Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №684/243/26 — Старосинявський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

Справа № 684/243/26

Провадження № 2/684/272/2026

12 серпня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за борговою розпискою,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 через представника – адвоката Кайдашова Віталія Сергійовича звернувся до Старосинявського районного суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за борговою розпискою у розмірі 313639,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02 серпня 2025 року між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 313 639 гривень, в свою чергу ОСОБА_2 зобов`язався повернути вказану суму у визначений строк. На підтвердження факту отримання грошових коштів та погодження умов їх повернення ОСОБА_2 власноручно склав і підписав боргову розписку від 02 серпня 2025 року. У вказаній розписці ОСОБА_2 зазначив, що отримав грошові кошти в сумі 313 639 грн готівкою та зобов`язався повернути їх до 19 вересня 2025 року.

Позивач вказує, що зазначена розписка містить усі необхідні ідентифікаційні дані ОСОБА_2 , що дають змогу однозначно ідентифікувати особу боржника. Факт складання та підписання боргової розписки, а також обставини погодження її умов підтверджуються відеозаписом, на якому зафіксовано процес власноручного написання розписки ОСОБА_2 . Зазначений відеозапис підтверджує, що ОСОБА_2 особисто викладав текст розписки, усвідомлював її зміст та погоджувався з умовами отримання та повернення грошових коштів, ОСОБА_2 самостійно записував відповідний зміст та не висловлював заперечень щодо його положень. Крім того, на підтвердження факту складання розписки наявна фотозйомка, на якій зафіксовані позивач та відповідач разом із зазначеною борговою розпискою. Станом на 02 серпня 2025 року сума позики у розмірі 313 639 грн відповідала еквіваленту 7 467 доларів США, що було відомо та зрозуміло відповідачу на момент отримання грошових коштів. Станом на день подання позову ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання не виконав, отриману суму позики ні в повному обсязі, ні частково не повернув, жодних платежів на користь позивача не здійснив. Позивач зазначає, що неодноразово звертався до ОСОБА_2 з вимогою про добровільне повернення заборгованості, однак останній ухиляється від виконання своїх зобов`язань. З врахуванням вказаного, позивач, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошові кошти за борговою розпискою у сумі 313639,00 грн та судові витрати.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду від 14 травня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті, зобов`язано позивача ОСОБА_1 надати суду оригінал розписки ОСОБА_2 від 2 серпня 2025 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені судом належним чином, представник позивача попередньо подав до суду клопотання, згідно якого просив розгляд справи проводити в його відсутності та за відсутності позивача, не заперечує щодо постановлення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 серпня 2025 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 313 639 (триста тринадцять тисяч шістсот тридцять дев`ять) грн., що станом на 02 серпня 2025 року еквівалентно 7467 доларів США, які зобов`язався повернути до 19 вересня 2025 року.

Факт укладення між сторонами договору позики підтверджується борговою розпискою від 02 серпня 2025 року, написаною власноруч відповідачем ОСОБА_2 , яка містить усі ідентифікаційні дані ОСОБА_2 , та умови щодо зобов`язання повернути кошти у зазначений строк до 19 вересня 2025 року. (а.с.6-10, оригінал – а.с.55)

Факт складання та підписання боргової розписки підтверджуються також відеозаписом, на якому зафіксовано процес власноручного написання розписки ОСОБА_2 , що наданий позивачем до позовної заяви ( додатки 3, 9).

Тобто, даний документ повністю підтверджує, як факт отримання відповідачем коштів за договором позики, так і зобов`язання повернути ці кошти у встановлений строк із визначенням порядку повернення.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №501/1243/20 та від 26 квітня 2022 року у справі №753/1349/20.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане. (постанова Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 707/2606/16-ц)

На час звернення позивача до суду відповідач ОСОБА_2 борг не повернув, про що свідчить наявність оригіналу розписки у позивача.

Оригінал боргової розписки від 02 серпня 2025 року наданий позивачем суду та приєднаний до матеріалів справи, міститься в матеріалах справи на аркуші справи 55.

Судом досліджено наданий стороною позивача оригінал розписки, текст якої є аналогічним тексту копії розписки, яка була долучена до позовної заяви при поданні позову, розписка не містить будь-яких записів, відміток тощо про повне або часткове повернення коштів за цією розпискою.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем жодних доказів на спростування доводів позивача або ж повернення коштів за борговою розпискою до суду не подано.

За вищевказаних обставин, враховуючи, що боргова розписка від 02 серпня 2025 року підтверджує факт укладення договору позики, а відтак і отримання коштів відповідачем та виникнення у нього обов`язку в їх поверненні, який відповідачем в свою чергу не виконано, відповідач ОСОБА_2 у визначений в договорі позики строк отримані кошти позивачу не повернув, оскільки оригінал боргової розписки знаходився у позивача, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за борговою розпискою в сумі 313639 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення коштів за борговою розпискою підлягають задоволенню та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути борг в сумі 313639 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, тому суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3136,39 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141,263-265, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за борговою розпискою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 313 639 (триста тринадцять тисяч шістсот тридцять дев`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3136,39 грн понесених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.