Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №331/1584/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 331/1584/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/1584/26 Головуючий в 1 інст.Кольц Д.М.

Провадження №33/807/627/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.3 ст.172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 27 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 коп.

Згідно з постановою суду, відповідно до опису протоколу – 22 лютого 2026 року о 20-00 годин старший сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на певній посаді певної військової частини, в умовах особливого періоду, виконуючи обов`язки військової служби за призначенням, перебував в районі певного населеного пункту Запорізької області, в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив ст.ст.11, 13, 120, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у постанові суду першої інстанції зазначено, що він “перебував у стані алкогольного сп`яніння”, що не відповідає змісту медичного висновку та суперечить дослідженим доказам. Таким чином, він має підстави вважати, що судом допущено неправильну оцінку доказів та фактичне перекручення змісту медичного висновку.

Єдиний об`єктивний доказ — медичний висновок № В-621 — не підтверджує стан алкогольного сп`яніння, а лише фіксує факт вживання алкоголю. Отже, судом зроблено висновок про перебування у стані сп`яніння без належних доказів такого стану.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно визнав доведеним факт перебування у стані алкогольного сп`яніння всупереч медичному висновку.

В судове засідання, призначене на 12 червня 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавав.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Зі змісту ст.283 КУпАП убачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з`ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не проаналізував належним чином наявні в справі докази.

Так, згідно з матеріалами справи, щодо ОСОБА_1 складено протокол А3215№6 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 23 лютого 2026 року, у якому зазначено, що 22 лютого 2026 року о 20-00 годин старший сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу за контрактом на певній посаді певної військової частини (інформація обмежена для запобіганню несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану), перебував в районі розташування батареї в стані алкогольного сп`яніння, в умовах дії особливого періоду, чим вчинив правопорушення за наступних обставин: 22 лютого 2026 року близько 20 години 00 хвилин старший сержант ОСОБА_1 був виявлений в районі розташування підрозділу з ознаками алкогольного сп`яніння. 22 лютого 2026 року о 23 годині 25 хвилин був доставлений на медичний огляд на стан сп`яніння до Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької обласної ради (місто Запоріжжя).

Факт перебування старшого сержанта ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не підтвердився - “ознак сп`яніння не виявлено”, “встановлено факт вживання алкоголю”, “23-25 AT 6820-0,39%о”, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № В-621 від 22 лютого 2026 року Комунального некомерційного підприємства “Обласний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької ради та довідкою щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № В-621 від 22 лютого 2026 року, Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької обласної ради.

Таким чином, старший сержант ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

До протоколу додано:

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції В-621 від 22 лютого 2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено факт вживання алкоголю, ознак сп`яніння не виявлено;

- довідку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції В-621 від 22 лютого 2026 року, відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено факт вживання алкоголю, ознак сп`яніння не виявлено;

- копії військового квитка, паспорта картки платника податків, посвідчення УБД ОСОБА_1 ;

- заяву ОСОБА_1 , згідно з якою, він свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає повністю, щиро розкаюється у скоєному та просить суд об`єктивно і всебічно врахувати всі обставини справи. Звертає увагу суду, що під час проведення огляду ознак алкогольного сп`яніння встановлено не було, однак за результатами тестування зафіксовано факт вживання алкоголю — 0,39%о. Усвідомлює, що сам факт вживання алкоголю є порушенням встановлених вимог та військової дисципліни, незалежно від відсутності зовнішніх ознак сп`яніння.

Дослідивши наявні в справі докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП України.

На думку апеляційного суду, такий висновок суду першої інстанції є передчасним, оскільки на його підтвердження достатніх доказів в матеріалах справи немає.

Згідно з оскаржуваною постановою, у судове засідання 27 лютого 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справ повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі. Окрім того, судом ОСОБА_1 повідомлявся про слухання справи, шляхом надіслання sms-повідомлення на мобільний телефон, вказаний в протоколі.

Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, який є загальнодоступним. При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього.

При перевірці доводів сторони захисту, викладених в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

За ч.1 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

За ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.

Згідно з вимогами ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Порядок проходження огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп`яніння встановлений статтею 266-1 КУпАП.

Згідно з вимогами цієї статті, огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.

Під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З матеріалів справи неможливо встановити, чи дотримані вимоги статті 266-1 КУпАП при направленні ОСОБА_1 на огляд та при самому огляді.

До протоколу про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , не додано доказів на підтвердження того, що у день, час і місці, вказаними у протоколі, останній дійсно виконував обов`язки військової служби.

Більше того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, ким саме, коли та за яких обставин був виявлений ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння чи з ознаками алкогольного сп`яніння.

Акт огляду щодо ОСОБА_1 не складався.

Самого направлення на огляд в матеріалах справи теж немає.

Свідки події відсутні.

З наявних матеріалів справи убачається, що відеозапис не здійснювався.

Згідно з вищевказаним протоколом, ОСОБА_1 перебував в районі розташування батареї в стані алкогольного сп`яніння, та був виявлений з ознаками алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, згідно з висновком №В-621 від 22 лютого 2026 року, у ОСОБА_1 встановлено факт вживання алкоголю, ознак сп`яніння не виявлено. Таким чином, у висновку не зазначено, що за наслідками огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані будь-якого сп`яніння.

Отже, відомості, відображені у протоколі, та ті, що містяться у доданих до протоколу документах, не узгоджуються між собою, на що суд першої інстанції уваги не звернув. .

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні є передчасними.

На думку суду апеляційної інстанції, вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення та висновок лікаря не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, з огляду на те, що на цей час останній факт вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення категорично заперечує.

В свою чергу, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою невинуватість.

На думку апеляційного суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом», а висновки суду першої інстанції про протилежне суперечать матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає безумовному скасуванню із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 27 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева