Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №340/1975/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1975/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (надалі – відповідач 2), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 березня 2026 року №684 «Про призов військовозобовязаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , для проходження військової служби за мобілізацією до Військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03 березня 2026 року №62 в частині, що стосується ОСОБА_1 , а саме: в частині зарахування з 03.03.2026 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на посаду солдата резерву запасної роти, ВОС-124712;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , та виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер Облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23.02.2026 його було прийнято на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України та призначено на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

03.03.2026 Державною установою «Кропивницький слідчий ізолятор» до ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено документи відповідно до «Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 р. №45 (в редакції постанови КМУ від 11.01.2018 р. № 12), зі змінами внесеними постановою КМУ від 07.06.2024 № 674, для оформлення йому бронювання.

Вказує, що 03.03.2026 після проходження військово-лікарської комісії того ж дня наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №684 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлений до Військової частини НОМЕР_1 .

Наголошує, що був належним чином заброньований ще до призову, тому ігнорювання цієї обставини органом ТЦК та СП призвело до незаконної мобілізації, та, як наслідок, наказу про зарахування його до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Вважаючи свої права порушеними звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідач 1 надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до облікових даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент призову перебував на військовому обліку як військовозобов`язаний.

Звертає увагу, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, військовозобов`язані, які заброньовані у встановленому порядку та перебувають на спеціальному військовому обліку. При цьому сам факт наявності в особи підстав для бронювання чи направлення роботодавцем документів для його оформлення не свідчить про набуття військовозобов`язаним статусу заброньованої особи. Військовозобов`язаний вважається заброньованим після прийняття відповідного рішення, зарахування його на спеціальний військовий облік та внесення відомостей про надану відстрочку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас матеріали справи не містять підтвердження того, що станом на момент прийняття наказу від 03.03.2026 №684 позивач був заброньований, мав оформлену відстрочку від призову або був зарахований на спеціальний військовий облік. У свою чергу, сформований станом на 05.03.2026 витяг із застосунку «Резерв+» не підтверджує наявності у позивача відстрочки станом на 03.03.2026, а лише відображає набуття ним статусу військовослужбовця після призову.

Вказує, що рішенням військово-лікарської комісії від 03.03.2026 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. За таких обставин, з огляду на відсутність відомостей про оформлену відстрочку чи бронювання, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03.03.2026 №684 позивача правомірно призвано на військову службу під час мобілізації та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

На даний час ОСОБА_1 має статус військовослужбовця та проходить військову службу у Збройних Силах України.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Військова частина НОМЕР_1 правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористалася. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.

Ухвала суду від 07.04.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі була надіслана до "Електронного кабінету" відповідача 07.04.2026 та доставлена того ж дня о 12 год. 03 хв., що підтверджується довідкою від 08.04.2026, яку долучено до матеріалів справи.

Отже, відповідач 2 вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у цій справі.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

07.04.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» від 23.02.2026 №49/ОС-26 ОСОБА_1 прийнято на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України та призначено на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» (а.с. 8).

03.03.2026 Державною установою «Кропивницький слідчий ізолятор» до ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено документи, передбачені Порядком бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №45, для оформлення відстрочки від призову на військову службу, зокрема, військовозобов`язаному ОСОБА_1 , який проходив службу в зазначеній установі (а.с. 36).

Того ж дня, 03.03.2026, позивач пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якої його визнано придатним до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 03.03.2026 №2026-0303-1147-3574-0 (а.с. 13).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.03.2026 №684 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 16 зв.)

У подальшому наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.03.2026 №62 солдата за призовом ОСОБА_1 з 03.03.2026 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення — з 04.03.2026 (а.с. 15).

Разом з тим, на виконання ухвали суду Державна установа «Кропивницький слідчий ізолятор» листом від 17.04.2026 №2/3782/Чбн повідомила, що станом на 02.03.2026 та 03.03.2026 рішення уповноваженого органу про бронювання ОСОБА_1 прийнято не було (а.с. 35).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, а громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався та який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та розпочато проведення загальної мобілізації.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною третьою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-XII встановлено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Згідно з абзацами 1-4 частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.

Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) призов громадян на військову службу під час мобілізації забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або у визначених законом випадках командири військових частин. Порядок проведення такого призову визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені підстави, за наявності яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і які перебувають на спеціальному військовому обліку.

Отже, закон пов`язує заборону призову за цією підставою з наявністю сукупності юридичних фактів: військовозобов`язаний має бути заброньований у встановленому порядку та перебувати на спеціальному військовому обліку. Саме лише існування передумов для бронювання, проходження служби в установі, працівники якої можуть бути заброньовані, або початок процедури оформлення бронювання не є тотожними факту бронювання військовозобов`язаного.

Частиною першою статті 25 Закону №3543-XII визначено категорії військовозобов`язаних, які можуть підлягати бронюванню, а частиною другою цієї статті передбачено, що порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

На час виникнення спірних правовідносин постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 було врегульовано механізм бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану, зокрема осіб, які працюють або проходять службу у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - Порядок №76, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №76 таким визначається механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі - державні органи);

в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі - критично важливі підприємства);

на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи);

у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі - оператори протимінної діяльності).

Дія цього Порядку не поширюється на військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах України.

Відповідно до абзаців 1, 2, 5-9 пункту 3 Порядку №76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія. Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка). Строк дії відстрочки не може перевищувати: строку проведення мобілізації - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку; строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку; 12 місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах п`ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку; строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.

Згідно з пунктом 29 Порядку №76 протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов`язаний: перебуває на військовому обліку; перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою; уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024 р. №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»; не перебуває у розшуку.

Відповідно до пункту 30 Порядку №76 інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

Отже, оформлення бронювання військовозобов`язаного здійснюється за встановленою законом процедурою.

Судом встановлено, що позивача прийнято на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України з 23.02.2026. Документи для оформлення його бронювання Державною установою «Кропивницький слідчий ізолятор» направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 03.03.2026.

Однак на виконання ухвали суду Державна установа «Кропивницький слідчий ізолятор» листом від 17.04.2026 №2/3782/Чбн повідомила, що станом на 02.03.2026 та 03.03.2026 рішення уповноваженого органу про бронювання ОСОБА_1 прийнято не було.

Матеріали справи також не містять доказів того, що до моменту видання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03.03.2026 №684 позивача було зараховано на спеціальний військовий облік у зв`язку з бронюванням або що йому була оформлена чинна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

За таких обставин сам факт направлення 03.03.2026 документів для оформлення бронювання не свідчить про те, що на момент призову позивач уже був заброньований у встановленому порядку. Навіть за умови, що такі документи були направлені або отримані ТЦК та СП раніше у межах цього ж календарного дня, це не замінює передбаченого законом юридичного факту оформленого бронювання та перебування на спеціальному військовому обліку.

Суд також зауважує, що бронювання та відстрочка від призову мають бути належним чином оформлені до моменту реалізації призову. Після набуття особою статусу військовослужбовця питання припинення військової служби регулюється іншими нормами законодавства. Такий підхід узгоджується із правовими висновками Верховного Суду щодо необхідності реалізації права на відстрочку до набуття особою статусу військовослужбовця.

Крім того, 03.03.2026 позивач пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої його визнано придатним до військової служби. Доказів наявності у позивача станом на час призову будь-якої іншої передбаченої статтею 23 Закону №3543-XII підстави, яка виключала б його призов на військову службу під час мобілізації, матеріали справи не містять.

Отже, станом на момент прийняття наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.03.2026 №684 позивач мав статус військовозобов`язаного, був визнаний придатним до військової служби та не мав оформленого бронювання і пов`язаної з ним відстрочки, які відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII перешкоджали б його призову.

З огляду на викладене суд не встановив порушення ІНФОРМАЦІЯ_5 вимог законодавства при прийнятті наказу від 03.03.2026 №684 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, а тому підстави для визнання цього наказу протиправним та його скасування у відповідній частині відсутні.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2026 №62 у частині, що стосується ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Як встановлено судом, підставою для направлення ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та його подальшого зарахування до списків особового складу цієї військової частини був наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03.03.2026 №684 про призов позивача на військову службу під час мобілізації.

За результатами розгляду справи суд не встановив протиправності зазначеного наказу про призов. При цьому позивач не навів, а матеріали справи не містять доказів порушення Військовою частиною НОМЕР_1 вимог законодавства під час зарахування позивача до списків особового складу та оформлення проходження ним військової служби, які не були б похідними від доводів про незаконність його призову.

Отже, правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2026 №62 у оскаржуваній частині також відсутні.

Щодо вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється з підстав та у порядку, визначених цією статтею. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення особи, яка вже набула статусу військовослужбовця, є різними правовими інститутами.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 звернув увагу, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання порушень процедури призову саме по собі не спричиняє відновлення попереднього становища особи шляхом її звільнення з військової служби. Звільнення військовослужбовця стосується інших правовідносин і здійснюється за підставами, визначеними законодавством про проходження військової служби.

У цій справі суд, крім того, не встановив протиправності самого призову ОСОБА_1 Матеріали справи не містять доказів існування передбаченої статтею 26 Закону №2232-XII самостійної підстави для звільнення позивача з військової служби, яка була б предметом звернення до командування Військової частини НОМЕР_1 та щодо реалізації якої між сторонами виник спір.

Тому зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби та виключити його зі списків особового складу не є належним правовим наслідком обставин, на які позивач посилається як на підставу позову, і правові підстави для задоволення цієї вимоги відсутні.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_6 доведено наявність правових підстав для призову позивача станом на 03.03.2026, тоді як матеріали справи не підтверджують існування на цей момент оформленого бронювання чи іншої відстрочки, яка виключала б його призов. Відтак підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій,— відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1 – ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач 2 - Військова частина НОМЕР_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК