Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №607/13444/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 Справа №607/13444/26 Провадження №1-кп/607/1619/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12026211040000380 від 03.03.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у смт. Козова Козівського району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , не депутата, не адвоката, директора ТОВ «Лад монтаж», раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Встановлені судом обставини кримінальних правопорушень.

03 листопада 2025 року постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/21458/25, яка набрала законної сили 14 листопада 2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений із нею, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо умисного невиконання постанови суду.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 будучи позбавленим права керування транспортним засобом, усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи умисно, 20 листопада 2025 року о 22 год. 57 хв., у м.Тернопіль, по вул. Пирогова, буд.№3, керував транспортним засобом марки - автомобілем Mitsubishi Lancer p.н. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування терміном на один рік відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

20.11.2025 працівниками УПП в Тернопільській області відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії EПР1 №518929 за ч.1 ст. 130 КУПАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, 04 грудня 2025 року постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/24784/25, яка набрала законної сили 15 грудня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений із нею, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо умисного невиконання постанови суду.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи умисно, 20 лютого 2026 року о 16 год. 13 хв, у м. Тернопіль, по вул.Степана Будного, буд.№4А, керував транспортним засобом марки - автомобілем Mitsubishi Lancer p.н. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування терміном на один рік відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

20.02.2026 працівниками УП в Тернопільській області відносно ОСОБА_4 винесено постанову про адміністративне правопорушення серії БАЛ № 019378 за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Відтак, ОСОБА_4 , не було добровільно виконано постанови суду, які набрали законної сили, чим порушено один із основних принципів судочинства - обов`язковість судових рішень.

За таких обставин, вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

2. Висловлена обвинуваченим ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю, за викладених в обвинувальному акті обставин, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

3. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 КК України у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КПК України. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 КК України та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

4. Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він народився у смт. Козова Козівського району Тернопільської області, громадянин України, одружений, із вищою освітою, зареєстрований та проживаючий у АДРЕСА_1 , не депутат, не адвокат, директор ТОВ «Лад монтаж», на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень ст.12 КК України класифікуються як нетяжкі злочини (ч.1 ст.382 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан, та стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме: за ч.1 ст.382 КК України – у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, із урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, суд не вбачає за можливе застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

5. Рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного основного покарання.

Приймаючи рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного основного покарання суд враховує те, що положення ст.75 КК України наділяють суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років визначити, із урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомостей про особу винного та інших обставин кримінального провадження, чи можливе виправлення засудженого без реального відбування покарання.

Із урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, обставин даного кримінального провадження, особи винного, який щиро розкаявся, що свідчить про усвідомлення ним протиправності своїх вчинків, беручи до уваги наявність цієї пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи також соціальні зв`язки обвинуваченого, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії, покласти на нього передбачені ст.76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З метою додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання у даному випадку, на думку суду, можливо досягти мети заходу примусу без ізоляції обвинуваченого ОСОБА_4 від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб останній довів своє виправлення, а покладення на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України дозволить здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого.

На думку суду, таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 67, 75, 382 КК України, суд, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно з п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1