Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №156/639/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/639/26

Провадження № 1-кп/156/92/26

В И Р О К

Іменем України

12 серпня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в сел.Іваничі Волинської області кримінальне провадження № 12026030520000199 від 23 квітня 2026 рокупро обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця села Радовичі Іваничівського району Волинської області, громадянина України, українця, з повною середньою спеціальною освітою, навчається на 3-му курсі Володимир-Волинського коледжу, непрацевлаштованого, розлученого, на утриманні двоє малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 23.02.2026 за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, який сплатив 02.07.2026 повністю,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , 04 квітня 2026 о 10 год. 26 хв. будучи обізнаним, що він позбавлений права керування транспортними засобами, будучи зобов`язаним та маючи реальну можливість виконати вищевказане рішення суду, умисно керував транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «LT 35» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 та рухався по вулиці Незалежності в с. Павлівка, Володимирського району, Волинської області, де був зупинений працівниками наряду ГРПП СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області «Проект-11» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебували на добовому чергуванні СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, на яке заступили 04.04.2026. За вказаним фактом відносно ОСОБА_4 цього ж дня дільничним офіцером поліції СПД № 2 (сел. Іваничі) Володимирського ВРП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 04 квітня 2026 року серії ЕНА№6963489, яка набрала законної сили 15 квітня 2026 року, за якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, який ОСОБА_4 добровільно сплатив 17.04.2026.

Крім того, 22 квітня 2026 о 20 год. 25 хв. ОСОБА_4 будучи обізнаним, що він позбавлений права керування транспортними засобами, будучи зобов`язаним та маючи реальну можливість виконати вищевказане рішення суду, умисно, повторно, керував транспортним засобом трактором марки «KENTAVR 244S» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 та рухався по дорозі Т-03-02, поблизу будинку №16 по вулиці Володимирській в селі Клопочин, Володимирського району, Волинської області, де був зупинений працівниками наряду ГРПП СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області «Проект-11» ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які перебували на добовому чергуванні СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, на яке заступили 22.04.2026.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив про обставини його вчинення, які є аналогічними тим, що викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх. У скоєному щиро каявся, просив суворо його не карати.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого, як особу, а також стосовно процесуальних питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.

Тому суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину повторно.

Також суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку не притягався, однак притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР; до кримінальної відповідальності притягався 23.02.2026 за ч. 1 ст. 369 КК України; скарг та заяв від сусідів та мешканців с. Клопочин щодо порушення громадського порядку на ОСОБА_4 не надходило; на обліках у СПД № 2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області не перебуває; скарг від родичів та сусідів на його поведінку не надходило; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, 03.07.2026 знятий з обліку у Володимирському РС Філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ДУ «Центр пробації» у зв`язку з повною сплатою 02.07.2026 штрафу у розмірі 17 000,00 грн, призначеного вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 23.02.2026, як покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Заразом суд враховує висновки досудової доповіді згідно з якими ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, а отже, враховуючи інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію порушень, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді штрафу, в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення (злочину) у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок. Саме такий вид покарання, передбачений санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, на думку суду, зможе виправити обвинуваченого та попередити вчинення ним нових злочинів.

Запобіжні заходи щодо ОСОБА_4 під час досудового розслідування не застосовувались, підстав для його застосування суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно обвинуваченого не накладено.

Питання речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 174, 349, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.

Речові докази:

- транспортний засіб трактор марки «KENTAVR 244S» з р.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу трактора марки «KENTAVR 244S» з р.н.з. НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 від 09.01.2024 – повернути володільцеві ОСОБА_4

- оптичний диск з відеозаписами з нагрудної відеокамери поліцейських СПД № 2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, на яких зафіксовано керування транспортними засобом ОСОБА_4 , який позбавлений права керування транспортними засобами – залишити у матеріалах кримінального провадження № 12026030520000199.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1