Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №456/4429/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4429/26

Провадження № 1-кп/456/520/2026

ВИРОК

іменем України

12 серпня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Стрий в спрощеному провадженні без технічної фіксації та без виклику учасників кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142130000168 від 08.07.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Стрий, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом осіб рядового складу, водія взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, - за ч.1 ст. 125, ч.1 ст.126 КК України,

встановив:

07.07.2026 близько 20 години 40 хвилин солдат ОСОБА_3 перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту із дружиною ОСОБА_4 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, умисно застосував до потерпілої фізичну силу, яка виразилась у нанесенні потерпілій декількох ударів кулаками рук в область голови, що спричинило синці в правій та лівій лобній ділянці, в лівій надключичній ділянці, нижній щелепі зліва біля кута, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Крім того, 21.07.2026 близько 21 години 00 хвилин, солдат ОСОБА_3 перебуваючи на території подвір`я будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із своєю дружиною ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення фізичного болю, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, схопив потерпілу ОСОБА_4 руками за шию та штовхнув на бетонне покриття, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.126 КК України

Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності його захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.126 КК України, а саме: у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження та вчиненні насильницьких дії, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Крім того, йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.381-382 КПК України.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він скоїв умисне легке тілесне ушкодження.

Вірною є кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України, оскільки він умисно вчинив насильницькі дії, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.126 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень беззаперечно визнає, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у скоєнні умисного легкого тілесного ушкодження та вчиненні насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, доведена повністю та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України.

Згідно з ч.2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, по справі не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є кримінальними проступками, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінеті не значиться.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.1 ст. 125, ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, відношення останнього до скоєного.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст. ст. 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання за:

- ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).

- ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу в розмірі сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 грн. (сімсот шістдесят п`ять гривень).

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточнепокарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1