Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №448/216/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 448/216/26 Головуючий у 1 інстанції: Гіряк С.І.

Провадження № 22-ц/811/735/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Хоцяновича О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 09 лютого 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання рішення,

встановив:

04.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поворот виконання стягнутого з нього за виконавчим документом – постановою поліцейського від 23.07.2025 року серії ЕГА №1829250, в розмірі 8033 грн.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що постановою поліцейського від 23.07.2025 року серія ЕГА №1829250 його, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Вказана постанова оскаржена ним у судовому порядку і рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 18.11.2025 року постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1829250 від 23.07.2025 року, винесену поліцейським відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Топієм Р.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, скасовано, а справу провадженням закрито.

Однак, до набрання законної сили рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 18.11.2025 року Мостиським ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУЮ за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження ВП №79306564, в рамках якого з ОСОБА_1 стягнуто 6800 грн. штрафу (подвійний розмір), 680 грн. виконавчого збору та 533 грн. витрат виконавчого провадження, а всього 8033 грн.

Зазначає, що оскільки постанова поліцейського від 23.07.2025 року серія ЕГА №1829250 скасована, а кошти ним сплачено в повному розмірі, існують підстави для повороту виконання стягнутого за вказаним виконавчим документом.

Заявник вважає, що умови, за яких можливий поворот виконання рішення, визначені статтею 444 ЦПК України, а тому просив прийняти рішення про поворот виконання стягнутого за виконавчим документом, а саме: постанови поліцейського від 23.07.2025 року серія ЕГА №1829250, в розмірі 8033 грн.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 09 лютого 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду в порядку статті 444 Розділу VI ЦПК України заяви про поворот виконання рішення.

Роз`яснено заявнику право звернення до суду з вимогою про стягнення безпідставно набутих коштів в порядку статті 1212 ЦК України.

Ухвалу суду оскаржив заявник ОСОБА_1 , просив її скасувати та зобов`язати суд першої інстанції відкрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у зв`язку з блокуванням Мостиським ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУЮ його банківської картки, на яку він отримував кошти, він змушений був оплатити 8033 грн. на виконання постанови поліцейського від 23.07.2025 серії ЕГА №1829250.

Вважає, що оскільки рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 18.11.2025 року постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1829250 від 23.07.2025 року скасовано, він має право на звернення до суду із заявою про поворот виконання стягнутого за виконавчим документом.

При цьому, зауважує, що норма статті 444 ЦПК України допускає поворот виконання рішення, постанови за наявності відповідної заяви.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 21.07.2026 року, є дата складення повного судового рішення – 31.07.2026 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.07.2025 року старшим сержантом поліції ВНП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Топієм Р.А. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1829250, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП і накладено адміністративне стягнення.

За змістом оскаржуваної постанови відомо, що 23.07.2025 року громадянин ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме зателефонував та повідомив про факт домашнього насильства братом ОСОБА_2 , хоча насправді такого факту не було, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП.

Згідно квитанції TS210694 від 09.10.2025 року, ОСОБА_1 сплатив 8033 грн. заборгованості за ВП №79306564, отримувач: Мостиський ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ.

Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 18.11.2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, – поліцейський відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старший сержант поліції Топій Р.А., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення –задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1829250 від 23.07.2025 року, винесену поліцейським відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Топієм Р.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП скасовано, а справу провадженням закрито.

Заявник ОСОБА_1 обґрунтовував вимогу про поворот виконання стягнутих з нього коштів у розмірі 8033 грн. тим, що суд скасував постанову про застосування до нього штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (ч.2 ст.444 ЦПК України).

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (ч.3 ст.444 ЦПК України).

Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням (ч.4 ст.444 ЦПК України).

Згідно з ч.9 ст.444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої – третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року №13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення – це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Отже, поворот виконання – це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

При розгляді заяви про поворот виконання рішення необхідно з`ясувати, чи порушено скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновленню у судовому порядку. Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №336/9595/14 (провадження №61-14640сво18).

Аналіз положень статті 444 ЦПК України (поворот виконання рішення, постанови) свідчить про те, що вказана норма регулює виключно питання повороту виконання судового рішення.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом такої є поворот виконання постанови поліцейського, яка не є судовим рішенням у справі, і заявник фактично просить повернути кошти, які були стягнуті з ОСОБА_1 в порядку виконання вказаної постанови, однак, ЦПК України такої процесуальної дії не передбачено.

Тобто, стягнення з ОСОБА_1 суми в розмірі 8033 грн. було проведено в порядку виконання постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, а не за рішенням суду.

Положеннями статті 444 ЦПК України передбачено поворот виконання саме рішення суду, тоді як адміністративне стягнення на підставі постанови поліцейського не є сумами, присудженими до стягнення з боржника за рішенням суду. А тому вимога ОСОБА_1 про повернення йому стягнутого на підставі постанови поліцейського від 23.07.2025 року серії ЕГА №1829250 не може бути предметом розгляду заяви про поворот виконання судового рішення.

Подібний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 року у справі №296/7644/17 (провадження №61-8784св20).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що після визнання протиправною та скасування судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення платник згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави.

Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови від 21.08.2019 року у справі №911/3681/17 (п.39), від 15.10.2019 року у справі №911/3749/17 (п.6.27), від 22.01.2020 року у справі №910/1809/18 (п.35), від 01.02.2020 року у справі №922/614/19 (п.52), від 23.11.2021 року у с праві № 359/3373/16-ц (п.109)).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання і не вказують на допущення судом порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 09 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 31 липня 2026 року.

Головуючий: С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич