Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №335/7956/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/7956/26 2-а/335/173/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ткача Дениса Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ткача Д. М. через систему «Електронний суд» звернувся до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови № R610681 від 07.07.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 02.07.2026 № 1031 ОСОБА_1 отримав повістку про прибуття 17.06.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період, проте не з`явився в зазначені в повістці дату та час, доказів наявності поважних причин неприбуття по повістці не надав, чим порушив вимоги абз. 1, 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Водночас, всупереч п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 08.10.2024 позивача не було проінформовано повідомленням про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

02.07.2026 із застосунку «Резерв +» позивач дізнався про перебування в розшуку у зв`язку з неявкою до ТЦК за викликом. Того ж дня позивач з`явився до ТЦК, де було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Водночас, вважає, що необхідно врахувати, що позивач працює в ТОВ «Мелсіті», яке займається будівництвом фортифікаційних споруд та укріплень і весь час перебував на роботі, у т.ч. 17.06.2026, тобто у день виклику до ТЦК. Після направлення повістки від 07.06.2026 з викликом до ТЦК на 17.06.2026 позивач прибував до ТЦК та з 09.06.2026 по 10.06.2026 проходив ВЛК. Позивач має бронювання до 20.11.2026. Вказані пояснення та документи були надані до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак не були враховані при винесенні постанови.

З вказаних підстав вважає, що в його діях відсутня вина у вчиненні адміністративного правопорушення, у зв`язку із чим просив оскаржувану постанову скасувати, та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою судді від 20.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268–272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін на 24.07.2026, надано учасникам справи строк для надання заяв по суті справи та роз`яснено наслідки їх неподання.

22.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив представниці відповідача Доскач К. С. на позовну заяву, в якому просила суд в задоволенні позову відмовити з підстав правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування відзиву зазначено про те, що ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.04.1996, була направлена повістка від 07.06.2026 № 7714310 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 17.06.2026. За цією повісткою ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Зазначила, що згідно з приписами п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, належним сповіщенням військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Повістка від 07.06.2026 № 7714310 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 17.06.2026 направлена ОСОБА_1 за адресою, яка була ним зазначена як актуальна. Відповідно до трекінгу відстеження повістки, 15.06.2026 повернення відправку з причини відсутності одержувача за зазначеною адресою. Тобто, повістка вважається врученою ОСОБА_1 15.06.2026.

Щодо зазначених у позові причин неявки по повістці, а саме перебування на роботі та наявність бронювання, зазначила, що вказані обставини не звільняють від необхідності явки по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.07.2026 як порушник військового обліку, а саме у зв`язку із тим, що не прибув вчасно по повістці. Цього ж дня за даними обставинами було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-3 КУпАП. На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, із клопотанням про відкладення розгляду не звертався, у зв`язку із чим розгляд справи проведено за наявними матеріалами справи. Отже, прийняття постанови за відсутності позивача зумовлено його власною поведінкою.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена постанова від 07.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Вказана постанова відповідає вимогам чинного законодавства.

За вказаних обставин, притягнення позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства вважала законним та обґрунтованим, з огляду на що просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (ч. 3 ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, 02.07.2026 о 12:41 год. ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з порушенням військового обліку.

02.07.2026 стрільцем-санітаром ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1031 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У протоколі зазначено, що громадянин ОСОБА_1 отримав повістку про необхідність прибуття 17.06.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період, проте не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 в зазначений в повістці час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою не надав, чим порушив вимоги абзаців першого та другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У протоколі ОСОБА_1 поставив свій підпис, яким засвідчив роз`яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституцій України та ст. 268 КУпАП та повідомлення йому, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 06.07.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за визначеною у протоколі адресою.

За результатами розгляду матеріалів справи № 1031 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 винесена постанова № R610681 від 07.07.2026 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.

За змістом цієї постанови, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, суд встановив, що відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ,оскільки він отримав повістку про необхідність прибуття 17.06.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та у визначений час не з`явився, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав.

При цьому, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 1031 щодо ОСОБА_1 долучено копію вказаної повістки від 07.06.2026 № 7714310, з якої випливає, що ОСОБА_1 викликається до ІНФОРМАЦІЯ_2 17.06.2026 о 14:00 год. для уточнення даних.

Також в матеріалах вказаної справи наявна копія опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення № R067189507213 на адресу ОСОБА_1 , в якому зазначено про направлення повістки від 07.06.2026 № 7714310 на 1 арк.

Згідно з трекінгом вказаного поштового відправлення з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», який також наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, фактично відправлення повістки відбулось 09.06.2026. 11.06.2026 відправлення прибуло до поштового відділення № 69020 у місті Запоріжжі. 15.06.2026 відправлення повернуто у зв`язку із відсутністю одержувача за вказаною адресою.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Також відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Як зазначено судом вище, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять як копію повістки від 07.06.2026, так і докази її направлення 09.06.2026 та повернення із інформацією про відсутність особи за адресою місця проживання від 15.06.2026.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що всупереч п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку його не було проінформовано працівником об`єкта поштового зв`язку за наявним номером телефону та/або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», об`єктивно нічим не підтверджено. Позивач або його представник не звертались до поштового відділення за місцем проживання позивача із запитами про підтвердження або спростування вказаних обставин. Також, позивачем та його представником не подавалось суду клопотання про витребування таких доказів у разі наявності в них складнощів із їх отримання.

Також не підлягають врахуванню доводи позивача про те, що 17.06.2026 він знаходився на роботі, у період з 09.06.2026 по 10.06.2026 він проходив ВЛК, та до 20.11.2026 має бронювання, оскільки вказані обставини не спростовують його обов`язку з`явлення по повістці для уточнення даних до відповідного ТЦК та СП. Крім того, позивач не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про наявність поважних причин його неявки за викликом у призначені день та час згідно з вказаною повісткою.

За таких обставин, суд вважає притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП правомірним та обґрунтованим, оскільки його дії містили подію та склад вказаного адміністративного правопорушення. Відтак, підстав для скасування оскаржуваної постанови суд не вбачає.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність постанови відповідача, позивачем не надано, а судом таких доказів не здобуто, в зв`язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору у даному випадку розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73–79, 139, 159, 205, 211, 217, 227–228, 241–246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ткача Дениса Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити повністю.

Постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № R610681 від 07 липня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу розміром 17 000,00 грн, – залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя А. В. Шалагінова