Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №308/10645/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10645/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР 18 від 19.07.2026, вбачається, що 19.07.2026 р о 18 год. 00 хв. в м. Ужгород, по вул.. Минайська, 16 гр ОСОБА_1 перебував у громадському місці у п`яному вигляді, а саме поведінка особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання та нав`язливе ставлення до громад) чим ображав людську гідність та мораль, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 178 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в т.ч. і шляхом надсилання електронної повістки у формі смс повідомлення на його мобільний номер телефону.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку:

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП, посадовою особою при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед інших питань, вирішуються питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як встановлено судом, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є неповнолітнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Згідно з ч. 3 ст. 270 КУпАП законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

З аналізу вищезазначених положень слідує, що у разі вчинення неповнолітньою особою правопорушення, її законних представників повинні повідомити про складання протоколу, час і місце розгляду справи, обставини справи, крім того, їм мають бути роз`яснені їхні процесуальні права.

Разом з тим, при дослідженні матеріалів справи судом, не видається можливим встановити законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 та відомості про зареєстроване місце проживання/перебування, а також інших даних, які надали б можливість здійснити виклик такого в судове засідання.

Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29.11.1985 («Пекінські правила»), передбачають основні процесуальні гарантії, такі, як презумпція невинуватості, право бути повідомленим про пред`явлене звинувачення, право на відмову свідчити, право мати адвоката, право на присутність батьків або опікуна, право на очну ставку зі свідками і їх перехресний допит і право на апеляцію у вищестоящу інстанцію мають бути гарантовані на всіх етапах судового розгляду.

У протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, та в додатках до нього відсутні відомості щодо законних представників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що позбавляє суд можливість викликати їх у судове засідання для участі у розгляді справи з метою непорушення прав неповнолітньої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та є істотним порушенням прав, неповнолітнього і відповідних процесуальних норм.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст.ст.252,254,255,256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися судовий розгляд.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Згідно фабули протоколу, «гр.. ОСОБА_1 перебував у громадському місці у п`яному вигляді, а саме поведінка особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання та нав`язливе ставлення до громадян) чим ображав людську гідність та мораль, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 178 КУпАП».

Поряд із цим у протоколі не вказано де саме перебував ОСОБА_1 , у якому конкретно громадському місці.

Окрім того, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння, медичний висновок про перебування його у стані сп`яніння,- матеріали справи не містять.

Також з наявного в матеріалах справи рапорту інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП лейтенанта поліції О. Зоречева, вбачається, що екіпаж поліції отримав повідомлення на службовий планшет про Хуліганство, прибувши на місце вони виявили гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зі слів заявника перебував у громадському місці у п`яному вигляді та виражався нецензурною лайкою в бік заявниці.

Відомості щодо заявника відсутні як у протоколі так і у вказаному рапорті.

Разом із тим, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків, покази таких до матеріалів справи не долучено.

Також у протоколі у графі «потерпілі» вказано «відсутні».

Щодо долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського, та на відео зафіксовано лише факт оформлення адміністративних матеріалів – складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

В даному випадку протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.. 256 КУпАП, а саме містить неточності щодо прізвища особи відносно такий, а також щодо суті інкримінованого йому правопорушенні, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, диспозиції правової норми, яка передбачає відповідальність за вказане правопорушення, дані про подію правопорушення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, та суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути вирішальним доказом винуватості.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Вищевказані недоліки, допущені при складанні та оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, позбавляють суд можливості здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення та перешкоджає прийнятті законного рішення.

Приймаючи рішення про повернення справи для доопрацювання, суд враховує роз`яснення, які містяться у п.12 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 року, згідно якої норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного, зокрема, без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що матеріали справи підлягають поверненню для належного оформлення до органу, який їх направив, а саме до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 245, 256, 268, 278 КУпАП, суд –

постановив:

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути для належного оформлення до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції.

Після належного оформлення матеріали справи повернути до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду її по суті.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В Фазикош