Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №214/8808/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року справа 214/8808/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 27.04.2026 (суддя Євтушенко О.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Батальйону Патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.09.2025 звернувся до Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу з позовом до Батальйону Патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ, в якому просить скасувати постанову серії БАА №553223 від 27.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, за частинами 5-6 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 27.04.2026 у задоволенні позову відмовлено. Прийняте рішення суд мотивував тим, що зі змісту відеозапису, долученому в електронному виді, позивачем на вимогу працівників поліції не було надано реєстраційний документ на транспортний засіб – мотоцикл марки Musstang MT 125-2, яким він керував, а також чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що свідчить про порушення пункту 2.1 «ґ» та 30.1 Правил дорожнього руху України. Позивач за встановлених обставин керував транспортним засобом без застебнутого мотошолома та перевозив пасажира без застебнутого мотошолома, що підтверджується оглянутим відеозаписом подій та свідчить про порушення пункту 2.3 «г» Правил дорожнього руху України. Проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, провівши їх хронологічний аналіз, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявна вина, а отже і склад правопорушень, передбачених частинами 5-6 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що надані відповідачем відеозаписи не є належними доказами, оскільки зняті відеореєстратором який не має інвентарного та номенклатурного номера та не містять аудіодоріжки. Вважає, що надані відеозаписи не підтверджують, що саме позивач керував транспортним засобом. Зазначає, що транспортний засіб не зупинявся працівником поліції, оскільки він стояв на узбіччі і не рухався, за кермом мотоцикла ніхто не перебував.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Інспектором взводу №1 роти №1 батальйону Патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Абрамчуком Р.В. 27.08.2025 винесено постанову серії БАА №553223 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених частинами 5-6 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, у зв`язку з порушенням пункту 2.3 «г», пункту 2.1 «ґ» та пункту 30.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно даної постанови, 27.08.2025 о 15 год. 34 хв. позивач рухаючись по автодорозі вул. Софіївська, біля буд. №150, в м. Краматорськ Донецької області, керував транспортним засобом (мотоциклом) Musstang MT125-2 без застебнутого мотошолома, перевозив пасажира без застебнутого мотошолома, не зареєстрованого у встановленому законом порядку, не маючи чинного страхового полісу власників наземних транспортних засобів, чим порушив пункту 2.3 «г», пункту 2.1 «ґ» та пункту 30.1 Правил дорожнього руху України відповідальність за які передбачена частинами 5-6 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП.

За порушення пункту 2.3 «г», пункту 2.1 «ґ» та пункту 30.1 Правил дорожнього руху України, на підставі статті 36 КУпАП на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, в межах санкції частини 6 статті 121 КУпАП за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (підпункт «а»); реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон) - підпункт «б»; чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка” (підпункт «ґ»).

Відповідно до пункту 2.3 «г» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Відповідно до пункту 30.1 Правил дорожнього руху власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідно до пункту 2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до частини 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 5 статті 126 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 6 статті 126 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини пункту 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб - пред`явити його.

Отже, право органів Національної поліції перевіряти наявність реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий документ.

Позивач в обґрунтування позовних вимог та апеляційної скарги вказував на те, що він не здійснював керування транспортним засобом, та відсутність факту зупинки транспортного засобу поліцейським.

Проте такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом відеозаписами, з яких вбачається, що позивач дійсно керував мотоциклом та перевозив пасажира без мотошоломів, чим порушив пункт 30.1 Правил дорожнього руху.

Доводи апеляційної скарги про те, що надані відповідачем відеофайли зняті відеореєстратором 70mai M300 не є допустимим доказом, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки цей відеозапис зазначений в пункті 7 постанову серії БАА №553223 від 27.08.2025

Крім того, статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратори та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в органі, підрозділі поліції.

Відсутність інвентарного та номенклатурного номера відеореєстратора не спростовує наявність доказів правопорушення та самої події виявленого правопорушення.

Враховуючи встановлення факту керування позивачем транспортним засобом та непред`явлення документу про реєстрацію транспортного засобу на вимогу працівника поліції вказує на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 6 статті 126 КУпАП.

Колегія суддів вважає помилковими доводи позивача, про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності через відсутність факту зупинки поліцейським, оскільки самостійна зупинка (без попередньої вимоги поліцейського) не звільняє водія від обов`язку пред`явлення поліцейському документів передбачених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, за наявності факту порушення правил дорожнього руху, яке передувало цій самостійній зупинці, та було виявлено поліцейським.

Крім того, наведені обставини на характер спірних правовідносин не впливають, оскільки не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені у пункті 2.1 Правил дорожнього руху документи.

Закон України «Про національну поліцію» та Правила дорожнього руху встановлюють обов`язок водія, після зупинки транспортного засобу, на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки документи незалежно від того, які обставини слугували підставою для зупинки його транспортного засобу.

Словосполучення «особа вчинила або має намір вчинити правопорушення», що міститься в пункті 2 частини 1 статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» надає змогу поліцейському вимагати в особи пред`явлення нею документів незалежно від факту вчинення або ймовірного вчинення правопорушення.

Колегія суддів враховує, що частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена безумовна відповідальність особи за керування транспортним засобом, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містятьсяу відповідному документі.

При цьому, право поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Притягнення особи до відповідальності та накладення стягнення за частиною 6 статті 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог правил дорожнього руху не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, чи якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.09.2019 у справі №127/19283/17, від 13.03.2019 у справі №686/15383/17.

Таким чином, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАА №553223 від 27.08.2025, винесена на підставі та у спосіб, передбачений законодавством України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування цієї постанови.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 272, 286, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 27.04.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 06.08.2026 та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова