Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №280/5364/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2026 року Справа № 280/5364/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (надалі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у повному розмірі за період з 24.06.2025 року по 14.04.2026 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 24.06.2025 року по 14.04.2026 року, з урахуванням усіх належних основних та додаткових видів грошового забезпечення, премій, надбавок та інших передбачених законодавством виплат, з урахуванням уже виплачених коштів у сумі 28 030,04 грн;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 надати суду повний розрахунок нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.06.2025 року по 14.04.2026 року із зазначенням усіх складових такого грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно обмежено виплату позивачу грошового забезпечення за період з 24.06.2025 по 14.04.2026 лише окладом за військовим званням та надбавкою за вислугу років, оскільки самим відповідачем було документально підтверджено поновлення позивача на всіх видах забезпечення саме з 24.06.2025 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач у період з 24.04.2025 року по 14.04.2026 року перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 та не виконував жодних обов`язків за посадою йому нараховувалась та була виплачена сума грошового забезпечення виходячи з окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років. Тому, враховуючи що позивач не виконував обов`язків за посадою у військовій частині НОМЕР_2 відсутні підстави для виплати останньому грошового забезпечення у повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 18.05.2024 року №144 капітана ОСОБА_2 призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 10 травня 2024 року №141 на посаду командира стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , який прибув з військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ), з 18 травня 2024 року зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та призначити на посаду командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , ВОС 0210003, шпк “старший лейтенант”. Вважати таким, що з 18 травня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 22.06.2024 року №180 капітана ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 18 травня 2024 року №781 на посаду командира стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_7 , ВОС-0210003, вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 22 червня 2024 року виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та з усіх видів забезпечення.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.07.2024 року №195 пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 22.06.2024 року №180 про переміщення капітана ОСОБА_2 , командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 на посаду командира стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_7 , викласти в такій редакції: капітана ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , вважати таким, що з 22.06.2024 року самовільно залишив військову частину без поважних причин, до встановлення причин відсутності. З 22.06.2024 року зняти з усіх видів забезпечення. Відповідно до п. 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, призупинити виплату грошового забезпечення з 22.06.2024 року. Підстава: повідомлення командира військової частини НОМЕР_7 від 04.07.2024 року №27/0050/2-2123.

У зв`язку з неналежним веденням обліку у військовій частині НОМЕР_4 військовою частиною НОМЕР_2 було проведено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини капітана ОСОБА_2 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 22.03.2025 року №372 про результати зазначеного вище розслідування зазначено:

1. Службове розслідування за фактом неналежного ведення обліку особового складу, внесення помилкових відомостей до стройового наказу та формального підходу і неналежного проведення службового розслідування у військовій частині НОМЕР_4 за фактом самовільного залишення військової частини капітаном ОСОБА_3 вважати завершеним.

2. Командиру військової частини НОМЕР_4 :

2.1. За порушення вимог ст. ст. 11, 12, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ІНСТРУКЦІЇ з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 15 вересня 2022 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 14 жовтня 2024 року № 687), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 р. за № 1407/38743, на виконання статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, начальника групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 сержанта ОСОБА_4 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом "б" статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України - "догана".

2.2 Забезпечити належну організацію обліку особового складу та привести облік особового складу до вимог керівних документів, провести роботу з підпорядкованим особовим складом щодо не допущення подібних випадків у майбутньому про що доповісти командиру військової частини НОМЕР_2 .

2.3 Привести у відповідність накази командира військової частини НОМЕР_4 : від 07.07.2024 №363 (з адміністративно-господарської діяльності), від 16.07.2024 № 163 (з основної діяльності), від 01.08.2024 №220 (по стройовій частині), від 05.07.2024 №346 (з адміністративно-господарської діяльності), з урахуванням дійсної дати вчинення самовільного залишення частини капітаном ОСОБА_3 .

2.4 Подати до військової частини НОМЕР_2 нове клопотання командира військової частини НОМЕР_4 про призупинення військової служби колишньому командиру стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 капітану ОСОБА_5 з урахуванням дійсної дати вчинення самовільного залишення частини.

2.5 Доповісти про виконання на моє ім`я (через відділення персоналу штабу) до 28.03.2025 року.

3. Начальнику адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_2 :

3.1 Довести наказ до особового складу згідно розрахунку доведення.

3.2 У зв`язку з тим, що на час завершення службового розслідування майора ОСОБА_6 переміщено до нового місця служби в іншу військову частину НОМЕР_8 та командир військової частини НОМЕР_2 , вже не має впливу накладати дисциплінарні стягнення, оскільки не є прямим командиром, направити копію акту службового розслідування і цього наказу для прийняття рішення щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року №Д-321/65/дск “Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році" та директиви командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року №Д-22/ДСК “Про проведення додаткових організаційних заходів у Командуванні Сил територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році" військова частина НОМЕР_2 є правонаступником військової частини НОМЕР_4 , у зв?язку із переформуванням.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.06.2026 року №108 капітана ОСОБА_2 , колишнього командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , який перебуває у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від "01" жовтня 2025 року №1011 на посаду заступником командира роти з психологічної підтримки персоналу зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_9 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З "14" квітня 2026 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Виплатити оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років з "24" червня 2025 року по "14" квітня 2026 року.

Згідно з банківською випискою по картковому рахунку позивача 08.05.2026 року від військової частини НОМЕР_2 надійшли кошти у сумі 28 030,04 грн із призначенням платежу «Зарплата, ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_2 .

На запит позивача від 20.04.2026, відповідач листом від 12.05.2026 повідомив позивача, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 №108 від 14.04.2026 року військовою частиною виконано нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплата була здійснена 08.05.2026 року.

Позивач зазначає, що виплачена військовою частиною НОМЕР_2 сума грошового забезпечення у розмірі 28030,04 грн є очевидно неспівмірною із періодом з 24.06.2025 року по 14.04.2026 року, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011 -XII (далі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (далі за текстом - Інструкція № 260) визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Пунктом 15 розділу І Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення не виплачується: серед іншого, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 5 розділу XVI Порядку № 260 за невихід на службу без поважних причин військовослужбовцям не виплачуються щомісячні премії - за місяць, у якому здійснено таке порушення (пункт 5 розділу XVI Порядку № 260).

За пунктом 14 розділу XXXIV Порядку № 260 військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували) не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди,- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підтверджений факт самовільного залишення військової частини (місця служби) є самостійною правовою підставою для застосування різних за своєю правовою природою та тривалістю механізмів обмеження грошових виплат, належних військовослужбовцю.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.06.2026 року №108 капітана ОСОБА_2 , колишнього командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , який перебуває у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від "01" жовтня 2025 року №1011 на посаду заступником командира роти з психологічної підтримки персоналу зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_9 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.

З "14" квітня 2026 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (на продовольчому забезпеченні перебуває у військовій частині НОМЕР_9 ).

Виплатити оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років з "24"червня 2025 року по "14" квітня 2026 року.

В пункті 20 цього наказу зазначено:

«20. Капітана ОСОБА_2 , колишнього командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 . який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що "24" червня 2025 року повернувся після самовільного залишення 22.06.2024 військової частини НОМЕР_4 та перебуває на тимчасовому обліку у військовій частині НОМЕР_9 .

Відповідно до пункту 15 розділу 1 Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, поновити виплату грошового забезпечення з "24" червня 2025 року.

З "24" червня 2025 року зарахувати на всі види забезпечення, крім продовольчого забезпечення.

Відповідно до п.15 XXXIV розділу Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцями Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, позбавити виплати премії та додаткової винагороди за червень 2025 року у зв`язку із самовільним залишенням військової частини.

Підстава: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_10 (по стройовій частині) від 24.06.2025 №175».

Судом також встановлено, що 08.05.2026 позивачу було виплачено грошове забезпечення за період з 24.04.2025 по 14.06.2026 у розмірі 28030,04 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що оскільки позивач у період з 24.04.2025 року по 14.04.2026 року перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 та не виконував жодних обов`язків за посадою йому нараховувалась та була виплачена сума грошового забезпечення виходячи з окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до абз. 9, 10 п.15 Розділу 1 Порядку № 260 військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Пункт 2 розділу І Порядку № 260 прямо передбачає, що грошове забезпечення включає щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види. До щомісячних основних видів належать посадовий оклад, оклад за військовим званням і надбавка за вислугу років. Отже, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років є лише двома складовими грошового забезпечення, але не вичерпують його зміст.

Пункт 3 розділу І Порядку № 260, відповідно до якого підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є штат військової частини, накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу, накази про вступ до виконання обов`язків за посадою, накази про зарахування в розпорядження, а також накази про встановлення та виплату відповідних видів грошового забезпечення.

Враховуючи, що позивачу поновлено виплату грошового забезпечення з 24.06.2025, суд приходить до висновку щодо наявності у позивача права на нарахування грошового забезпечення у повному обсязі, а не лише окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Щодо зауваження відповідача, що позивач не виконував обов`язків за посадою у військовій частині НОМЕР_2 , тому відсутні підстави для виплати останньому грошового забезпечення у повному обсязі, суд зазначає, що у спірному періоді позивач не був звільнений з військової служби, не був виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 до 14.04.2026 року, не був позбавлений військового звання і продовжував проходити військову службу. Доказів протилежного суду не надано. Суд зазначає, що правовий статус військовослужбовця триває до припинення військової служби або належного переведення і виключення зі списків особового складу у встановленому порядку.

Враховуючи, що позивачу поновлено виплату грошового забезпечення з 24.06.2025, а позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з 14.04.2026, суд приходить до висновку щодо наявності у позивача права на нарахування грошового забезпечення у повному обсязі, а не лише окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у повному розмірі за період з 24.06.2025 року по 14.04.2026 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 24.06.2025 року по 14.04.2026 року, з урахуванням усіх належних основних та додаткових видів грошового забезпечення, премій, надбавок та інших передбачених законодавством виплат, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 10.08.2026.

Суддя О.В. Конишева