Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №280/3172/25
Суддя: Суховаров А.В.
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 серпня 2026 року справа 280/3172/25
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 (суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення пені
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” 23.04.2025 звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області пеню у розмірі 101219,60 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 позов задоволено. Прийняте рішення суд мотивував тим, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість набула статусу узгодженої 07.08.2024 згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №280/6720/22, у зв`язку з чим, відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, контролюючим органом 08.08.2024 мали бути внесені дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. До 16.08.2024 сума бюджетного відшкодування мала бути перерахована на банківський рахунок позивача. Отже, позивача має право на стягнення пені.
В апеляційній скарзі Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що платники податку щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України “Про санкції”, прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання суми бюджетного відшкодування”. Указом Президента України №275/2023 від 12.05.2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яким визначено перелік осіб, яких вони стосуються, до яких увійшли акціонери позивача. Оскільки позивач не має права на отримання суми бюджетного відшкодування то й підстави для стягнення пені відсутні. Зазначає, що стягнення пені можливе лише після погашення заборгованості.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що за наслідками проведеної Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків перевірки позивача з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100000 грн по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року було прийняте податкове повідомлення-рішення форми “В1” №192/32-00-51-01-04 від 29.08.2022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 1218784,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 304696 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №280/6720/22 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №192/32-00-51-01-04, №193/32-00-51-01-04 від 29.08.2022.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 в адміністративній справі №280/6720/22 залишено без змін.
Позивач звернувся до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відображення результатів судового оскарження податкового повідомлення-рішення №192/32-00-51-01-04 від 29.08.2022 та перерахування на поточний рахунок ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1218784,00 грн.
Листом №4364/6/32-00-51-01-10 від 07.10.2024 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило, що ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” не має права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення. Підставою для такої відмови зазначено Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, затвердженого Указом Президента України №275/2023 від 12.05.2023, яким визначено перелік осіб, яких вони стосуються, до якого увійшли наступні акціонери позивача: Global Steel Investments Ltd. (частка 12,3466%); “Київ Секюрітіз Груп” (частка 24,5003%); ТОВ “Мідланд Кепітал Менеджмент” (частка 11,2224%).
В подальшому, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 у розмірі 1218784,00 грн. та пені, нарахованої на суму такої заборгованості за період з 19.08.2024 по 25.10.2024, у розмірі 35324,76 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №280/9913/24 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №280/9913/24 апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишена без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №280/9913/24 - без змін. Апеляційний суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 1218784,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року.
З урахуванням скасування у судовому порядку податкового повідомлення-рішення №192/32-00-51-01-04 від 29.08.2022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 1218784,00 грн., сума бюджетного відшкодування є узгодженою, проте на поточний банківський рахунок ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” не надходила.
Колегією суддів не приймаються посилання апелянта на приписи пункту 200.4-1 статті 200 податкового кодексу України, адже остання не є застосовною до спірних правовідносин.
Колегія суддів зазначає, що за приписами названої норми, якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування.
Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що статтю 200 доповнено пунктом 200.14-1 згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №3317-IX від 10.08.2023, що виключає можливість її застосування до правовідносин, пов`язаних з проведенням позапланової документальної виїзної перевірки, на підставі якої складено Акт №174/32-00-51-01-04/00191230 від 21.07.2022 та прийнято податкове повідомлення-рішення №192/32-00-51-01-04 від 29.08.2022.
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Системний аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що контролюючий орган зобов`язаний був на наступний день після набрання законної сили рішенням суду у справі №280/6720/22, внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Невідшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків суми податку на додану вартість вважаються заборгованістю бюджету, а тому на таку суму нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Колегія суддів звертає увагу, що неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 14.03.2019 у справі №803/591/16.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було забезпечено своєчасне перерахування позивачеві сум бюджетного відшкодування. В той же час, позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Податковим кодексом України, для отримання бюджетного відшкодування сум від`ємного значення податку на додану вартість.
Оскільки податок на додану вартість не було відшкодовано вчасно, позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачами не спростовано правильність здійсненого позивачем розрахунку, як і не заперечено правильність методики здійснення такого розрахунку та його результатів. Суми податку, не відшкодовані або несвоєчасно відшкодовані платникам, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а отже пеня, яка нараховується на такі суми підлягає стягненню саме з Державного бюджету України.
Водночас, відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Враховуючи те, що позивачу не було виплачено відповідні суми бюджетного відшкодування, у встановлені законом строки, позивач беззаперечно набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
Також колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що право на бюджетне відшкодування є невід`ємним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).
Несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень законодавчих актів.
В даному випадку саме бездіяльність відповідача спричинила затримку позивачу у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, наслідком чого, є нарахування пені, а позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі прорахунків у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Стосовно доводів апеляційної скарги про неможливість стягнення пені до погашення заборгованості з бюджетного відшкодування, колегія суддів звертає увагу, що за висновком Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України", державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Також, Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 820/1749/18 визнав неприйнятними, як такі, що не передбачені чинним законодавством, доводи податкового органу про те, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості податку на додану вартість, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 – без змін.
Постанова набирає законної сили з 04.08.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови, у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повну постанову складено 06.08.2026.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua