Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №161/9481/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9481/26

Провадження № 2-а/161/158/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Філюк Т.М.

з участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7043978 від 17 квітня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7043978 від 17 квітня 2026 року.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 17 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА №7043978, відповідно до якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень. З оскаржуваною постановою не погоджується, оскільки мала при собі та пред?явила чинний страховий поліс на транспорний засіб Mercedes-Benz С220 (W 203) іноземної реєстрації НОМЕР_1 , де чітко було вказано номер страхового поліса № 1110132750 ( Зеоена карта), номер самої Зеленої карти №PL/02/38597874.

З урахуванням вищенаведеного просить постанову серії постанову серії ЕНА №7043978 від 17 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 126 КУпАП – скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно неї закрити.

Ухвалою від 27 травня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі .

Ухвалою від 17 червня 2026 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

26 червня 2026 року від відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українинадійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову.

Від позивача надійшла заява, в якій вона просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у відзиві на позовн заяву просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору у даній справі.

Судом встановлено, що 17 квітня 2026 року інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону 1 управління патрульної поліції у Тернопільській області винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 17 квітня 2026 року керувала транспортним засобом Mercedes-Benz С220 (W 203) іноземної реєстрації НОМЕР_1 без чинного поліса обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, чим порушила п.п. та 2.1г Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції.

До основних повноважень поліції, відповідно до покладених на неї завдань, крім інших, належить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію»).

Відповідно до ст.32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Як встановлено пунктом 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Також, пунктом 2.4 ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, зокрема пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Як встановлено ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Разом з тим, згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до цього Закону укладаються такі види договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності: внутрішній договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі внутрішній договір страхування); договір міжнародного обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі договір міжнародного страхування).

Пунктами 10.3, 10.4 ст. 10 Закону визначено, що договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом «Зелена картка», що визнається і діє в цих країнах. Під час в`їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов`язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування «Зелена картка» або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 вказаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини одним із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (п.26 рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03; п.23 рішення у справі "Гурепка проти України (№2)" від 08 липня 2010 року, заява №38789/04).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, саме відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови серії ЕНА №7043978 від 17 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 126 КУпАП, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху

Судом встановлено, що на час складення постанови у ОСОБА_1 був наявний діючий договір «Зелена картка» на автомобіль Mercedes-Benz С220 (W 203) іноземної реєстрації SKІН722, який вона пред`явила, то у працівників поліції не було підстав для складання постанови та притягнення до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Доказів іншого відповідачем суду не надано.

Щодо посилання відповідача на відсутність у Єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України відомостей про транспортний засіб Mercedes-Benz С220 (W 203), реєстраційний номер НОМЕР_1 , то слід зазначити наступне.

Моторне (транспортне) страхового бюро України (далі МТСБУ) є гарантом відшкодування шкоди, зокрема, заподіяної водіями нерезидентами на території України на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність (40.1).

МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат «Зелена картка», що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» (41.2).

З метою організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників (55.1).

Перелік інформації, що надається в обов`язковому порядку органами державної влади, страховиками, іншими особами для формування інформаційних ресурсів єдиної централізованої бази даних, порядок надання користувачам інформації, що в ній міститься, органи та організації, відповідальні за збір та обробку вказаних інформаційних ресурсів, а також порядок користування централізованою базою даних та інформацією, отриманою з централізованої бази даних, визначаються в Положенні про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ (55.4) та розробляється відповідно до статей 11 та 55 Закону (далі Положення).

Відповідно до цього Положення база даних МТСБУ єдина централізована база даних МТСБУ щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Метою її створення єдиної є накопичення відомостей про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників для організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням (1.2, 1.3).

Постачальником інформації до бази даних МТСБУ є страховики члени МТСБУ, МТСБУ, державні органи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. (1.3). Страховики члени МТСБУ в обов`язковому порядку здійснюють збір та постачання до бази даних МТСБУ такої інформації за формою, встановленою додатком до цього Положення (2.1). Відомості про видані страховикам членам МТСБУ бланки полісів за договорами міжнародного обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Зелена картка» (2.2.2).

За Статутом МТСБУ, Бюро є організацією-гарантом відшкодування шкоди:- на території країн членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», заподіяної власниками та/або користувачами зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат «Зелена картка», виданий від імені страховиків - членів Бюро; - на території України, заподіяної водіями-нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність (1.4).

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що постачальниками інформації до бази даних МТСБУ є страховики члени Бюро, якими можуть бути лише страховики резиденти, про що також свідчать дані відкритих джерел щодо переліку страховиків членів МТСБУ.

Водночас судом встановлено, що автомобіль, яким керувала позивач, не перебуває на обліку в Україні. Позивач має «Зелену карту», що видана страховою компанією іншої країни, та застосовується в Україні, яка зазначена і не викреслена у вказаному сертифікаті, тому страховий поліс "Зелена картка" №1110132750 не буде відображатися в базі МТСБУ.

Тому за вказаних обставин в діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, враховуючи ненадання відповідачем в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху, не доведеність відповідачем, як суб"єктом владних повноважень правомірності своїх дій згідно положень ч.2 ст.2 КАС України щодо прийняття ним постанови на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією та законами України, обгрунтовано та неупереджено, із урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, та не надання суду обгрунтованих доводів щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7043978 та відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, що у відповідності до п.3 ч.3 ст.286 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 286,293, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Постанову серії ЕНА №7043978 від 17 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 126 КУпАП – скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно притягнення ОСОБА_1 - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М.Філюк