Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №340/2825/26
Суддя: В.В. НАУМЕНКО
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2825/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, через уповноваженого представника, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом №17 від 21.04.2026 року №10 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 .
2) Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на протиправність рішення Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 , що оформлене протоколом від 21.04.2026 року, яким позивачу відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зазначає про надання на розгляд усіх підтверджуючих документів для прийняття рішення про надання відстрочки.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження (а.с.33).
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.36-37), в якому він заперечував щодо задоволення позовних вимог зазначивши, що Комісією прийнято обґрунтоване рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ним не було надано документів, що підтверджують самостійне виховання дитини.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
21 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся через центр надання адміністративних послуг Новоукраїнської міської ради до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, в якій просив оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Разом із заявою ОСОБА_1 надав такі документи: копія Акту обстеження сім`ї виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 08.04.2026 р., копії паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2023 р. копія виконавчого листа Новоукраїнського районного суду від 06.11.2023 р., копія Довідки ДВС від 09.04.2026 р., копії свідоцтва про народження та ідентифікаційного коду ОСОБА_2 , що підтверджується представником відповідача у відзиві.
28 квітня 2026 року на електронну пошту ОСОБА_1 надійшло повідомлення, відповідно до якого зазначено, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянуто заяву позивача та підтверджуючі документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За результатами розгляду повідомлено, що протоколом №17 від 21.04.2026 року №10, комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що позивач підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах (а.с.24).
Причина відмови: по даному позивачем пакеті документів відсутній документ, що підтверджує факт самостійного виховання дитини.
Вважаючи протиправною відмову у наданні відстрочки від призову за мобілізацією, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 (далі Порядок № 560).
Відповідно до пп. 57-58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Згідно п. 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Перелік документів, що подаються військовозобов`язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлений Додатком 5 до Порядку № 560, зокрема для п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII:
- свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджено, що відмова відповідача мотивована саме відсутністю документу, що підтверджує факт самостійного виховання дитини.
Судом встановлено, що Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області рішенням від 03.10.2023 року у справі № 396/971/23 звільнив ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 , на утримання доньки ОСОБА_2 з 25.05.2023 року та стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 з 25.05.2023 і до досягнення нею повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.19-21).
У рішенні від 03.10.2023 року по справі № 396/971/23 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області також встановив, що факт проживання дитини з батьком, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку позивача на користь відповідача. Обставиною, що має істотне значення у такому випадку слід вважати проживання дитини з батьком, оскільки з настанням цієї обставини позивач, як батько, безпосередньо утримує дитину в повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується учасниками провадження.
Крім того, до заяви про надання відстрочки позивачем надавався акт обстеження Виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 08.04.2026 року №143/01-30, відповідно до якого ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із неповнолітньою донькою ОСОБА_2 та виховує доньку самостійно (а.с.29).
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивач наданими до зави документами підтвердив, що він самостійно виховує дитину - ОСОБА_2 .
Отже, рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано всі необхідні документи для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та зобов`язати позивача повторно розглянути заяву про надання відстрочки, з урахуванням рішення суду.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, враховуючи те, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн (а.с.30), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом №17 від 21.04.2026 року №10 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1331, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua