Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №160/24476/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24476/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровського державного університету внутрішніх справ

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року (суддя Савченко Артур Владиславович) в адміністративній справі

за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ

до ОСОБА_1

третя особа Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про стягнення боргу,

в с т а н о в и в :

Дніпровський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 142 946 грн 77 коп. (сто сорок дві тисячі дев`ятсот сорок шість грн 77 коп.).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що обов`язковою передумовою звернення до суду з вимогою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, є належне вручення такій особі повідомлення, яке повинно містити, зокрема, розмір витрат, що підлягають відшкодуванню, та реквізити розрахункового рахунка. Суд встановив, що згідно з повідомленням від 30.06.2025 №92725-2025 ОСОБА_1 повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському університеті внутрішніх справ протягом 30 днів. При цьому у повідомленні не вказано суму відшкодування. Графа «сума_____грн» не заповнена. Отже, повідомлення, яке не містить конкретної суми витрат, що підлягають відшкодуванню, не може вважатися таким, що відповідає вимогам пункту 5 Порядку № 261. Вказане процедурне порушення є істотним, оскільки внаслідок такого порушення не виконано основне завдання письмового повідомлення, яке є його основним змістом та суттю, - довести до відома особи розмір витрат до відшкодування. За відсутності в повідомленні від 30.06.2025 № 92725-2025 зазначення розміру витрат, обов`язок відповідача щодо їх добровільного відшкодування не може вважатися таким, що настав у визначеному законом порядку. Також суд зазначив, що на час складення повідомлення про відшкодування та направлення його відповідачу, складені довідки розрахунки були відсутні. Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено дотримання передбаченого законом порядку повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішенням, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що у відповідача є в наявності примірник Контракту № 11535. У розділі реквізити сторін зазначені засоби зв`язку з ДДУВС, що забезпечує відповідачу можливість у будь-який момент звернутись з метою уточнення суми розрахунків. Вказує, що після закінчення навчання під час відрядження відповідача з Університету до ГУНП в Дніпропетровській області для проходження служби, відповідачу вручено розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням у ДДУВС, у якому зазначено суму витрат, що підлягає відшкодуванню у разі невиконання обов`язку щодо проходження служби протягом трьох років після закінчення навчання у ЗВО із специфічними умовами навчання відповідно до п. 5 Порядку № 261. Відповідачем визнано свій обов`язок щодо відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ. Відповідачем протягом 30 днів після отримання ним Повідомлення про відшкодування витрат не здійснено жодних заходів задля відшкодування витрат за навчання у добровільному порядку з метою врегулювання спору у досудовому порядку. ДДУВС дотримано порядок досудового врегулювання та вжито заходи досудового врегулювання. Відсутність дій з боку відповідача щодо сплати витрат, понесених ДДУВС під час його утримання у ЗВО із специфічними умовами навчання підтверджує відсутність у відповідача наміру виконання свого зобов`язання відповідно до умов Контракту № 11535 та Порядку № 261. Відсутність суми у Повідомленні про відшкодування витрат не звільняє від обов`язку відшкодування витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області просить задовільнити апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подавався.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01.09.2022 між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ (виконавець) та ГУНП в Дніпропетровській області (замовник) та рядовим поліції ОСОБА_1 укладено контракт про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ № 11535, предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю Правоохоронна діяльність.

Згідно з пунктом 2.3.5 контракту № 11535 особа зобов`язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі виконавця витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

В розділі IV визначено, що контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 04 липня 2028 року (а.с. 7).

Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 350о/с від 14.03.2025 призначено з 15 березня 2025 року після закінчення Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 (а.с. 10).

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 895о/с від 30.06.2025, згідно з Законом України «Про Національну поліції» звільнено за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року (а.с. 12).

Згідно з повідомленням від 30.06.2025 № 92725-2025, яке отримано відповідачем 01.07.2025, ОСОБА_1 повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському університеті внутрішніх справ протягом 30 днів.

У зв`язку з не відшкодуванням відповідачем після звільнення з поліції витрат, пов`язаних з його утриманням в Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що частинами другою, четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 затверджено «Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських».

Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Пунктом 5 Порядку № 261 передбачено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Пунктом 6 Порядку № 261 визначено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, вірно звернув увагу що повідомлення про відшкодування витрат, направлене відповідачеві, не містить конкретної суми витрат, що підлягають відшкодуванню, що не відповідає вимогам пункту 5 Порядку № 261.

Проте поза належною увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що довідка-розрахунок № 218 від 12.08.2025 фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ за 2022-2025 роки, містить належну до відшкодування суму витрат, яка складає 142 942,77 грн (а.с. 16).

При цьому контракт № 11535, підписаний відповідачем без зауважень, прямо передбачає, що особа зобов`язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі виконавця витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку (пункт 2.3.5).

Більш того, суд першої інстанції не врахував, що розмір відшкодування не є спірним у цій справі та визнається відповідачем, що вбачається з поданої до суду першої інстанції, в якій відповідач також вказав, що не відмовляється від сплати заборгованості у розмірі 142 946 грн 77 коп., однак має скрутне фінансове становище та не має змоги сплатити всю суму одним платежем, у зв`язку з чим просить суд розстрочити виплату заборгованості (а.с. 31).

За наведених обставин суд дійшов помилкового висновку, допустивши формальний підхід до розгляду справи, віддавши перевагу форми над суттю спірних правовідносин.

Разом з цим, беручи до уваги сукупність обставин спірних правовідносин, з урахуванням приписів законодавства, умов договору та позиції відповідача, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, адже відповідачем після отримання повідомлення не вчинялись належні дії з метою добровільної сплати суми заборгованості, у тому числі шляхом звернення до навчального закладу для врегулювання питання щодо відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року, як то передбачено законом.

Щодо заяви відповідача до суду про розстрочення сплату боргу, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Наведена норма чітко та передбачувано визначає, що належним судом, який може розглядати заяву про розстрочення сплати боргу, є суд першої інстанції. При цьому розгляду такої заяви має передувати ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог.

Відтак, заявлене відповідачем клопотання не може бути вирішене судом апеляційної інстанції в межах розгляду цієї справи.

Враховуючи сукупність наведених, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дніпровського державного університету внутрішніх справ задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року в адміністративній справі № 160/24476/25 скасувати.

Позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 142 946 грн 77 коп. (сто сорок дві тисячі дев`ятсот сорок шість грн, 77 коп.).

Постанова суду набирає законної сили з 11 серпня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 11 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова