Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №444/1447/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1447/26

Провадження № 2-а/444/27/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Стець М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник адвокат Хомич Олексій Олексійович, до відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови № R430245 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) від 17.03.2026, прийняту тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 грн та закриття справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, -

В С ТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом та просить: скасувати постанову № R430245 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) від 17.03.2026, прийняту тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.; закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обгрунтування своїх вимог покликаться на наступне.

Так, оскаржуваній постанові Відповідач-1 зазначає, що Позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП через неявку за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, визначені в повістці. При цьому, Відповідач-1 у своїх аргументах опирається на якусь реєстрову інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У свою чергу, у оскаржуваній постанові не зазначено: жодних реквізитів зазначеної повістки про виклик Позивача (ні дати, ні номеру, ні хто її підписав) (тобто, оскаржувана постанова не містить посилання на доказ винуватості Позивача); жодних даних про те, на яку конкретно дату та час, та в який саме ТЦК та СП не з`явився Позивач (тобто, оскаржувана постанова не містить опису конкретних діянь (бездіяльності) Позивача з об`єктивної сторони інкримінованого йому адміністративного правопорушення); жодних даних про те, чому саме Відповідач-1 уповноважений був прийняти дану оскаржувану постанову, а не інший ТЦК та СП (адже очевидно, що Позивач, який проживає і стоїть на військовому обліку у Київській області, явно не викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 , вочевидь значить і не цей ТЦК та СП мав право складати протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувану постанову щодо Позивача, що робить таку постанову протиправною в т.ч. через те, що Відповідач-1 був неуповноваженою особою для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності у даному випадку); жодних конкретних даних та реквізитів щодо того, яка ж саме реєстрова інформація з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стала підставою для складання оскаржуваної постанови (тобто, Відповідач-1 не обґрунтував та не мотивував оскаржувану постанову жодними доказами: ні повісткою про виклик, ні даною абстрактною і незрозумілою реєстровою інформацією, тобто оскаржувана постанова є вцілому бездоказовою); жодних даних у її резолютивній частині про те, чи взагалі визнано, чи не визнано Позивача винним у вчиненні будь-якого адміністративного правопорушення (це у сукупності з усім вищевикладеним робить оскаржувану постанову такою, що не відповідає принципу правової визначеності та якості до даного рішення індивідуальної дії як складових елементів верховенства права).

Таким чином, вважає, що жодного доказу на підтвердження порушення Позивачем вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за обставин, що викладених в оскаржуваній постанові Відповідачем-1 Позивачеві не надано і в оскаржуваній постанові про них не зазначено.

По-друге, зазначає, що з оскаржуваної постанови вбачається, що у ній не зазначено жодної інформації про те, коли саме було складено та чи взагалі складався щодо Позивача протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, про яке йдеться у оскаржуваній постанові. Не зазначено, на яку дату та час не з`явився Позивач по повістці про виклик до ТЦК та СП, що унеможливлює навіть визначення того, чи правомірно було складено протокол щодо Позивача у разі, якщо такий взагалі складав.

А туму вважає, що є явним і очевидним, що такого порядку не було дотримано. Отже, складання протоколу і оскаржуваної постанови щодо Позивача є незаконним і суперечить вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП.

Також вказує, що так само незрозуміло, чи було дотримано Відповідачем-1 строку накладення адміністративного стягнення на Позивача, регламентованого ст. 38 КУпАП, а закінчення таких теж свідчить про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. 2.3.

Також зазначає, що подання Позивачем заяви від 17.03.2026 про визнання ним своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 210-1 КУпАП: не свідчить про те, що він не може не визнавати такої вини в Суді.

В судове засідання позивач не прибув, однак його представник подав клопотання, просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, подали відзиви на позовну заяву, просили в задоволені позовних відмовити, оскільки вважають, що такі безпідставні.

Позивач та його представник відповідь на відзив не подавали.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (Постанова № 154).

Відповідно до п. 1 Постанови № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п. 12 Постанови № 154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.

Відповідно до ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210- 1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вище стоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною третьою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації, строк дії воєнного стану продовжувався Указами Президента України та діє на теперішній час.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є України , Закону України «Конституція Про військовий обов`язок і військову службу» , України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України" , Закон "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" , інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби , служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період, це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадянам потрібно проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відтак частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов`язані уточнити протягом встановлено шести десятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані повинні оновити свої дані незалежно від місця перебування або права на відстрочку від мобілізації.

Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З інформації із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та підсистеми "Оберіг" військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_3 ).

Позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 засобами поштового зв`язку "Укрпошта" було скеровано повістку №5791615 від 15.12.2025 робу з метою прибуття до ТЦК та СП для уточнення даних.

На вказану дату та час, а саме 28.12.2025 об 14 год. 00 хв. по повістці №5791615 позивач не прибув, про поважність причини не прибуття не повідомив.

На підставі не прибуття по повістці ІНФОРМАЦІЯ_6 було скеровано звернення №Е4594686 до Національної поліції щодо доставки останнього для складання протоколу про адміністративне правопорушення згідно статті 210-1 КУпАП.

17.03.2026 військовозобов`язаного ОСОБА_1 працівниками Національної поліції України було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 , як такого, що являється порушником правил військового обліку з 31.01.2026, та підлягав доставці до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення згідно статті 210-1 КУпАП.

Так, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачу ОСОБА_1 було роз`яснено суть вчинення ним адміністративного правопорушення, на що останній звернувся із заявою у спосіб визначений статтею 279-9 КУпАП на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В ході розгляду заяви №6985 ОСОБА_1 здійснено уточнення військово-облікових даних де в подальшому стало відомо, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбаченого статтею 210-1 КУпАП, а саме: не прибуття по повісті 5791615 від 15.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення даних, яку було надіслано засобами поштового зв`язку.

На вказану в повісті дату та час, а саме 28.12.2025 об 14 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 не прибув, про поважність причини не прибуття не повідомив.

31.01.2026 скеровано звернення № Е4594686 до Національної поліції щодо доставки останнього для складання протоколу про адміністративне правопорушення згідно статті 210-1 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене 17.03.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ознайомившись із матеріалами справи, а також заявою ОСОБА_1 , де в подальшому винесено постанову №R430245 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за порушення правил військового обліку передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП за те, що він являючись військовозобов`язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, визначені абзацом 5 частиною 10 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» статті 1, громадяни України зобов`язані виконувати правила військового обліку встановленні законодавством а також відповідно до пункту 3 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” – громадяни України під час мобілізації зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП для уточнення їх облікових даних та визначення їх призначення на особливий період.

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Військовозобов`язаному ОСОБА_1 було відомо про порушення правил військового обліку передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП, за не прибуття по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_8 та до моменту винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення не вжив жодних заходів у зв`язку з порушенням правил військового обліку.

Дане порушення було відображене в електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Резерв+".

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 17.03.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 в присутності позивача ОСОБА_1 із дотриманням вимог чинного законодавства, жодна процедура порушена не була ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210 1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

На підставі статей 258, 279-9 КУпАП ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 винесено постанову №R430245 від 17.03.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

На ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000, грн., за порушення вимог ч.3 ст.210-1 КУпАП. Пільговий розмір штрафу в сумі 8500 грн.

Також ОСОБА_1 ознайомлено із постановою по страві про адміністративне правопорушення, другий примірник постанови отримав під особистий підпис, ознайомлено із правами та обов`язками.

Таким чином, відповідачем при здійсненні провадження про адміністративне правопорушення та винесенні постанови № R430245 від 17.03.2026 року за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 досліджено всі обставини справи, встановлено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 3 статті 210-1 КУпАП зв`язку з чим оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою.

Згідно зі ст.8 КУпАП , у особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, не прибув по повісті №5791615 до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення даних, яку було надіслано засобами поштового зв`язку, та допустив порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

За таких обставин оскаржувана постанова відповідає встановленим до неї вимогам законодавства, відповідач при її винесенні діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ч. 4 ст. 229, 241, 245, 246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник адвокат Хомич Олексій Олексійович, до відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови № R430245 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) від 17.03.2026, прийняту тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 грн та закриття справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Р. Б. Ясиновський