Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №580/5801/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року справа № 580/5801/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – військова частина НОМЕР_2 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапортів заступника командира 5 стрілецької роти з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 від 30.04.2026 та 14.05.2026 про звільнення з військової служби за станом здоров`я;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 сформувати та передати до служби персоналу Регіонального управління Сил територіальної оборони “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (військова частина НОМЕР_2 ) документи згідно з додатком 19 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, на звільнення з військової служби за станом здоров`я заступника командира 5 стрілецької роти з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 на підставі поданого ним рапорту від 30.04.2026.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач протиправно відмовив сформувати та передати до служби персоналу Регіонального управління Сил територіальної оборони “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (військова частина НОМЕР_2 ) документи згідно з додатком 19 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, на звільнення з військової служби за станом здоров`я заступника командира 5 стрілецької роти з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 на підставі поданого ним рапорту від 30.04.2026.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позов, в якому вказав, що у разі, якщо позивач бажає звільнитися з військової служби, він має право подати рапорт та підтверджуючі документи на ім`я безпосереднього командира військової частини НОМЕР_1 (по команді). Вказано, що позивач, як діючий військовослужбовець, на добровільних засадах доєднався до Збройних Сил України, тому він повинен бути ознайомленим із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби, і добровільно взяв на себе зобов`язання проходити військову службу в Збройних Силах України в порядку, визначеному законодавством.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву (пояснення), згідно якої він вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Третя особа подала до суду письмові пояснення щодо позову, в яких вказала, що станом на дату подання даних пояснень від відповідача до військової частини НОМЕР_2 жодних документів не надходило. Таким чином, військова частина НОМЕР_2 фізично та юридично позбавлена можливості розглянути питання звільнення позивача по суті без наявності пакету документів, будь-яке покладення зобов`язань на вищий штаб або передчасні висновки суду щодо обов`язків військової частини НОМЕР_2 порушили б установлений порядок військового управління. Видання командиром військової частини НОМЕР_2 наказу про звільнення офіцера за відсутності офіційного подання та сформованого пакета документів було б грубим порушенням кадрової дисципліни, що потягло б за собою незаконність самого наказу про звільнення. Спір у частині, що потенційно стосується військової частини НОМЕР_2 , виникне лише тоді, коли вищий штаб отримає належно оформлені документи від військової частини НОМЕР_1 та припуститься порушення їх розгляду.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

30.04.2026 позивач засобами мобільного застосунку «Армія+» подав рапорт про звільнення з військової служби за станом здоров`я на підставі пп. б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - ID рапорту р3397025, рапорт зареєстровано в СЕДО 30.04.2026 за номером 19314/р. До цього рапорту засобами мобільного застосунку «Армія+» також були додані фотокопія паспорта, РНОКПП, пенсійне посвідчення та довідку до акта огляду МСЕК.

14.05.2026 позивачем засобами мобільного застосунку «Армія+» отримав повідомлення про відхилення рапорту у зв`язку із закінченням строку розгляду.

Позивач 14.05.2026 повторно засобами мобільного застосунку «Армія+» повторно подав рапорт про звільнення з військової служби за станом здоров`я на підставі пп. б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - ID рапорту р3518621, рапорт зареєстровано в СЕДО 14.05.2026 за номером 22105/р. До цього рапорту засобами мобільного застосунку «Армія+» також були додані фотокопія паспорта, РНОКПП, пенсійне посвідчення та довідку до акта огляду МСЕК.

29.05.2026 позивач засобами мобільного застосунку «Армія+» отримав повідомлення про відхилення повторного рапорту, у зв`язку із закінченням строку розгляду.

Листом від 17.05.2026 № 1510/02/7289 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про неможливість розгляду його рапорту на звільнення з військової служби за станом здоров`я з мотивів низької якості доданих до рапорту про звільнення з військової служби копій документів та не засвідченням їх в установленому порядку.

Позивач не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо розгляду його рапортів на звільнення, тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Зі змісту статей 17, 65 Конституції України вбачається, що захист держави, забезпечення її безпеки є найважливішими функціями всього Українського народу. Військова служба - це конституційний обов`язок громадян України, який полягає у забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. До військовослужбовців належать особи, які проходять таку службу, зокрема у Збройних Силах України. Військовій службі передує необхідність виконання конституційного військового обов`язку, що передбачає проходження громадянами України військової служби (добровільно чи за призовом).

З огляду на специфіку військової служби, яка полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями спеціальних завдань, наявності ризиків для їх життя та здоров`я тощо, будь-яка форма проходження військової служби є обов`язком громадян України щодо захисту держави. Отже, закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби врегульовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону України №2232-XII передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Підстави звільнення з військової служби передбачені у статті 26 Закону №2232-XII.

Так, згідно з абз. 3 пп. «б» п. 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби за станом здоров`я за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Частиною 7 статті 26 Закону №2232-XII встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення).

Відповідно до абзацу 2 пункту 12 даного Положення право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут).

Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (ч. 4 вступу Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV).

Статтею 14 Статуту обумовлено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (ст. 31 Статуту).

Відповідно до пункту 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Суд звертає увагу, що подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. Лише у разі неприйняття, нерозгляду чи незадоволення рапорту, він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.

Згідно з пунктом 225 Положення звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

З аналізу наведених норм судом встановлено, що рапорт подається безпосередньому керівникові, який після розгляду та задоволення рапорту передає його далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. За результатом розгляду рапорту військовослужбовця про його звільнення з військової служби посадові особи, які мають право на його звільнення з військової служби, зобов`язані видати наказ по особовому складу про звільнення такого військовослужбовця з військової служби чи надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту.

Згідно п. 2 розділу І Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №531 (надалі - Порядок №531) з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).

Матеріалами справи підтверджено, що 30.04.2026 позивач засобами мобільного застосунку «Армія+» подав рапорт про звільнення з військової служби за станом здоров`я на підставі пп. б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - ID рапорту р3397025, рапорт зареєстровано в СЕДО 30.04.2026 за номером 19314/р. До цього рапорту засобами мобільного застосунку «Армія+» також були додані фотокопія паспорта, РНОКПП, пенсійне посвідчення та довідку до акта огляду МСЕК.

Позивач 14.05.2026 повторно засобами мобільного застосунку «Армія+» подав рапорт про звільнення з військової служби за станом здоров`я на підставі пп. б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - ID рапорту р3518621, рапорт зареєстровано в СЕДО 14.05.2026 за номером 22105/р. До цього рапорту засобами мобільного застосунку «Армія+» також були додані фотокопія паспорта, РНОКПП, пенсійне посвідчення та довідку до акта огляду МСЕК.

Відповідно до пунктів 1, 9-13, 19 Розділу ІV Порядку №531 рапорт в електронній формі створюється та подається за допомогою засобів СЕДО, Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони «Армія+» (включаючи його складові частини) (далі - Державний вебпортал) та інших інформаційно-комунікаційних систем, які введені в експлуатацію в системі Міноборони України.

Згідно з п. 6 розділу ІV Порядку №531 для направлення на погодження рапорту на Державному вебпорталі військовослужбовець має ввести ID-номер свого безпосереднього командира (начальника) або у випадках, передбачених цим розділом, ввести ID-номер прямого командира (начальника) та підписати його.

Безпосередній командир (начальник) надає відповідь на електронний рапорт військовослужбовця шляхом погодження або непогодження рапорту із зазначенням правового обґрунтування та пропозицій і накладенням свого кваліфікованого електронного підпису та/або удосконаленого електронного підпису, та/або з використанням засобів Державного вебпорталу, що підтверджується накладенням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Державного вебпорталу.

Після погодження рапорту безпосередній командир (начальник) повинен відправити електронний рапорт військовослужбовця на погодження до свого безпосереднього командира (начальника), ввівши його ID-номер, а той, у свою чергу, до наступного прямого командира (начальника), ввівши його ID-номер, і так до командира (начальника), який має право приймати рішення по суті рапорту військовослужбовця.

Якщо безпосереднім командиром (начальником) військовослужбовця є командир (начальник) підрозділу, військовослужбовець вводить ID-номер СЕДО підрозділу, який можна отримати в службі діловодства.

Погодження рапорту в електронній формі безпосереднім та всіма наступними прямими командирами (начальниками) відображається на резолюції до рапорту (додаток 1), на який накладається електронна печатка адміністратора Державного вебпорталу. Даний документ надходить до СЕДО підрозділу разом з файлом рапорту.

У разі непогодження рапорту безпосереднім командиром (начальником), наступним прямим командиром (начальником) або відповідальною посадовою особою служби діловодства рішення про відмову в задоволенні вимог рапорту, із зазначенням правової підстави та обґрунтуванням, зазначається в окремому документі - «Резолюції до рапорту» (додаток 2), на який накладається кваліфікований електронний та/або удосконалений електронний підпис особи, що прийняла рішення про непогодження рапорту, та/або накладається кваліфікована електронна печатка технічного адміністратора Державного вебпорталу.

Розгляд рапортів, поданих в електронній формі, здійснюється у строки, передбачені пунктом 9 розділу III цього Порядку, встановлених для паперових рапортів.

Судом встановлено, що всупереч вимог Порядку №531, рапорти від 30.04.2026 та від 14.05.2026 були подані позивачем засобами мобільного застосунку «Армія+» не безпосередньому керівникові, тобто без введення ID-номер свого безпосереднього командира (начальника) або ID-номер прямого командира (начальника).

Отже, в ході розгляду справи знайшли підтвердження обставини того, що подані ОСОБА_1 рапорти про звільнення з військової служби не відповідають вимогам п. 2 розділу І, п. 1 розділу ІІІ та п. 6 розділу ІV Порядку №531, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволенню.

Разом з цим, посилання відповідача на те, що позивачем до рапортів про звільнення з військової служби надано низької якості копії документів та не засвідчення їх в установленому порядку - не приймається судом до уваги, оскільки у матеріалах справи містяться належної якості фотокопії паспорта, РНОКПП, пенсійного посвідчення та довідки до акта огляду МСЕК стосовно позивача, однак зворотнього відповідачем не надано. Крім того, приписи розділу IV Порядку №531 «Особливості подання та розгляду рапортів в електронній формі» не передбачають подання до електронного рапорту саме засвідчених копій документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено з урахуванням перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці з 20.07.2026 по 10.08.2026 включно відповідно до наказів від 03.07.2026 № 158-в та від 06.08.2026 № 209-в, у перший робочий день – 11.08.2026.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ