Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №466/6977/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6977/26

Провадження № 2-о/466/321/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Ковальчука О.І.

секретаря Пилипців О.-І.І.

з участю заявника ОСОБА_1

представника заявника, адвоката Ставрук Н.З.

справа №466/6977/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу обмежувального припису

в с т а н о в и в:

31.07.2026 адвокат Ставрук Н.З. звернулася до суду із заявою в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу обмежувального припису, в якій з врахуванням усного уточнення просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_4 , на строк 6 місяців, яким: заборонити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), наближатися на відстань, менше 100 м, до постраждалої особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,) та їхніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в тому числі заборонити наближатися на відстань, менше 300 м, до місця їхнього проживання за адресою: АДРЕСА_1 , садівничий кооператив «Під дубом та за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та їхніми дітьми ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) або контактувати з ними через інші засоби зв`язку (соціальні мережі) особисто і через третіх осіб; заборонити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та їхніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб та спілкуватися з нею.

В обґрунтування заяви покликається на те, що 18 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстровано у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис №2445.

Від спільного шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (6 повних років) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (3 повних роки).

Зі слів Заявниці, приблизно за останні два роки, перебуваючи в шлюбі, ОСОБА_4 почав поводити себе дуже агресивно по відношенню до неї та неодноразово вчиняв відносно неї психологічне та фізичне насильство, що змушує її хвилюватись за свою безпеку та безпеку своїх дітей.

Зокрема, ОСОБА_4 систематично вчиняє скандали, ображає її нецензурною лайкою, принижує перед дітьми та сторонніми людьми. Окрім цього, ОСОБА_4 неодноразово застосував фізичне насильство, в тому числі, наносив удари, штовхав об різні поверхні, міцно стискав, в результаті чого на тілі заявниці неодноразово виникали синці та гематоми, а також погрожував вбивством.

Окрім цього, ОСОБА_4 останні два роки спільного життя зловживає спиртними напоями, внаслідок чого останній стає вкрай агресивним та непередбачуваним. Все це відбувається на очах у їхніх спільних дітей, що негативно впливає на психологічний стан та розвиток дітей.

Протиправні дії зі сторони ОСОБА_4 носять систематичний та довготривалий характер. В Заявниці є реальні побоювання за своє життя та здоров`я, а також остання побоюється за своїх дітей.

Зокрема, про систематичність дій ОСОБА_4 свідчать наступні обставини:

- 11.05.2024 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив відносно Заявниці фізичне та психологічне насильство, що проявилося у заподіянні тілесних ушкоджень (гематоми та синці на лівій руці та в ділянці грудей), а також словесних образах та погрозах. Вказане відбулося у присутності двох малолітніх дітей;

- 03.05.2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив відносно Заявниці фізичне та психологічне насильство, а саме, будучи у стані алкогольного сп`яніння, наніс тілесні ушкодження (гематоми на руці) та сильно штовхнув, через що Заявниця впала та вдарилася головою об батарею на очах в сина ОСОБА_5 . Також словесно ображав, підвищував голос та погрожував;

- 22.02.2026 року під час відпочинку в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_4 , перебуваючи у стані сп`яніння, вдарив Заявницю по голові у спа-центрі на очах у багатьох людей, після чого у присутності матері Заявниці погрожував, що вб`є її у номері готелю. В подальшому, в номері присутності малолітніх дітей продовжував погрози та приниження;

- 30.05.2026 року після того, як Заявниця поїхала з дітьми в парк розваг «Уруру», ОСОБА_4 вчинив психологічне насильство, зокрема, зателефонував та погрожував фізичним насильством та вбивством, також погрожував в текстових повідомленнях.

Вище наведено не всі випадки вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства, а лише окремі з них, які Заявниця змогла документально підтвердити відповідними фото та відеозаписами. Разом з тим, таких ситуацій було набагато більше.

Востаннє ОСОБА_4 було вчинено домашнє насильство по відношенню до Заявниці 27.07.2026 року. Так, близько 20 год. за місцем проживання, перебуваючи у стані сп`яніння вчинив фізичне та психологічне насильство, а саме: ображав, принижував, погрожував, застосував фізичну силу, вдарив ззаду по голові. Вказане відбувалося у присутності двох малолітніх дітей, а також матері Заявниці.

У зв`язку з цим, Заявниця здійснила виклик на телефонну лінію «102». Після приїзду працівниками УПП у Львівській області ДПП було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії АА №199480 відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім цього, відносно ОСОБА_4 27.07.2026 року видано терміновий заборонний припис серії ЕТ №112830 з забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Такий припис винесений строком на 10 діб та діє до 06.08.2026 року 22:00:00.

Окрім викладених обставин, зазначає, що за словами Заявниці, ОСОБА_4 протягом близько двох років систематично зловживає алкогольними напоями. За останні шість місяців він майже щоденно перебуває у стані алкогольного сп`яніння. При цьому алкогольні напої регулярно розпиває за місцем спільного проживання у присутності малолітніх дітей, чим створює для них несприятливу та психологічно небезпечну атмосферу.

Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння, систематично у пізній вечірній час заходить до кімнати, де заявниця разом із малолітніми дітьми відпочиває, розпочинає конфлікти, влаштовує сварки та з`ясовує стосунки. Такі дії порушують спокій дітей, перешкоджають їхньому відпочинку та сну, викликають у них почуття страху та нерідко доводять їх до сліз.

Також зазначає, що у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 стає агресивним, не контролює власну поведінку, допускає образливі висловлювання, психологічний тиск та інші прояви психологічного (морального) насильства, а також і фізичного насильства щодо Заявниці, чим завдає шкоди її психоемоційному стану та створює реальну загрозу безпеці й психологічному благополуччю малолітніх дітей.

Заявниця почала реально побоюватися за своє життя та здоров`я, а також за безпеку своїх дітей, оскільки ОСОБА_4 надалі продовжує погрожувати їй розправою, більше того хизується тим, що уникне будь-якої відповідальності, тим самим демонструє свою безкарність та можливість надалі вчиняти такі дії.

Крім того, агресивна поведінка ОСОБА_4 має тенденцію щоразу посилюватись. Якщо спочатку насильство проявлялося переважно у формі психологічного тиску, погроз, принижень та залякування, то в подальшому його дії переросли у застосування фізичного насильства щодо заявниці, що свідчить про зростання рівня небезпеки та ризику повторного вчинення насильницьких дій.

Додаткові обґрунтовані побоювання у заявниці виникли після її звернення до органів Національної поліції у зв`язку з останнім випадком домашнього насильства. Заявниця побоюється можливих дій у відповідь та помсти з боку ОСОБА_4 .

Крім ого, останній, у тому числі через третіх осіб, зокрема через свою матір, висловлює погрози щодо викрадення малолітніх дітей, що ще більше посилює відчуття небезпеки та психологічний тиск на заявницю. Зважаючи на викладене, Заявниця переконана, що існує реальна та безпосередня загроза продовження і повторного вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства щодо неї, а також високий ризик настання тяжких наслідків для її життя, а також здоров`я та безпеки малолітніх дітей. Відтак, з метою запобігання подальшому насильству, забезпечення власної безпеки та захисту прав і законних інтересів дітей заявниця змушена звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

Крім того, вказує, що старший син ОСОБА_5 з раннього віку проявляє труднощі в комунікації, затримку у мовленнєвому розвитку та має порушення сну. Останній проходить ОСОБА_6 терапію під наглядом відповідного спеціаліста. На переконання Заявниці, систематичне перебування батька у стані алкогольного сп`яніння, прояви агресивної поведінки та домашнього насильства, свідком яких був малолітній син, негативно впливають на його психоемоційний стан, який і без того є вразливим з огляду на наявні особливості розвитку. Така поведінка батька не лише позбавляє дитину відчуття безпеки та емоційної стабільності, необхідних для її гармонійного розвитку, а й істотно ускладнює проходження ABA терапії, ефективність якої безпосередньо залежить від передбачуваного, спокійного та безпечного середовища.

Постійне перебування дитини в атмосфері страху, конфліктів, агресії та зловживання алкоголем з боку батька може нівелювати результати проведеної терапії, перешкоджати досягненню позитивної динаміки у розвитку комунікативних навичок, поведінкової регуляції та емоційної стабільності, а також поглиблювати наявні труднощі.

З огляду на викладене, на думку Заявниці, подальше перебування дітей у середовищі, де мають місце домашнє насильство та зловживання алкоголем з боку батька, становить реальний ризик для їхнього психічного здоров`я, нормального розвитку, ефективності лікувальних заходів та не відповідає найкращим інтересам дітей.

Враховуючи наведені обставини, заявниця вважає, що існує реальний ризик не лише продовження проявів домашнього насильства щодо неї, а й спричинення шкоди емоційному здоров`ю її малолітніх дітей. З огляду на систематичне зловживання ОСОБА_4 алкогольними напоями, його агресивну поведінку, погрози викрадення дітей та негативний вплив такої поведінки на їх психоемоційний стан, застосування обмежувального припису також стосовно малолітніх дітей є необхідним та пропорційним заходом, спрямованим на забезпечення їхньої безпеки, захист найкращих інтересів, запобігання повторному домашньому насильству та усунення ризиків завдання шкоди їхньому фізичному і психічному здоров`ю. Невжиття зазначених заходів створює реальну загрозу подальшого негативного впливу на дітей, які вже були свідками конфліктів, агресивної поведінки батька та проявів домашнього насильства, що може спричинити подальше погіршення їхнього психоемоційного стану та розвитку.

З врахуванням вищевикладеного, змушена звернутися до суду з заявою про видачу обмежувального припису.

У судовому засіданні заявник та адвокат Ставрук Н.З. підтримали вимоги викладені в заяві, надавши пояснення, аналогічні до викладених у заяві про видачу обмежувального припису та просили заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про видачу обмежувального припису підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень глави 13 Розділу IV ЦПК України справи про видачу і продовження обмежувального припису розглядаються судами в порядку окремого провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

За змістом п.п. 2, 3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства. Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника – це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

За змістом ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Згідно вимог ч.3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Пунктом четвертим частини першої статті 18 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що до завдань у сфері запобігання домашньому насильству належать: формування в суспільстві нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, визнаються жорстоким поводженням з дитиною. А дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров`я та розвиток у зв`язку жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, має статус дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Судом встановлено, що 18 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстрований у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №2445, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 18.08.2018.

Від спільного шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 народилися двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно акту обстеження умов проживання від 31.07.2026 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 садівничий кооператив «Під дубом» проживає заявник ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_4 та їх діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Судом також встановлено, що згідно протоколу серії АА №199480 від 27.07.2026, ОСОБА_4 27.07.2026 о 20:00год. у АДРЕСА_1 вчинив відносно дружини ОСОБА_1 психологічне і фізичне домашнє насильство, а саме ображав її, погрожував, принижував, штовхав, чим завдав шкоди її фізичному та психологічному здоров`ю, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, відносно ОСОБА_4 27.07.2026 року видано терміновий заборонний припис серії ЕТ №112830 з забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 , строком на 10 діб, до 06.08.2026 року 22:00:00.

Згідно пояснень заявника, ОСОБА_4 останні два роки спільного життя зловживає спиртними напоями, що підтверджується фотокопіями, внаслідок чого останній стає вкрай агресивним та непередбачуваним. Все це відбувається на очах у їхніх спільних дітей, що негативно впливає на психологічний стан та розвиток дітей. Протиправні дії зі сторони ОСОБА_4 носять систематичний та довготривалий характер.

За наведених обставин, суд вважає, що ризики повторного вчинення щодо заявника, психологічного або фізичного насильства з боку ОСОБА_4 є реальними. Його дії носять системний характер, за що складено на нього протокол про адміністративне правопорушення. Заявник з приводу поведінки ОСОБА_4 зверталася в органи поліції та на даний час має обґрунтовані підстави побоюватися за власну безпеку та безпеку дітей.

Крім того, згідно Консультації невролога від 06.08.2026 року, дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_2 призначено лікування: створення сприятливої атмосфери в сім`ї, встворення безпечного середовища вдома, уникати стресових ситуацій, заняття з психологом, гігієна сну, дотримуватися режиму дня.

Відповідно, суд вбачає за необхідне видати обмежувальний припис з метою захисту постраждалої від домашнього насильства та для попередження можливого повторного застосування до ОСОБА_1 насильства з боку ОСОБА_4 .

Зважаючи на оцінені в судовому засіданні докази, беручи до уваги позицію заявника, суд вважає, що наявні підстави для застосування до ОСОБА_4 заборони ОСОБА_4 наближатися на відстань, менше 100 м, до постраждалої особи ОСОБА_1 та їхніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в тому числі заборонити наближатися на відстань, менше 300 м, до місця їхнього проживання за адресою: АДРЕСА_1 , садівничий кооператив «Під дубом та за адресою: АДРЕСА_2 ; заборони ОСОБА_4 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку (соціальні мережі) особисто і через третіх осіб; заборони ОСОБА_4 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 та їхніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб та спілкуватися з нею, задовольнивши заявлені вимоги частково.

На переконання суду, видача обмежувального припису забезпечить дієвий, ефективний та невідкладний захист заявника від домашнього насильства, буде сприяти недопущенню повторних випадків такого насильства та саме такий строк на даний час є достатнім для виконання обмежувальним приписом захисної та превентивної функції.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 липня 2020 року у справі № 753/10840/19.

Згідно з правовим висновком, зробленим Верховним Судом у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19), обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях. Таким чином, видача обмежувального припису не ставиться в залежність від набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили, оскільки захисна і превентивна функція такого припису покликані убезпечити потерпілу особу від можливого повторного вчинення щодо неї протиправних дій до часу прийняття відповідних остаточних рішень, зокрема і в адміністративних провадженнях.

Як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 28.04.2020 у справі №754/11171/19, тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом №2229-VIII, є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосування такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.

Так, суд дійшов висновку, що такі заходи доцільно застосувати на три місяці, а не на шість, як просить заявник. Суд визначає такий строк дії обмежувального припису і вважає його достатнім та співмірним за конкретних обставин справи, адже з огляду на надані суду докази застосування обмежувального припису на такий тривалий термін як 6 місяців носитимуть непропорційний та надмірний характер для заінтересованої особи.

Відтак, з урахуванням встановлених фактичних обставин та за наслідками оцінки ризиків в їх сукупності, суд вважає, що вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства носить тривалий та систематичний характер та в подальшому існує ризик можливого продовження таких дій, а тому заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з метою захисту заявника від домашнього насильства, і запобігання можливим повторним спробам вчинення такого з боку ОСОБА_4 .

Згідно ч.4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Керуючись ст.ст.13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 263-265, 268, 350-2 - 350-6 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу обмежувального припису – задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис терміном на 3 (три) місяці, яким:

- заборонити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), наближатися на відстань, менше 100 м, до постраждалої особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,) та їхніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в тому числі заборонити наближатися на відстань, менше 300 м, до місця їхнього проживання за адресою: АДРЕСА_1 , садівничий кооператив «Під дубом та за адресою: АДРЕСА_2 ;

- заборонити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) або контактувати з нею через інші засоби зв`язку (соціальні мережі) особисто і через третіх осіб;

- заборонити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та їхніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб та спілкуватися з нею.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Копію рішення направити до Відділу Поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області для взяття ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на профілактичний облік.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Текст рішення складено та підписано 11.08.2026 року.

Суддя О. І. Ковальчук