, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 19.05.20206 року близько 14.00 ОСОБА_1 , перебуваючи у маршрутному таксі № 19, під час проїзду по АДРЕСА_2 , вчинив бійку у громадському місці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, суду пояснив, що 19.05.20206 року близько 14.00 дійсно їхав у маршрутному такі № 19. Під час поїздки він почув словесну перепілку між раніше незнайомими йому чоловіками. Один з них, як з`ясувалося у подальшому це був ОСОБА_2 , ображав військового з ампутованою рукою. Він ( ОСОБА_1 ) втрутився у конфлікт, в результаті чого словесний конфлікт виник вже між ним та ОСОБА_2 . Словесний конфлікт переріс у шарпанину, а потім він пару разів вдарив ОСОБА_2 .

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, подав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що Координаційним центром з надання правничої допомоги йому не надано адвоката (а.с. 28).

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 27), в судове засідання не з`явився повторно, зазначена ним причина неявки не є поважною, а також з огляду на строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Таким чином, мотивом дрібного хуліганства є явна неповага до суспільства, безпричинність або хуліганські спонукання (коли дії не викликані особистою образою чи побутовим конфліктом).

В даному випадку судом встановлено, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на грунті раптово виниклих неприязних стосунків між ними.

До такого висновку суд приходить на підставі як пояснень ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні, так і пояснень ОСОБА_2 , які надавалися ним органу, що склав протокол про адміністративне правопорушення.

Так, з пояснень ОСОБА_2 , наданих 19.05.20206 року дізнавачу Луцького РУП ГУНМ у Волинській (а.с. 9), слідує, що 19.05.20206 року близько 14.00 він їхав у маршрутному таксі № 19. Біля нього знаходилися двоє незнайомих йому чоловіків. Один з чоловіків йому заважав – сидів занадто широко. Цей чоловік штурхнув його та сказав, щоб він ( ОСОБА_2 ) відійшов від нього, а тому між ними почалася суперечка. В процесі суперечки до неї приєднався інший чоловік, який сказав, що він військовий і недавно звільнився з полону. Він ( ОСОБА_2 ) запитав чи не сам він здався у полон. Після цього цей чоловік наніс йому ряд ударів кулаками в обличчя, від чого він впав. Ця особа продовжила наносити йому удари в голову та по тулубу. Він піднявся і вийшов на своїй зупинці. Після цього здійснив виклик на лінію «102» та повідомив про вказані події.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 звертався до Луцького міськрайонного суду Волинської області зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у Волинській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.07.20206 року скарга ОСОБА_2 була задоволена, зобов`язано службову особу уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення ГУНП у Волинській області, внести відповідні відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування (а.с. 29).

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що ОСОБА_2 вважає, що 19.05.2026 року на нього був здійснений напад двома невідомими чоловіками, внаслідок чого йому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 121 КК України.

З витягу з ЄРДР вбачається, що за заявою ОСОБА_2 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, а саме, що 19.05.2026 року приблизно о 14.30 ОСОБА_1 , перебуваючи у маршрутному таксі № 19, керуючись метою нанесення тілесних ушкоджень, наніс декілька ударів в ділянку обличчя ОСОБА_2 , чим спричинив тілесні ушкодження, ступінь яких встановлюється. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України (а.с. 30).

На час розгляду судом даної справи підозра ОСОБА_1 не пред`явлена.

Як слідує з роз`яснень, наданих у п. 4 Постанови Верховного Сулу України від 22.12.2006 N 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій

Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 , які мали місце 19.05.2026 року, не можуть бути кваліфіковані за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Отже, всупереч вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, посадовою особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 перебуваючи в громадському місці, вчинив дрібне хуліганство.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених вище обставин суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст. 173, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська