Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №420/4706/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4706/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул.Космонавтів,36, м.Одеса, 65078), за участю третьої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третьої особи ОСОБА_2 за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871 65078, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Космонавтів, будинок 36) викладену у листі від 17.02.2026 №29-15-0.8-909/2-26;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області(код ЄДРПОУ 39765871 65078, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Космонавтів, будинок 36):

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215;

закрити Поземельну книгу щодо зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215;

внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

стягнути судові витрати з Головного управління Держгеокадастру Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871 65078, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Космонавтів, будинок 36) на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) - 2129,92 грн..

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що оскільки Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25.07.2008 у справі № 2-745 визнано недійсним державний акт; визнано недійсним договір купівлі-продажу; скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215, то вказана земельна ділянка перестала існувати як об`єкт цивільних прав і як наслідок підлягає скасуванню її державна реєстрація.

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав відзив на позов, в якому вказує про хибність та необґрунтованість вимог і доводів позивача, просить відмовити у задоволенні позову.

У своїх доводах відповідач зазначає, що в Головного управління були відсутні підстави для скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки за заявою позивача. Вказує, що відповідно до земельного законодавства, скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Однак, Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25.07.2008 у справі № 2-745 одночасно із скасуванням державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку не вирішено питання про скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки тобто, судове рішення щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215 позивачем до Головного управління подано не було. При цьому, скасування речових прав на земельну ділянку не призводить до скасування її державної реєстрації.

Також відповідач звертав увагу у своєму відзиві на те, що станом на час розгляду заяви позивача, за інформацією з Державного реєстру речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215, наявне обтяження (вид обтяження – арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6979980) та дана обставина навіть при наявності підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215 унеможливлює таке скасування, з огляду на приписи абзацу п`ятого, частини тринадцятої статті 791 Земельного кодексу України, абзацу п`ятого частини десятої статті 24 Закону. Таким чином, дії Головного управління при розгляді заяви позивача були правомірними, а підстави для задоволення позову відсутні, оскільки доводи на які посилається позивач не знайшли свого підтвердження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

З матеріалів справи вбачається, що Біляївський районний суд Одеської області 25 липня 2008 року розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення порушень права власності на землю та стягнення моральної шкоди та за зустрічною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Нерубайської с/Ради, ввіділу земельних ресурсів у Буляївському р-ні про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та скасування його реєстрації, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

Вказаним рішенням Біляївський районний суд Одеської області позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення порушень права власності на землю та стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі.

Державний акт серії ЯА №841793 від 22.07.2005р. на право власності на земельну ділянку площею 0.080 га по АДРЕСА_4 , виданий ОСОБА_3 визнано недійсним, скасувавши державну реєстрацію на вказану земельну ділянку в книзі реєстрації державних актів про право власності на землю за № 01.05.516.00785 від 22.07.2005р., яка була проведена Біляївським районним відділом Одеського регіонального філіалу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам".

Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.080 га по АДРЕСА_4 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 24.03.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Гуменюком А.М., реєстраційний номер 691 визнано недійсним.

Представник позивача звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із заявою в якій зазначив, що Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25 липня 2008 року у справі № 2-745 визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_4 , визнано недійсним договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки та скасовано державну реєстрацію відповідного права. Станом на теперішній час у Державному земельному кадастрі продовжують міститися відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215, площею 0,0803 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 .

Так, представник позивача просив:

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215 у Державному земельному кадастрі;

закрити Поземельну книгу щодо зазначеної земельної ділянки;

внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Листом Головне управління Держгеокадастру в Одеській області від 17.02.2026 №29-15-0.8-909/2-26 повідомило, що станом на сьогоднішній день, за інформацією яка наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215 постановою про накладення арешту на нерухоме майно старшого слідчого прокуратури Одеської області від 09 квітня 2008 року зареєстроване обтяження арешт нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, у Головному управлінні відсутні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч.1 ст.2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно ч.ч.1,3 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За ч.ч.1-6 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч.ч.9-10 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно ч.13 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

поділу або об`єднання земельних ділянок;

скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;

якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Частина десята ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пункт 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 містять аналогічні норми.

Таким чином, законодавством України визначено вичерпний перелік підстав для скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 року №603, у редакції наказу Держгеокадастру від 22.04.2025 року №170 (далі Положення), є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, та їй підпорядковане.

Відповідно до п.п.14 п.4 Положення Головне управління здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні та скасування такої реєстрації.

Аналізуючи вищевказане суд доходить висновку, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Разом з тим, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Тобто, в судовому рішенні має бути одночасно як припинено усі речові права, зареєстровані щодо такої земельної ділянки, так і скасовано державну реєстрацію земельної ділянки.

Судом встановлено, що Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25.07.2008 у справі № 2-745 Державний акт серії ЯА №841793 від 22.07.2005р. на право власності на земельну ділянку площею 0.080 га по АДРЕСА_4 , виданий ОСОБА_3 визнано недійсним, скасувавши державну реєстрацію на вказану земельну ділянку в книзі реєстрації державних актів про право власності на землю за № 01.05.516.00785 від 22.07.2005р., яка була проведена Біляївським районним відділом Одеського регіонального філіалу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам". Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.080 га по АДРЕСА_4 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 24.03.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Гуменюком А.М., реєстраційний номер 691 визнано недійсним.

З огляду на викладене, при внесенні Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області до Державного земельного кадастру відомостей про скасування державної реєстрації земельної ділянки, наявність судового рішення виключно в частині припинення речового права на земельну ділянку є недостатньою.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку Біляївським районним судом Одеської області від 25.07.2008 у справі № 2-745 при вирішенні питання про скасування права власності на земельну ділянку, судом одночасно не було вирішено питання про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215.

Суть державної реєстрації прав це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстрів, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

Таким чином, скасування в судовому порядку права власності на земельну ділянку за відсутності судового рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, не є підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування державної реєстрації відповідної земельної ділянки.

Більш того, за інформацією з Державного реєстру речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215, наявне обтяження (вид обтяження – арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6979980).

Абзац перший пункту 5 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) визначає обтяження, як заборону або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до абзацу третього пункту 4 частини першої статті 4 Закону до обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості входить, зокрема арешт.

Згідно з частиною першою статті 111 ЗК України обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

Приписами частини третьої статті 111 ЗК України визначено, що обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21 зазначено, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

Метою арешту є перешкодити розпорядитися майном або передати його іншій особі, оскільки це може завдати шкоди інтересам держави або третіх осіб.

Наявність обтяження на земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215 унеможливлює скасування державної реєстрації земельної ділянки з підстав, що зазначені у частині десятій статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та частині тринадцятій статті 791 ЗК України.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що приймаючи рішення 17.02.2026 №29-15-0.8-909/2-26 про відмову скасуванні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5121084200:02:004:0215., відповідач діяв відповідно до положень чинного законодавства, та у межах наданих повноважень, а тому в даному випадку відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що в межах спірних правовідносин відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул.Космонавтів,36, м.Одеса, 65078), за участю третьої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.