Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №340/1181/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №340/1181/25

Суддя: Ясенова Т.І.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 340/1181/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року (суддя Притула К.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 18.12.2024 №2191 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УКР ГУНП в Кіровоградській області» в частині застосування до заступника начальника управління - заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №91 о/с від 31.01.2025 «По особовому складу» про звільнення заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для звільнення з органів поліції послугував наказ ГУНП в Кіровоградській області від 18.12.2024 №2191. Позивач вважає, що ГУНП в Кіровоградській області приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції не було враховано тяжкості проступку, попередньої поведінки позивача, ставлення до виконання посадових обов`язків. Також позивач зазначає про допущення відповідачем вимог Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування та вказує, що під час проведення службового розслідування посадові особи ГУНП в Кіровоградській області не встановили всіх обставин, за яких було вчинено дисциплінарний проступок, не дослідили співмірність обраного виду стягнення складу, характеру та наслідки вчиненого дисциплінарного проступку, що, на думку позивача, є ключовим моментом у ході прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Скаржник, заперечував обставини, які викладені у висновку службового розслідування. При цьому, рішення суду першої інстанції в цілому ґрунтується на доводах відповідача, оскільки судом не було проведено судового засідання з метою спростування чи доведення того, чи надані учасниками події пояснення відповідають дійсності; чи дійсно ОСОБА_1 було вчинено дії, які підривають авторитет органів поліції чи справді останній відмовлявся від проходження в установленому порядку огляду на стан сп`яніння. Судом залишено поза увагою, що у спірних правовідносинах він і не мав на те належних правових підстав, що, серед іншого підтверджено постановою Кіровського районного суду від 22.01.2025 справі №404/10925/24, якою вирішено провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Так, у постанові Кіровського районного суду від 22.01.2025 в справі №404/10925/24 вказано, що: «Як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм положень ПДР, які б відповідно дост. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього». Отже, аналізуючи вище викладені положення законодавства, можна зробити висновок, що позивач не був зобов`язаний проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки були відсутні обов`язкові правові складові для такого огляду та, відповідно, порушено установлений законом порядок для проходження такого огляду: відсутнє порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , яке б надало право працівникам поліції на здійснення законної зупинки транспортного засобу, що свідчить про відсутність у його діях, порушення, яке визначено судом першої інстанції, як «вчинення позивачем дисциплінарного проступку такого як порушення службової дисципліни, що виразилось у перебуванні на вулиці у період дії комендантської години в період часу з 23.00 до 05.00 та відмови від проходження в установленому порядку огляду на стан сп`яніння». Судом першої інстанції, як і посадовими особами відповідача під час проведення службової перевірки проігноровано пояснення безпосереднього керівника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який надав пояснення що службовий автомобіль Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував у користуванні ОСОБА_2 , а в другій половині дня переданий ним у користування ОСОБА_1 . Зміст наданих пояснень свідчить, що вказаний автомобіль є службовим та використовується в оперативних цілях, що передбачає використання імітаційних номерних знаків (в даному випадку це номерні знаки В НОМЕР_2 ). Однак, комісія під час проведення службового розслідування обмежилась з`ясуванням де мав зберігатись автомобіль, але не поцікавилась чи відноситься він до автомобілів, які використовуються в оперативних цілях; не з`ясувала чи є номерний знак НОМЕР_3 імітаційним (тобто таким, який може використовуватись працівниками поліції під час оперативної роботи). Крім того, позивач, звертаючись до суду, вказував, що до його повноважень не входить питання щодо подання матеріалів, що стосуються позагаражного зберігання службових авто. Зі змісту долучених до висновку службового розслідування документів вбачається, що службовий автомобіль Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_4 , відповідно до рапорту, затвердженого начальником ГУНП в Кіровоградській області, має місце дислокації вул. Дворцова,6а, але, в зв`язку з службовою необхідністю, для вирішення питань, які передбачають швидке реагування на вчиненні кримінальні правопорушення, скоєні на території області були підготовлені матеріали на позагаражне зберігання вказаного авто, закріпленого за ОСОБА_1 у неробочий та нічний час в гаражі на території його приватного домоволодіння. Дані матеріали перебувають на підписі у начальника АТВ ЦЗ в області Трикутька В.С. Приймаючи оскаржуване рішення, суд не прийняв доводи представника позивача про те, що після оформлення лікарняного 02.12.2024, ОСОБА_3 повідомив свого безпосереднього керівника ОСОБА_4 про вказану обставину, оскільки позивач перебував на лікарняному з 30.11.2024 по 02.12.2024, що підтверджується витягом з електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України № 4815-2024 від 11.12.2024 (т.2 а.с.208). В ході судового розслідування було встановлено, що в період часу з 30.11.2024 по 16.12.2024 включно ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 5.1 розд. V Правил, затв. наказом ГУНП в Кіровоградській області від 01.12.2022 №787, не поінформував про захворювання працівника кадрової служби. Вказане не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки 30.11.2024 ОСОБА_1 фактично ще не перебував на лікарняному. Лікарняний було відкрито 02.12.2024. ОСОБА_1 характеризується позитивно, має заохочення, в тому числі і державні. Однак це також залишено поза увагою. Вказане доводить, що застосовуючи крайній захід дисциплінарного впливу відповідач не врахував наявність вини позивача, ступінь тяжкості вчинених дій (бездіяльності), обставини, за яких вони вчинені, заподіяну шкоду, попередню поведінку позивача, ставлення до виконання службових обов`язків тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №2107 від 02.12.2014 «Про призначення проведення службового розслідування», 02.12.2024 поліцейськими УПП в Кіровоградській області ДПП Національної поліції України задокументовано факти керування транспортним засобом «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_3 заступником начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області майором поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння та складання стосовно нього адміністративних матеріалів, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, що свідчить про вчинення порушень що мають ознаки дисциплінарних проступків (рапорт начальника УГІ ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції ОСОБА_5 від 02.12.2024 №3777-2024), у зв`язку з чим наказано створити дисциплінарну комісію з проведення службового розслідування (т.1 а.с.139).

Також, Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №794 о/с від 02.12.2014, з 02 грудня 2024 року на період проведення службового розслідування, відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 (т.1 а.с. 140).

Листом ГУНП в Кіровоградській області №4198-2024 від 05.12.2024, позивача повідомлено про призначення проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов`язків. Вказаним листом, на виконання вимог ч.1 ст.27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, запропоновано позивачу прибути 09.12.2024 до 13:00 год. до УГІ ГУНП в Кіровоградській області (кабінет №315) для надання пояснень щодо обставин події (т.1 а.с. 199-200).

Згідно протоколу засідання дисциплінарної комісії, створеної наказом ГУНП в Кіровоградській області від 02.12.2024 №2107 за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , у тому числі керування 02.12.2024 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку, що призвело до складання стосовно останнього адміністративних матеріалів, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не з`явився у визначений термін на засідання дисциплінарної комісії та у порядку, передбаченому ч.3 ст.18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не повідомив дисциплінарну комісію про поважні причини неприбуття на засідання, керуючись вимогами п.15 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, ухвалено вважати ОСОБА_1 таким, що відмовився від надання пояснень (т.1 а.с. 201).

16.12.2024 начальником ГУНП в Кіровоградській області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 , у тому числі керування 02.12.2024 з ознаками алкогольного сп`яніння службовим транспортним засобом, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку, що призвело до складання стосовно останнього адміністративних матеріалів, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи його безпосереднім та прямим керівниками й надання їм оцінки (т.1 а.с.234-250, т.2 а.с.1-38).

У висновку службового розслідування зазначено, що 02.12.2024 близько 00.34 нарядом поліції з позивним «Ліана -102» у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 , які несли службу на службовому автомобілі «Renault Меgane», здійснюючи патрулювання по вул. Холодноярській у м. Кропивницькому, виявлено автомобіль «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався на зустріч поліцейським УПП в Кіровоградській області ДПП НПУ, водій якого здійснив маневр, повернувши праворуч з вул. Холодноярської на вул. Отамана Чорного Ворона у м. Кропивницький.

Враховуючи те, що під час дії комендантської години перебування на вулиці заборонено, поліцейські УПП в Кіровоградській області ДПП НПУ розпочали рух службовим автомобілем за автомобілем «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_3 , та у подальшому із використанням проблискових маячків синього та червоного кольору, зупинили вищевказаний транспортний засіб у м. Кропивницький, по вул. Отамана Чорного Ворона, навпроти будинку № 8.

ОСОБА_6 підійшовши до водія, виявивши у останнього ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю із ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук та хитка хода), та запитав, куди він рухається у нічний період часу під час дії комендантської години, на що водій відповів, що він рухається додому (м. Кропивницький, вул. Отамана Чорного Ворона, навпроти будинку № 8).

ОСОБА_6 запитав у водія, чи є в нього документи, зокрема посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Skoda Rapid», із встановленим реєстраційним номером НОМЕР_3 , у свою чергу, водій дістав службове посвідчення поліцейського серії НОМЕР_5 , видане 28.08.2024, пред`явивши його ОСОБА_6 , який встановив особу водія як ОСОБА_1 .

Разом із цим, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1 , що останній повинен надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_6 », із встановленим реєстраційним номером НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 надав оперативний талон серії НОМЕР_7 від 14.10.2024 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Skoda Rapid», із встановленим реєстраційним номером НОМЕР_3 . Ознайомившись із наданими ОСОБА_1 документами, ОСОБА_6 встановив, що транспортний засіб «Skoda Rapid» є службовим автомобілем, оскільки відповідно донаданих документів, автомобіль «Skoda Rapid» зареєстровано за номерними знаками НОМЕР_1 (на синьому фоні).

У подальшому, у зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушена мова та координація) ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest», на що ОСОБА_1 відмовився.

У зв`язку із відмовою ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, запропоновано ОСОБА_1 пройти вказаний огляд в найближчому медичному закладі, а саме у Комунальному некомерційному підприємстві «Обласній клінічній психіатричній лікарні Кіровоградської обласної ради», розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Металургів, 2-А, у свою чергу, ОСОБА_1 відповів, що на той час він відмовляється від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у найближчому медичному закладі, оскільки не бажає проходити вказаний огляд, що зафіксовано на службові портативні відеореєстратори поліцейських УПП в Кіровоградській області, а також у поясненнях ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згодом, 02.12.2024 о 01.31 на місце події за участі ОСОБА_1 прибули начальник відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в Кіровоградській області Апостолов А.Т. та інспектор ВСР УГІ ГУНП в Кіровоградській області Щербина Є.В., які під час спілкування зі ОСОБА_1 у останнього виявили ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю із ротової порожнини, порушення координації рухів та нечітка хода), у зв`язку із чим ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_1 , чи керував останній, автомобілем «Skoda Rapid», з встановленим реєстраційним номером НОМЕР_3 , у свою чергу останній повідомив, що керував вказаним транспортним засобом, намагався виїхати з гаражу, розташованого за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ) та додав, що він лише здійснив виїзд із гаражного приміщення на прилеглу територію свого домоволодіння, тим самим підтвердивши факт керування автомобілем.

Вказане вище зафіксовано на портативний відеореєстратор поліцейських УПП ГУНП в Кіровоградській області та зазначено у поясненнях ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

У ході подальшого спілкування встановлено, що транспортний засіб «Skoda Rapid», з встановленим реєстраційним номером НОМЕР_3 являється службовим автомобілем і його зареєстровано за номерним знаком НОМЕР_1 (на синьому фоні).

Потім ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_1 , чи пропонували поліцейські УПП в Кіровоградській області ДПП НПУ останньому пройти огляд на визначення стану сп`яніння, на що ОСОБА_1 відповів, що вказаний огляд йому було запропоновано пройти, але він відмовився, пояснивши, що вказаний огляд він зможе пройти наступного дня у присутності свого захисника.

Також, службовим розслідуванням встановлено, що службовий автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з встановленим реєстраційним номером НОМЕР_3 , використовувався у період часу з 30.11.2024 по 02.12.2024, хоча повинен був знаходитись за місцем основної дислокації: м. Кропивницький, вул. Пацаєва, буд.9.

Як слідує з висновку службового розслідування, до дисциплінарної комісії надійшов лист з АТВЦЗ ГУНП в Кіровоградській області, за №3936-2024 від 03.12.2024, відповідно до якого встановлено, що на підставі пункту 2 наказу ГУНП в Кіровоградській області «Про закріплення службового автотранспорту за працівниками УКР ГУНП в Кіровоградській області» від 07.02.2024 №137, а також висновку про наявність та відповідальність документів на право керування автотранспортом від 19.02.2024, службовий автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , 2018 року випуску, закріплено за ОСОБА_1 .. Разом із цим, дозвіл на позагаражне зберігання службового автомобіля «Skoda Rapid», який у період часу з 30.11.2024 по 02.12.2024 використовував ОСОБА_1 , відсутній.

Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що на службовий автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 відсутній дозвіл на позагаражне зберігання, а отже після закінчення експлуатації вказаного транспортного засобу у неробочий час з 18:00 год 29.11.2024 та вихідні дні з 30.11.2024 по 02.12.2024, вказаний автомобіль повинен перебувати за місцем основної дислокації (м. Кропивницький, вул. Пацаєва, буд.9).

Крім того, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.13 розділу ІІІ Порядку, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757 та п.11 розділу ІІІ Порядку використання, експлуатації та зберігання транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області від 29.12.2023 №970, що виразилось у непроходжені передрейсових медичних оглядів у медичному закладі перед експлуатацією службового автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 29.11.2024 та 30.11.2024.

Враховуючи наведені обставини, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 , у період своєї тимчасової непрацездатності (лікарняний), 30.11.2024, 01.12.2024 та 02.12.2024, використовуючи пов`язані із службовим становищем можливості, використовував державне майно, а саме службовий автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 (із встановленим номерним знаком НОМЕР_3 ) для пересування не пов`язаного із службовою діяльністю та не виконуючи службові обов`язки.

З метою встановлення використання службового автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 , поліцейськими УКР ГУНП в Кіровоградській області у листопаді та грудні 2024 року, членами дисциплінарної комісії проаналізовано дорожні листи №№2435010311 на листопад та №24350104547 на грудень 2024 року видані на вищевказаний транспортний засіб. У ході вивчення дорожнього листа №2435010311 членами дисциплінарної комісії встановлено, що у вказаному листі відсутні прізвища поліцейських УКР ГУНП в Кіровоградській області, які проходили передрейсовий медичний огляд перед використанням службового автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 , протягом листопада 2024 року. У свою чергу, у вказаному дорожньому листі відсутні будь-які записи за 30.11.2024. Разом із цим, у дорожньому листі №24350104547 на грудень 2024 року записи за період часу з 01.11.2024 по 04.11.2024 включно, відсутні. 12.12.2024, до дисциплінарної комісії з УКР ГУНП в Кіровоградській області за №4962-2024 від 12.12.2024 надійшов лист, відповідно до якого встановлено, що підписи у дорожньому листі №2435010311, у період часу з 05.11.2024 по 08.11.2024, 11.11.2024 по 15.11.2024 належать ОСОБА_1 , у свою чергу підписи за періоди часу 18.11.2024 по 22.11.2024 та з 25.11.2024 по 29.11.2024 належать заступнику начальника управління – начальнику відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 .

Також, службовим розслідуванням встановлено, що з 30.11.2024 ОСОБА_1 перебував на лікарняному (витяг з електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України № 4815-2024 від 11.12.2024 долучено до матеріалів службового розслідування). Також встановлено, що відповідно до пункту 14 розділу II посадової інструкції старшого інспектора з особливих доручень відділу комплектування УКЗ ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_12 , затвердженої 21.01.2022 за № 14/15-2022, останній закріплений куратором по напрямку роботи за управлінням карного розшуку, у зв`язку із чим, ОСОБА_12 являється працівником кадрового підрозділу, якого ОСОБА_1 повинен поінформувати у разі захворювання (перебуванні на лікарняному). Враховуючи вищевикладене у ході проведення службового розслідування опитано ОСОБА_12 , який повідомив, що у період часу з 30.11.2024 по 16.12.2024 включно, ОСОБА_1 на порушення вимог пункту 5.1 розділу V Правил, затверджених наказом ГУНП в Кіровоградській області від 01.12.2022 № 787, не поінформував його про захворювання (перебуванні на лікарняному).

Отже, ОСОБА_1 допустив порушення вимог пункту 5.1 розділу V Правил, затверджених наказом ГУНП в Кіровоградській області від 01.12.2022 № 787, що виразилось у неінформуванні працівника кадрового підрозділу про захворювання (перебуванні на лікарняному) з 30.11.2024 по 16.12.2024, медичний заклад, де проходить лікування та орієнтований термін лікування.

Таким чином, матеріалами службового розслідування встановлено, що позивач порушив пункт 1 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», частини 1 статті 121-3 КУпАП, пункту 2.5, підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, абзаців 2, 6 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2, 6, 7, 13, 14 розділу III, пунктів 7, 8, 9 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, підпункту 3 пункту 3 розділу І, пунктів 1, 8, 11 розділу III, пункту 7 розділу VII Порядку використання, експлуатації та зберігання транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області, затвердженого наказом ГУНП в Кіровоградській області від 29.12.2023 № 970, підпункту 5 пункту 2.3 розділу II, пункту 5.1 розділу V наказу ГУНП в Кіровоградській області від 01.12.2022 № 787 «Про затвердження правил внутрішнього розпорядку поліцейських Головного управління, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП в Кіровоградській області», пункту 2.5 розділу II Пам`ятки про зобов`язання поліцейського Головного управління, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП в Кіровоградській області щодо дотримання службової дисципліни, затвердженої наказом ГУНП в Кіровоградській області від 03.09.2024 № 750, що виразилося у порушеннях: службової дисципліни; присяги поліцейського; правил дорожнього руху; не проходженні 29.11.2024, 30.11.2024 та 01.12.2024 передрейсових інструктажів та медичних оглядів у медичному закладі; унесенні відомостей до дорожнього листа № 2435010311, будучи не уповноваженою на те особою; зберіганні 29.11.2024, 30.11.2024 та 01.12.2024 поза основним місцем дислокації службового автомобіля «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_1 без дозволу на його позагаражне зберігання; керуванні транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу; експлуатації службового транспортного засобу 29.11.2024, 30.11.2024, 01.12.2024 та 02.12.2024, (користуючись своїм службовим становищем, а також пов`язаними з цим можливостями, використовуючи у період тимчасової непрацездатності державне майно, а саме автомобіль, для пересування, не пов`язаного зі службовою діяльністю, не виконуючи службові обов`язки, без дозволу керівництва та у приватних інтересах); не інформуванні з 30.11.2024 по 02.12.2024 про своє захворювання працівника кадрового підрозділу; неповідомленні про медичний заклад, де проходить лікування, та орієнтовний термін лікування; перебуванні на вулиці (о 00.36 02.12.2024) під час дії комендантської години; керуванні службовим транспортним засобом 02.12.2024 із ознаками алкогольного сп`яніння; відмові від проходження в установленому порядку огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пункту 1 Наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 18.12.2024 №2191, застосовано до заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби (т.2 а.с. 40-42).

Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 31.01.2025 №91 о/с, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби майора поліції ОСОБА_1 (т.2 а.с. 46).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (надалі – Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Серед обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, вказано неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною 1 статті 64 Закону№ 580-VIII, визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Згідно частин 1,2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.

Згідно статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно зі статтями 15 та 19 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ч.1 ст.15).

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч.15 ст.15).

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.3 ст19).

Відповідно до частини 1 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У частині 3 статті 22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Пунктом 1 розділу II Порядку № 893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку № 893).

За правилами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Дослідивши зміст Висновку службового розслідування колегія суддів дійшла висновку, що він відповідає законодавчим приписам частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту.

У практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги

Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Як встановлено судом першої інстанції, 16.12.2024 начальником ГУНП в Кіровоградській області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 , у тому числі керування 02.12.2024 з ознаками алкогольного сп`яніння службовим транспортним засобом, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку, що призвело до складання стосовно останнього адміністративних матеріалів, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи його безпосереднім та прямим керівниками й надання їм оцінки (т.1 а.с.234-250, т.2 а.с.1-38).

ОСОБА_1 надав оперативний талон серії НОМЕР_7 від 14.10.2024 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Skoda Rapid», із встановленим реєстраційним номером НОМЕР_3 . Ознайомившись із наданими ОСОБА_1 документами, ОСОБА_6 встановив, що транспортний засіб «Skoda Rapid» є службовим автомобілем, оскільки відповідно до наданих документів, автомобіль «Skoda Rapid» зареєстровано за номерними знаками НОМЕР_1 (на синьому фоні).

Надаючи правову оцінку висновкам службового розслідування в цій із співставленням заперечень позивача, колегія суддів зазначає.

Відповідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний, зокрема, мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За вимогами пункту 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пунктів пункт 2.1 «г» та 2.5 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також, пунктом 9.2 «б» Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Окрім того, статтею 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведеними положеннями передбачено обов`язок позивача як водія неухильно додержуватися Правил дорожнього руху, в тому числі і в частині використання в ході руху транспортного засобу попереджувальних сигналів, керування транспортним засобом при наявності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також у разі якщо у поліцейського є підстави вважати, що він здійснює керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння - пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів або в закладі охороні здоров`я.

Колегія суддів зазначає, що відмова від проходження в установленому порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння, за наявності у водія визначеного законом обов`язку його пройти, призвело до вчинення позивачем дій, що полягають у порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, підривають авторитет Національної поліції України, та можуть мати негативні наслідки через зниження довіри населення до органів поліції, що не відповідає вимогам статті 11 Закону України «Про національну поліцію».

Скаржником в апеляційній скарзі заначено, що рішенням Кіровського районного суду від 22.01.2025 справі №404/10925/24 вирішено провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Водночас, колегія суддів наголошує, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності поліцейського не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати до поліцейського такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, що входить до його компетенції.

У Постанові КАС ВС від 01.08.2025 № 120/566/24 Верховний Суд зазначив, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку. Адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутністю складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.

У цьому ж контексті слід зауважити, що за правилами частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, за позицією Верховного Суду, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази (подібні за змістом висновки наведено в постановах Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі №904/1427/21та 22 вересня 2022 року у справі №420/4977/20 та від 29 лютого 2024 року у справі № 420/13121/22).

Відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Ураховуючи, що у межах розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності суд не досліджує питань наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, адже, як зазначалося, дисциплінарне провадження має іншу мету, процедуру та правила оцінки дій і матеріалів, то висновки такого суду (його правова оцінка) не є обов`язковими для суду, який розглядає справу щодо оскарження індивідуального акту про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності.

Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

За таких обставин, колегія суддів наголошує, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме: звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Окремого врахування потребує також факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем у період дії в країні воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів особливої пильності та додатковим вимогам щодо бездоганної поведінки.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан.

Відповідно до означеного Указу Президента України №64/2022 Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є його структурним підрозділом, зобов`язано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.

Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки навіть поза межами служби.

Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 вересня 2023 року у справі № 420/10847/22.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Перебуваючи на службі у Національній поліції України, особа повинна бути взірцем та прикладом для громадян як в робочий так і позаробочий час, та в силу своїх службових обов`язків, зобов`язана не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

Суд зауважує, що такі дії, як негідна поведінка під час проходження служби в органах Національної поліції України, керування поліцейським транспортним засобом з порушенням Правил дорожнього руху та невиконання вимог закону, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських належним чином протидіяти злочинності та категорично суперечать вимогам ст.1 Дисциплінарного статуту, якою визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Отже, поведінка позивача, який мав би бути взірцем добропорядності та законослухняності, є неприпустимою, і не тільки порочить звання поліцейського, а й завдає непоправної шкоди авторитету органів правоохоронних органів.

Висновки аналогічні за змістом викладені у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №320/1206/21, від 03.08.2023 у справі №160/7157/19, від 03.04.2024 у справі №420/9503/22, від 15.08.2024 у справі №420/5700/23.

У межах спірних правовідносин, зумовлених звільненням позивача зі служби в поліції внаслідок притягнення до дисциплінарної відповідальності, де одним з ключових питань є морально-етичний бік поставлених йому в провину дій, що першочергово сам позивач як діючий працівник поліції був зацікавлений у тому, щоб без зайвих зволікань продемонструвати безпідставність припущень поліцейських про керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, пройти медичний огляд, засвідчивши власну прихильність тим цінностям і обов`язкам, які він взяв на себе, склавши Присягу на вірність Українському народові. Однак, у спірних правовідносинах позивач продемонстрував протилежне.

Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах службового розслідування, зокрема зазначено, що водій ( ОСОБА_1 ) дістав службове посвідчення поліцейського серії НОМЕР_5 , видане 28.08.2024, пред`явивши його ОСОБА_6 , який встановив особу водія як ОСОБА_1 . Подібні випадки негативно впливають на імідж поліції, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, принижують їх авторитет.

Так, до дисциплінарної комісії надійшов лист з АТВЦЗ ГУНП в Кіровоградській області, за №3936-2024 від 03.12.2024, відповідно до якого встановлено, що на підставі пункту 2 наказу ГУНП в Кіровоградській області «Про закріплення службового автотранспорту за працівниками УКР ГУНП в Кіровоградській області» від 07.02.2024 №137, а також висновку про наявність та відповідальність документів на право керування автотранспортом від 19.02.2024, службовий автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , 2018 року випуску, закріплено за ОСОБА_1 .. Разом із цим, дозвіл на позагаражне зберігання службового автомобіля «Skoda Rapid», який у період часу з 30.11.2024 по 02.12.2024 використовував ОСОБА_1 , відсутній.

Також не проходження позивачем передрейсових інструктажу та медичного огляду, не здійснення ним запису до Журналу виїзду та повернення транспортних засобів, неналежне ведення дорожнього листа встановлено дорожніми листами №№2435010311 на листопад та №24350104547 на грудень 2024 року видані на вищевказаний транспортний засіб.

У ході вивчення дорожнього листа №2435010311 членами дисциплінарної комісії встановлено, що у вказаному листі відсутні прізвища поліцейських УКР ГУНП в Кіровоградській області, які проходили передрейсовий медичний огляд перед використанням службового автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 , протягом листопада 2024 року. У свою чергу, у вказаному дорожньому листі відсутні будь-які записи за 30.11.2024. Разом із цим, у дорожньому листі №24350104547 на грудень 2024 року записи за період часу з 01.11.2024 по 04.11.2024 включно, відсутні. 12.12.2024, до дисциплінарної комісії з УКР ГУНП в Кіровоградській області за №4962-2024 від 12.12.2024 надійшов лист, відповідно до якого встановлено, що підписи у дорожньому листі №2435010311, у період часу з 05.11.2024 по 08.11.2024, 11.11.2024 по 15.11.2024 належать ОСОБА_1 , у свою чергу підписи за періоди часу 18.11.2024 по 22.11.2024 та з 25.11.2024 по 29.11.2024 належать заступнику начальника управління – начальнику відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 .

Доводами апеляційної скарги не спростовано факту не проходження ним передрейсових інструктажу та медичного огляду, не здійснення ним запису до Журналу виїзду та повернення транспортних засобів, неналежне ведення дорожнього листа та керування службовим транспортним засобом у період своєї тимчасової непрацездатності.

При цьому відповідно до п.п.9-11 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757 (далі – Порядок №757) усі виїзди та повернення службових транспортних засобів органів поліції фіксуються у дорожньому листі (додаток 5), який в органах поліції є документом первинного обліку експлуатації транспортних засобів. Інформація щодо маршруту руху, пробігу і часу використання транспортного засобу засвідчується підписами посадових осіб органів поліції, у розпорядження яких надавався транспортний засіб для виконання службових завдань. Дорожні листи встановленої форми замовляються у типографії або виготовляються органами поліції самостійно за умови забезпечення належного їх зберігання протягом терміну використання і недопущення порушень порядку їх ведення. Незалежно від способу виготовлення всі дорожні листи транспортних засобів органів поліції обліковуються в журналі реєстрації дорожніх листів (додаток 6) із присвоєнням відповідних реєстраційних номерів. Підставою для видачі дорожніх листів на наступний місяць є своєчасне повернення дорожніх листів за минулий місяць. Дорожні листи на транспортні засоби, виведені з експлуатації унаслідок пошкодження у дорожньо-транспортних пригодах (далі - ДТП) або підготовки до списання, не видаються, а на транспортні засоби, виведені з експлуатації для проведення довготривалого ремонту, видаються тільки після завершення ремонтних робіт і введення в експлуатацію.

Згідно з п.12 Порядку №757 правильним веденням дорожніх листів, облікових журналів та іншої передбаченої цим Порядком дорожньої документації вважається своєчасне внесення до них достовірних даних за наявності всіх необхідних підписів і відповідних штампів. Виїзд транспортного засобу без заповненого дорожнього листа забороняється. Контроль за своєчасною видачею і поверненням дорожніх листів покладається на керівництво органів поліції.

Пунктом 13 Порядку №757 передбачено, що перед виїздом службового транспортного засобу водії отримують у відповідальної за автотранспортну діяльність особи дорожній лист, проходять передрейсові медичний огляд та інструктаж, засвідчують їх проходження власним підписом у дорожньому листі та відповідних облікових журналах, подають закріплений транспортний засіб на огляд технічного стану відповідальною за автотранспортну діяльність особою, яка підтверджує його справність підписом у відповідному розділі дорожнього листа. Про виявлені зовнішні пошкодження транспортних засобів перед виїздом або після їх повернення відповідальні за автотранспортну діяльність особи письмово доповідають безпосередньому керівництву.

Відповідно до п.14 Порядку №757 проходження водіями передрейсового інструктажу, який проводиться відповідальною за автотранспортну діяльність особою, фіксується в журналі обліку інструктажів водіїв (додаток 7) і підтверджується їх підписами у відповідних розділах цього журналу, в яких відображається передрейсовий (щоденний) і спеціальний (додатковий) інструктажі:

1) тема спеціального (додаткового) інструктажу в журналі зазначається у довільній формі, оскільки вказаний інструктаж пов`язаний з використанням службових транспортних засобів для виконання окремих конкретно визначених завдань (при зміні оперативної обстановки, погіршенні погодних умов, виїзді у відрядження за межі регіону тощо) або використанням транспортних засобів, щодо яких діють дозволи на позагаражне (позавідомче) зберігання;

2) тема передрейсового (щоденного) інструктажу позначається номером з окремо розробленої та затвердженої керівництвом органів поліції тематики, яка розробляється відповідно до основних положень ПДР в обсязі, необхідному для проведення передрейсового інструктажу водіїв з урахуванням пори року, умов і специфіки використання транспортних засобів в органах поліції відповідного регіону, та зберігається в журналах обліку інструктажів водіїв.

Також, суд не приймає доводи представника позивача про те, що після оформлення лікарняного 02.12.2024, ОСОБА_1 повідомив свого безпосереднього керівника ОСОБА_4 про вказану обставину, оскільки позивач перебував на лікарняному з 30.11.2024 по 02.12.2024, що підтверджується витягом з електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України № 4815-2024 від 11.12.2024 (т.2 а.с.208).

Відтак, підсумовуючи викладене суд вважає обставини порушення позивачем службової дисципліни, а відтак і вчинення ним дисциплінарного проступку – підтвердженими. Висновки службового розслідування про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності суд вважає обґрунтованими.

Судом не встановлено порушення дисциплінарною комісією порядку проведення службового розслідування.

Підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення. Крім того, Дисциплінарний статут не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Верховний Суд у поставові від 22.01.2026 у справі № 400/15674/23 зазначив, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та ін.).

Отже, колегія суддів погоджується з відповідачем, що дії майора поліції ОСОБА_1 свідчать про грубе порушення службової дисципліни, а обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є пропорційним, співмірним та обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У частини 2 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховані приписи п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та про правомірність винесення спірних наказів Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua