Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №580/5886/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року справа № 580/5886/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

03 червня 2026 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в якій просить:

1) визнати протиправною відмову департаменту соціального забезпечення Черкаської міської ради, оформлену листом № М-2593-2/10 від 11.03.2026, про відмову ОСОБА_1 нарахувати та виплатити компенсацію фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , за період з 01.08.2024 по 29.05.2025;

2) зобов`язати департамент соціального забезпечення Черкаської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , за період з 01.08.2024 по 29.05.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, 06.03.2026 позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі щодо догляду за ОСОБА_2 за період з 01.08.2024 по 29.05.2025. Листом № М-2593-2/10 від 11.03.2026 департамент соціальної політики Черкаської міської ради відмовив Позивачу у здійсненні нарахування та виплати такої компенсації, обґрунтувавши це тим, що «оскільки в період з 01.08.2024 по 29.05.2025 Ви звернулися з заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі лише 29.05.2025, на підставі поданої заяви Вам призначено компенсацію на період з 01.05.2025 по 30.04.2026. Жодних інших заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від Вас не надходило, тому відсутні законодавчі підстави для призначення компенсації за період з 01.08.2024 по 29.05.2025». Позивач зазначив, що у спірний період з 01.08.2024 по 29.05.2025 перебувала на розгляді Черкаським окружним адміністративним судом та Шостим апеляційним адміністративним судом справа № 580/8614/24, тому він не мав можливості звернутися із заявою про продовження виплати йому компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі, на новий 12-місячний період, оскільки на той час адміністративними судами ще не було вирішено питання про наявність підстав для виплати йому такої компенсації на підставі первинної заяви.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Обгрунтовуючи свою позицію зазначив, що на підставі заяви позивача від 21.08.2023 та на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 580/8614/24, Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 компенсації за період з 01.08.2023 по 31.07.2024. В подальшому позивач звернувся щодо призначення компенсації із заявою від 29.05.2025 та документами, передбаченими пунктом 7 Порядку. Таким чином, на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.05.2025 йому призначено компенсацію на період з 01.05.2025 по 30.04.2026. Враховуючи відсутність зверненень позивача із заявами про призначення компенсації та документами відповідно до пункту 7 Порядку в період 01.08.2024 по 29.05.2025, правових підстав для призначення такої компенсації немає.

З урахуванням того, що з 20.07.2026 по 07.08.2026 (наказ № 145-в від 24.06.2026) включно суддя Янківська В.П. перебувала у відпустці, зазначена справа розглянута та ухвалено рішення в перший робочий день після відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

21.08.2023 позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою та доданими до неї документами про призначення компенсації фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .

Комісією здійснено обстеження сім`ї та комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг щодо ОСОБА_2 та складено Висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, у якому встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг для догляду, оскільки сума балів становить 58, а відтак, якщо за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів становить більше, ніж 54 бали, то згідно з додатком до Порядку, особа не потребує надання соціальних послуг з догляду.

На підставі вищевстановлених обставин відповідачем прийнято рішення від 13.03.2023, яким визначено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг для догляду, тому позивач не має права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністаритвного суду від 16.04.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 13.03.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі. Зобов`язано Департамент соціальної політики Черкаської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про призначення компенсації фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.

На підставі заяви позивача від 21.08.2023 та на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 580/8614/24, Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 компенсації за період з 01.08.2023 по 31.07.2024.

В подальшому позивач звернувся щодо призначення компенсації із заявою від 29.05.2025 та документами, передбаченими пунктом 7 Порядку.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 29.05.2025 йому призначено компенсацію на період з 01.05.2025 по 30.04.2026.

06.03.2026 Позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі щодо догляду за ОСОБА_2 за період з 01.08.2024 по 29.05.2025.

Листом № М-2593-2/10 від 11.03.2026 Департамент соціальної політики Черкаської міської ради відмовив позивачу у здійсненні нарахування та виплати такої компенсації, обґрунтувавши це тим, що «оскільки в період з 01.08.2024 по 29.05.2025 Ви звернулися з заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі лише 29.05.2025, на підставі поданої заяви Вам призначено компенсацію на період з 01.05.2025 по 30.04.2026. Жодних інших заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від Вас не надходило, тому відсутні законодавчі підстави для призначення компенсації за період з 01.08.2024 по 29.05.2025».

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначає Закон України "Про соціальні послуги" (далі Закон).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.

Відповідно до п. 4 ч. 6, ч. 7 ст. 13 Закону України "Про соціальні послуги" фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, зокрема, невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, встановлює Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. №859 (далі Порядок).

На підставі п. 3 Порядку компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ №055649, батько позивача - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи, причина інвалідності «загальне захворювання», у п. 12 «Висновок про умови та характер праці» якої вказано потребує постійного стороннього догляду та допомоги, частково залежна від сторонніх осіб.

Відповідно до копії висновку ЛКК КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі від 17.09.2024, батько позивача - ОСОБА_2 потребує паліативного догляду вдома, отримання соціальної послуги на непрофесійній основі від фізичної особи.Отже, за наведених обставин позивач є особою, яка надає соціальні послуги з догляду, та має право на отримання компенсації за догляд на непрофесійній основі.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що Позивачем при зверненні до суду неправильно обрано спосіб захисту, оскільки Законом України «Про соціальні послуги» від 17 січня 2019 року № 2671-VIII та Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 Про деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі не вказано порядок набуття особою статусу особи, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, а зазначено, що особою, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі - є особа із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та через наявність порушень функцій організму не можуть самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребують стороннього догляду (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є:

- особами з інвалідністю I групи;

- дітьми з інвалідністю;

- громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

- невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

- дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні (орфанні) захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161.

Таким чином, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі регулюється питання механізму призначення і виплати компенсації за догляд. При цьому звернення Позивача до контролюючого органу не відповідає вказаному Порядку.

У зв`язку із цим, суд зазначає, що Позивач мав звернутися до контролюючого органу із заявою відповідно до п. 6 Порядку, для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі.

Відповідно до п. 6 Порядку для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, зокрема, таких документів у паперовій формі:

- заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

- заяви про згоду отримувати соціальні послуги;

- декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;

- висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ.

Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги.

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акту про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим.

Посилання позивача на те, що у спірний період з 01.08.2024 по 29.05.2025 перебувала на розгляді Черкаським окружним адміністративним судом та Шостим апеляційним адміністративним судом справа № 580/8614/24, тому він не мав можливості звернутися із заявою про продовження виплати йому компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі, на новий 12-місячний період, оскільки на той час адміністративними судами ще не було вирішено питання про наявність підстав для виплати йому такої компенсації на підставі первинної заяви судом оцінюються критично, так як перебування на розгляді справи №580/8614/24 жодним чином не перешкоджало позивачу звернутися з відповідною заявою до відповідача.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі, у суду відсутні підстави для розгляду питання щодо протиправності відмови відповідача за результатами звернення ОСОБА_3 , відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивач при зверненні до суду обрав невірний спосіб захисту, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА