Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №520/19654/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 р. Справа № 520/19654/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 (головуючий суддя І інстанції: Садова М.І.) у справі №520/19654/25

за позовом ОСОБА_1

до Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області , ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягають у зверненні до Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також, що полягають у внесенні до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про розшук ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про розшук ОСОБА_1 та направити до Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області повідомлення про відсутність факту порушення позивачем правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- визнати протиправними дії Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, що полягають у використанні інформаційно-комунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України” з метою обліку відомостей про ОСОБА_1 , як про особу, що допустила порушення правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- зобов`язати Харківське РУП №1 ГУНП в Харківській області виключити з інформаційно-комунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України” інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції того, що 14.03.2022 позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно зі ст.37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” у зв`язку з визнанням військово-лікарською комісією непридатним до військової служби, а відтак не міг порушити правила військового обліку, законодавства про мобілізацію.

У зв`язку з наведеним вище, посилається на те, що має чинне тимчасове посвідчення, в якому наявний запис про виключення з військової служби.

Окрім того, посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази належного направлення позивачу повісток, повідомлень чи викликів у встановленому законом порядку, а надані відповідачем документи не є належними доказами оповіщення.

Вказує про відсутність в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення, а також постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП.

Вважає, що електронне звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 №Е1745816 до органів поліції про розшук та доставлення позивача до ТЦК та СП без належного правового обґрунтування.

Харківське РУП №1 ГУНП в Харківській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що ним не приймалося рішення, яке б впливало на правий статус позивача.

Просило за наслідками апеляційного перегляду даної справи прийняти законне та справедливе рішення у справі.

Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., П`янова Я.В.

У зв`язку із відпусткою судді П`янової Я.В., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Присяжнюк О.В., Бегунц А.О.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 14.08.2014 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 13.03.2022 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .

14.03.2022 проведено медичний огляд ВЛК позивача при ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №1021 від 14.03.2022, виданої ОСОБА_1 , на підставі ст.40-а, 39-а графи II розладу хвороб згідно з наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військової служби (а.с.26).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг”, ОСОБА_1 з 24.02.2023 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , звання: молодший лейтенант, порушення військового обліку з 24.03.2025, номер звернення: Е1745816 (а.с.114).

З метою з`ясування причин порушення військового обліку, представником позивача направлено адвокатський запит від 18.06.2025 за №18/06, зокрема на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 , з проханням надати офіційну інформацію та документи на її підтвердження.

У відповідь на звернення, ІНФОРМАЦІЯ_7 листом від 26.06.2025 №8466 повідомив, що позивач 13.03.2022 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 , і 14.03.2022 виключений з нього. Зазначив, що протоколи засідання ВЛК, починаючи з 24 лютого 2024 року по травень 2024 року не оформлялися, а тому у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні підстави для внесення змін до військово-облікових даних ОСОБА_1 . Повідомлено, що впроваджено багато змін до законодавства України вимоги яких не дозволяють на законних підставах ІНФОРМАЦІЯ_9 впровадити дані ОСОБА_1 про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Повідомив, що ОСОБА_1 може пройти військово-лікарську комісію в ІНФОРМАЦІЯ_10 , де він перебуває на військовому обліку або у ІНФОРМАЦІЯ_9 . Відповідно, на підставі висновків ВЛК, в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів будуть внесені зміни щодо непридатності до військової служби (а.с.40-41).

Також на адвокатський запит представника позивача від 02.07.2025 щодо наявності у відношенні ОСОБА_1 відомостей в ІПНП за звернення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Департамент інформатизації МВС України та Департамент превентивної діяльності Національної поліції повідомили, що за даними системи ІПНП 24.03.2025 до Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області надійшло електронне звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.03.2025 №Е1745816, у вигляді набору даних, щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вказане звернення зареєстровано Харківським РУП №1 ГУНП в Харківській області до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП від 24.03.2025 за №10339 (а.с.48-56).

Окрім того, на адвокатський запит представника позивача від 02.07.2025, ГУНП в Харківській області повідомило, що станом на 03.07.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано Харківським РУП №1 ГУНП в Харківській області в системі ІПНП за № 10339 від 24.03.2025 (а.с.57-59).

Згідно листа Офісу Генерального прокурора №25/3-935 вик-25 від 07.07.2025, на звернення представника позивача від 02.07.2025 щодо надання відомостей про ОСОБА_1 , повідомлено, що за результатами опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних проваджень, в яких містяться відомості про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , до кримінальної відповідальності як підозрюваного, не встановлено. Також, у Реєстрі не встановлено кримінальних проваджень, у яких останнього обліковано як заявника/потерпілого.

Позивач, вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягають у зверненні до Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області щодо порушення ним правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також у внесенні до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його розшук; а також протиправними дії Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, що полягають у використанні інформаційно-комунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України” з метою обліку відомостей про нього, як про особу, що допустила порушення правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, звернувся з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє станом на час розгляду даної справи судом.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.12.2015 за №389-VIII (далі по тексту - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 за № 2232-XII (далі по тексту - Закон №2232-XII).

Частинами 1-3 ст.1 Закону №2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.2 Закону №2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється, зокрема на облік військовозобов`язаних.

Згідно із ч.3 ст.33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік усіх військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ).

Частиною 1 ст.34 Закону №2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За приписами ч.1 ст.39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Згідно з абз.4 ч.1 ст.1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 за №3543-XII (далі по тексту - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 ст.4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №3543-XIІ у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі по тексту - Порядок №1487).

За змістом п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

Додаток 2 Порядку №1487 містить Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

Пункт 56 цього ж Порядку визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ здійснює адміністративне затримання та доставлення військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” №1951-VIII від 16.03.2017 (далі по тексту - Закон №1951-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є:

1) ведення військового обліку громадян України;

2)забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ст.2 Закону №1951-VIII).

Згідно зі ст.3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість внесення до Реєстру передбачених згаданим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення.

Частиною 5 ст.5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч.ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII).

За змістом ст.6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" відомості про участь у бойових діях (ст.8 Закону №1951-VIII).

Відповідно до ст. 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у цій частині (ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII).

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

На момент проходження позивачем військово-лікарської комісії був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі по тексту - Порядок №921).

Відповідно до п.п.1-3 Порядку №921, цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

Відповідно до пункту 16 Порядку №921, військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Абзацами 17-18, 20 п.56 Порядку №921 передбачено, що персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджене Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого (далі по тексту - Положення №154).

Відповідно до п.1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Отже, згідно з положеннями Порядку №921 та Положення №154 відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов`язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.

Згідно з п.п.1,3 Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 за №610 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони №509 від 25.07.2024; діяв на момент видачі позивачу тимчасового посвідчення військовозобов`язаного), тимчасове посвідчення військовозобов`язаного (далі - тимчасове посвідчення) є документом, що посвідчує особу військовозобов`язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовозобов`язаний), та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Тимчасове посвідчення видається військовозобов`язаним, які: взяті на військовий облік військовозобов`язаних та яким присвоєно первинні військові звання офіцерського складу запасу (до надходження їх особових справ); втратили військові квитки (до їх отримання); не проходили військову службу (навчальні збори) та не мають військово-облікової спеціальності; визнані призовними комісіями непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час до військової служби за станом здоров`я (до підтвердження цього рішення під час повторного медичного огляду); прибули з місць позбавлення волі.

За визначенням п.1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі по тексту - Положення №402, в редакції, на час проходження позивачем військово-лікарської комісії), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п.2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п.п.1 розділу ІІ Положення медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з вимогами п.22.5 розділу ІІ Положення свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Судом встановлено, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 20.11.2018, ОСОБА_1 має військове звання молодший лейтенант, склад – офіцерський (а.с.27-28).

Отже, в умовах воєнного часу непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку мала бути встановлена у свідоцтві про хворобу.

Матеріали справи не містять свідоцтво про хворобу за результатами проведення ВЛК щодо позивача.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням приписів п.22.5, п.22.6 розділу ІІ Положення, довідка військово-лікарської комісії №1021 від 14.03.2022 про проведення медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.26) не є належним доказом визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 20.11.2018 (а.с.27-28) одночасно містить відмітку про зняття позивача з обліку та запис про його виключення з військового обліку 14.03.2022 згідно ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Разом з тим, посилання на положення вказаного Закону сформульоване неточно та не дозволяє беззаперечно встановити, яку саме частину та пункт ст.37 цього ж Закону мав на увазі суб`єкт владних повноважень при внесенні відповідного запису.

Так, ст.37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” має складну структуру та містить декілька частин і пунктів, які регулюють різні за змістом облікові дії: взяття на військовий облік, зняття з військового обліку та виключення з військового обліку.

Отже, зазначений запис містить внутрішню невідповідність, що не може достеменно свідчити про те, що позивач виключений з військового обліку.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про те, що тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного підтверджується виключення позивача з військової служби.

В контексті наведеного вище, колегія суддів також враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.05. 2025 року у справі №280/2880/24, законодавець чітко розмежував поняття “зняття з військового обліку” та “виключення з військового обліку”, передбачивши для них різні підстави та різні правові наслідки. Суд касаційної інстанції наголосив, що особи, виключені з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаних, тоді як громадяни, зняті з військового обліку, продовжують перебувати у цьому статусі.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Щодо внесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем військового обліку, а також звернення до органів поліції з поданням про доставлення ОСОБА_1 .

Як вже зазначалося вище, з урахуванням положень Закону №3543-XIІ, Порядку №1487 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань мають повноваження викликати громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою уточнення своїх персональних даних та звертатися в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” (дата введення інформації про особу 24.02.2023).

01.03.2025 відповідачем направлено повістку №2792390 від 01.03.2025 рекомендованим поштовим відправленням, разом з описом вкладення, на зареєстровану адресу позивача, згідно якої позивачу належало з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_13 на 13.03.2025 о 09:00 для уточнення даних.

Надалі, 24.03.2025 відповідачем внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем військового обліку, а також сформовано в ЄДРВП «Оберіг» автоматичне електронне звернення №Е1745816 від 24.03.2025 до Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області про розшук та доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення - причина подання «Не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізаційну підготовку») (а.с.114).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності дій відповідача у спірних правовідносинах.

Доводи скаржника про відсутність підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем військового обліку за відсутності факту вчинення правопорушення та доказів притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП, а саме протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки сама по собі наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та перебування у зв`язку з цим у розшуку ТЦК та СП не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено, зокрема ст.210-1 КУпАП, а навпаки передує складенню стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягненню до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що відповідач має повноваження звертатися до органів Національної поліції із поданням про доставлення військовозобов`язаного до ТЦК та СП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості його складання на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Таким чином, внесення відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку та направлення звернення (подання) до Національної поліції з метою його доставлення до відповідача для складання протоколу, є правомірним.

Колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин у даній справи не вирішується питання винуватості або невинуватості позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.

Доводи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази належного направлення позивачу повісток, повідомлень чи викликів у встановленому законом порядку, а надані відповідачем документи не є належними доказами його оповіщення про необхідність з`явитися до відповідача, колегія суддів відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору та не впливають на правильність висновків суду.

В спірних правовідносинах судом не вирішується питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, доведено правомірність власних дій, що є предметом оскарження.

Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо порушення судом норм процесуального права. Зокрема, це стосується тверджень про незабезпечення повного й всебічного з`ясування обставин справи та ненадання належної оцінки доказам, оскільки вказані аргументи не знайшли обґрунтованого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

З урахуванням вимог ст.139 КАС України, а також того, що наслідками апеляційного перегляду даної справи скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

Відтак, вимоги апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №520/19654/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц О.В. Присяжнюк