Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №440/2756/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 р. Справа № 440/2756/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського окружного адміністративного суду на рішення від 14.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 14.05.26 по справі № 440/2756/26

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві третя особа Державне бюро розслідувань

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне бюро розслідувань, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що полягають у проведенні нарахування та виплати заробітної плати (посадового окладу, доплати за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, премії), індексації заробітної плати, відрядження, оплати щорічної основної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки, ОСОБА_1 за період проходження державної служби з 03.05.2019 по 31.12.2019 на посаді завідувача сектору кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві без урахування розміру посадового окладу встановленого пунктом 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" та постанови Кабінету Міністрів України №15 від 18 січня 2017 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №102 від 06 лютого 2019 року) відповідно до схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році найменування посади державної служби - завідувач самостійного сектору, керівник самостійної експертної групи; група оплати праці - 4; коефіцієнт співвідношень до мінімального розміру посадового окладу - вся територія України - 2,84);

- зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві нарахувати і виплатити заробітну плату (посадовий оклад, доплату за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, премії), індексацію заробітної плати, відрядження, оплату щорічної основної відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки, ОСОБА_1 за період проходження державної служби з 03.05.2019 по 31.12.2019 на посаді завідувача сектору кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві з урахуванням розміру посадового окладу встановленого пунктом 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" та постанови Кабінету Міністрів України №15 від 18 січня 2017 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №102 від 06 лютого 2019 року) відповідно до схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (найменування посади державної служби - завідувач самостійного сектору, керівник самостійної експертної групи; група оплати праці - 4; коефіцієнт співвідношень до мінімального розміру посадового окладу - вся територія України - 2,84) з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що полягають у проведенні нарахування та виплати заробітної плати (посадового окладу, доплати за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премії), відрядження, оплати щорічної основної відпустки, оплати додаткової оплачуваної відпустки, оплати відпустки у зв`язку з навчанням, компенсації за 12 календарних днів невикористаної частини щорічної основної оплачуваної відпустки та невикористаної додаткової відпустки, надбавки за інтенсивність праці, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки, матеріального забезпечення у зв`язку з направленням на медичний огляд, вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, ОСОБА_1 за період проходження державної служби з 01.01.2020 року по 30.11.2020 року на посаді завідувача сектору кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві без урахування розміру посадового окладу встановленого пунктом 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" та постанови Кабінету Міністрів України №15 від 18 січня 2017 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №16 від 15 січня 2020 року) відповідно до схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році (категорія - Б; підкатегорія - БІ; посада державної служби - завідувач самостійного сектору; розмір посадового окладу - 13700 гривень (міністерства, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом, який становлений законом));

- зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві нарахувати і виплатити заробітну плату (посадовий оклад, доплату за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премії), відрядження, оплату щорічної основної відпустки, оплату додаткової оплачуваної відпустки, оплату відпустки у зв`язку з навчанням, компенсації за 12 календарних днів невикористаної частини щорічної основної оплачуваної відпустки та 5 календарних днів невикористаної додаткової відпустки, надбавку за інтенсивність праці, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки, матеріальне забезпечення у зв`язку з направленням на медичний огляд, вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, ОСОБА_1 за період проходження державної служби з 01.01.2020 по 30.11.2020 на посаді завідувача сектору кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві з урахуванням розміру посадового окладу встановленого пунктом 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань та постанови Кабінету Міністрів України №15 від 18 січня 2017 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №16 від 15 січня 2020 року) відповідно до схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році (категорія - Б; підкатегорія - Б1; посада державної служби - завідувач самостійного сектору; розмір посадового окладу - 13700 гривень (міністерства, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом) з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві із запитом про надання інформації щодо складових його заробітної плати за період з 03.05.2019 по 30.11.2020 і розмірів посадового окладу завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві відповідно до схеми окладів на посадах державної служби за групами оплати праці у 2019 та 2020 роках. Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві, розглянуто запит від 08.01.2026 про надання інформації щодо складових заробітної плати за період з 03.05.2019 по 30.11.2020 і розмірів посадового окладу завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві відповідно до схеми окладів на посадах державної служби за групами оплати праці у 2019 та 2020 роках, яке надійшло 08.01.2026 за вх. № ЗПІ №34ПІ/п-26 та повідомлено, що з урахуванням пункту 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" розмір посадового окладу завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві у 2019 році - 21030,00 грн, а посадовий оклад завідувача самостійного сектору відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році, передбаченої для державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя становив 7600,00 грн. З урахуванням пункту 7 частини 4 статті 20 Закону про ДБР посадовий оклад завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві у 2020 році - 22800,00 грн. Як зазначає позивач, відповідач допустив нарахування та виплату заробітної плати позивачу не повному розмірі з 03.05.2019 по 30.11.2020 без урахуванням пункту 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" та постанови Кабінету Міністрів України №15 від 18 січня 2017 року (у відповідній редакції), неправильно визначивши розмір посадового окладу ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не надав оцінки листу ТУ ДБР у м. Полтаві №3578-26/15-10/61ПІ/п-26 від 19.01.2026, де чітко визначено що з 01.11.2020 посадовий оклад головного спеціаліста ТУ ДБР у м. Полтаві визначається відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році для центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом. Також, судом першої інстанції не надано оцінку листу ТУ ДБР у м. Полтаві №113 дск/15-08 від 23.04.2026 з якого можна встановити, що директором ТУ ДБР у м. Полтаві внесено подання до ДБР від 06.10.2021 №354 ДСК 15-06 "Про затвердження змін до штатного розпису ТУ ДБР у м. Полтаві за 2021 рік", який вводиться в дію з 01.11.2021 та яким виведено посади державних службовців з посадовими окладами, які розраховано відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2021 році та введено ці ж посади державних службовців з посадовими окладами, які розраховано відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2021 році для центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом. Вказує, що відповідачем зазначено, що ст. 20 ЗУ "Про державне бюро розслідувань" не передбачено, що посадовий оклад працівника ТУ ДБР має дорівнювати посадовому окладу працівника центрального апарату ДБР. Однак, ст. 20 ЗУ "Про державне бюро розслідувань" не містить жодних коефіцієнтів розмежування для працівників територіального управління та центрального апарату щодо оплати праці категорії інші працівники ДБР. Позивачем зазначено, що у ТУ ДБР у м. Полтаві відсутні повноваження визначати, нараховувати та виплачувати посадові оклади у розмірі більшому аніж передбачений штатним розписом та кошторисом. Виплата коштів понад затверджений штатний розпис становила б нецільове використання бюджетних коштів (ст. 119 Бюджетного кодексу України) та тягне за собою кримінальну відповідальність для винних осіб.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ТУ ДБР у м. Полтаві зазначено, що ТУ ДБР у м. Полтаві поширює свою діяльність лише на Полтавську, Дніпропетровську, Сумську та Харківську області, тобто за своїм правовим статусом, обсягом повноважень та юрисдикцією ТУ ДБР у Полтаві відповідає рівню міжрегіонального (міжобласного) територіального органу ЦОВВ, а не центральному апарату ЦОВВ. Відсутність у ЗУ "Про державне бюро розслідувань" прямого числового коефіцієнта розмежування, подібного до передбаченого ЗУ "Про НАБУ", на який посилається апелянт, не свідчить про намір законодавця встановити уніфікований оклад для всіх інших працівників ДБР. Тобто, законодавець застосував бланкетну нормативну конструкцію: розмір окладу привязано до відповідних посад у ЦОВВ, система оплати праці яких вже передбачала диференціацію залежно від юрисдикції органу, закріплену постановою КМУ від 18.01.2017 №15. Зазначає, що у 2019-2020 роках для визначення розміру посадового окладу державних службовців у ЦОВВ, а відповідно і в ДБР, ключове значеня відігравала територіальна юрисдикція органу, а не його відомча приналежність. Зазначає про безпідставність доводів ОСОБА_1 щодо тих обставин, що суд першої інстанції помилково не надав оцінку штатним розписам ТУ ДБР у м. Полтаві за 2021-2022 року, оскільки предмет спору у цій справі стосується виключно правомірності нарахування заробітної плати у 2019-2020 роках, ОСОБА_1 з листопада 2020 року не перебував у трудових відносинах з ТУ ДБР у м. Полтаві, був звільнений 30.11.2020. Отже, питання порядку та підстав затвердження штатних розписів за 2021-2022 рок не входять до предмета доказування у цій справі, а відповідні документи не є належними доказами у розумінні ч. 1 ст. 73 КАС України. Також відповідач зазначив, що суд першої інстанції обгрунтував рішення не тим,ю що у ТУ ДБР у м. Полтаві відсутнє фінансування для збільшення розміру посадових окладів для працівників. а тим, що застосований у 2019-2020 роках розмір посадових окладів відповідач законодавчим вимогам.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, Державним бюро розслідувань зазначено, що в межах розгляду справи є принципово важлива обставина, а саме Схема посадових окладів на посадах державної служби а редакції КМУ від 06.02.2019 №102 взагалі не встановлювала окремих окладів для ЦОВВ, ані за спеціальним статусом, ані без такого. Тобто, у 2019 році диференціація відбувалась виключно за ознакою юрисдикції, а не за відомчою приналежністю. У 2020 році посадові оклади державних службовців, відповідно до постанови КМУ від 18.01.2017 №15 (в редакції постанови від 15.01.2020 №16) вже визначались за 5 рівнями з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів. Також зазначає, що ОСОБА_1 не може обгрунтовувати свої позовні вимоги штатними розписами ТУ ДБР у м. Полтаві за 2021-2022, які прийняті після його звільненя з ТУ ДБР у м. Полтаві 30.11.2020. ДБР звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що правомірність дій ТУ ДБР у м. Полтаві при визначенні посадових окладів у 2019-2020 роках підтверджується не лише нормами чинного законодавства, але й незалежними заходами фінансового контролю, зокрема не встановлено порушень у частині визначення посадових окладів за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ТУ ДБР у м. Полтаві за період з 01.07.2017 по 30.06.2020, що підтверджується актом Управління Північно-Східного офісу ДАСУ в Полтавській області від 17.08.2020 №08-22/19. Відповідачем зазначено, що апелянт не навів жодного нормативного підтвердження обгрунтованості своїх вимог, зокрема тим обставинам, що дії ТУ ДБР у м. Полтаві не відповідають закріпленому у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві від 02 травня 2019 року № 29-о ОСОБА_1 , призначено на посаду завідувача сектору кадрової роботи та державної служби з 03 травня 2019 року, як такого, що пройшов за конкурсом з випробуванням строком шість місяців. Наказано Фінансово-економічному сектору Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснювати відповідні виплати згідно з чинним законодавством. Наказом директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 26 листопада 2020 № 184-о ОСОБА_1 , звільнено з посади завідувача сектору кадрової роботи та державної служби 30 листопада 2020 року, у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок затвердження структури та змін до штатного розпису.

08.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві із запитом про надання інформації щодо складових його заробітної плати за період з 03.05.2019 по 30.11.2020 і розмірів посадового окладу завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві відповідно до схеми окладів на посадах державної служби за групами оплати праці у 2019 та 2020 роках.

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві, розглянуто запит від 08.01.2026 про надання інформації щодо складових заробітної плати за період з 03.05.2019 по 30.11.2020 і розмірів посадового окладу завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві відповідно до схеми окладів на посадах державної служби за групами оплати праці у 2019 та 2020 роках, яке надійшло 08.01.2026 за вх. №ЗПІ №34ПІ/п-26 та повідомлено, що з урахуванням пункту 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" розмір посадового окладу завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві у 2019 році - 21030,00 грн, а посадовий оклад завідувача самостійного сектору відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році, передбаченої для державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя становив 7600,00 грн. З урахуванням пункту 7 частини 4 статті 20 Закону про ДБР посадовий оклад завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві у 2020 році - 22800,00 грн.

14.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві із запитом надання інформації щодо розмірів посадового окладу головного спеціаліста кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві відповідно до схеми окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 (у коефіцієнтах) та з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів з 2020 по 2025 рік.

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві (далі - ТУ ДБР у м. Полтаві), розглянуто звернення від 14.01.2026 про надання інформації щодо розмірів посадового окладу головного спеціаліста кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві відповідно до схеми окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 (у коефіцієнтах) та з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів з 2020 по 2025 рік, яке надійшло 14.01.2026 за вх. №61ПІ/п-26 та повідомлено, що з 01 листопада 2020 року посадовий оклад головного спеціаліста ТУ ДБР у м. Полтаві визначається відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році для центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом. З урахуванням пункту 7 частини 4 статті 20 Закону про ДБР посадовий оклад головного спеціаліста сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві з 01 листопада 2020 року 31800,00 грн. (10600,00 грн х 3). У 2021, 2022 та 2023 роках з урахуванням абзацу 6 статті 7 Законів про держбюджет на 2021, 2022 та 2023 роки та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2020 р. № 16, посадові оклади працівників Державного бюро розслідувань не змінювалися.

03.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві із заявою щодо перерахунку заробітної плати за період проходження державної служби з 03.05.2019 по 30.11.2020 на посаді завідувача сектору кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

З листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві від 09.02.2026 року вбачається, що ТУ ДБР у м. Полтаві розглянута заява від 04.02.2026 про перерахунок заробітної плати державного службовця за період з 03.05.2019 по 30.11.2020, яка надійшла 04.02.2026 та зареєстрована за вх. №Б-1074/п-26.

Згідно з вимогами пункту 37 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 №228 (далі - Порядок №228), кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів, а також розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до кошторису, підписуються керівником установи (централізованої бухгалтерії) та керівником її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби.

З метою виконання вимог абзацу 2 пункту 37 Порядку №228 Державним бюро розслідувань винесено наказ від 20.01.2019 №17 "Про затвердження і введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, на 2019 рік", яким встановлено посадові оклади працівників ТУ ДБР у м. Полтаві з 01.01.2019. У відповідності до зазначеного наказу розмір посадового окладу завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві у 2019 році складав 21030,00 грн.

У свою чергу наказом Державного бюро розслідувань від 29.01.2020 №5дек "Про затвердження і введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, на 2020 рік" визначено посадові оклади працівників ТУ ДБР у м. Полтаві з 01.01.2020. Згідно із зазначеним наказом розмір посадового окладу завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві у 2020 році встановлено на рівні 22800,00 грн.

З урахуванням того, що посадові оклади працівників ТУ ДБР у м. Полтаві у 2019 та 2020 роках затверджені та введені в дію наказами Державного бюро розслідувань, то підстави для перерахунку вашої заробітної плати за період роботи в ТУ ДБР у м. Полтаві із застосуванням інших розмірів посадового окладу, ніж ті, що визначені наказами ДБР про затвердження і введення в дію штатного розпису ТУ ДБР у м. Полтаві на відповідний рік, - відсутні.

Таким чином як вважає позивач, відповідач допустив нарахування та виплату заробітної плати позивачу не повному розмірі з 03.05.2019 року по 30.11.2020 року без урахуванням пункту 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" та постанови Кабінету Міністрів України №15 від 18 січня 2017 року (у відповідній редакції), неправильно визначивши розмір посадового окладу ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві

Не погодившись із діями відповідача щодо неправильного визначення розміру посадового окладу за цією посадою, ТУ ДБР у м. Полтаві не виплатило йому заробітну плату в розмірі, передбаченому статтею 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", позивач звернувся до суду і цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначає Закон України від 12.11.2015 №794-III "Про Державне бюро розслідувань" (далі - Закон №794-III).

Відповідно до положень статті 14 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" служба в ДБР є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. До працівників ДБР належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із ДБР.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці державних службовців ДБР повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням специфіки, інтенсивності та особливого характеру роботи, забезпечувати добір до ДБР висококваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників.

На осіб рядового і начальницького складу ДБР поширюються умови грошового забезпечення, передбачені для працівників Національної поліції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови оплати праці працівників ДБР, які є державними службовцями, визначаються законодавством про державну службу з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Умови оплати праці осіб, які працюють у ДБР за трудовими договорами, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" передбачено, що посадові оклади працівників ДБР встановлюються відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року:

1) Директор ДБР - 30;

2) перший заступник, заступник Директора ДБР - 28;

3) керівник територіального управління, керівник управління центрального

апарату ДБР - 26;

4) начальник відділу центрального апарату ДБР - 24;

5) начальник відділу територіального управління ДБР - 22;

6) слідчий, дізнавач, оперуповноважений органу ДБР - 20;

7) інші працівники ДБР - сума, що дорівнює трьом розмірам посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади (далі – ЦОВВ).

Таким чином у ДБР реалізовано диференційований (комбінований) підхід до визначення посадових окладів працівників ДБР:

- для осіб рядового і начальницького складу діє модель прямого законодавчого фіксування (індексація через динамічний соціальний показник – прожитковий мінімум (розмір якого встановлюється Верховною Радою України), який множиться на відповідний коефіцієнт від 20 до 30);

- для державних службовців діє модель стимулюючого мультиплікатора (оклад визначається шляхом множення базового окладу за аналогічною посадою в центральному органі виконавчої влади (розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України) на 3).

Оплата праці, зокрема, визначення розміру посадових окладів для державних службовців в ДБР, на відміну від осіб рядового і начальницького складу, залежала від умов оплати праці працівників в інших державних органах, які на момент виникнення спірних правовідносин, визначались постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 "Про питання оплати праці працівників державних органів" (зі змінами).

Водночас у 2019- 2020 роках підхід до формування Схеми посадових окладів на посадах державної служби, якого притримувався Кабінет Міністрів України, базувався на принципі диференціації за юрисдикцією державних органів (залежав від територіальних меж, на які поширюються повноваження державного органу).

Так, у 2019 році посадові оклади державних службовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 (в редакції постанови від 06.02.2019 № 102), визначались за посадами, групами оплати праці та коефіцієнтами співвідношення до мінімального розміру посадового окладу (3524 грн), з урахуванням юрисдикції державних органів, яка поширюється:

1) на всю територію України;

2) на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя;

3) на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

Зокрема, для посади "завідувач сектору" встановлено наступні посадові оклади: вся територія України 10010,00 грн. (3524,00 грн х 2,84), територія однієї або кількох областей 7010,00 грн. (3524 грн. х 1,99), територія одного або кількох районів чи міст 5600, 00 грн. (3524,00 грн. х 1,59).

При цьому, Схема посадових окладів на посадах державної служби, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 № 102, взагалі не враховувала рівень органів, зокрема, не розмежовувала центральні органи виконавчої влади з іншими державними органами.

В 2020 році посадові оклади державних службовців, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 (в редакції постанови від 15.01.2020 № 16), визначались за категоріями, підкатегоріями та посадами в державних органах 5 рівнів:

1) Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, Конституційного Суду України, Офісу Генерального прокурора, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення,

2) міністерства, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом;

3) інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

4) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію АР Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя,

5) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.

Зокрема. для посади "завідувач сектору" встановлено наступні посадові оклади: Апарат ВРУ, КМУ. РНБО, КСУ, ОГП 14300,00 грн., Міністерства, ЦОВВ 13700,00 грн., вся територія України 11000,00 грн., територія однієї або кількох областей 7600,00 грн., територія одного або кількох районів чи міст 6100,00 грн.

Кабінет Міністрів України відійшов від системи коефіцієнтів (який прив`язувалися до прожиткового розміру) і перейшов до моделі визначення фіксованого розміру посадового окладу для державних службовців, проте зберіг розмежування розміру посадового окладу в державних органах за їх юрисдикцією.

Таким чином, у 2019-2020 роках для визначення розміру посадового окладу державних службовців в ЦОВВ, а відповідно і в ДБР, ключовою була територіальна юрисдикція органу (територіальне поширення його повноважень: на всю країну, область чи район), а не його відомча приналежність.

Відповідач ТУ ДБР у м. Полтаві у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що посада завідувача сектору в ТУ ДБР у м. Полтаві за всіма критеріями відповідає посаді завідувача сектору в територіальному органі ЦОВВ, а не посаді в центральному апараті ЦОВВ, у 2019-2020 роках для визначення розміру посадового окладу за цією посадою як базова величина використовувався розмір посадового окладу за відповідною посадою в територіальному органі ЦОВВ, тобто посадовий оклад завідувача сектору ТУ ДБР у м. Полтаві розраховувався наступним чином: у 2019 році посадовий оклад завідувача сектору складав 21030,00 грн. (7010 х 3), у 2020 році 22800,00 грн. (7600 х 3).

Як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що штатні розписи та кошториси ТУ ДБР у м. Полтаві за 2019-2020 роки формувалися відповідно до вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 №28. Вказує, що зазначена процедура передбачає перевірку головним розпорядником бюджетних коштів штатних розписів та кошторисів на відповідність законодавству, бюджетному розпису та лімітним довідкам, а також передбачає щорічний контроль з боку Міністерства фінансів України, органів ДКС України та органів державного фінансового контролю.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 ототожнює свою посаду з посадою в ЦОВВ, та вважає, що його посадовий оклад мав дорівнювати 3 розмірам посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для відповідної посади в ЦОВВ, і з наведених ним розрахунків, висновує, що ЦОВВ - це орган, що поширює свою діяльність на всю територію України.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 16 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" ЦОВВ утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії, бюро, Український інститут національної пам`яті.

Відповідно до норм ст. 20, 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", в системі органів ЦОВВ діють апарат та можуть утворюватися територіальні органи (в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (АР Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення)), які мають статус юридичної особи, власний штатний розпис та кошторис, який затверджується керівником центрального органу виконавчої влади.

Таким чином, ЦОВВ – це не орган, який поширює свою діяльність на всю територію України, а система органів, яка в розумінні бюджетного законодавства, включає дві принципово різні ланки:

- апарат ЦОВВ - юрисдикція якого поширюється на всю територію України.

- територіальні органи ЦОВВ - юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей.

З огляду на політику Уряду в питанні визначення розміру посадових окладів державної служби у 2019 та 2020 роках посадові оклади в ЦОВВ визначались за групами оплати праці, з урахуванням юрисдикції органів.

Аналогічним чином, враховуючи положення статті 9 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" побудована система ДБР, яку складають центральний апарат і територіальні управління.

Зокрема, для забезпечення виконання завдань ДБР утворюються такі його територіальні управління:

1) ТУ ДБР у м. Львові, що поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області;

2) ТУ ДБР у м. Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Вінницьку, Житомирську, Рівненську, Хмельницьку, Чернівецьку області;

3) ТУ ДБР у м. Миколаєві, що поширює свою діяльність на Кіровоградську, Миколаївську, Одеську області;

4) ТУ ДБР у м. Мелітополі, що поширює свою діяльність на АР Крим, Запорізьку, Херсонську області, місто Севастополь;

5) ТУ ДБР у м. Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську, Харківську області;

6) ТУ ДБР у м. Краматорську, що поширює свою діяльність на Донецьку і Луганську області;

7) ТУ ДБР у м. Києві, що поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області.

Територіальні управління ДБР є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах ДКС України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

За аналогією з системою ЦОВВ, центральний апарат ДБР є державним органом, чия юрисдикція поширюється на всю територію України, а територіальні управління ДБР державними органами, юрисдикція яких поширюється лише на кілька областей (це відносить їх до нижчого рівня в ієрархії оплати праці – органів з юрисдикцією на територію однієї або кількох областей).

Відповідно до критерію "відповідності посади в ЦОВВ", який встановлений пунктом 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", враховуючи те, що ТУ ДБР у м. Полтаві поширює свою діяльність на територію лише кількох областей, відтак для державних службовців в ТУ ДБР у м. Полтаві відповідною посадою в ЦОВВ є посада в територіальному органі ЦОВВ, а не в апараті ЦОВВ.

Зокрема, посада завідувача сектору в ТУ ДБР у м. Полтаві є функціонально та юрисдикційно відповідною посаді завідувача сектору в територіальному органі іншого ЦОВВ (наприклад, міжрегіональному управлінні юстиції чи ДПС), а не посаді в центральному апараті міністерства.

Пункт 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" не скасовує цю класифікацію, а лише вводить підвищувальний коефіцієнт (3) до вже існуючої системи оплати праці державних службовців, яка передбачає градацію в оплаті праці залежно від обсягу повноважень та відповідальності. При цьому положеннями статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" не передбачено, що посадовий оклад працівника територіального управління ДБР має дорівнювати посадовому окладу працівника центрального апарату ДБР.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи ОСОБА_1 щодо використання для розрахунку посадового окладу за посадою, яку він обіймав, окладу "центрального рівня" в ЦОВВ суперечить вимогам законодавства чинному на момент виникнення спірних правовідносин, та є порушенням принципу відповідності посад. Відтак, для визначення розміру посадового окладу для державних службовців, які працюють в ТУ ДБР у м. Полтаві базовим є посадовий оклад за відповідними посадами в територіальному органі ЦОВВ, юрисдикція якого поширюється на територію кількох областей.

Так, у 2019 році визначення посадового окладу за посадою "Завідувач самостійного сектору" в органі з юрисдикцією на територію однієї або кількох областей, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 (в редакції постанови від 06.02.2019 №102), застосовувався коефіцієнт – 1,99 від мінімального розміру посадового окладу (3524 грн).

У 2020 році посадовий оклад за посадою "Завідувач самостійного сектору" в органі з юрисдикцією на територію однієї або кількох областей, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 (в редакції постанови від 15.01.2020 № 16) складав - 7600 грн.

Таким чином, як вже зазначено вище, з врахуванням вимог пункту 7 частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", після застосування мультиплікатора (3) посадовий оклад завідувача сектору ТУ ДБР у м. Полтаві складав: - у 2019 році – 21030 грн (7010 х 3); - у 2020 році – 22 800 грн (7600 х 3). Посадові оклади для працівників ТУ ДБР у м. Полтаві у 2019 та 2020 роках були встановлені та введені в дію наказами ДБР (від 20.01.2019 № 17 (переєстрований під № 358дск від 27.12.2022) та від 29.01.2020 № 5дск), якими затверджувався штатний розпис ТУ ДБР у м. Полтаві на 2019 та 2020 роки, відповідно.

Зокрема, відповідно до наказу ДБР від 20.01.2019 № 17 (переєстрований під № 358дск від 27.12.2022) розмір посадового окладу завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві у 2019 році затверджено у розмірі - 21030 грн, а відповідно до наказу ДБР від 29.01.2020 № 5дск у розмірі - 22800 грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області проводилася ревізія фінансово-господарської діяльності ТУ ДБР у м. Полтаві за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 (акт ревізії від 17.08.2020 № 08-22/19).

Одним із питань перевірки була штатна дисципліна і видатки на оплату праці.

Вказаною ревізією, проведеною вибірковим методом, в ревізійному періоді не встановлено недотримання законодавства при затвердженні посадових окладів. Вказаною ревізією встановлено, що посадові оклади працівників ТУ ДБР у м. Полтаві. визначені у 2019-2020 роках відповідають відповідають вимогам частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", постанові Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 "Про питання оплати праці працівників державних органів" (зі змінами).

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що акт ревізії не може бути належним доказом правомірності визначення розміру його посадового окладу через проведення перевірки вибірковим методом, оскільки, одним із ключових питань контрольного заходу були штатна дисципліна та видатки на оплату праці за весь ревізійний період.

За результатами цієї перевірки порушень законодавства при затвердженні посадових окладів не виявлено. Зокрема, встановлено, що посадові оклади працівників ТУ ДБР у м. Полтаві у 2019-2020 роках (зокрема, затверджені наказами ДБР від 20.01.2019 № 17 та від 29.01.2020 №5дск) повністю відповідають вимогам частини 4 статті 20 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" та постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 "Про питання оплати праці працівників державних органів". Факт застосування вибіркового методу під час державного фінансового контролю не спростовує правомірності дій відповідача, оскільки об`єктом дослідження аудиторів охоплювався весь фонд оплати праці та штатна дисципліна установи в цілому. Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки акта ревізії або свідчили про наявність розбіжностей саме щодо його посади.

Відповідачем зазначено, що штатні розписи та кошториси ТУ ДБР у м. Полтаві за 2019-2020 роки формувались відповідно до вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002.

Так, відповідно до положень Порядку №228, штатні розписи формуються виключно в межах доведених бюджетних асигнувань; проходять процедуру внутрішнього та зовніщнього фінансового контролю (перевіряються головним розпорядником бюджетних коштів та підлягають контролю з боку Міністерства фінансів України та органів ДКС України); мають відповідати лімітним довідкам, бюджетному розпису та вимогам законодавства і у разі виявлення завищених асигнувань або порушень підлягають коригуванню.

Пункт 29 Порядку № 228 прямо передбачає обов`язок головного розпорядника перевіряти дотримання вимог законодавства, відповідність бюджетним асигнуванням, обгрунтованість видатків. Пункт 42 Порядку № 228 передбачає щорічний контроль Міністерства фінансів України, органів Казнчейства та органів державного фінансового контролю за правильністю складення та затвердження кошторисів і штатних розписів.

Таким чином, формування фонду оплати праці здійснюється не довільно, а через процедуру бюджетного планування, яка включає підготовку бюджетного запиту, його погодження Міністерством фінансів України та затвердження відповідних показників у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. Доказів того, що штатні розписи та кошториси ТУ ДБР у м. Полтаві за 2019-2020 скасовані, визнані незаконними чи не погоджені у встановленому порядку, матеріали справи не містять.

Щодо доводів апелянта про те, що зміна ДБР у жовтні 2021 року схеми оплати праці посадових осіб ТУ ДБР у м. Полтаві (шляхом переведення зі схеми для державних органів з юрисдикцією на кілька областей на схему для центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом) свідчить про неправильність нарахування заробітної плати у 2019–2020 роках, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає чіткості й передбачуваності застосування правових норм у конкретний проміжок часу.

При цьому, подання директора ТУ ДБР від 06.10.2021 №354дск 15-06 та наказ ДБР від 18.10.2021 №573дск, не містять жодної вказівки на визнання попереднього підходу незаконним або помилковим. Як зазначає відповідач, збільшення посадових окладів з 01.11.2021 відбулось у контексті загального перегляду організаційно-штатної структури ДБР та є реалізацією дискреційних повноважень керівника органу щодо формування штатного розпису. Доказів протилежного позивачем не надано.

Також колегія суддів враховує, що предметом спору у цій справі є правомірність нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 03.05.2019 до 30.11.2020, відповідно до вимог ст. 20 ЗУ "Про Державне бюро розслідувань", ЗУ "Про центральні органи виконавчої влади", постанови КМУ від 18.01.2017 №15 (в редакції постанов від 06.02.2019 №102 та від 15.01.2020 №16), відтак подальша зміна відповідачем підходів до тарифікації посад у жовтні 2021 року жодним чином не впливає на обсяг прав та обов`язків сторін, що існували в межах спірного періоду.

Як зазначає відповідач, посадові оклади працівників ДБР як у 2019-2020 роках, так і в наступних бюджетних періодах визначались відповідно до положень ч. 4 ст. 20 ЗУ "Про державне бюро розслідувань" у системному зв`язку із законодавством про державну службу та постановою КМУ від 18.01.2027 №15, при цьому схема посадових окладів, затверджена КМУ у різні роки передбачала диференціацію посадових окадів державних слудбовців залежно від рівня державного органу, його юрисдикції, категорії, підкатегорії посади.

Щодо посилань позивача на накази ТУ ДБР у м. Полтаві №103-о від 07.11.2025 та №14-о від 04.03.2025 про призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як доказ того, що на теперішній час оклад за аналогічною посадою визначається за іншою шкалою, ніж це застосовувалося до позивача у 2019-2020 роках, колегія суддів зазначає, що порівняння умов оплати праці працівників, призначених на посади у 2025 році, з умовами оплати праці позивача у 2019-2020 роках не є юридично обґрунтованими і не може слугувати доказом допущення будь-яких порушень з боку відповідача стосовно позивача.

Колегія суддів враховує, що схема посадових окладів, затверджена постановою КМУ №15, передбачає визначення посадового окладу не лише за назвою посади, а й з урахуванням рівня державного органу, його юрисдикції, категорії та підкатегорії посади, тобто застосування у 2019-2020 роках для посади ОСОБА_1 базового окладу, передбаченого для відповідальної посади у територіальному органі ЦОВВ є результатом системного застосування п. 7 ч. 4 ст. 20 ЗУ "Про державне бюро розслідувань" та Схемою посадових окладів. Положення ст. 20, ст. 21 ЗУ "Про центральні органи виконавчої влади" є релевантними не як норми про оплату праці, а як норми, що дозволяють визначити структуру системи ЦОВВ і відмежувати центральний апарат від територіальних органів.

Аргументи скаржника про неврахування судом першої інстанцій висновків Верховного Суду відхиляються колегією суддів, оскільки саме по собі посилання в апеляційній скарзі на судову практику Верховного Суду не є безумовною підставою для скасування рішення суду, позаяк релевантність правової позиції під час розгляду окремого спору визначається з урахуванням обставин, представлених доказів, дій та бездіяльності учасників справи тощо.

Судом встановлено, що в ДБР організаційно-штатну роботу безпосередньо здійснюють в центральному апараті ДБР – Управління кадрової роботи та державної служби, а в територіальних управліннях ДБР – підрозділи кадрової роботи.

Тобто, Бредун О.В. обіймаючи посаду завідувача сектору кадрової роботи та державної служби ТУ ДБР у м. Полтаві, безпосередньо організовував та брав участь у розробці штатного розпису ТУ ДБР у м. Полтаві на 2019 та 2020 роки, та внесенню змін до нього.

Натомість позивач, будучи обізнаний з наказами ДБР (від 20.01.2019 № 17 (№ 358дск від 27.12.2022) та від 29.01.2020 № 5дск) про затвердження і введення в дію штатних розписів ТУ ДБР у м. Полтаві, на 2019, 2020 роки, заперечень та зауважень не мав, в судовому порядку накази ДБР не оскаржував.

Також відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Відповідно до пунктів 4, 8 частини 1 статті 12 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" саме Директор ДБР, за поданням директорів відповідних територіальних управлінь, затверджує структуру та штатну чисельність територіальних органів ДБР.

Відтак у ТУ ДБР у м. Полтаві відсутні повноваження визначати, нараховувати та виплачувати посадові оклади у розмірі більшому аніж передбачений штатним розписом та кошторисом. Виплата коштів понад затверджений штатний розпис становила б нецільове використання бюджетних коштів (стаття 119 Бюджетного кодексу України) та тягне за собою кримінальну відповідальність для винних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

При цьому, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи.

Аналогічні висновки застосовує Верховний Суд, зокрема у постановах від 27.05.2025 по справі № 160/27436/23, від 02.07.2025 по справі №380/5471/24.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення норматиних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 по справі № 440/2756/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова