Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №317/1684/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 317/1684/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/1684/26 Головуючий в 1 інст.Качан А.В.

Провадження №33/807/817/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Островерхова С.Г., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Островерхова С.Г. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою суду, 13 березня 2026 року о 14-51 годині по вул.Центральній, 1, в селі Новоолександрівка Запорізького району Запорізької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ VIDA, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому нарколога та підтверджуються висновком медичного закладу, номер 813, від 13 березня 2026 року.. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень правил дорожнього руху. Про повторність попереджений.

Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Обставини правопорушення викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №614063, складеному 13 березня 2026 року.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Островерхов С.Г. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд послався на висновок медичного огляду №813 як на доказ перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. Разом з тим, матеріали справи містять медичний висновок, відповідно до якого ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено. Тобто, в справі наявні взаємовиключні докази, однак суд не лише не усунув цю суперечність, а фактично проігнорував її, безпідставно надавши перевагу одному доказу без будь-якої належної мотивації.

Відеофіксація не містить жодних об`єктивних даних, які б свідчили про неадекватну поведінку ОСОБА_1 , його неспроможність орієнтуватися в обстановці, порушення мови або інші характерні ознаки стану наркотичного сп`яніння.

Суд також безпідставно відмовив у витребуванні доказів, фактично переклавши обов`язок доказування на сторону захисту.

Судом повністю проігноровано надані стороною захисту докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, отримав бойове поранення та проходив лікування.

Зокрема, судом не з`ясовано та не надано належної оцінки: обставинам отримання ОСОБА_1 бойового поранення; впливу стану здоров`я та лікування на фізичні прояви, які були сприйняті як ознаки сп`яніння; наявності альтернативних причин тремору, порушення координації та зовнішнього вигляду; суперечностям між медичними документами, що містяться в матеріалах справи.

Заявлене захисником-адвокатом Островерховим С.Г. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки 22 квітня 2026 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, захисник-адвокат Островерхов С.Г. вперше подав апеляційну скаргу на зазначену постанову суду першої інстанції, проте постановою Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2026 року апеляційна скарга адвоката Островерхова С.Г. повернута особі, яка її подала, та вже 12 травня 2026 року захисником-адвокатом Островерховим С.Г. було повторно подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, при цьому, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, захисник останнього - адвокат Островерхов С.Г. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, вважав за можливе розглядати справу апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначив про узгодженість вказаного питання та правової позиції між ним та ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) – адвоката Островерхова С.Г., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280,283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №614063 від 13 березня 2026 року, з якого убачається, що 13 березня 2026 року о 14-51 годині в селі Новоолександрівка, вул.Центральна, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ VIDA, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та підтверджуються висновком медичного закладу, номер 813, від 13 березня 2026 року. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень правил дорожнього руху. Про повторність попереджений, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 березня 2026 року;

- у довідці про відсутність повторності у ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП та про наявність посвідчення водія НОМЕР_3 від 30 березня 2010 року;

- у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №813 від 13 березня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного (б-pvp) сп`яніння;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 2 полку УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Назарчука Н., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби 13 березня 2026 року о 14-51 годині за адресою: Запорізька область, Запорізький район с.Новоолександрівка, вул.Центральна 1,згідно п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено транспортний засіб ЗАЗ VIDA д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем. В ході спілкування у водія виявлено ознаки наркотичного сп`яніння відповідно наказу МВС 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Водію на місці зупинки транспортного засобу запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі «ОКЗ ПНД та СХЗ» ЗОР у лікаря-нарколога, на що останній відповів згодою. Водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №813 від 13 березня 2026 року.

Стосовно водія ОСОБА_1 складено електронний протокол серії ЕПР1 614063 за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення вимог пункту 2.9.а ПДР України. Посвідчення водія не вилучалося, тимчасовий дозвіл на право керування не видавався. Про потворність попереджений. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України. Подія зафіксована на відеореєстратор Motorola Solution VB 400 473912.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, 25 березня 2026 року до суду надійшла заява захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), - адвоката Островерхова С. Г. за змістом якого, захисник просив закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

25 березня 2026 року до суду надійшла заява захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Островерхова С. Г. про витребування доказів.

26 березня 2026 року до суду надійшла заява захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Островерхова С. Г. про залучення експерта у галузі медицини (наркології або судово-медичної експертизи) для роз`яснення питань, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

27 березня 2026 року до суду надійшла заява захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), -адвоката Островерхова С. Г. про долучення доказів.

Оскільки станом на дату розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак до суду не з`явився, а участь у справі особи, яка притягається до відповідальності, за вказаною статтею не є обов`язковою, в свою чергу в розгляді справи приймає участь захисник - адвокат Островерхов С.Г., суд вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та за участі захисника.

При апеляційному розгляді справи захисник – адвокат Островерхов С.Г. навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Перевіряючи доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З відеозапису події убачається, що працівником поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, про що останнього було повідомлено та запропоновано йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події.

Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Як убачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №813 від 13 березня 2026 року, 13 березня 2026 року о 15-55 годині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був оглянутий лікарем ОСОБА_2 , за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного (б-pvp) сп`яніння.

Зазначений висновок щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

У вищевказаному висновку лікаря міститься підпис самого ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. Відомостей про те, що останній не погодився з результатами огляду та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.

Доводи сторони захисту про те, що матеріали справи містять медичний висновок, відповідно до якого ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено, є безпідставними, оскільки у зазначеному вище висновку прямо вказано у відповідній графі, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

В свою чергу, оскільки висновок оформлений на бланку, зайві рядки в ньому закреслені, зокрема, рядок, де зазначено, що у громадянина ознак сп`яніння не виявлено.

Сам висновок підписаний ОСОБА_1 без зауважень.

Наявність у ОСОБА_1 певних захворювань, на які посилається сторона захисту, на думку суду апеляційної інстанції, сама по собі не є підтвердженням версії сторони захисту, з огляду на тривалість часу з моменту виникнення підстав для проведення огляду ОСОБА_1 до складення лікарем вищевказаного висновку.

Доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у витребуванні доказів, фактично переклавши обов`язок доказування на сторону захисту, є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, та з оскаржуваної постанови суду, всі клопотання сторони захисту були вирішені судом в установленому законом порядку. Відмовляючи у задоволенні заявлених клопотань суд навів відповідні мотиви.

Разом з цим, відмова у задоволенні заявлених клопотань не свідчить про те, що обов`язок доказування в цьому випадку був перекладений на сторону захисту, а доводи апелянта про протилежне є помилковими.

В свою чергу, наявних в справі доказів достатньо для вирішення справи по суті.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Цими доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в цілому складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити захиснику-адвокату Островерхову С.Г. строк на апеляційне оскарження постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Островерхова С.Г. залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева