Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №200/6184/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року справа №200/6184/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Пивовар І.В., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 200/6184/25 (головуючий у І інстанції Зінченко О.В.) за позовом Державного підприємства “ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК” до Державної аудиторської служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю “ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК” про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 30 липня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-06-18-004642-a.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з висновком відповідача про результати моніторингу закупівлі, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує його права та інтереси, вказує, що під час проведення процедури закупівлі UA-2025-06-18-004642-a ризиків проявів корупції, яким повинен запобігати замовник у цих конкретних правовідносинах, не було. Принципи проведення процедури закупівлі були дотримані, а зазначене в оскаржуваному висновку порушення є проявом надмірного формалізму з боку відповідача.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 30 липня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-06-18-004642-a.

Стягнуто з Державної аудиторської служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства “ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК” витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Державна аудиторська служба України, не погодившись із такими висновками суду, оскаржила його до Першого апеляційного адміністративного суду. Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі наголошується, що судом першої інстанції не враховано, що на момент оголошення закупівлі, а саме станом на 18.06.2025, був чинним пункт 45 Особливостей в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1178, зі змінами від 17.05.2025. Використана Замовником норма – виключена на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 382 від 02.04.2024. Згідно із пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922 з урахуванням Особливостей.

Частиною третьою статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тобто суд першої інстанції не врахував того факту, що вимоги цієї статті Закону № 922 щодо інформації у тендерній документації мають бути передбачені законодавством.

Під час моніторингу Держаудитслужба зверталась 21.07.2025 через електронну систему закупівель до Замовника із запитом щодо дотримання переможцем ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» вимог підпункту 1 пункту 5 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації щодо надання у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документів, зокрема: довідки в довільній формі, яка містить інформацію про те, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією (пункт 3 частина 47 Особливостей).

У відповідь на запит Держаудитслужби Замовник не зазначав інформації стосовно листа від 09.07.2025 № 452/19 щодо технічних проблем із завантаженням документів до електронної системи закупівель ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК», зазначеного у судовому рішенні.

Замовник під час моніторингу мав право з власної ініціативи надавати відповідно до абзацу другого частини 5 статті 8 Закону № 922 пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, щодо наявності технічних проблем із завантаженням документів до електронної системи закупівель ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК». Зазначеного права Замовник не використав. Також Замовник не скористався своїм правом, передбаченим абзацом другим частини восьмої статті 8 Закону № 922, щодо оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Встановлене у Висновку зобов`язання стосовно усунення Замовником порушення шляхом припинення зобов`язань за договором (який у разі дотримання Замовником Закону № 922-VIII і не повинен був бути укладеним) з дотриманням положень Цивільного кодексу України є повністю співмірним і пропорційним наслідкам виявленого порушення.

Крім того, оскаржуване рішення Донецького окружного адміністративного суду про визнання протиправним висновку Держаудислужби, створює прецедент, який стає підґрунтям для подальших аналогічних незаконних дій конкретно цього Замовника та матиме всі підстави та можливості і в подальшому проводити закупівлі і укладати договори з учасниками із порушенням законодавства.

Просив задовольнити апеляційну скаргу.

За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 4542 грн судового збору.

Узагальнені доводи та заперечення позивача та третьої особи.

Державне підприємство “ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК” (Позивач) та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК” подали відзив на апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України.

Позивач наголошує, що твердження Держаудитслужби про порушення ним вимог п. 28 Особливостей є безпідставними та помилковими. Тендерна документація у закупівлі UA-2025-06-18-004642-a була сформована відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1178, яка діла на момент оголошення торгів (зі змінами від 17.05.2025). Крім того, зміст розробленої документації повністю відповідає Примірній тендерній документації, затвердженій Міністерством економіки України, а включення додаткових умов є реалізацією дискреційного права замовника на захист своїх господарських інтересів і не порушує принципів недискримінації.

Під час проведення процедури закупівлі UA-2025-06-18-004642-a ризиків проявів корупції, яким повинен запобігати позивач у цих конкретних правовідносинах, не було.

Також відповідачем не встановлено порушень в частині забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції.

Всі принципи проведення процедури закупівлі UA-2025-06-18-004642-a були дотримані, а оскаржуваний висновок прийнятий відповідачем без врахування співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які на його переконання виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання і публічними інтересами.

Представником ТОВ “ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК” стверджується, що оскільки тендерна документація позивача повністю відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та затвердженій Примірній тендерній документації, висновки відповідача про наявність у ній порушень є безпідставними, суперечать положенням чинного законодавства та сформованій судовій практиці Верховного Суду, та натомість судом першої інстанції вірно прийнято рішення, яке відповідає вимогам та принципам КАС України.

Третя особа повністю погоджується з висновком суду про часткову необґрунтованість спірного висновку аудиторів. Вона наголошує, що через форс-мажорні обставини (регулярні збої в електропостачанні та інтернет-зв`язку) існувала об`єктивна технічна неможливість завантажити до електронної системи як правильну довідку щодо керівника, так і сам лист-пояснення від 09.07.2025 № 452/19, у якому йшлося про ці причини. Відтак, органом контролю не було враховано істотні обставини при прийнятті висновку.

Визначений Держаудитслужбою спосіб усунення порушення – припинення зобов`язань за договором № 539-25 від 21.07.2025 – є виключним заходом реагування, який вимагає дотримання справедливого балансу між інтересами держави та суб`єктів господарювання. Оскільки виявлені недоліки є формальними, не пов`язані з нецільовим чи неефективним використанням бюджетних коштів і не створюють загрози корупційних зловживань, вимога про припинення договору є непропорційною (надмірною) щодо виявлених порушень, а тому суд обґрунтовано визнав оскаржуваний висновок протиправним.

Враховуючи викладене позивач та третя особа вважають, що доводи та вимоги відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 справу передано судді-доповідачу Компанієць І.Д.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 (підстава – призначення судді на посаду до іншого суду) справу передано судді-доповідачу Пивовар І.В.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 справу прийнято до провадження судді Пивовар І.В.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.

Відповідно до частини дев`ятої статті 18 КАС України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Однією з підсистем ЄСІКС (ЄСІТС) є «Електронний суд», що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи»).

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених (пункт 37 Рішення № 1845/0/15-21).

До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей (п. 128 Рішення № 1845/0/15-21).

Отже, з урахуванням викладеного суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

У ході судового розгляду встановлено, що Позивачем - Державним підприємством “ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК” 18 червня 2025 року оприлюднене оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2025-06-18-004642-a щодо проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю код ДК 021:2015: 45110000-1 «Руйнування та знесення будівель і земляні роботи» (проведення вентиляційного штреку 1-ої південної лави похилу № 2 пл. k8 (ПК11+10м – ПК21+10м) шахти «Новодонецька» ВП «ШУ «Новодонецьке»), очікуваною вартістю 35 166 666,67 грн без ПДВ.

Рішенням уповноваженої особи з публічних закупівель позивача (протокол № 18061 від 18.06.2025) затверджено тендерну документацію.

Протоколом про рішення уповноваженої особи позивача від 08.07.2025 переможцем процедури закупівлі визнано ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК», ідентифікаційний код юридичної особи 41284960.

08 липня 2025 року позивачем оприлюднене повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі.

21 липня 2025 року за результатом проведеної процедури закупівлі UA-2025-06-18- 004642-a між Державним підприємством “ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК” та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» укладений договір про закупівлю № 539-25.

Згідно з наказом від 11.07.2025 № 189 відповідачем прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2025-06-18-004642-a. Підставою для здійснення моніторингу стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції станом на дату початку проведення торгів), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, відповідності договору про закупівлю вимогам законодавства.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» на 2025 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерну документацію, затверджену протоколом уповноваженої особи Замовника від 18.06.2025 № 18061, реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерна пропозиція товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК», протокол розкриття тендерних пропозицій, вимога про усунення невідповідностей до 08.07.2025, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою Замовника від 08.07.2025 № 08072, договір про надання послуг на підставі оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-06-18-004642-a від 21.07.2025 № 539-25 на суму 41 990 007,65 грн з ПДВ, пояснення (інформація та документи) Замовника, отримані 18.07.2025 та 22.07.2025 через електронну систему закупівель на запити Держаудитслужби.

30 липня 2025 року в електронній системі закупівель відповідачем опублікований висновок про результати моніторингу закупівлі, за результатами якого відповідачем встановлено що:

- за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостям та внесення змін до неї установлено порушення пункту 28 Особливостей;

- за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» установлено порушення вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей;

- за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця – порушень не встановлено.

Вказано, що тендерна документація Замовником сформована з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, в редакції, що діяла до 02.04.2024, а саме: пункт 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника містить вимоги надання документів, що підтверджують відсутність підстав визначених в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей, які виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 382. Таким чином, тендерна документація Замовника містить інформацію, вимоги щодо наявності якої не передбачені чинним законодавством, чим порушено вимоги абзацу першого пункту 28 Особливостей.

Відповідачем зазначено, що відповідно до вимоги пункту 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та додатку 5 тендерної документації, Замовник встановив вимогу стосовно надання переможцем процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документів, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12, зокрема: Довідки в довільній формі, яка містить інформацію про те, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією (пункт 3 частина 47 Особливостей). При цьому, відповідно підпункту 3 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією. Таким чином, враховуючи зазначені норми Особливостей та вимоги пункту 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та додатку 5 тендерної документації, переможець процедури закупівлі повинен оприлюднити в електронній системі інформацію щодо не притягнення згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, стосовно керівника учасника переможця.

Замовник на порушення абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей не відхилив переможця процедури закупівлі ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК», як такого, що не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей та уклав з ним Договір.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи на усунення зазначеного порушення шляхом припинення зобов`язань за договором і не допущення його в подальшому та протягом п`яти робочих днів, з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи висновок відповідача таким, що не відповідає положенням діючого законодавства України та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Згідно частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи учасників справи, зокрема викладені в апеляційній скарзі та відзивах на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши в тому числі юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, а також переглянувши оскаржуване судове рішення, дійшов висновку про необхідність ухвалення судового рішення з огляду на такі мотиви та положення законодавства.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон №2939-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно статті 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з частиною 4 статті 5 Закону № 2939-XII моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 якого моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною другою статті 1 Закону № 2939-ХІІ визначено, що орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України з дотриманням принципів, визначених Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (згідно частини першої статті 4 Закону № 2073-IX, зокрема, принципів верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності, обґрунтованості, пропорційності, ефективності, презумпції правомірності дій та вимог особи).

Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 5 Закону № 2073-IX); здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом (частини 1, 2 статті 6 Закону № 2073-IX).

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлено статтею 8 Закону № 922-VIII, згідно з положеннями якої моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії (частина друга статті 8 Закону № 922-VIII). Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (абзаци сім-десять частини другої статті 8 Закону № 922-VIII).

За змістом частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Частиною четвертою статті 8 Закону № 922-VIII встановлено строк здійснення моніторингу процедури закупівлі, який не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

У частині шостій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

В силу частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» затверджено відповідно форма висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення.

Отже, здійснюючи моніторинг закупівель та реалізуючи повноваження у сфері державного фінансового контролю згідно із Законами № 2939-XII та № 922-VIII, Держаудитслужба зобов`язана діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, неухильно дотримуватися визначених Законом № 2073-IX принципів адміністративної процедури, а її рішення за результатами моніторингу закупівель мають відповідати критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Положеннями частини першої статті 13 Закону № 922-VIII визначено, що закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Статтею 21 Закону № 922-VIII передбачено оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону, й, закріплюючи перелік видів інформації, що має міститися в такому оголошенні, вказується про можливість зазначення в оголошенні про проведення відкритих торгів іншої інформації.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель тендерна документація. При цьому частиною третьою цієї статті встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Водночас частина четверта статті 22 Закону № 922-VIII прямо забороняє встановлювати вимоги, які обмежують конкуренцію, призводять до дискримінації учасників або зобов`язують подавати документи, якщо відповідна інформація вже є публічною та міститься у відкритих державних реєстрах.

Розроблення та затвердження примірної тендерної документації є основною функцією Уповноваженого органу (пункт 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VIII).

Наказом Міністерства економіки України (Уповноважений орган) від 06.12.2024 № 27593 затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі – відкриті торги, яка має рекомендаційний характер та може застосовуватись як зразок для замовників, містить вимоги, які не є обов`язковими для виконання та можуть використовуватися замовником як приклад викладення тендерної документації, яку Позивач використав при формуванні власної тендерної документації.

З метою забезпечення оперативного здійснення оборонних і публічних закупівель для належного забезпечення потреб, пов`язаних з обороною і виконанням завдань держави у період повномасштабої агресивної війни, яку Російська Федерація розв`язала і веде проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства, Верховною Радою України прийнято Закон України від 16 серпня 2022 року № 2526-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», яким доповнено Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII пунктом 3-7. Цим пунктом встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення Україні та закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості).

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що формування замовником тендерної документації під час проведення відкритих торгів здійснюється шляхом її оприлюднення в електронній системі закупівель (статті 21, 22 Закону № 922-VIII) на основі Примірної тендерної документації рекомендованого характеру (наказ Мінекономіки від 06.12.2024 № 27593) з правом включення іншої передбаченої законодавством інформації, проте з дотриманням імперативної заборони щодо встановлення дискримінаційних чи обмежуючих конкуренцію вимог (частина 4 статті 22 Закону № 922-VIII).

Водночас, у період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, порядок та особливості здійснення таких закупівель визначаються спеціальними нормами: пунктом 3-7 Розділу X Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 2526-IX) та затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 Особливостями.

Спірні відносини у цій справі виникли стосовно оскарження позивачем висновку Державної аудиторської служби України від 30 липня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-06-18-004642-a.

Щодо порушення вимог абзацу першого пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, на яке звертає увагу відповідач в апеляційній скарзі уважаючи помилковим висновок Донецького окружного адміністративного суду в оскаржуваному рішенні, й мотивуючи тим, що судом першої інстанції не враховано, що на момент оголошення даної закупівлі, а саме станом на 18.06.2025, був чинний пункт 45 Особливостей в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, зі змінами від 17.05.2025.

Колегія суддів не погоджується з аргументами відповідача з огляду на таке.

Згідно із пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922 з урахуванням Особливостей.

Частиною третьою статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Як зазначалося вище, приписи частини 2 статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України вимагають від суб`єкта владних повноважень зобов`язаний діяти виключно на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Абзац перший пункту 28 Особливостей (в редакції на момент оформлення замовником тендерної документації) визначає, що «Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей».

Крім того, абзацами п`ятим-восьмим цього пункту встановлено:

«У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

У тендерній документації зазначаються:

один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;

підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.»

На підставі аналізу положень статті 22 Закону № 922-VIII колегія суддів зауважує, що приписами цієї статті визначено вимоги до формування тендерної документації без жодних застережень про можливість встановлення відповідних (додаткових або інших на заміну визначеним законом) вимог іншими, зокрема підзаконними актами. Тоді як норма статті 3-7 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону містить загальне декларативне положення, яким зазначається, що «… особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.».

Як слідує з матеріалів справи в пункті 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника зазначено, що: «Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та може відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.».

Юридичний порівняльний аналіз положень статті 22 Закону № 922-VIII та пункту 28 Особливостей (в редакції на момент оформлення замовником тендерної документації) через призму оцінювання правомірності включення Замовником в тендерну документацію вимоги, що стала підставою для встановлення контролюючим органом факту порушення в цій частині, вказує, що приписи пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII імперативно визначають обов`язковість зазначення одного або декількох кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, а також підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому вимозі про необхідність зазначення в такій документації підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, кореспондує положення в абзаці восьмому пункту 28 Особливостей, викладене у такій редакції «підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.».

Водночас порівняння змісту положень статті 17 Закону № 922-VIII та пункту 47 Особливостей (в редакції на момент оформлення замовником тендерної документації) в контексті встановленого контролюючим органом порушення дозволяє констатувати про колізію цих положень.

Зокрема, з одного боку, частиною другою статті 17 Закону № 922-VIII встановлено, що «2. Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.».

З іншого боку, в пункті 47 Особливостей (в редакції на момент оформлення замовником тендерної документації) подібна норма відсутня, оскільки абзац чотирнадцятий цього пункту, зміст якого відповідав положенням зазначеної вище нормі у законі, було виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 382 від 02.04.2024.

Колегія суддів акцентує, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За приписами частин першої та другої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Суд звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, у якій зазначено, що повноваження органів влади є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумцією jura novit curia («суд знає закони»). Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункти 84, 86).

Відповідно до положень статті 9 Закону України від 24.08.2023 № 3354-IX «Про правотворчу діяльність» (далі Закон № 3354-IX) законодавство України структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом. Законодавство України включає: 1) Конституцію України - Основний Закон України; 2) закони; 3) підзаконні нормативно-правові акти, зокрема постанови Кабінету Міністрів України, що містять норми права.

Згідно зі статтею 17 Закону № 3354-IX підзаконний нормативно-правовий акт - це акт, прийнятий (виданий) суб`єктом правотворчої діяльності на основі та на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України та спрямований на їх реалізацію. Підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України, законам, чинним міжнародним договорам України, підзаконним нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та узгоджуватися між собою.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 922-VIII публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;

Суд звертає увагу, що статтею 3 Закону № 922-VIII встановлено, що в відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Виключний характер такого законодавчого регулювання цих відносин встановлено імперативною нормою пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України, відповідно до якого правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються виключно законами України.

Ураховуючи те, що Закон № 922-VIII є базовим нормативно-правовим актом, який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад та має вищу юридичну силу порівняно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», яка має підзаконний характер і приймається на виконання указаного Закону, у разі виникнення неузгодженностей між нормами таких актів, застосуванню підлягають норми закону, як такі, що мають вищу юридичну силу.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що тендерна документація процедури публічних закупівель UA-2025-06-18-004642-a, сформована замовником 18.06.2025 року (протокол про затвердження № 18061), зокрема в частині встановлення Замовником в пункті 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» умови, що «Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.», на момент оголошення даної закупівлі відповідає вимогам Закону № 922-VIII, зокрема приписам пункту 2 частини другої статті 22 та нормі частини другої статті 17 цього ж Закону.

При цьому суд звертає увагу на необхідності дотримання принципу пріоритетності застосовності акту вищої юридичної сили, зокрема у зазначеній ситуації виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом і актом вищої юридичної сили спеціального характеру. У такому разі, керуючись принципом законності та загальним правилом пріоритетності нормативно-правового акту вищої юридичної сили, до спірних правовідносин при розгляді цієї справи суду першої інстанції слід було застосувати зазначені вище спеціальні норми Закону № 922-VIII.

Колегія суддів зауважує, що відсутність норми в підзаконному нормативно-правовому акті (в тому числі внаслідок її виключення іншим підзаконним нормативно-правовим актом) з урегулювання, зокрема окремих питань порядку формування тендерної документації, не створює підстави для незастосування чинних на момент формування такої документації приписів спеціального закону. Орган державної аудиторської служби, реалізуючи владні контрольні повноваження при проведенні моніторингу закупівель, зобов`язаний дотримуватися зокрема принципу законності та керуватися передовсім приписами спеціального закону як нормами прямої дії щодо вимог до формування тендерної документації.

Викладене повністю спростовує доводи скаржника у цій частині апеляційної скарги та дозволяє суду висновувати, що положення абзацу першого в пункті 2 «Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення (порушень) законодавства» констатуючої частини висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-06-18-004642-a від 30.07.2025 щодо встановленого в тендерній документації Замовника порушення вимог пункту 28 Особливостей є неправомірним та необґрунтованим, а відтак підлягає скасуванню.

Натомість суд першої інстанції, відповідаючи на питання: чи мало місце недотримання замовником вимог пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції станом на дату проведення торгів), дійшов помилкового висновку зазначивши: «Суд погоджується з доводами Держаудитслужби, що зазначена норма, застосована позивачем виключена на підставі постанови Кабінету міністрів України № 382 від 02.04.2024, як обов`язкова. Разом з цим, з аналізу статті 22 Закону № 922-VIII слідує, що позивач не обмежений в праві включити в тендерну документацію іншу інформацію за умови дотримання норм частини 4 цієї статті.», хоча й задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Щодо встановленого оскаржуваним висновком контролюючого органу порушення замовником абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178, на яке звертає увагу відповідач в апеляційній скарзі уважаючи помилковим висновок Донецького окружного адміністративного суду в оскаржуваному рішенні у цій справі.

Відхиляючи доводи відповідача у цій частині колегія суддів зазначає про таке.

Частиною п`ятою статті 17 Закону № 922-VIII визначено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Цей законодавчий припис продубльовано в підзаконному нормативно-правовому акті - Особливостях № 1178 – з викладенням цієї норми в абзаці 15 пункту 47 доповнюючи положенням: «крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів», що відповідає меті запровадження зазначених Особливостей в умовах воєнного стану в Україні, зокрема забезпечуючи тимчасове закриття державних реєстрів в цілях національної безпеки й оборони країни.

Зі змісту наведених норм слідує, що переможці повинні оприлюднювати в електронній системі закупівель документи, які підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47, окрім випадків, коли така інформація оприлюднена у формі відкритих даних та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Колегія суддів звертає увагу, що починаючи з лютого 2019 року Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) адмініструє Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр). Порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та надання відомостей з нього врегульовано Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затверджений рішенням НАЗК від 09 лютого 2018 року № 166 (далі Положення № 166). Цей Реєстр є електронною базою даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення (пункт 2 розділу І Положення № 166).

Відповідно до пункту 1 розділу III Положення відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу з Реєстру та інформаційної довідки. Крім того, пунктом 14 цього розділу передбачена відкритість й безоплатність цілодобового доступу до відомостей з Реєстру через офіційний веб-сайт Національного агентства, інтерфейс якого забезпечує здійснення пошуку інформації за різними реквізитами, зокрема: прізвищем, ім`ям та по батькові особи; статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення або Кримінального кодексу України; іншими ідентифікаційними ознаками, передбаченими функціоналом системи. У відкритому доступі щодо фізичних осіб відображаються, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові; місце роботи та посада на момент вчинення правопорушення; склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення; вид покарання (стягнення); стаття, відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, найменування суду, який ухвалив (постановив) судове рішення про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, дата набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, номер судової справи, дата судового рішення, номер судового рішення, та інші.

З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення був обмежений до 04 вересня 2023 року.

04 вересня 2023 року НАЗК на веб-сайті повідомило про відкриття Реєстру, тобто на момент оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення замовника про намір укласти договір про закупівлю (08.07.2025) та протягом чотирьох днів з дати оприлюднення цього повідомлення доступ до зазначеного реєстру був відкритим з можливістю перевірки наявності в ньому відомостей про ОСОБА_1 – керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» як переможця процедури закупівлі.

Також колегія суддів звертає увагу, що згідно з роз`ясненням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3304-04/34835-06 від 03 червня 2020 року щодо застосування статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має можливість самостійно у вільному доступі дізнатися про учасників, переможців, зокрема, щодо: банкрутства, чи його судимості; корупційного правопорушення у сфері публічних закупівель. Більше того, вказані відомості згідно з Переліком наборів відкритих даних, що є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2015 року №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (далі – Перелік № 835), підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних та міститься в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/.

Зі змісту оскаржуваного Висновку видно, що замовником в порушення вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178 не відхилено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» як переможця, який не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених підпунктом 3 пункту 47 Особливостей № 1178. Натомість замовник не відхилив переможця процедури закупівлі та уклав з ним Договір від 21.07.2025 № 539-25.

До такого висновку контролюючий орган дійшов з огляду на надання 09.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення на юридичну особу ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» (файл «1. Довідка про не притягнення за корупційні злочини.pdf»), а не довідки в довільній формі, яка містить інформацію про те, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, яку переможець повинен був надати у спосіб, визначений у тендерній документації, що суперечить пункту 5 Розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної документації» та додатку 5 тендерної документації.

Так, у пункті 5 Розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної документації» та додатку 5 тендерної документації замовник з посиланням на приписи підпункту 3 пункту 47 Особливостей № 1178 встановив вимогу стосовно надання переможцем процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документів, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12, зокрема: довідки в довільній формі, яка містить інформацію про те, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Разом із цим, листом від 09.07.2025 № 452/19 (у зв`язку з неможливістю завантаження у електронну систему закупівель), тобто до укладення між сторонами договору про закупівлю, Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» повідомило позивача, що у зв`язку з технічними проблемами, замість визначеною у тендерній документації довідки щодо керівника переможця (не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією) до електронної системи закупівель була помилково завантажена відповідна довідка щодо самого учасника.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не прийняв доводи відповідача, що у складі документів, наданих ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» через електронну систему закупівель цей лист відсутній, оскільки зазначеним листом вказано саме про причини, через які було неможливо завантажити довідку до системи майданчика закупівель, оскільки неодноразово відбувались перепади електричної енергії та збої Інтернет послуг, а отже була відсутня можливість завантаження і листа від 09.07.2025 № 452/19.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі, суд першої інстанції зазначив, що спірний висновок відповідача прийнято частково обґрунтовано, проте він містить висновки, які зроблені без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Водночас Відповідач в апеляційній скарзі стверджує про помилковість висновку Донецького окружного адміністративного суду з огляду на відсутність згаданого вище листа в електронній системі закупівель.

Враховуючи наведені вище положення законодавства, а також висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27 липня 2023 року у справі № 420/16485/22, зокрема про очевидну можливість замовника самостійно перевірити відомості про керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, керуючись положеннями частини п`ятої статті 17 Закону № 922-VIII, колегія суддів уважає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК», як переможця процедури закупівлі, не виникав обов`язок отримувати в НАЗК й завантажувати в електронну систему закупівель документ на підтвердження відсутності відомостей, зазначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей.

Відтак, у цій справі не надання переможцем процедури закупівлі у визначений замовником у пункті 5 Розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної документації» та додатку 5 тендерної документації строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документів, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12, зокрема: Довідки в довільній формі, яка містить інформацію про те, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, не є достатньою підставою для замовника на виконання приписів абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.

У такому разі, як правильно цитує норму Відповідач у висновку про результати моніторингу процедури закупівель посилаючись на положення підпункту 3 пункту 47 Особливостей, обов`язок прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі виникає у замовника лише у випадку, коли керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, а не з формальних підстав ненадання переможцем довідки про відомості, встановлення й перевірку яких покладено, згідно з приписами Закону України «Про публічні закупівлі» на замовника.

Отже, колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції, який визнав частково обґрунтованим висновок Відповідача в цій частині встановленого порушення, а також відхиляє доводи скаржника, як такі, що не доводять й не спростовують Висновок Відповідача про встановлення ним за результатами моніторингу закупівлі порушення абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей.

Щодо зобов`язання замовника здійснити заходи на усунення виявленого порушення.

Надаючи оцінку доводам в апеляційній скарзі у цій частині, суд зазначає наступне.

Як слідує зі змісту оскаржуваного висновку моніторингу, орган державного фінансового контролю в окремому положенні констатуючої частини цього висновку, а саме в пункті «3. Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень):» зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи що усунення зазначеного порушення шляхом припинення зобов`язань за договором і не допущення його в подальшому та протягом п`яти робочих днів, з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Розглядаючи цей пункт в структурі форми оскаржуваного висновку окремим положенням, суд водночас уважає, що наведене положення зобов`язального характеру не є самостійним результатом здійснення моніторингу процедури закупівлі, оскільки його прийняття безпосередньо обумовлено встановленням контролюючим органом порушень законодавства у сфері публічних закупівель. Саме встановлення відповідних порушень законодавства є юридичним фактом, з яким відповідач пов`язав встановлення (виникнення) замовнику обов`язку щодо вжиття заходів з їх усунення. На обумовленість формулювання контролюючим органом змісту цього пункту фактом виявленого(их) порушення(нь) вказують зокрема положення пункту 3 розділу ІІІ Наказу № 552 «3. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.».

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про протиправність положень оскаржуваного Висновку моніторингу в частині виявлених порушень, зазначене положення в пункті 3 висновку втрачає свою юридичну основу, а відтак не може існувати самостійно.

За таких обставин відсутні підстави для надання окремої правової оцінки зазначеному положенню висновку на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки після визнання протиправними положень висновку, якими встановлено відповідні порушення, покладений на позивача обов`язок щодо їх усунення позбавляється свого предмета та правової підстави.

З огляду на викладені вище обґрунтування та висновки колегія суддів уважає, що положення пункту 3 констатуючої частини оскаржуваного Висновку підлягає визнанню протиправним та скасуванню як таке, що є юридично залежним (похідним) від положень цього ж індивідуального акта, які суд визнав протиправними.

Колегія суддів також враховує, що у практиці Верховного Суду питання законності визначеного органом державного фінансового контролю способу усунення порушень розглядалося у тих випадках, коли суди виходили з наявності встановлених висновком моніторингу й підтверджених судом порушень законодавства у сфері публічних закупівель, а предметом перевірки була саме відповідність вимогам закону обраного контролюючим органом способу їх усунення (зокрема, постанови Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 19.03.2026 у справі № 160/17663/22, та інші).

Натомість у цій справі апеляційний суд дійшов висновку про протиправність положень в пункті 2 констатуючої частини Висновку моніторингу, якими встановлено відповідні порушення законодавства у сфері закупівель. За таких обставин положення висновку, яким на позивача покладено обов`язок щодо їх усунення, втрачає власну юридичну підставу, оскільки є наслідком виключно констатації таких порушень. Тому його скасування обумовлене не самостійною невідповідністю критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відсутністю внаслідок судового перегляду правової основи для існування такого владного припису.

Крім того, переглядаючи рішення суду першої інстанції у цій справі колегія суддів уважає необхідним звернути увагу на таке.

Колегія суддів не погоджується із застосованим судом першої інстанції способом судового захисту.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду та просити про захист своїх прав шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Кореспондуючи наведеному праву особи, пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України передбачено повноваження суду у разі задоволення позову прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а частина перша цієї статті наділяє суд правом задовольнити позов як повністю, так і частково.

Таким чином, процесуальний закон прямо передбачає можливість диференційованого судового втручання у сферу владних управлінських рішень та покладає на суд обов`язок застосувати саме той спосіб судового захисту, який є необхідним і достатнім для відновлення порушеного права особи.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, під час здійснення моніторингу відповідач перевірив низку самостійних питань щодо дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, за результатами аналізу кожного з яких сформував окремий висновок.

Так, згідно з абзацем першим пункту 2 констатуючої частини оскаржуваного висновку, порушення пункту 28 Особливостей було встановлено контролюючим органом за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель саме щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостям та внесення змін до неї». Тоді як в абзаці другому цього ж пункту констатовано порушення вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель вже іншого об`єкту – розгляду Замовником тендерної пропозиції учасника ТОВ «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК».

При цьому суд звертає увагу, що в абзаці третьому пункту 2 констатуючої частини оскаржуваного висновку об`єктом аналізу контролюючий орган вказав питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель саме: а) визначення предмета закупівлі; б) відображення закупівлі у річному плані; в) оприлюднення інформації про закупівлі у річному плані; г) відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей; д) своєчасності укладання договору про закупівлю; е) відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, й констатував відсутність порушень.

Кожен з указаних у висновку об`єктів є результатом діяльності замовника в процесі проведених ним публічних закупівель на різних стадіях цієї процедури.

Отже, оскаржуваний висновок про результати моніторингу містить декілька самостійних результатів здійсненого контролюючим органом моніторингу, кожен із яких стосується окремого об`єкта аналізу та є наслідком самостійної оцінки відповідності дій замовника вимогам законодавства.

При цьому позивачем у цій справі не піднімалося питання про протиправність самого заходу фінансового контролю – проведення моніторингу процедури закупівлі, не піддавалися сумніву законність підстав для його проведення, дотримання контролюючим органом встановленого порядку його здійснення, відсутність компетенції органу державного фінансового контролю або повноважень посадової особи, яка його здійснювала, чи недотримання встановленої законом форми висновку.

Таким чином, правомірність проведення моніторингу як форми реалізації відповідачем владних управлінських функцій та законність адміністративної процедури його здійснення предметом судового розгляду не були.

За таких обставин предметом перевірки суду першої інстанції були виключно окремі результати моніторингу, викладені саме в абзаці першому та другому пункту 2 констатуючої частини висновку, а також пункт 3 про встановлення контролюючим органом зобов`язання щодо усунення виявлених порушень.

Попри це, у резолютивній частині рішення суд першої інстанції визнав протиправним та скасував висновок про результати моніторингу процедури закупівлі як індивідуальний з усіма в ньому положеннями, в тому числі й тими, що не були предметом спору, не визнавалися судом незаконними та не порушували права позивача. Такий спосіб судового захисту не узгоджується з положеннями статей 2, 242 та 245 КАС України.

Оскільки процесуальний закон прямо допускає можливість визнання протиправними та скасування окремих положень індивідуального акта, повне скасування такого акта може бути виправданим лише тоді, коли встановлена судом протиправність поширюється на весь акт або коли окремі його положення є настільки взаємопов`язаними, що не можуть існувати самостійно після судового втручання. У цій справі таких обставин судом першої інстанції не встановлено.

Суд уважає, що за таких умов відсутні правові підстави для поширення умовиводу про протиправність окремих положень оскаржуваного висновку моніторингу на інші його положення, зокрема на ті, якими за результатами здійсненого моніторингу констатовано відсутність порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

Отже, ухваливши рішення про визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в цілому, суд першої інстанції неправильно застосував статті 2, 242 та 245 КАС України при визначенні ефективного способу судового захисту, що призвело до виходу за межі необхідного судового втручання та поширення наслідків судового рішення на ті положення індивідуального акта, які не були предметом спору та правомірність яких судом не спростована.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03, 20.09.2012, п. 53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалюючи рішення від 14 січня 2026 року про наявність підстав для задоволення позову в цій справі, суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права, що виразилось у незастосуванні положень закону, які підлягали застосуванню, а також порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права колегія суддів Першого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України слід задовольнити частково, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 200/6184/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» до Державної аудиторської служби України задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Засади розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Так, частиною першою статті 139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року, яким було задоволено позов повністю, у цій справі судом було визначено стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У цій справі, незважаючи на те, що позов задовольняється не у спосіб, визначений судом першої інстанції, а шляхом визнання протиправними та скасування окремих положень висновку моніторингу, які є ключовими в позові, отриманий результат не дозволяє тлумачити його як часткове задоволення позовних вимог у розумінні статті 139 КАС України. Зміна апеляційним судом способу судового захисту та правової мотивації судового рішення обумовлена необхідністю правильного застосування норм матеріального та процесуального права і не свідчить про відмову позивачу у захисті порушеного права.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що понесений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі, оскільки саме внаслідок протиправного прийняття відповідачем оскаржуваного індивідуального акта виникла необхідність звернення позивача до суду за захистом свого права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 200/6184/25 – задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 200/6184/25 – скасувати.

Ухвалити рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАХТОПРОХОДЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГІРНИК» про визнання протиправним та скасування висновку – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати положення абзаців першого і другого в пункті 2 та положення в пункті 3 Констатуючої частини висновку Державної аудиторської служби України від 30 липня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-06-18-004642-a.

Стягнути з Державної аудиторської служби України (ЄДРПОУ 40165856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» (ЄДРПОУ 43895975) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 11 серпня 2026 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Головуючий суддя І.В. Пивовар

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв