Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №420/5771/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5771/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає яка полягає у невнесенні за заявою ОСОБА_1 від 02.01.2026 року на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка отримана канцелярією ІНФОРМАЦІЯ_2 02.01.2026 року, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін до персональних та службових даних ОСОБА_1 про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії 01.02.2023 року з метою визначення ступеня придатності до військової служби, про результати медичного огляду військово-лікарської комісії непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та про виключення з військової обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , внести в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів за заявою ОСОБА_1 від 02.01.2026 року на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка отримана канцелярію ІНФОРМАЦІЯ_2 02.01.2026 року, зміни до персональних та службових даних ОСОБА_1 про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії 01.02.2023 року з метою визначення ступеня придатності до військової служби, про результати медичного огляду військово-лікарської комісії - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та про виключення з військової обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 01.02.2023 року пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатом якого був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою ВЛК від 09.03.2023 року № 1764, про що внесений запис до військового квитка «ЗНЯТО» з військового обліку. Згідно електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста («Резерв +») станом на теперішній час Позивач перебуває на обліку як військовозобов`язаний, відомості про зняття/виключення з військового обліку відсутні, дата проходження військово-лікарської комісії відсутня, постанова ВЛК відсутня, номер в реєстрі AITC «Оберіг» 160520250640429500021. Узв`язку з цим, подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 особисто через канцелярію заяву, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру інформацію про проходження 01.02.2023 року медичного огляду військово-лікарської комісії з її висновком про непридатність до військової служби, з виключенням з військового обліку.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.02.2026 року № 1246, проінформовано про те, що для вирішення зазначеного у звернені питання необхідно особисто з`явитися для оновлення військово-облікових даних та пройти військово-лікарську комісію.

Такі дії позивач вважає протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі подали відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнали та зазначили, що взяття на облік Позивача здійснено автоматично, та у відповідності до Порядку реалізації експериментального проєкту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 932. Порядок № 932 не передбачає порядку виключення з військового обліку осіб, які були поставленні на такий облік. Натомість порядок виключення з військового обліку передбачений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 (далі за текстом - Порядок № 1487), шляхом звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації/проживання. ОСОБА_1 проігнорував норму пункту 3.3. розділу II Положення про військово-лікарську експертизу, в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), не пройшов обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах та повторно не оглядався ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання.

На теперішній час, документи за період з 24.02.2022 по 31.07.2023, а скаме: журнали реєстрації вхідної/вихідної кореспонденції; журнали реєстрації осіб взятих на військовий облік, знятих з військового обліку; рішення, направлення, журнали реєстрації осіб на проходження військово-лікарської комісії; картотеки (в паперовому вигляді та на електронному носії) щодо обліку осіб, які зняті, виключені з військового обліку за станом здоров`я; облікові картки та особові справи осіб, які зняті, виключені з військового обліку за станом здоров`я; та інші документи, в тому числі і позивача, вилучені в рамках кримінального провадження № 12022221150001160 від 08.10.2022 та досі не повернуті.

Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 24.07.1995 року перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

01.02.2023 року Позивач пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатом якого був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.03.2023 року № 1764.

Згідно електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (електронний кабінет військовозобов`язаного через застосунок «Резерв +») станом на теперішній час ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про зняття/виключення з військового обліку відсутні, дата проходження військово-лікарської комісії відсутня, постанова військово-лікарської комісії: відсутня, номер в реєстрі AITC «Оберіг» 160520250640429500021.

02.01.2026 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 особисто через канцелярію подав заяву, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про проходження ним 01.02.2023 року вказаного медичного огляду військово-лікарської комісії з її висновком про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та виключення його 01.02.2023 року з військового обліку.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.02.2026 року № 1246, який отримано Позивачем особисто 09.02.2026, проінформовано про те, що для вирішення зазначеного у звернені питання необхідно особисто з`явитися для оновлення військово-облікових даних, з документами підтверджуючими до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також ОСОБА_1 необхідно пройти військово-лікарську комісію, так як документально та технічно не підтверджено наявність вказаної ОСОБА_1 ВЛК.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 65 Конституції України - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з ч. 1, 3 та 4 ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Вказаний Закон передбачає, що виконання військового обов`язку військовозобов`язаним у запасі в мирний час полягає у дотриманні порядку та правил військового обліку, проходження медичного огляду, зборів та іншого, а ув`язку з умовами особливого періоду в державі із загрозою прямого нападу, небезпекою державній незалежності України є пріоритетними.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Частиною 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені в Законі України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №1951-VIII - Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII).

За приписами ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені ст. 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частинами 1, 3 ст.14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних (п.6 Порядку №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (п.20 Порядку №1487).

Відповідно до приписів п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі Порядок № 559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”

Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через:

Портал;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вважаються недійсними.

У цій справі встановлено, що відповідно до довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.03.2023 року № 1764, ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби, що відображено у військовому квитку серія НОМЕР_1 .

В той же час, у ІНФОРМАЦІЯ_2 , де позивач перебуває на обліку, відповідно до їх облікових даних та інформацією з Єдиного реєстру, відсутня інформація про проходження ним військово-лікарської комісії та зняття з обліку.

Аналізуючи встановлені обставини, суд зазначає про наявність розбіжностей у письмових документах, що наявні у позивача та інформацією з Єдиного реєстру, а також даними ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснює військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки згідно інформації із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку.

Суд не погоджується з обґрунтуваннями позивача, що відомості зазначені у довідці військово-лікарської комісії та у його військовому квитку є достатніми для внесення цих відомостей у Єдиний реєстр, оскільки визнавши такі докази достатніми, фактично суд повинен надати їм перевагу над іншими доказами, такими як відомостями з Єдиного реєстру, які є відмінними від перших. Іншими словами. позивач просить усунути виявлені розбіжності шляхом винесення судового рішення, а не у спосіб передбачений законодавством.

Суд погоджується з посиланнями відповідачів на пункт 3.3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до якого передбачено, що особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення.

Таким чином, наведений судом вище законодавчо встановлений порядок дій як військовозобов`язаного, так і визнаного непридатним до військової служби, а також органу відповідального за військовий облік та ведення Єдиного реєстру чітко внормований, є послідовним, логічним та передбачає за наявності розбіжностей між паперовими військово-обліковими документами та даними Єдиного реєстру, усунення таких розбіжностей, шляхом повторного проходження ВЛК у спеціалізованих закладах.

Суд зазначає, що надані позивачем довідка військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.03.2023 року № 1764. та записи у військовому квітку серії НОМЕР_1 , як докази, не мають жодних переваг над доказами наданими відповідачем - інформацією з Єдиного реєстру і не можуть бути достатніми для задоволення позовних вимог, але можуть бути враховані при повторному огляді ВЛК у відповідності до п. 3.3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що докази на які посилається позивач не є за внутрішнім переконанням суду достатніми для підтвердження заявлених позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що в адміністративному процесі діє принцип презумпції винуватості суб`єкта владних повноважень і тягар доказування відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладається виключно на відповідача (державний орган, посадову особу).

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Виходячи з вищенаведеного, суд стверджує, що надані позивачем докази не мають жодних переваг над доказами відповідача та його посиланнями на приписи законодавства щодо таких ситуацій.

Відхиляючи доводи позивача, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі “Серявін та інші проти України”).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідачі надали суду належні та допустимі докази, виклали правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення.

У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

.