Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №458/391/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 458/391/26 Головуючий у 1 інстанції: Ференц Р.І.

Провадження № 33/811/1389/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді Урдюк Т.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Паращак І.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 07 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КупАП

в с т а н о в и в :

Постановою судді Турківського районного суду Львівської області від 07 липня 2026 року у задоволенні клопотання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Паращак Ірини Вікторівни про закриття провадження у справі за ч. 5 ст. 126 КУпАП – відмовлено.

Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні 12.04.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638642 від 12.04.2026 року, складеного поліцейським відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Славичем М.М., та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні 12.04.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638625 від 12.04.2026 року, складеного інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Мишковським Р.В., та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні 12.04.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638651 від 12.04.2026 року, складеного поліцейським відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Славичем М.М., та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно застосовано до ОСОБА_1 стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Постановою Турківського районного суду Львівської області від 16.07.2026 розглянуто питання про виправлення описки в резолютивній частині постанови Турківського районного суду Львівської області суду від 07.07.2026 року у справі № 458/391/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Визнано опискою незазначення адмінстягнення згідно протоколу ЕПР1 № 638625 від 12.04.2026 року в резолютивній частині постанови Турківського районного суду Львівської області суду від 07.07.2026 року у справі № 458/391/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Виправлено описку в резолютивній частині постанови Турківського районного суду Львівської області суду від 07.07.2026 року у справі № 458/391/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП, доповнивши її абзацом третім такого змісту: «Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні 12.04.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638625 від 12.04.2026 року, складеного інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Мишковським Р.В., та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік», у зв`язку з чим абзаци 3-14 резолютивної частини постанови суду вважати абзацами 4-15 відповідно.

30 липня 2026 року постановою Львівського апеляційного суду (а.с. 123-124) відмовлено в задоволенні клопотання захисника Паращак І.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Турківського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційну скаргу захисника Паращак І.В. на постанову Турківського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, - повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу.

10.08.2026 року до Львівського апеляційного суду надійшла повторна апеляційна скарга захисника Паращак І.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Турківського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу належить повернути апелянту.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушенняможе бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її винесення.

Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження.

Така позиція законодавця обґрунтована тим, щоб стимулювати особу сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов`язки, покладені на неї законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Турківським районним судом Львівської області від 07 липня 2026 року винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30.07.2026 апеляційну скаргу захисника Паращак І.В. на постанову Турківського районного суду Львівської області від 07 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП - повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу.

Тобто, в передбаченому законом порядку апеляційним судом вже було вирішено питання про неможливість поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав відсутності поважних причин його пропуску.

Разом з тим, повторний розгляд питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції чиним КУпАП не передбачено.

Положеннями Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року та п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов пороти України» від 03.04.2008, визначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду, який в свою чергу визначає, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового його вирішення.

Положення ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 8 КУпАП регламентують, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Зважаючи, що по справі апеляційним судом в межах його дискреційних повноважень вже розглядалось клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в задоволенні якого було відмовлено, тобто апеляційний суд висловив свою точку зору щодо відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та чинний КУпАП не передбачає процедури чергового звернення однієї і тієї ж особи із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження після винесення постанови апеляційним судом щодо неповажності причин пропуску строку, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Паращак І.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Турківського районного суду Львівської області від 07 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП повернути апелянту.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк