Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №320/23433/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Київ справа №320/23433/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Тетіївського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовм до Тетіївського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови від 25.05.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62160632.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач відбуває покарання у місцях позбавлення волі, та не знав про існування вказаного виконавчого провадження, а оскаржувану постанову на його адресу виконавець не надсилав, чим порушив вимоги Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404). Про порушення своїх прав, за твердженням позивача, він дізнався лише у серпні 2023 року під час перегляду електронних реєстрів. Позивач наголошує на порушенні державним виконавцем процедури прийняття та надіслання рішень у межах виконавчого провадження, що є безумовною підставою для скасування такого рішення/потсанови.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 даний позов було залишено без руху у зв`язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Відповідач проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та подав відзив, в якому зазначив про те, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва про конфіскацію майна засудженого. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2020 була направлена позивачу рекомендованим листом та отримана ним особисто 07.07.2020. Також, позивач під підпис отримував подальші документи у справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.

На відзив на позовну заяву, позивачем до суду подано відповідь.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2020 за вх. № 3758 на примусове виконання до Відділу надійшов виконавчий лист № 1-кп/756/95/19 від 03.03.2020, виданий Оболонським судом м. Києва про конфіскацію всього належного ОСОБА_1 на праві власності майна, окрім житла.

25.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62160632 з виконання вищезазначеного виконавчого документа, копію якої за вих. № 8599, 8600, було направлено сторонам. Боржнику ОСОБА_1 постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена рекомендованою кореспонденцією за адресою зазначеною у виконавчому документі - АДРЕСА_1 . Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Укрпошти, лист з постановою про відкриття отримано боржником особисто 07.07.2020.

У подальшому, державним виконавцем було вчинено ряд виконавчих дій, та 05.11.2021 державним виконавцем прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 9 ст. 39 Закону № 1404, що не є предметом даного спору.

Позивач вважає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, є протиправною та підлягає скасуванню.

Наведене і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону № 1404 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404).

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови позивач зазначає, що відповідачем відкрито спірне виконавче провадження всупереч встановленій процедурі та нормам Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що 22.05.2020 до Тетіївського ВДВС надійшов виконавчий документ - виконавчий лист № 1-кп/756/95/19, виданий Оболонським районним судом м. Києва на виконання вироку суду про конфіскацію всього належного ОСОБА_1 майна, окрім житла.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону № 1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача, а у випадках, передбачених законом (зокрема, за вироками судів у частині конфіскації майна), за постановою суду чи відповідним виконавчим листом.

При цьому державний виконавець зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження документа.

Таким чином, винесення оскаржуваної постанови від 25.05.2020 було прямим, законодавчо визначеним обов`язком державного виконавця, підстави для відмови у відкритті провадження були відсутні.

Частиною 1 ст. 28 Закону № 1404 передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п. 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Судом досліджено, що боржнику було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62160632 рекомендованим поштовим відправленням за адресою зазначеною у виконавчому документі, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Укрпошти лист з постановою про відкриття отримано боржником особисто 07.07.2020 (Мартенюк), а отже, боржник належним чином повідомлений про початок примусового виконання рішення.

Також, копія постанови про опис та арешт майна (належної боржникові земельної ділянки) від 14.08.2020 направлена боржнику рекомендованою кореспонденцією за місцем відбуття покарання в ДУ "Бориспільська виправна колонія № 119" за адресою: с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 1. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, лист вручено уповноваженій особі 27.08.2020.

Крім того, копія висновку про оцінку описаного майна направлена боржнику рекомендованою кореспонденцією 07.10.2020 за вих. № 16203 за адресою: ДУ "Бориспільська виправна колонія МУ119" с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 1, тобто за фактичного проживання чи перебування боржника, рекомендованого встановленим виконавцем. Відповідно до достовірно повідомлення про вручення поштового відправлення лист вручено 15.10.2020. Крім того, виконавчі дії щодо опису земельної ділянки належної боржнику ОСОБА_1 проводилися в присутності матері боржника ОСОБА_2 , яка була визначена зберігачем майна та отримала копію постанови про опис майна під підпис.

Окремо, суд звертає увагу на те, що виконавчий лист № 1-кп/756/95/19 є чинним, не відкликався судом, який його видав, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 05.06.2019 набрав законної сили після перегляду Київським апеляційним судом 03.03.2020 року. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач звертався до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. За змістом процесуального законодавства, способом зупинити або припинити виконання виданого виконавчого документа через його дефекти або відсутність обов`язку боржника, є ухвалення судом відповідного рішення за приписами відповідного процесуального кодексу.

Позивач визначив предметом спору скасування постанови про відкриття провадження, однак судом не виявлено протиправних дій чи процедурних порушень з боку виконавця під час її винесення та надсилання. Незгода позивача з фактом конфіскації його майна за вироком суду та подальшими діями з реалізації такого майна, не може бути підставою для визнання незаконними правомірних дій державного виконавця.

Суд констатує, що позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження, проте сама постанова винесена законно на підставі чинного та виконавчого листа суду, який не визнаний таким. що не підлягає виконанню. Щодо посилань позивача на порушення норм законодавстава щодо виконання рішення суду та інших виконавчих дій, пов`язаних з виконанням виконавчого листа, суд зауважує, що це не є предметом спору та підставою для скасування самого відкриття провадження.

З огляду на вищевикладене, оскаржувана постанова винесена у межах виконавчого провадження у відповідності до вимог Закону № 1404, та у спосіб і порядок визначений виконавчим документом.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору, а тому, не підлягають задоволенню. Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Тетіївського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.