Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №938/1397/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р. справа № 938/1397/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у затриманні та примусовому доставленні до приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.12.2024 його зупинила патрульна поліції біля міста Городенка Івано-Франківської області, з підстав порушення правил дорожнього руху. Під час зупинки поліцейські з`ясовували дані щодо перебування на військовому обліку, в результаті чого завили про відсутність відомостей у реєстрі "Оберіг" відносно позивача, тому виникла необхідність доставки до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було відібрано особисті дані та повідомлено, про необхідність проходження повторної військово-лікарської комісії в лікарні міста Івано-Франківська. Після відмови від проходження ВЛК позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Затримання відбулося без пояснень, документів чи правових підстав. 27.12.2024 його змусили пройти військово-лікарську комісію. При цьому, його поставили повторно на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не за місце проживання. За наведеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 17.09.2025 матеріали адміністративної справи №938/1397/25 передано за предметною юрисдикцією (підсудністю) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с.33).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 20.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.38-39).

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 04.11.2025, в якому зазначає, що відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Звертає увагу суду, що фактів примусового затримання та доставки позивача уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 не встановлено і не доведено позивачем, а наведені аргументи у позовній заяві не відповідають дійсності та є абсолютно безпідставними.

Позивач був доставлений уповноваженими особами органів Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ВЛК та подальшого призову під час мобілізації. Позивачу було проведено усне роз`яснення про обов`язок громадянина України проходити медичний огляд, який підтверджено частина 6 статті 39-1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", після чого позивач відправився на ВЛК, таким чином доводи представника позивача про примушування до ВЛК позбавлені будь якого правового підгрунття та не відповідають дійсності.

На підставі направлення від 27.12.2024 року № 2160, позивача направлено на проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я, у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період. Вказав, що при ІНФОРМАЦІЯ_5 діє позаштатна ВЛК, станом на час виникнення спірних правовідносин на підставі наказу "Про створення позаштатної постійно діючої військово- лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 на 2024 рік" від 01.01.2024 року №2. За результатами проходження ВЛК, на підставі довідки № 298/1/2018 від 27.12.2024, позивача визнано придатним до військової служби. Довідка ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнята відповідно до встановленого позивачу діагнозу у закладах охорони здоров`я та вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402. На підставі наказу № 275 від 28.12.2024 "Про призов на військову службу військовозобов`язаних по загальній мобілізації", позивача призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 . Представник відповідача звернув увагу суду, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Отже, що дії відповідача були здійснені відповідно до законодавства, медичний огляд проведено за процедурою, рішення про придатність законне та внесене до реєстру, суд не має компетенції переглядати висновки районної ВЛК, лише ВЛК вищого рівня. Тому, просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив від 15.11.2025, в якому зазначає, що основним та ключовим аргументом, який відповідач намагається проігнорувати, є факт незаконної та примусової повторної постановки позивача на військовий облік. Відповідач не мав жодних законних повноважень ставити позивача на облік у Верховинському РТЦК. На момент затримання позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем своєї реєстрації. Посилання відповідача на Постанову КМУ №154 про право здійснювати призов "незалежно від місця їх перебування на військовому обліку" стосується оповіщення та призову, але жодним чином не надає права примусово змінювати місце військового обліку громадянина. Чинне законодавство чітко визначає, що ведення персонально-якісного обліку здійснюється ТЦК за місцем проживання. Зміна місця обліку можлива лише за особистої добровільної заяви громадянина. Позивач ніколи не подавав жодної письмової заяви з проханням прийняти його на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, сама постанова позивача на облік у відповідача є незаконною. А оскільки відповідач не мав права ставити позивача на облік, він не мав жодних повноважень направляти його на ВЛК, видавати наказ про мобілізацію чи вчиняти будь-які інші дії. Посилання відповідача на те, що позивач не оскаржив висновок ВЛК до вищої ВЛК, є недоречним, оскільки позивач оскаржує не медичний діагноз, а саму процедуру та повноваження відповідача на проведення цього ВЛК. Так само безпідставним є посилання на "незворотність" призову. Просить позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши заяви по суті, долучені до них документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини.

30.08.2024 ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 , рішенням військово-лікарської комісії визначено придатним до військової служби, та видано військово-обліковий документ за №310820247980452500001 (форми затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559) (а.с.10-11).

Позивача 27.12.2024 доставлено уповноваженими особами органів Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі направлення від 27.12.2024 за №2160, позивача направлено для проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я, у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період (а.с.50).

За результатами проходження ВЛК, відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 27.12.2024 №298/1/2018 солдата запасу ОСОБА_1 , військова професія: днювальний КЕС, на підставі графи II Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби (а.с.51).

На підставі наказу № 275 від 28.12.2024 "Про призов на військову службу військовозобов`язаних по загальній мобілізації", на виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року, та Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію", солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 про що внесено запис у військовий квиток НОМЕР_2 від 27.12.2024 (а.с.53, 55, 12-21).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо затримання та примусовому доставленні до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 та постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач звернувся до суду за захистом свого права із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб

За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Приписами частини 1 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа та форму військово-облікового документа.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 видано 30.08.2024 військово-обліковий документ за №310820247980452500001 (форми затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 559) про взяття на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_9 , склад: рядовий склад, військове звання: солдат, військова спеціальність: 901, рішенням військово-лікарської комісії визначено придатним до військової служби (а.с.10-11).

Згідно з абзацу 1 частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

За визначенням у частині 1 статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 2 статті 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Згідно з абзацами 1-2 частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані, окрім іншого, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (абзац 1 частини 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом.

Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, тобто період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, належить до військової служби за призовом.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема,ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

здійснюють ознайомлення громадян України з їх правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів України - під час призову на військову службу та проходження зборів;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та Порядок подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Пунктом 3 Порядку №560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №560 громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

За змістом пункту 74 цього ж Порядку військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.

Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

Згідно з пунктом 75 Порядку №560 придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.

Відповідно до пункту 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином, узагальнюючи вищевказані норми законодавства, передбачено можливість призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку із постановленням на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов.

Як встановлено судом, 27.12.2024 під час проведення заходів з оповіщення військовозобов`язаних, призовників та резервістів, уповноваженими особами органів Національної поліції України доставлено ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_10 було перевірено військово-облікові документи солдата ОСОБА_1 та видано направлення від 27.12.2024 за №2160, позивача направлено для проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я, у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період (а.с.50).

Відповідно до матеріалів справи, відомостей про те, що позивач користувався відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або мав бронювання за місцем роботи відсутні.

Судом встановлено, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.10).

При цьому, суд зауважує, що пунктом 3 Порядку № 560 передбачено можливість призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період незалежно від місця їх перебування на військовому обліку, а відтак доводи позивача проте, що його протиправно взяли на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 є безпідставні.

Відтак, відповідачем з метою призову позивача на військову службу правомірно, відповідно до пунктів 3, 81 Порядку №560, взято позивача на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 перед його направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

За результатами проходження ВЛК, на підставі довідки № 298/1/2018 від 27.12.2024 року, позивача визнано придатним до військової служби.

На підставі наказу № 275 від 28.12.2024 "Про призов на військову службу військовозобов`язаних по загальній мобілізації", на виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року, та Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію", солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 (а.с.55).

Суд звертає увагу, що позивач не оскаржує результати проходження військо-лікарської комісії.

ОСОБА_1 обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, акцентує на порушенні процедури призову його на військову службу, що полягає у тому, зокрема, що позивача затримали та примусово доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 та протиправно утримували без законних підстав та відповідних повноважень, що є підставою для визнання таких дій протиправними.

Водночас суд враховує, що згідно з вимогами статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 74 частини 2 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, стверджуючи про вчинення посадовими особами відповідача діянь, які можуть містити склад кримінального правопорушення та посилаючись на такі діяння, як на підставу для визнання дій щодо постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити такі доводи, а відтак бути враховані судом під час розгляду цієї адміністративної справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави для визнання протиправними дій щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні.

Інші доводи та аргументи сторін не впливають на юридичну оцінку спірних правовідносин у цій справі.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, а також з врахуванням вимог викладених у позовній заяві суд дійшов висновку у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними - відмовити повністю.

Позивачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.