Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №320/40598/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Київ справа №320/40598/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області 17 липня 2024 року за № 5066/5.01-11 та зобов`язати Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області прийняти нове рішення про звільнення другого опікуна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 над підопічною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Броварського міськрайонного суду області від 04.04.2012 визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено над нею опіку та призначено опікуном її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4

23.07.2013 другий син недієздатної ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , звернувся до органу опіки та піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області із заявою щодо невиконання належним чином обов`язків опікуна ОСОБА_1 призначеного за рішенням суду від 04.04.2012. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є рідними братами.

За фактом звернення було проведено обстеження умов проживання недієздатної ОСОБА_3 та отримано пояснення ОСОБА_1 щодо виконання ним обов`язків опікуна. З`ясувавши всі обставини справи, члени опікунської ради Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області дійшли до висновку, що ОСОБА_4 свої обов`язки, як опікун, виконує добросовісно. Про результат розгляду звернення ОСОБА_2 , обох братів було повідомлено відповідними листами.

21.04.2017 під час здійснення контрольного обстеження житлово-побутових умов недієздатної ОСОБА_3 , уповноваженими членами опікунської ради Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області було встановлено, що підопічна не отримує належного догляду з боку ОСОБА_1 , який є опікуном своєї матері за рішенням суду від 04.04.2012. Його брату, ОСОБА_2 , було рекомендовано зібрати пакет документів для призначення його ще одним опікуном матері.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.10.2017 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено ще одним опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаної судом недієздатною.

Таким чином, недієздатній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2012 призначено опікуном сина ОСОБА_1 , а за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.10.2017 призначено опікуном сина ОСОБА_2 .

30.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до органу опіки та піклування із заявою щодо невиконання належним чином обов`язків опікуном ОСОБА_2 .

Дане звернення було розглянуто у присутності обох опікунів на засіданні опікунської ради Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області 31.05.2024.

12.07.2024 дане питання було повторно розглянуте на засіданні опікунської ради Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області. Встановлено, що ОСОБА_2 , який проживає окремо від матері, має можливість та бажання належним чином виконувати обов`язки опікуна. Він періодично провідує матір, купує продукти харчування, засоби першої необхідності та гігієни, але здійснювати постійний догляд не має змоги, оскільки ОСОБА_1 перешкоджає йому це робити, а саме змінює замки у вхідних дверях, скаржиться на нього до правоохоронних органів тощо. Відповідно, ОСОБА_5 не було надано належних та допустимих доказів того, що його брат ОСОБА_6 не виконує, та не може або не хоче виконувати свої обов`язки опікуна.

Окрім того, органом опіки і піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області встановлено наявність неприязних відносин між братами, які є опікунами недієздатної ОСОБА_3 , що може призвести до загострення конфліктних ситуацій та, як наслідок, погіршення самопочуття недієздатної особи.

У зв`язку з наведеним, рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області 17 липня 2024 року за № 5066/5.01-11 відмовлено у заяві позивача щодо невиконання належним чином обов`язків опікуном ОСОБА_2 .

Вирішуючи дану справу судом встановлено, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження невиконання обов`язку опікуна ОСОБА_2 , як до органу опіки та піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області так і до позовної заяви.

Доводи викладені у позовній заяві не спростовують висновків Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, наведених у рішенні від 17.07.2024 за №5066/5.01-11.

Так, згідно з ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права І виконувати обов`язки.

Згідно з ч. 1 статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 4, ч.5 статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 №34/166/131/88 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.2 даних Правил опіка є особливою формою державної турботи про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їхніх прав та інтересів. Значення опіки полягає в забезпеченні особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Опіка встановлюється для здійснення замість особи в її інтересах цивільних прав та виконання цивільних обов`язків її представниками.

Згідно п. 3.1 вказаних Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Відповідно до ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Згідно п. 4.5. та п. 4.11 Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 № 34/166/131/88 від 26.05.1999, опікуни над недієздатними особами надають цим особам допомогу при здійсненні ними своїх прав та виконанні обов`язків, а також оберігають їх від зловживань з боку третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ЦК України за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту.

Згідно з п. 5.2 Правил органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов`язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, законодавець в ЦК України передбачив конструкцію «звільнення особи від повноважень опікуна». Застосування цієї конструкції зумовлюється таким чином, як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися у випадку: (а) невиконання нею своїх обов`язків; (б) порушення прав підопічного; (в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або соціального захисту.

Судом встановлено, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку доказам, наданим сторонами, піклувальниками недієздатної ОСОБА_3 , встановив, відсутність підстав щодо звільнення ОСОБА_2 від обов`язків опікуна, оскільки останній належним чином виконує обов`язки опікуна.

Беручи до уваги зазначене вище у сукупності, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.