Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №447/1762/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 447/1762/26 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р.

Провадження № 33/811/1293/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Вербовської Уляни Богданівни на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 30 червня 2026 року,

встановив:

постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 30 червня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Відповідно до постанови, 02.05.2026 о 08 год. 05 хв. у с. Розвадів, вул. Богдана Хмельницького, 86, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ford Focus C-max, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора драгер на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На зазначену постанову адвокат Вербовська У. Б. подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 30 червня 2026 року та провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ні в матеріалах справи, ні в долучених до них додатках не зазначено причини зупинки транспортного засобу. Згідно доданого рапорту працівника поліції встановлено, що підставою зупинення транспортного засобу стало повідомлення невідомого жителя с. Розвадів про керування водієм транспортного засобу марки Ford Focus C-max, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Жодного доказу на підтвердження даного факту працівником поліції не долучено. У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №655066 від 02.05.2026 ознаками алкогольного сп`яніння зазначено: тремтіння пальців рук, нечітка мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота.

В рапорті працівника поліції, складеного тим самим інспектором ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Гірником В.М., ознаки алкогольного сп`яніння зазначені: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. В направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначені ще інші ознаки сп`яніння: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук.

Вважає, що працівника поліції під час зупинки транспортного засобу та огляду водія не встановлено точних ознак сп`яніння (алкогольне чи наркотичне).

Окрім того звертає увагу суду, що на місці складання протоколу були присутні три машини патрульних, від часу зупинки транспортного засобу, складання протоколу та надання його для підпису ОСОБА_1 пройшло більше години часу. Відстань від с. Розвадів до найближчого медичного закладу в м. Миколаїв в часовому полі становить 10 хв. їзди, однак працівник поліції не вважав за необхідне виконати вимогу як закону так і водія транспортного засобу та перевірити факт перебування такого в стані сп`яніння. У зв`язку із викладеним просила закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП через відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, про причину неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.

Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №655066 від 02.05.2026;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей;

- рапортом працівника поліції від 02.05.2026, відповідно до якого, під час патрулювання с. Розвадів, Стрийського району, Львівської області, 02.05.2026 р., від жителя с. Розвадів, який відмовився надати свої анкетні дані, надійшла інформація, що водій FORD FOCUS C-MAX, р.н.з НОМЕР_1 керує даним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Вказаний автомобіль було зупинено. Під час спілкування із водієм ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що він категорично відмовився, як і відмовився прослідувати в найближчий медичний заклад для проходження такого огляду. За невиконання водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України на нього було складено адміністративний протокол за ст. 130 ч 1 КУпАП та відсторонено від керування транспортним засобом;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано початкову відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Також на відео зафіксовано, що після складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, водій змінив свою позицію та висловив згоду прослідувати до медичного закладу для проходження відповідного огляду.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що ні в матеріалах справи, ні в долучених до них додатках не зазначено причини зупинки транспортного засобу, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки як встановлено з матеріалів справи та усних пояснень інспектора ОСОБА_2 , підставою для реагування правоохоронців стало повідомлення громадянина про ймовірне керування водієм автомобілем у стані сп`яніння. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. У судовому засіданні, як захисниця, так і сам ОСОБА_1 підтвердили, що метою зупинки була перевірка документів, що повністю узгоджується з повноваженнями поліції.

Щодо доводів апеляційної скарги про розбіжності в описах ознак алкогольного сп`яніння у протоколі, рапорті та направленні (зокрема щодо тремтіння пальців, почервоніння обличчя чи очей) суд оцінює критично. Всі перелічені у процесуальних документах ознаки чітко передбачені п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої Наказом МВС/МОЗ України № 1452/735. Незначні відмінності в текстовому описі зовнішнього вигляду водія в різних документах, складених в один і той же проміжок часу, не нівелюють базової та головної ознаки правопорушення - наявності різкого запаху алкоголю з порожнини рота, яку зафіксували поліцейські. Аргумент про «чітку мову» на відеозаписі є суб`єктивним сприйняттям захисту і не спростовує факт відмови від проходження тесту.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.

На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно, з урахуванням вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП та, відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, є безальтернативним.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу адвоката Вербовської Уляни Богданівни - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 30 червня 2026 року про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА