Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №466/4617/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4617/26

Провадження № 2/466/3303/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 серпня 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

26.05.2026 року адвокат Ладанівська Наталія Іванівна, в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Великоходачківською сільською радою Козівського району Тернопільської області зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №03 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.08.2016 року.

В шлюбі в них народилась донька: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивачки зазначає, що шлюб існує формально, а збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та дитини. Відновити сімейне життя подружжя неможливо, між подружжям зникло взаєморозуміння, повага та любов. Будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів, оскільки у позивача та підповідача різні погляди на сімейне життя та обов`язки.

Протягом 4-ох останніх місяців сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, припинили подружні відносини. Позивач та відповідач не можуть знайти порозуміння, в результаті чого між ними виникають конфлікти. Вони неодноразово протягом останніх років намагалися говорити один з одним про їх особисті сімейні проблеми, спокійно вирішувати їх та ніяких результатів це не дало. В сімейних стосунках нічого не змінювалося за останніх кілька років, хоча вони прикладали для цього максимально зусиль. Позивач дійшов висновку, що розлучення це єдиний вихід для неї побудувати нове щасливе життя та зберегти нормальне бачення доньки про сім`ю.

За переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки втрачено почуття любові та поваги до відповідача. За таких обставин шлюб необхідно розірвати.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 27.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Ладанівська Н.І. не з`явились, від адвоката надійшла заява про розгляд справи без їх участі, зазначає, що позивачка позовні вимоги підтримує, просить шлюб розірвати, відновити дошлюбне прізвище, стягнути з відповідача судові витрати, не заперечують розглянути справу у заочному порядку у разі повторної неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином за місцем свого проживання. Направлені на адресу відповідача рекомендовані повідомлення повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Відзиву на позовну заяву відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з`явлення в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, неподання ним відзиву, наявність згоди позивача на заочне вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 12 серпня 2016 року Великоходачківською сільською радою Козівського району Тернопільської області зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №03 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.08.2016 року.

Від даного шлюбу подружжя має малолітню дитину, доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання Сімейного кодексу України (далі - СК України) щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні ворожнечі все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

У відповідності до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

У статті 112 СК України регламентовано, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами протягом тривалого часу виникають конфлікти та непорозуміння, зумовлені відсутністю взаєморозуміння, різними поглядами на сімейне життя та ведення спільного господарства. Протягом 4-ох останніх місяців сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, припинили подружні відносини. Сторони неодноразово намагалися врегулювати сімейні та особисті непорозуміння шляхом обговорення проблем, що виникали у їхніх взаєминах, однак такі спроби не призвели до відновлення нормальних сімейних відносин. Попри вжиті сторонами заходи, протягом останніх років характер їхніх взаємин не змінився, а взаєморозуміння та належні сімейні стосунки між ними не відновилися. Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу не має сенсу, оскільки внаслідок тривалих сімейно-побутових конфліктів та істотної розбіжності поглядів на сімейне життя між сторонами втрачено почуття любові, взаємоповаги та взаєморозуміння.

Тож, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, суд, перш за все, виходить з вищевикладених норм чинного законодавства про те, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Позивачка скористалася своїм правом на розірвання шлюбу та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберігати шлюб з відповідачем не має.

Таким чином, зважаючи, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя, суд дійшов висновку, що даний шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Після розірвання шлюбу відновити позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 264, 265,280-283, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 12 серпня 2016 року Великоходачківською сільською радою Козівського району Тернопільської області, про що зроблено актовий запис №03.

Після розірвання шлюбу відновити позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064,96 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Текст рішення проголошено 12.08.2026року.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса с. Великий Ходачків, Тернопільського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя В. В. Свірідова