Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №160/19641/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19641/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (суддя Букіна Л.Є.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12 травня 2025 року № 0400-010318-8/91086 щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбачену Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 № 2980-ІХ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, передбачену Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 № 2980-ІХ, на підставі заяви ОСОБА_1 від 08 травня 2025 року та доданих до неї документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова ГУ ПФУ у Дніпропетровській області у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю у розмірі 1 мільйон гривень, з тих підстав, що його батько загинув під час виконання ним обов`язків ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок ворожого обстрілу. Вважає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України», він, як член сім`ї загиблого працівника об`єкту критичної інфраструктури, смерть якого настала під час виконання ним професійних обов`язків у зв`язку зі збройним нападом держави-агресора, має право на призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю у розмірі 1 мільйон гривень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 12 травня 2025 року № 0400-010318-8/91086 у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбачену Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 № 2980-ІХ.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, передбачену Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 № 2980-ІХ, на підставі заяви від 08 травня 2025 року та доданих до неї документів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки дорослі діти загиблих під час ворожого обстрілу не мають права на нарахування та виплату одноразової грошового допомоги. Також загиблий не належав до кола осіб, визначених Законом України від 20 березня 2023 року №2980-ІХ «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України», а тому підстави для призначення спірної одноразової грошової допомоги були відсутні.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого Відділом РАЦС по місту Красноармійську Красноармійського МУЮ Донецької області ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який за життя обіймав посаду заступника начальника Новогродівської міської військової адміністрації та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок ворожого обстрілу, про що 02.02.2025 за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052410000144 за ч. 2 ст. 438 КК України.

За фактом загибелі ОСОБА_2 комісією Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці проведено спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, та складено акт за формою Н-1/П від 17.02.2025, відповідно до висновків якого, нещасний випадок зі смертельним наслідком, який стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 30хв. з заступником начальника Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області ОСОБА_2 , 1969 року народження, визнано пов`язаним з виробництвом.

Встановлено, що 08.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою №58475 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України з відповідними додатками. За результатами звернення відповідач у листі від 12 травня 2025 року № 0400-010318-8/91086 повідомив про відсутність підстав для виплати цієї допомоги. Підставою відмови слугувало відсутність документа, що підтверджують належність позивача до членів сім`ї загиблого ОСОБА_2 .

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Зазначений конституційний принцип конкретизовано положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до частини другої статті 2 цього Кодексу адміністративні суди, здійснюючи перевірку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, з`ясовують, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, а також чи є вони обґрунтованими, добросовісними, безсторонніми, пропорційними та прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» визначено матеріально-правові підстави виникнення права на відповідну соціальну виплату, встановлюючи коло осіб, які мають право на її отримання, юридичні факти, з якими закон пов`язує виникнення такого права, та розмір одноразової грошової допомоги. Водночас цей Закон не регламентує процедуру підтвердження зазначених обставин, порядок розгляду заяви чи механізм прийняття рішення уповноваженим органом.

Згідно частин 1, 2, 3 ст. 1 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам. У разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується членам їхніх сімей. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу; батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частин 1, 6 ст. 3 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України. Визначений Кабінетом Міністрів України орган безоплатно в порядку електронної взаємодії отримує необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних визначається розпорядником персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах або базах даних. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Закон №2980-ІХ визначає матеріально-правові умови виникнення права на одноразову грошову допомогу, тоді як Порядок №1396 регламентує процедуру підтвердження цих умов, розгляду заяви та прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні такої допомоги. Отже, оцінка правомірності рішення відповідача має здійснюватися з урахуванням взаємозв`язку положень Закону №2980-ІХ та Порядку №1396.

Відповідно до п. 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 року №1396, особа, яка претендує на отримання одноразової грошової допомоги, звертається із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України та подає документи, необхідні для її призначення. Територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює розгляд поданих документів, перевіряє наявність установлених законом підстав для призначення допомоги та приймає відповідне рішення.

Згідно ст. 4 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім`ї, не здійснюються: 1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом); 2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю. Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили. У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя. За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення і виплату та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Отже передбачений перелік підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

27.12.2023 року Кабінет Міністрів України постановою №1396 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (надалі - Порядок №1396), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, передбаченої Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України».

Відповідно до п. 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 року №1396, призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю здійснюється на підставі таких документів та відомостей, у тому числі: заяви кожної особи, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, або законного представника про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю (за малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник, за недієздатну особу або особу, цивільна дієздатність якої обмежена, - опікун або піклувальник відповідно); копії особистого розпорядження (у разі наявності), засвідченої командиром/керівником підрозділу/керівником органу, в якому особа, зазначена в частині першій статті 1 Закону, служила/працювала, або нотаріусом; копії паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України (для громадян України)/копії паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні (для іноземців та осіб без громадянства), відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); копії документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону); акта (копію нотаріально засвідченого акта) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) згідно з додатком 11 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №37, або акта (копію нотаріально засвідченого акта) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався, за формою Н-1 згідно з додатком 11-1 до зазначеного Порядку (у разі їх наявності); реквізитів рахунка в установі банку, відкритого на ім`я отримувача, а в разі виплати на користь малолітньої та/або неповнолітньої дитини - відкритого на ім`я одного з батьків, опікуна, піклувальника або іншого законного представника; копії свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження отримувача - для дітей загиблого (померлого); копії свідоцтва про смерть (для членів сім`ї загиблого (померлого); довідки судово-медичної експертизи про причину смерті. Заява подається отримувачем особисто або його законним представником. Заяви, подані отримувачами до різних уповноважених органів, передаються разом з документами, передбаченими цим пунктом, уповноваженому органу, яким розглядалася (розглядається) заява, подана першою.

Згідно з п.11 Порядку №1396, після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.

Статтею 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» визначено, що об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

За правилами частин 1, 2 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури. Перелік секторів критичної інфраструктури та суб`єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури (далі - Перелік), визначається Кабінетом Міністрів України. У разі необхідності внесення змін до Переліку Кабінет Міністрів України переглядає та змінює його виходячи з критеріїв критичності, визначених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 року №1109 затверджено Порядок віднесення об`єктів до критичної інфраструктури та Перелік секторів критичної інфраструктури.

Відповідно до пункту 1 Переліку секторів критичної інфраструктури включено паливно-енергетичний сектор, зокрема, електроенергетика (виробництво електричної енергії, забезпечення функціонування ринку електричної енергії, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринку, управління системами передачі та енергопостачання, розподіл електричної енергії, експлуатація гідротехнічних споруд). Секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - Місцеве самоврядування - виконання функцій місцевого самоврядування.

Отже, ОСОБА_2 за життя обіймав посаду заступника начальника Новогродівської міської військової адміністрації та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок ворожого обстрілу, про що 02.02.2025 за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052410000144 за ч. 2 ст. 438 КК України. За фактом загибелі ОСОБА_2 комісією Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці проведено спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, та складено акт за формою Н-1/П від 17.02.2025, відповідно до висновків якого, нещасний випадок зі смертельним наслідком, який стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 30хв. з заступником начальника Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області ОСОБА_2 , 1969 року народження, визнано пов`язаним з виробництвом.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого Відділом РАЦС по місту Красноармійську Красноармійського МУЮ Донецької області ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

Відмова відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, обґрунтована тим, що на день смерті ОСОБА_2 , позивачеві ОСОБА_1 виповнилося 33 роки, а відтак він втратив статус дитини у розумінні відповідачем приписів чинного законодавства.

У Конвенції ООН про права дитини визначено, що дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку.

Згідно ст. 6 Сімейний кодекс України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

При цьому статтею 1261 Цивільного кодексу України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що члени сім`ї загиблого (померлого) мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особі, до таких членів сім`ї відноситься діти.

Суд зазначає, що положення Порядку не містять визначення поняття «діти», а саме за положенням ЦК України та СК України сини та доньки у тому числі повнолітні або визначене за положенням СК України дитина яка не досягла повноліття.

При цьому, з положень Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» вбачається, що законодавцем до членів сім`ї віднесено: один із подружжя, батьки (усиновлювачі), внуки загиблої (померлої) особи, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, утриманці загиблої (померлої) особи.

Згідно пункту 1 пояснювальної записки до проекту Закону України «Про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов`язків на об`єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності» його метою є визначення правових та організаційних засад для встановлення одноразових грошових виплат особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, працівникам об`єктів критичної інфраструктури та журналістам, які загинули або отримали поранення під час виконання своїх обов`язків у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Пунктом 4 проекту визначено, що у сфері правового регулювання відносин, які виникають діють Конституція України, Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, закони України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про критичну інфраструктуру», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про правовий режим воєнного стану» та інші правові акти.

Проаналізувавши вказані нормативні акти у сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що законодавець передбачив, що регулювання правовідносин, які виникнуть після прийняття Закону № 2980, буде відбуватись, у тому числі, у відповідності до норм Цивільного кодексу України, які містять поняття «дитина» в загально-правовому аспекті, а таке поняття засноване на кровному спорідненні, без огляду на віковий критерій, тому позивач відноситься до осіб зазначених у частині 2 статті 1 Закону №2980-ІХ.

Відповідно до вимоги Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» право на призначення одноразової грошової допомоги мають, зокрема, члени сімей працівників об`єктів критичної інфраструктури, які загинули (померли) внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України під час виконання посадових (службових, професійних) обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 липня 2026 року у справі № 420/37993/24. Верховний Суд вказував, що право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2980-IX, виникає безпосередньо в момент настання юридичного факту, а саме, загибелі (смерті) працівника внаслідок військової агресії під час виконання професійних обов`язків. Будь-які рішення держави (як-от створення Реєстру чи подальше внесення об`єкта до нього), що вчинені після цього моменту, не можуть звужувати, скасовувати чи відтерміновувати вже набуте особою право на соціальний захист.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко