Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №638/12629/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 р. Справа № 638/12629/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Харкова (головуючий суддя І інстанції Тимченко А.М.) від 22.05.2026 по справі № 638/12629/25

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 12.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Мосейчук Анастасія Ігорівна, до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення– задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 00000152439 від 01.07.2025, прийняту головним спеціалістом- інспектором з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адмністрації), про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 КупАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 700 грн. 00 коп.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 КупАП, - закрито.

Стягнуто з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),ЄДРПОУ 34916981, місцезнаходження: вул.Богдана Хмельницького, б. 51-а, м.Київ, 01054 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

14.01.2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Мосейчук Анастасія Ігорівна, за допомогою системи «Електронний суд» звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Мосейчук Анастасія Ігорівна, до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, в якій просила суд стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 34926981, вул. Богдана Хмельницького, 51-А, м. Київ, 01054) витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції по справі № 638/12629/25 у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

16.01.2026 Департамент територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначив, що представником позивача не подано до суду доказів фактичної сплати Позивачем витрат на правову допомогу. Відсутність в матеріалах справи платіжного документу вказує на те, що заявлені витрати в 10000 грн. не є реальними, тобто такими, що дійсно були понесені, справа, що розглядалася в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності, також, сторонами подавались заяви про розгляд справи без участі, що дало змогу уникнути понесення грошових та часових витрат на приїзд в суд, справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, експертиза у справі не проводилась, що у своїй сукупності вказує на те, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу, із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 22.05.2026 року заяву ОСОБА_1 в особі представника Мосейчук Анастасії Ігорівни про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Мосейчук Анастасія Ігорівна, до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судові витрати у справі № 638/12629/25 на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність доказів сплати витрат на правову допомогу позивачем, у справі відсутній детальний опис із зазначенням витраченого часу на кожну процесуальну дію. Крім того, судом не врахований фінансовий стан сторони. Вказує, що ОСОБА_2 не подано до суду доказів фактичної сплати позивачем витрат на правову допомогу. Відсутність в матеріалах справи платіжного документу вказує на те, що заявлені витрати в 10000,00 грн. не є реальними, тобто такими, що дійсно були понесені.

Також, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заявлених вимог, позивач теж подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови, та задовольнити заяву в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій сторони відповідача, крім того протягом розгляду справи № 638/12629/25 відповідачем продемонстровано поведінку, що призвела до затягування розгляду справи. Відповідач в листах № 064-10942 від 03.07.2025, № 064-11255 від 08.07.2025 визнавав факт допущення помилки, при цьому у відзиві на позовну заяву повністю заперечував у задоволенні позовних вимог. Вказує, що зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції не обґрунтував, які саме послуги адвоката не були необхідними, який саме обсяг роботи завищений, і чому саме сума шість тисяч гривень є розумною та співмірною.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3ст. 268 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (надалі – Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

У ході судового розгляду встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції правова допомога позивачу надавалась адвокатом Мосейчук А.І., що підтверджується Договором про надання праової (правничої) допомоги б/н від 01.11.2024 року, Додатковою угодою від 01.07.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2024, відповідним Актом приймання-передачі наданих послуг від 13.01.2026 До договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2024.2024, а також наданими адвокатом на підтвердження своїх повноважень Ордером на надання правничої допомоги Олендарьовій Т.К. серії АХ № 1272063 від 01.07.2025, копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15 липня 2020 року серії ХВ № 002455, виданого на ім`я Мосейчук А.І. Радою адвокатів Харківської області.

У позовній заяві позивачем повідомлено про орієнтовний розрахунок суми судових витрат, який складається зі сплати судового збору із застосування коефіцієнту 0,8 згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та витрат на професійну правничу допомогу 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно п. 4.2. Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2024 року , що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Мосейчук А.І. встановлено, що порядок обчислення гонорару, порядок його сплати визначаються в додатковій угоді до Договору.

01.07.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Мосейчук А.І. укладено Додаткову угоду від 01.07.2025 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2024 року, якою було визначено: - обсяг наданих Клієнту послуг (робіт); - узгоджено розмір гонорару за надані послуги (роботи); - узгоджено порядок сплати гонорару за надані послуги (роботи).

Відповідно до п.п. 1-3 Додаткової угоди від 01.07.2025 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2024 року зазначено:

1. На виконання пункту 4.2. Договору Сторони узгоджують фіксований розмір гонорару за надання правової (правничої) допомоги за підготовку та подання до Шевченківського суду м. Харкова позовної заяви до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 34926981) про скасування постанови інспектора з паркування Другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Левковського Павла Андрійовича – серії 2КІ0000152439 від 01.07.2025 року, підготовку у зв`язку з цим адвокатських запитів, заяв та ін. документів, складання всіх необхідних документів пов`язаних з розглядом справи у суді першої інстанції; здійснення представництва прав та законних інтересів Клієнта під час розгляду справи у Шевченківському районному суді м. Харкова за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 34926981) щодо оскарження постанови інспектора з паркування винесеної 01.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, - у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень;

2. На виконання пункту 4.2. Договору Сторони узгоджують наступний порядок сплати гонорару за виконання Адвокатом змісту Доручення викладеного у п.1 даної Додаткової угоди - протягом 3 (трьох) календарних місяців з дня постановлення остаточного судового рішення, яке не підлягає подальшому судовому оскарженню, будь-яким зручним для Клієнта способом;

3. Сторони погодили укласти Акт приймання-передачі наданих послуг протягом 5 (п`яти) календарних днів після виконання змісту п.1 даної Додаткової угоди. Під виконанням змісту п. 1 Додаткової угоди Сторони розуміють отримання судового рішення по справі у суді першої інстанції».

13.01.2026 року на виконання п. 3 Додаткової угоди від 01.07.2025 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2024 року між адвокатом Мосейчук А.І. та ОСОБА_1 складено Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2024 року згідно п. 1 якого по справі № 638/12629/25 у Суді першої інстанції представником Мосейчук А.І здійснені, а позивачем Олендарьовою Т.К. прийняті наступні послуги:

1.1. підготовка та подання позовної заяви від 01.07.2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова про скасування постанови інспектора з паркування Другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Левковського Павла Андрійовича – серії 2КІ0000152439 від 01.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 грн. та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови серії 2КІ0000152439 від 01.07.2025 року у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;

1.2. складання та подання до Шевченківського районного суду м. Харкова клопотання про витребування доказів, що подається одночасно з позовною заявою від 01.07.2025 року;

1.3. складання та подання адвокатського запиту № 01/07 від 01.07.2025 року до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стосовно підстав складання щодо ОСОБА_1 , якій належить транспортний засіб з номерами НОМЕР_2 (Audi) Постанови серія та номер 2КІ 0000152439 від 01.07.2025 за порушення ПДР автівкою КХ 0019 ОО – Mercedes-Benz GLC220d; надання копії Постанови серія та номер 2КІ 0000152439 від 01.07.2025 за порушення ПДР та додатків до зазначеної Постанови;

1.4. складання та подання заяви № 01/07 від 01.07.2025 року щодо скасування безпідставної Постанови серія та номер 2КІ 0000152439 від 01.07.2025 р. за порушення ПДР до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

1.5. складання та подання адвокатського запиту № 07/07 від 07.07.2025 року до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стосовно фактичних підстав, які стали підґрунтям для зазначення у відповіді Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-10942 від 03.07.2025 про випадковість допущеної помилки (описки) в одній літері номерного знаку транспортного засобу інспектором з паркування Левковським П.А. при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки, серії 2КІ № 0000152439 від 01.07.2025, а не навмисне/недбале невиконання вимог ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, ст. 14-2 КУпАП, ст. 7 КУпАП;

1.6. аналіз відзиву Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.07.2025 року на позовну заяву по справі № 638/12629/25;

1.7. складання та подання до Шевченківського районного суду м. Харкова клопотання від 10.07.2025 року про розгляд справи № 638/12629/25 без участі Позивача/представника Позивача;

1.8. складання та подання до Шевченківського районного суду м. Харкова клопотання від 10.07.2025 року про приєднання доказів до матеріалів справи № 638/12629/25;

1.9. складання та подання до Шевченківського районного суду м. Харкова клопотання від 03.09.2025 року про розгляд справи № 638/12629/25 без участі Позивача/представника Позивача;

1.10. складання та подання до Шевченківського районного суду м. Харкова клопотання від 03.09.2025 року про приєднання доказів до матеріалів справи № 638/12629/25;

1.11. складання та подання до Шевченківського районного суду м. Харкова клопотання від 10.11.2025 року про розгляд справи № 638/12629/25 без участі Позивача/представника Позивача;

1.12. складання та подання адвокатського запиту № 02/12 від 12.12.2025 до Шевченківського районного суду м. Харкова щодо стану розгляду справи № 638/12629/25;

1.13. складання та подання до Шевченківського районного суду м. Харкова клопотання від 07.01.2026 року про розгляд справи № 638/12629/25 без участі Позивача/представника Позивача».

Надаючи оцінку доводам позивача викладеним в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що послуги відповідно до п. 1.2, 1.3,1.4, 1.5 Акту приймання-передачі наданих послуг, не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребували затрат значного часу, адже адвокатський запит подавався засобами електронного зв`язку.

Що стосується наданої послуги за п. 1.6, колегія суддів зазначає, що аналіз відзиву поданого позивачем жодним чином не пов`язаний з наданими адвокатом послугами, адже позивачем жодних заперечень на відзив подано не було, а тому це не може вважатись як послугою, яка підлягає компенсації.

Стосовно п. 1.7-1.13 наданих послуг, колегія суддів зазначає, що п. 1.9, 1.11, 1.13 дублюються, при цьому необхідності подавати повторні клопотання про розгляд справи без участі позивача, судом не встановлено.

Щодо п. 1.12 (заяви про стан розгляду справи) колегія суддів зазначає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абзац 1 частини шостої статті 18 КАС України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі (частина сьома статті 18 КАС України).

З відомостей, що містяться в системі Діловодство спеціалізованого суду, представник позивача - Мосейчук Анастасія Ігорівна, має електронний кабінет в ЄСІТС, а тому представник позивача мала доступ до матеріалів електронної справи, протилежного не доведено, а тому необхідності подавати клопотання про стан розгляду справи, не було.

Щодо доводів відповідача про те, що відсутні докази фактичної сплати позивачем витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.05.2024 у справі № 227/2301/21 щодо розподілу судових витрат дійшла наступних висновків: «12.33. У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи».

Отже, погоджуючись із висновком суду першої інстанції про задоволення заяви позивача, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. у справі № 755/2587/17.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 22.05.2026 по справі № 638/12629/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко

Повний текст постанови складений 11.08.2026 року