Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №936/785/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 936/785/26

Провадження № 3/936/433/2026

12 серпня 2026 року селище Воловець

Суддя Воловецького районного суду Закарапатської області Суха Н.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканця за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В:

Як убачається із адміністративних матеріалів, 26.05.2026 о 21 год 14 хв у с. Верхні Ворота по вул. Верховинській, 3, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «КАМАХ» без номерного знака та в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння за згодою водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 та з відеофіксацією на нагрудну боді-камеру. Відповідно до тесту № 58 водій перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний — 2,25 проміле. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 ПДР України, відповідальність за що передбачена статтею 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що 26.05.2026 він не керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «КАМАХ».

Захисник — адвокат Комас О.В. просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, посилаючись на обставини, зазначені у письмовому запереченні на протокол про адміністративне правопорушення. Зокрема вказав, що на відеофіксації події не зафіксовано самого факту керування, оскільки запис із нагрудної камери інспектора починається з моменту, коли особа, яка притягається до відповідальності, перебуває у приміщенні (ймовірно, у відділенні поліції), і транспортний засіб на ньому відсутній, що виключає об`єктивну сторону правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_2 пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення складено не ним особисто, проте він був присутній при його складанні; підтвердив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши наявні у справі докази, суддя доходить такого висновку.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюється наявними у справі доказами, якими відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та інші.

Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

До матеріалів справи долучено диск із відеозаписом з боді-камери поліцейського, запис на якому починається 26.05.2026 о 22 год 32 хв із перебування ОСОБА_1 у відділенні поліції. Цей відеозапис не містить фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом — мотоциклом марки «КАМАХ» без номерного знака 26.05.2026 о 21 год 14 хв у с. Верхні Ворота по вул. Верховинській, 3. На відеозаписі ОСОБА_1 не заперечує вживання алкоголю, однак стверджує, що їхав як пасажир, а за кермом перебував інший водій. Відеозйомка не ведеться безперервно: відеофайли двічі обриваються — перший файл завершується о 22:36:36, другий розпочинається о 23:28:41; далі другий файл завершується о 23:33:14, а третій починається о 23:33:54.

Таким чином, уповноважений орган не додав до матеріалів справи відеозапис, який фіксував би обставини самої події та підтверджував доведеність усіх обставин учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Наявний відеозапис не спростовує пояснень ОСОБА_1 , даних у судовому засіданні, про те, що він особисто не керував транспортним засобом.

Суддею встановлено, що відеофіксація здійснювалася працівниками поліції з порушенням вимог розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та статті 266 КУпАП, а тому суддя не приймає її як належний доказ у справі.

Суд ставиться критично до результатів тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820 (тест № 58, результат 2,25 проміле), проведеного у відділку поліції, та акта огляду на стан алкогольного сп`яніння як доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Така позиція суду ґрунтується на тому, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. За відсутності доведеності факту керування, у працівників поліції не було встановлених законом підстав для вимоги проходження особою огляду на стан сп`яніння.

Разом з тим, наявний рапорт поліцейського СРПП ВП№2 Мукачівського РУП ГУНП у З/о Фітаса М. від 26.05.2026, в якому вказано, що водій ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «КАМАХ» без номерного знака та в подальшому був скерований пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак такий не може бути взятий до уваги, оскільки він не підтверджує викладені у протоколі обставини та не є доказом в розумінні ст.251 КУпАП.

Крім того, проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою спецзасобу безпосередньо у приміщенні відділку поліції суперечить вимогам п. 6 розділу I та п. 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.», затвердженої Наказом МВС/МОЗ України № 1452/735, якими визначено, що такий огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування. Порушення встановленого порядку огляду робить його результати недійсними.

З цих же підстав не утворює складу адміністративного правопорушення й подальша відмова ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі. Зазначена форма фіксації правопорушення також обов`язково передбачає наявність статусу водія, тобто особи, яка безпосередньо керує транспортним засобом, що у даному випадку доведено не було.

Суд також оцінює критично наявні в матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких він першочергово підтверджував факт керування транспортним засобом та вживання пива. У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю заперечив викладені у цих поясненнях обставини та зазначив, що підписав їх під психологічним примусом і тиском з боку працівників поліції, у зв`язку з чим повністю відмовляється від них. Оскільки ці письмові пояснення суперечать усним свідченням особи, наданим безпосередньо в суді під запис, а факт керування не підтверджується іншими об`єктивними і беззаперечними доказами (зокрема, безперервним відеозаписом з нагрудних камер поліцейських), суд не може визнати їх належними та допустимими доказами винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому адмінправопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Обов`язок щодо збирання доказів згідно з частиною другою статті 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до вимог ст.266 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків.

Свідки для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не залучались, про що зазначено у протоколі.

Інші докази, які можуть підтвердити вину водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», яке може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. За відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість доведено поза розумним сумнівом (пункт 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»). Тягар доведення складу правопорушення покладається на суб`єкта владних повноважень, тоді як особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою непричетність (пункт 110 рішення у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції», № 36985/97).

У справі «Барбера, Мессеге та Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 (пункт 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, а всі сумніви щодо її винуватості тлумачилися на її користь. З огляду на суворість санкції такі адміністративні провадження за своєю суттю є кримінальними і вимагають застосування гарантій статті 6 Конвенції (пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 130, 245, 247, 251, 266, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Наталія Суха