Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №766/8759/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 766/8759/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, в якому просить суд:

- стягнути з Виконавчого комітету Херсонської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 04059958) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 12 календарних днів щорічної основної відпустки у розмірі 6106 (шість тисяч сто шість) гривень 92 копійки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03 травня 2019 року позивач був прийнятий на роботу за контрактом на посаду спеціаліста І категорії з земельних питань до штату юридичної особи публічного права – ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ СТЕПАНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, відповідно до розпорядження Степанівського сільського голови № 13-к від 02.05.2019 року. З 03 червня 2019 року він був переведений на роботу за трудовим договором (контрактом) на посаду заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради у штатному розкладі ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ СТЕПАНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, відповідно до розпорядження Степанівського сільського голови № 17-к від 28.05.2019 року. Строковий трудовий договір (контракт) від 28.05.2019 року, укладений між Виконавчим комітетом Степанівської сільської ради та мною, сплив 30 жовтня 2019 року. Пунктом 3 рішення Херсонської міської ради № 10 від 11 грудня 2020 року «Про реорганізацію сільських, селищних рад (розформованих територіальних громад) шляхом приєднання до Херсонської міської ради» (зі змінами) було прийнято рішення про реорганізацію шляхом приєднання до Херсонської міської ради, зокрема, Степанівську сільську раду. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Степанівська сільська рада як юридична особа припинена 22 листопада 2021 року. Виконавчий комітет Херсонської міської ради є правонаступником Виконавчого комітету Степанівської сільської ради. Факт роботи позивача у Виконавчому комітеті Степанівської сільської ради та наявність трудових відносин підтверджується постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 214/3547/22, якою було стягнуто з Відповідача невиплачену заробітну плату та інфляційні втрати. Оскільки компенсація за невикористану відпустку не була виплачена у день звільнення, 22 липня 2024 року позивач звернувся до Виконавчого комітету Херсонської міської ради із заявою № 3-4373 про надання розпорядчого акту щодо його звільнення та сплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки. 22 серпня 2024 року позивачем було отримано лист-відповідь Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 3-4373 від 22.08.2024. У вказаному листі Відповідач, зокрема, зазначає, що "До виконавчих органів Херсонської міської ради не передавалися документи відомості щодо сплати грошової компенсації за всі невикористані Вами дні щорічної відпустки", а також "інформації щодо сплати вам грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки на сьогодні не є можливим надати запитувані документи у зв`язку з відсутністю в Херсонській міській раді, зазначеної інформації". Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Тривалість щорічної основної відпустки для його посади становила 24 календарні дні за повний відпрацьований рік. Він не мав права на додаткові відпустки. Період роботи, за який має бути нарахована компенсація, становить з 03 травня 2019 року по 30 жовтня 2019 року. Цей період включає 6 повних календарних місяців (травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень), оскільки у травні та жовтні відпрацьовано більше половини місяця. Кількість днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації, розраховується пропорційно до відпрацьованого часу: 24 календарні дні / 12 місяців = 2 календарні дні відпустки за кожен повний відпрацьований місяць; 2 календарні дні/місяць * 6 місяців = 12 календарних днів.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що дія контракту сплив 30.10.2019, але Позивач звертається до суду з вимогою щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку у червні 2025року, тобто звертається до суду з пропуском строків звернення до адміністративного суду, при цьому не звертається до суду з заявою щодо поновлення строків та обґрунтування поважності причин їх пропуску. Також відповідач зазначив, що позивачем до суду не надано жодного доказу на підставі яких доказів (документів) позивачем не використані дні щорічної відпустки, та яким чином відповідач перешкоджав їх використати, а також не надано жодного доказу стосовно неотримання при звільненні компенсації.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2026 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Херсонської міської ради задоволено частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 грудня 2025 року скасовано. Провадження у цивільній справі №766/8759/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку закрито.

Повідомлено ОСОБА_1 , що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

24 березня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про направлення справи для розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 25.03.2026 року заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу №766/8759/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, передати для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 09.04.2026 року справу передано на розгляд судді Харченко Ю.В.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 766/8759/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , у період з 03.05.2019 року був прийнятий на роботу тимчасово за контрактом на посаду спеціаліста І категорії з земельних питань до штату юридичної особи публічного права – ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ СТЕПАНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, відповідно до розпорядження Степанівського сільського голови № 13-к від 02.05.2019 року.

З 03.06.2019 року він був переведений на роботу за трудовим договором (контрактом) на посаду заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради у штатному розкладі ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ СТЕПАНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, відповідно до розпорядження Степанівського сільського голови № 17-к від 28.05.2019 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.04.2024 року у справі 214/3547/22 встановлено такі обставини:

«Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно заяви позивача від 02 травня 2019 року на ім`я Степанівського сільського голови Кузьоми М.М., він просить тимчасово прийняти його на посаду спеціаліста із земельних та юридичних питань Виконавчого комітету Степанівської сільської ради за строковим трудовим договором (контрактом).

Відповідно до розпорядження сільського голови Кузьоми М.М. від 02 травня 2019 року за №13-к, позивача ОСОБА_1 з 03 травня 2019 року було прийнято на посаду спеціаліста 1 категорії з земельних питань Виконавчого комітету Степанівської сільської ради тимчасово по строковому трудовому договору (контракту).

Відповідно до розпорядження сільського голови ОСОБА_2 від 28 травня 2019 року за №17-к, позивача з 03 червня 2019 року було переведено на посаду заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Згідно строкового трудового договору (контракту) з працівником від 28 травня 2019 року, укладеного між Виконавчим комітетом Степанівської сільської ради, в особі сільського голови ОСОБА_2 , та позивачем, останній приймається на роботу до Виконавчого комітету Степанівської сільської ради на посаду заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів.

Згідно п. 1 розділу 2 «Обов`язки сторін» зазначеного строкового трудового договору (контракту) з працівником від 28 травня 2019 року, за цим контрактом працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цим контрактом, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату та інші заохочення (премію) за належне ставлення до своїх обов`язків і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором і згодою сторін. Премія працівнику виплачується щомісячно разом із заробітною платою у розмірі 150% від посадового окладу.

Згідно п. 1 розділу «Оплата праці та соціально-побутове забезпечення працівника» зазначеного строкового трудового договору (контракту) з працівником від 28.05.2019 року, за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, працівнику нараховується заробітна плата, згідно штатного розкладу. Розмір посадового окладу працівника складає 6300 грн. 00 коп.

Згідно п.п. 1, 2 розділу «Термін дії та інші умови контракту» зазначеного строкового трудового договору (контракту) з працівником від 28.05.2019 року, строк дії контракту з 03 червня 2019 року по 30 жовтня 2019 року. Умови цього контракту можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі.

Факт роботи позивача з 03 травня 2019 року у Виконавчому комітеті Степанівської сільської ради підтверджується також відповідними записами у його трудовій книжці.

Згідно довідки №3 від 31.05.2019 року, виданої за підписом сільського голови Кузьоми М.М. та головного бухгалтера Запорожцевої Н.В., позивачу за травень 2019 року була нарахована заробітна плата в розмірі 13 363, 64 гривень, а сума фактично отриманої заробітної плати становить 9 667, 73 гривень.

Згідно виписки за контрактом по зарплатному банківському рахунку, відкритому на ім`я позивача, за період з 27 травня 2019 року по 22 лютого 2022 року, позивачу зараховувалась заробітна плата востаннє 27 травня 2019 року у розмірі 9 667, 73 гривень.

Як убачається з заяви від 31 жовтня 2019 року, надісланої поштовим зв`язком, позивач звернувся до Виконавчого комітету Степанівської сільської ради із заявою про оформлення його звільнення у зв`язку зі спливом строку дії трудового договору (контракту), оформлення та видачу йому трудової книжки.

Згідно рішення Херсонської міської ради №10 від 11 грудня 2020 року «Про реорганізацію сільських, селищних рад (розформованих територіальних громад) шляхом приєднання до Херсонської міської ради» було прийнято рішення про реорганізацію шляхом приєднання до Херсонської міської ради, зокрема, Степанівську сільську раду».

Вказаним судовим рішенням задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі.

Оскільки компенсація за невикористану відпустку не була виплачена у день звільнення, 22 липня 2024 року позивач звернувся до Виконавчого комітету Херсонської міської ради із заявою № 3-4373 про надання розпорядчого акту щодо його звільнення та сплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки.

22 серпня 2024 року позивачем було отримано лист-відповідь Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 3-4373, у якому відповідач, зокрема, зазначав, що до виконавчих органів Херсонської міської ради не передавалися документи, відомості щодо сплати грошової компенсації за всі невикористані позивачем дні щорічної відпустки, а також інформації щодо сплати йому грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, у зв`язку з чим неможливо видати запитувані документи.

Позивач вважає, шо період роботи, за який має бути нарахована компенсація, становить з 03 травня 2019 року по 30 жовтня 2019 року у кількості 12 календарних днів і таким чином сума грошової компенсації становитиме: 12 днів * 508.91 грн/день = 6 106,92 грн, яку повинен виплатити відповідач, як правонаступник, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про стягнення такої компенсації.

Так, на думку суду, позовні вимоги є частково обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Частина 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Частиною 1 ст.2 Закону передбачено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 10 Закону встановлено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється, зокрема: на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою.

Отже, позивач обіймав відповідні посаду в органах місцевого самоврядування та 31.01.2022 року звільнений 30 жовтня 2019 року за закінченням строку дії контракту, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці позивача.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.1 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) державні гарантії та відносини, пов`язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Відповідно до статей 47, 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ч.1 ст. 24 Закону №504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

У постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 Верховний Суд зазначив, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Отже, роботодавець зобов`язаний виплатити працівнику у разі звільнення компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та у разі несвоєчасного розрахунку - середній заробіток за затримку.

Пунктом 3 рішення Херсонської міської ради № 10 від 11 грудня 2020 року «Про реорганізацію сільських, селищних рад (розформованих територіальних громад) шляхом приєднання до Херсонської міської ради» (зі змінами) було прийнято рішення про реорганізацію шляхом приєднання до Херсонської міської ради, зокрема, Степанівську сільську раду. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Степанівська сільська рада як юридична особа припинена 22 листопада 2021 року.

Відповідно до п.6-1, 17, 18 розділу 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень, зокрема:

майнові зобов`язання, майнові та немайнові права юридичних осіб - органів місцевого самоврядування розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, розподіляються між правонаступниками таких юридичних осіб відповідно до передавальних актів пропорційно обсягу розподілу майна, майнових прав та залишків бюджетних коштів між сформованими територіальними громадами;

не пізніше завершення другої сесії новообраної ради у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом;

юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання) перераховуються одночасно до бюджетів сформованих територіальних громад на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, на території якої розміщений адміністративний центр відповідної розформованої територіальної громади, або керівника відповідного місцевого фінансового органу, утвореного до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад. Розподіл залишків коштів має бути пропорційним розподілу фінансових (боргових) та/або майнових зобов`язань, що здійснюється у порядку правонаступництва, що обов`язково відображається у відповідному передавальному акті.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно ст. 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Отже, у випадку реорганізації юридичної особи її правонаступник відповідає за всіма зобов`язаннями такої юридичної особи. При цьому, в обов`язковому порядку такі зобов`язання фіксуються у передавальному акті, який складається комісією з припинення. Саме на підставі цього акту та в межах зазначених у ньому відомостей, правонаступник виконує передані зобов`язання.

Тобто, виконавчий комітет Херсонської міської ради є правонаступником Виконавчого комітету Степанівської сільської ради. Факт роботи позивача у Виконавчому комітеті Степанівської сільської ради, що відповідачем не оспорювалося.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивачу у спірний період і до моменту звільнення відпустка не надавалась, компенсацію за невикористані відпустки позивачу при звільненні виплачено не було.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач відповідно до приписів ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ч.1 ст. 24 Закону №504/96-ВР має право на виплату, як звільненому працівнику, грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно з абз. 1 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, середня заробітна плата для розрахунку відпускних визначається, виходячи із виплат за останні 12 календарних місяців, які передують місяцю виходу у відпустку. Інших норм щодо розрахунку відпускних немає. Отже, незалежно від того, за який рік надається відпустка, для обчислення відпускних враховується заробіток працівника за останні 12 календарних місяців.

Якщо працівник звільняється і має невикористані відпустки за минулі роки чи поточний рік, але не хоче їх брати, підприємство виплачує йому грошову компенсацію за всі дні цих відпусток. Сума компенсації розраховується аналогічно відпускним: для розрахунку середньої зарплати також враховуються виплати за останні 12 календарних місяців перед звільненням. Сума компенсації обчислюється як добуток середньоденного заробітку та кількості календарних днів невикористаних відпусток.

Разом з тим, суд зазначає, що розрахунок суми компенсації за невикористану річну відпустку у період з 03 травня 2019 року по 30 жовтня 2019 року включно є дискреційним повноваженням відповідача, ці саме останній на виконання судового рішення має нарахувати та виплатити позивачу таку компенсацію.

Так само і кількість днів щорічної відпустки (основної та додаткової) за вказаний період має бути обчислена відповідачем як роботодавцем. Спору щодо тривалості таких відпусток та обчислення суми компенсації за них наразі між сторонами немає.

Тобто, на переконання суду вимога позивача щодо стягнення спірної компенсації в обрахованій ним сумі, є передчасною.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті позивачу грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки за період з 03 травня 2019 року по 30 жовтня 2019 року; та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки за період з 03 травня 2019 року по 30 жовтня 2019 року.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.94 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Херсонської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, за період з 03 травня 2019 року по 30 жовтня 2019 року.

3. Зобов`язати Виконавчий комітет Херсонської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, за період з 03 травня 2019 року по 30 жовтня 2019 року.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 07.08.2026 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 01.06.2026 року по 26.06.2026 року, включно.

Суддя Ю.В. Харченко

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Херсонської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, за період з 03 травня 2019 року по 30 жовтня 2019 року.

3. Зобов`язати Виконавчий комітет Херсонської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, за період з 03 травня 2019 року по 30 жовтня 2019 рок

07.08.2026