Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №520/7774/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 р. Справа № 520/7774/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 11.05.26 по справі № 520/7774/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповіжач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просив суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.12.2025 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;

2. Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.12.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду №520/15151/25 від 15.07.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача суму сплаченого судового збору 1064 грн 96 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.12.2025 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713) є протиправними та такими, що порушують права позивача на пенсійне забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні з 01.12.2025 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати пенсію з 01.12.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області виплатити пенсію з 01.12.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, з урахуванням раніше виплачених сум, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в цій частині та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що «ефективний засіб правового захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не приводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації на практиці, не відповідає розглядуваній нормі міжнародного договору. Відтак, вирішуючи справу, суд повинен обрати ефективний засіб захисту законних прав та інтересів позивача.

За наведених аргументів позивач зазначає, що належним способом захисту порушених прав, який у повній мірі сприятиме їх відновленню буде визнання протиправними діїй ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.12.2025 доплати до пенсії згідно Постанови №713 та зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.12.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн відповідно до Постанови №713, з урахуванням раніше виплачених сум.

Крім того, позивач просить суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 1 064,96 грн та за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 597,44 грн, всього 2 662,4 грн.

Відповідач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що пенсія перерахована та виплачується позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій відповідача відсутні.

Посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зі змісту апеляційної скарги встановлено, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог, отже, відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі № 520/15151/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, визначеного Управлінням Служби безпеки України в Одеській області в довідці №1722 від 17.01.2025.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №1722 від 17.01.2025, наданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду від 15.07.2025 по справі № 520/15151/25 ГУ ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019.

Однак, після здійснення перерахунку на виконання судового рішення по справі № 520/15151/25 відповідач перестав виплачувати щомісячну доплату в сумі 2000 грн, передбачену Постановою №713.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000 грн відповідно до Постанови №713, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні з 01.12.2025 доплати до пенсії згідно Постанови №713 та зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати пенсію з 01.12.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду №520/15151/25 від 15.07.2025, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, а права позивача не є порушеними.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, колегія суддів виходить з наступного.

Так, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За усталеною судовою практикою ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.

Суд першої інстанції, обираючи спосіб захисту прав позивача дійшов висновку, що належним способом захисту є визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні з 01.12.2025 доплати до пенсії згідно Постанови №713 та зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати пенсію з 01.12.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, в частині позовних вимог щодо здійснення виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2025, суд першої інстанції дійшов висновку про їх передчасність, вважаючи такими, що заявлені на майбутнє, а тому не підлягають задоволенню.

Втім, колегія суддів із наведеним висновком не погоджується, виходячи з наступного.

Так, передчасність позовних вимог полягає у зверненні до суду за захистом права, яке ще не було порушене, що означає відсутність на момент звернення реального спору.

Судовим розглядом встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу відмови ГУ ПФУ в Одеській області у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 після виконання рішення у справі №520/15151/25 із встановленням щомісячної доплати відповідно до Постанови №713.

Підставою звернення позивача до суду із даним позовом є захист права на фактичне отримання пенсії у оновленому розмірі після виконання рішення №520/15151/25 із збереженням щомісячної доплати передбаченою Постановою №713.

Колегія суддів зазначає, що перерахунок пенсії як процедура зміни розміру призначеної пенсії є обов`язковою передумовою для отримання позивачем пенсії у оновленому збільшеному розмірі.

При цьому, перерахунок та виплата є складовою єдиного механізму системи пенсійного забезпечення, з огляду на що вимоги щодо виплати пенсії за наслідками проведеного перерахунку є обґрунтованими та своєчасними.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ефективним та належним способом відновлення прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області виплатити пенсію з 01.12.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, з урахуванням раніше виплачених сум.

Саме зазначений спосіб захисту направлений на фактичне поновлення порушеного права позивача на отримання належного розміру пенсії.

Натомість, суд першої інстанції зазначеного не врахував у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про передчасність наведеної частини позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області виплатити пенсію з 01.12.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, з урахуванням раніше виплачених сум, з ухваленням нового судового рішення у цій частині про задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 1 064,96 грн та за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 597,44 грн, всього 2 662,4 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в сумі 1 597,44 грн згідно з квитанцією №9670-0320-3294-6100 від 09.06.2026.

Враховуючи те, що апеляційна скарга судом задоволена, тому відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 597,44 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області.

Водночас, щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 1 064,96 грн, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у цій справі вже стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1 064,96 грн, та рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 520/7774/26 - скасувати в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити пенсію з 01.12.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити пенсію з 01.12.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №520/7774/26 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) гривень 44 копійки.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий