Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №280/5340/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2026 року Справа № 280/5340/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим 23, код ЄДРПОУ 42822115)

до Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (далі – позивач) до Південно-Східної митниці (далі – відповідач), відповідно до якої позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товарів № UA110150/2026/000052/2 від 21.05.2026.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.12.2025 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (м. Запоріжжя) (Покупець) уклало з компанією «QINGDAO MANYE MACHINERY CO., LTD.» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № ME/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією «QINGDAO MANYE MACHINERY CO., LTD.» відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації № 2026-1 від 12.01.2026 та рахунку-фактури № ME-2026-1-z від 21.01.2026 було здійснено поставку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» товарів, а саме: двигунів дизельних, запасних частин до дизельних двигунів та шин.

Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів № 0303/912/25 від 03.03.2025, укладеного ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» з компанією “Global Container Lines SIA”. Вартість транспортних витрат товариства до митного кордону України склала 2470,00 доларів США.

Після ввезення в Україну товарна партія, а саме: двигуни дизельні, запасні частини до дизельних двигунів та шини, у загальній кількості 211 шт., загальною фактурною вартістю 26 169,89 доларів США, була задекларована до митного посту «Дніпро- Правобережний» Південно-Східної митниці шляхом електронного декларування за електронною митною декларацією (ЕМД) № 26UA110150005065U9 від 11.05.2026, кількість, номенклатура, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД (Товари № № 1-6).

Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно з міжнародними торговельними правилами “ІНКОТЕРМС-2010”.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, а саме: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № ME/2 від 01.12.2025; Специфікацію № 2026-1 від 12.01.2026; рахунок-фактуру № ME-2026-1-z від 21.01.2026; пакувальний лист до нього б/н від 21.01.2026; сертифікат країни-походження товару № C26MAK48Q8Y05522 від 09.02.2026.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів № 0303/912/25 від 03.03.2025; Заявку на перевезення № 97 від 05.02.2026; коносамент № BW26020406 від 12.02.2026; супровідний документ Т1; CMR № 657180 від 30.04.2026; рахунок № G260407-14 від 07.04.2026; акт виконаних робіт б/н від 27.04.2026; довідку про транспортні витрати б/н від 07.04.2026.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, підприємству було направлено електронне повідомлення від 14.05.2026 року, відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом № 150501 від 15.05.2026 товариство повідомило митницю про протиправність вимог митниці про надання інших додаткових документів, зазначивши, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

21.05.2026 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2026/000052/2, відповідно до якого, митна вартість задекларованих Товарів №№ 1-6 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у митному оформленні випуску товарів шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2026/000109.

Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №26UA110150005797U1 від 22.05.2026 із застосуванням індивідуальної гарантії ПРАТ «УПСК» № 26UA120012001DSH4 від 22.05.2026, реквізити котрої вказані в графі “В” “Подробиці розрахунків” даної ЕМД.

Позивач вважає, що митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному Рішенні № UA110150/2026/000052/2 про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

1. «ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" до митного контролю та оформлення за ЕМД від 11.05.2026 №UA110150/2026/005065 (MRN №26UA110150005065U9) заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 01.12.2025 №ME/2 з «QINGDAO MANYE MACHINERY CO., LTD.», рахунком-інвойсом від 21.01.2026 №ME- 2026-1-z виставленим «QINGDAO MANYE MACHINERY CO., LTD.». За результатами аналізу поданих до митного оформлення документів встановлено, що вони містять розбіжності та не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження складових митної вартості товару, відповідно до вимог Митного кодексу України.

Відповідно до п. 3.1.1 зовнішньоекономічного договору №МЕ-2 від 01.12.2025 поставка товару здійснюється на умовах FOB, при цьому контрактна ціна товару включає в себе вартість самого товару, витрати на експортне та імпортне митне оформлення товару, сплату експортного мита та інших зборів, а також витрати на доставку товару до порту відвантаження і завантаження товару на борт судна, без урахування вартості перевезення до порту призначення.

Разом з тим, у специфікації №2026-1 від 12.01.2026 та інвойсі №МЕ-2026-1-Z від 21.01.2026 відсутні відомості щодо складових контрактної ціни товару, зокрема не зазначено інформацію про включення/не включення до вартості товару витрат на експортне оформлення, сплату експортного мита та інших зборів, витрат на доставку до порту відвантаження та завантаження товару на борт судна.

Таким чином, подані документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також документально підтверджених числових значень складових митної вартості товарів, що унеможливлює перевірку правильності визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

З метою підтвердження заявленої митної вартості та складових ціни товару необхідно надати документи, передбачені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, зокрема: документи, що підтверджують вартість перевезення товару до порту відвантаження; документи щодо здійснення витрат на навантаження товару на борт судна; документи, що підтверджують сплату експортних мит, зборів та інших платежів; калькуляцію ціни товару із зазначенням усіх складових контрактної ціни; бухгалтерські, платіжні та/або інші документи, що підтверджують числові значення зазначених складових митної вартості товару».

Суд не погоджується із такими твердженнями митниці оскільки, товарна партія була імпортована за зовнішньоекономічним контрактом №ME/2 від 01.12.2025, укладеним між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» та «QINGDAO MANYE MACHINERY CO., LTD.».

На підтвердження вартості товару до митного оформлення були надані контракт, специфікація №2026-1 від 12.01.2026 та рахунок-інвойс №ME-2026-1-z від 21.01.2026, які містять найменування товару, його кількість, ціну за одиницю, загальну вартість товарної партії у сумі 26 169,89 доларів США та умови поставки FOB Ціндао, Китай.

Відповідно до умов поставки FOB та положень п. 3.1.1 контракту, витрати на експортне митне оформлення товару, сплату експортного мита та інших зборів, доставку товару до порту відвантаження і завантаження товару на борт судна включені до контрактної ціни товару та покладаються на продавця.

Отже, зазначені витрати вже включені продавцем в ціну товару, не є окремими витратами покупця, не сплачуються ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» окремо від контрактної вартості товару та не підлягають окремому додаванню до митної вартості як самостійні складові, понесені покупцем.

Специфікація №2026-1 від 12.01.2026 та інвойс №ME-2026-1-z від 21.01.2026 визначають саме погоджену сторонами контрактну ціну товару на умовах FOB, тому відсутність у цих документах окремої деталізації витрат продавця на експортне оформлення, доставку товару до порту відвантаження, сплату експортних платежів або завантаження товару на борт судна не свідчить про не підтвердження ціни товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Митний орган фактично вимагає від позивача надати документи щодо витрат продавця, які вже включені до ціни товару відповідно до умов FOB та не є окремими платежами покупця. При цьому митницею не встановлено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» сплачувало або повинно було сплатити будь-які додаткові суми за експортне оформлення товару, доставку товару до порту відвантаження, сплату експортних мит чи завантаження товару на борт судна.

Вимога митниці про надання калькуляції ціни товару із зазначенням усіх складових контрактної ціни, документів щодо витрат на перевезення товару до порту відвантаження, навантаження на борт судна та сплати експортних мит і зборів є необґрунтованою, оскільки такі витрати за умовами поставки FOB відносяться до сфери відповідальності продавця та включені до ціни товару, зазначеної в інвойсі.

Крім того, частина друга статті 53 Митного кодексу України не передбачає обов`язку декларанта подавати митному органу калькуляцію витрат продавця або документи щодо внутрішнього формування продавцем контрактної ціни товару, якщо заявлена митна вартість підтверджується зовнішньоекономічним контрактом, специфікацією, інвойсом та іншими товаросупровідними документами.

Таким чином, подані до митного оформлення документи містять усі необхідні відомості щодо ціни товару, яка підлягає сплаті продавцю, та дають можливість перевірити числове значення митної вартості товару. Посилання митниці на відсутність окремої деталізації складових контрактної ціни за умовами FOB є формальним, не підтверджує наявності розбіжностей у документах та не може бути підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

2. «Відповідно до п. 5.2 зовнішньоекономічного договору №МЕ-2 від 01.12.2025 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних специфікаціях (додатках) до контракту. При цьому, за домовленістю сторін, умови оплати, зазначені у специфікації, можуть бути змінені шляхом укладення додаткової угоди.

Крім того, згідно п. 4.1 контракту ціна на товар визначається сторонами та зазначається у специфікаціях до контракту. У разі несвоєчасної оплати товару ціна товару може змінюватися після здійснення поставки, а зміна ціни оформлюється додатковою угодою з подальшим наданням продавцем коригуючої специфікації та інвойсу.

До митного оформлення надано специфікацію від 12.01.2026 №2026-1, відповідно до якої оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з моменту фактичного отримання товару. Разом з тим, товар був розміщений на склад за МД ІМ74АА №UA110150/2026/004616 від 01.05.2026, тобто фактично отриманий покупцем. Банківські платіжні документи до митного оформлення декларантом не надано.

Таким чином, у митного органу відсутня можливість перевірити факт здійснення/ нездійснення оплати за оцінюваний товар, а також встановити, чине відбулося коригування ціни товару після поставки відповідно до умов контракту. Враховуючи викладене, подані документи не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також не дають можливості перевірити достовірність заявленої митної вартості та остаточне числове значення вартості товару, що відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України є обов`язковими складовими для підтвердження митної вартості товарів.

Для підтвердження заявленої митної вартості необхідно надати: банківські платіжні документи щодо оплати оцінюваної партії товару (за наявності оплати); додаткові угоди до контракту щодо зміни умов оплати та/або ціни товару (за наявності); коригуючі специфікації та інвойси, передбачені умовами контракту; бухгалтерські та інші документи, що підтверджують остаточну ціну товару, фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті».

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до Специфікації №2026-1 від 12.01.2026, яка була надана до митного оформлення, сторони прямо погодили умови оплати товару: оплата здійснюється протягом 180 днів з моменту фактичного отримання товару.

З контексту оскаржуваного рішення вбачається, що митний орган вважає датою фактичного отримання товару 01.05.2026, посилаючись на розміщення товару на склад за МД ІМ74АА №UA110150/2026/004616 від 01.05.2026. У такому випадку, навіть виходячи з позиції митниці, 180-денний строк оплати товару спливає 28.10.2026.

Водночас позивач рахує зазначений строк від моменту завершення перевезення товару, що підтверджується актом виконаних робіт від 27.04.2026. У такому випадку 180-денний строк оплати товару спливає 24.10.2026.

Таким чином, незалежно від того, яку дату брати за початок перебігу 180-денного строку — 27.04.2026 або 01.05.2026 — станом на дату подання ЕМД від 11.05.2026 №UA110150/2026/005065, станом на дату надання відповіді декларанта від 15.05.2026 №150501, станом на дату прийняття рішення про коригування митної вартості від 21.05.2026 №UA110150/2026/000052/2 та станом на момент пред`явлення цього позову до суду, строк оплати вартості товару не сплинув.

Отже, банківські платіжні документи щодо оплати оцінюваної партії товару на момент митного оформлення були відсутні та об`єктивно не могли бути надані митному органу, оскільки відповідно до умов Специфікації №2026-1 від 12.01.2026 оплата товару ще не повинна здійснюватися.

Частина друга статті 53 Митного кодексу України передбачає подання банківських платіжних документів лише у разі, якщо рахунок сплачено. Тобто такі документи можуть бути подані декларантом тільки за умови фактичної оплати товару.

Відсутність банківських платіжних документів за умовами відстрочення оплати не є розбіжністю у документах та не свідчить про не підтвердження митної вартості товару.

Ціна товару, що підлягає сплаті продавцю, підтверджена контрактом №ME/2 від 01.12.2025, Специфікацією №2026-1 від 12.01.2026 та інвойсом №ME-2026-1-z від 21.01.2026. Зазначені документи містять погоджену сторонами ціну кожної товарної позиції, кількість товару, загальну фактурну вартість партії у сумі 26 169,89 доларів США, а також умови поставки та оплати.

Митний орган не встановив та не довів, що після поставки товару сторонами укладались додаткові угоди щодо зміни ціни або умов оплати, що продавцем виставлялись коригуючі специфікації чи коригуючі інвойси, або що фактична ціна товару відрізняється від ціни, зазначеної у Специфікації №2026-1 від 12.01.2026 та інвойсі №ME-2026-1-z від 21.01.2026.

Вимога митниці надати додаткові угоди, коригуючі специфікації та інвойси є необґрунтованою, оскільки митницею не встановлено самого факту існування таких документів або обставин, які б свідчили про зміну ціни товару.

Таким чином, подані до митного оформлення документи містять усі необхідні відомості щодо ціни товару, яка підлягає сплаті за оцінювану товарну партію. Висновок митного органу про неможливість перевірити факт здійснення чи нездійснення оплати, а також припущення про можливе коригування ціни товару після поставки, не підтверджені жодними доказами та не можуть бути підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

3. «Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - ЦІН ДАО, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньо економічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 01.12.2025 №ME/2 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

За наслідками розгляду листа товариства від 15.05.2026 №150501, митниця зазначає: щодо надання копії декларації країни відправлення. Будь-яка легальна експортно- імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта, що такожзазначеноупункті3.1.1 Контракту від 01.12.2025№ME/2. В рамках проведення консультацій декларанта зобов`язано на да ти копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ, Ненадання декларантом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення. Отже, все вищеперераховане свідчить про те, що виявлені розбіжності декларантом не усунуті».

Зазначені твердження митниці є безпідставними та такими, що суперечать положенням Митного кодексу України, оскільки копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається за наявності на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання митниці на контракт є необґрунтованим, оскільки зовнішньоекономічний контракт не містить обов`язків для сторін вимагати та надавати документи, які підтверджують включення у вартість товару витрат, які несе Постачальник в країні відправлення.

Умовами Контракту його сторонами узгоджено перелік документів, які продавець повинен надати покупцю для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Так, відповідно до п. 3.5 Контракту №МЕ/2 від 01.12.2025 продавець повинен передати засобами електронного зв`язку копії наступних документів: рахунок- фактуру, пакувальний лист, морський коносамент, сертифікат походження.

Відповідно до п. 3.6 Контракту №МЕ/2 від 01.12.2025 продавець зобов`язаний направити покупцю оригінали рахунку-фактури, морського коносаменту або телекс- релізу, пакувального листа, сертифіката походження.

Отже, митна декларація країни відправлення не належить до переліку документів, які продавець зобов`язаний надати покупцю відповідно до умов Контракту №МЕ/2 від 01.12.2025. Товариство не має права вимагати від іншої сторони документи, надання яких не передбачено Контрактом.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Закон КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затверджений маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року, не є міжнародно-правовим актом і не підлягає виконанню суб`єктами декларування на території України.

Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня, у зв`язку з чим надання її було неможливим. Вимога ж митного органу про її надання протирічить митному законодавству України.

4. «В підтвердження укладення договору на транспортування у гр. 44 декларантом заявлений договір (контракт) про перевезення від 03.03.2025 №0303/912/25, заявка на перевезення №97 від 05.02.2026, акт виконаних робіт від 27.04.2026, рахунок №G260407-14 від 07.04.2026, довідка про транспортні витрати від 07.04.2026.

Відповідно до поданих до митного оформлення документів, зокрема інвойсу та графи 20 митної декларації, поставка товару здійснюється на умовах FOB Ціндао (Китай).

Разом з тим, відповідно до коносаменту №BVX2602406 портом завантаження товару зазначено Шанхай, Китай, а морське перевезення здійснювалося за маршрутом Шанхай (Китай) – Гданськ (Польща). При цьому документи, які б підтверджували транспортування товару з Ціндао до Шанхаю, відомості щодо перевізника на даній ділянці маршруту, вартості такого перевезення, а також включення/невключення зазначених витрат до контрактної ціни товару або до вартості міжнародного перевезення, до митного оформлення не надано. Таким чином, подані документи містять розбіжності щодо фактичного маршруту транспортування товару та не дають можливості встановити повний ланцюг перевезення товару від місця поставки, визначеного умовами FOB Ціндао, до порту фактичного відвантаження Шанхай, що унеможливлює перевірку повноти включення транспортних витрат до митної вартості товару.

Крім того, згідно наданих транспортних документів та рахунку №G260407-14 від 07.04.2026, виставленого компанією Global Container Lines SIA, до вартості транспортних послуг включено: морське перевезення Шанхай – Гданськ; залізничне перевезення Гданськ – Мостиська/Пшемисль; залізничне перевезення Мостиська/ Пшемисль – Дніпро. Разом з тим, надана до митного оформлення залізнична накладна містить відомості про переміщення вантажу за маршрутом Мостиська ІІ – Дніпро-Ліски та не містить відомостей щодо перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща) – Мостиська/Пшемисль. Документи, що підтверджують здійснення перевезення товару на ділянці маршруту Гданськ – Мостиська/Пшемисль, відомості про перевізника на зазначеній ділянці, вартість таких послуг, а також документи щодо перевантаження/експедирування вантажу між різними видами транспорту до митного оформлення не надано.

Крім того, перевізником за коносаментом та виконавцем транспортно-експедиційних послуг є компанія Global Container Lines SIA, тоді як фактичне залізничне перевезення територією України здійснюється іншими суб`єктами господарювання, документальне підтвердження взаємовідносин з якими декларантом не надано. Вказане унеможливлює перевірку достовірності заявлених витрат на транспортування товару, 'їх фактичного понесення, а також правильності включення складових транспортних витрат до митної вартості товару відповідно до вимог ч 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості необхідно надати: документи щодо перевезення товару за маршрутом Ціндао - Шанхай; договори, заявки, експедиторські документи та рахунки щодо організації перевезення на всіх ділянках маршруту; документи щодо перевезення товару за маршрутом Гданськ - Мостиська/ Пшемисль; документи щодо перевантаження контейнера між видами транспорту; документи, що підтверджують взаємо відносини між Global ContainerLines SIA та безпосередніми перевізниками; платіжні документи щодо оплати транспортно- експедиційних послуг; документи з відомостями про складові транспортних витрат на кожній ділянці маршруту.

Зазначені розбіжності свідчать про те, що: - заявлений маршрут транспортування товару не відповідає фактичному; - частина маршруту відсутня у підтверджуючих документах; - неможливо встановити повний шлях переміщення товару; - неможливо перевірити достовірність та обґрунтованість заявлених транспортних витрат. Відповідно до частини десятої статті 58 МКУ, транспортні витрати є складовою митної вартості товару. У зв`язку з викладеним, відсутня можливість підтвердження зазначеної складової митної вартості.

За наслідками розгляду листа товариства від 15.05.2026 №150501, митниця зазначає: Твердження декларанта про помилкове зазначення в графі 20 ЕМД умов поставки FOB Ціндао не спростовує встановлених розбіжностей, оскільки аналогічні умови поставки зазначені також у комерційних документах, поданих до митного оформлення, зокрема в інвойсі продавця. При цьому документів, які б підтверджували внесення змін до умов поставки, виправлення комерційних документів, надання продавцем коригуючого інвойсу або інших документів щодо зміни порту поставки з Ціндао на Шанхай, до митного оформлення не надано.

Відтак на момент здійснення митного контролю митний орган був зобов`язаний здійснювати перевірку заявленої митної вартості виключно на підставі документів, фактично поданих декларантом до митного оформлення.

Крім того, навіть за умови наявності технічної помилки в окремих документах, декларантом не надано документів, які б підтверджували порядок та вартість перевезення товару на ділянці Ціндао - Шанхай, а також включення або не включення відповідних витрат до ціни товару чи вартості міжнародного перевезення, що не усуває встановлених розбіжностей та не спростовує неможливість перевірки повноти складових митної вартості товару. Посилання декларанта на положення статті 53 МКУ щодо необов`язковості надання додаткових документів не спростовує обов`язку підтвердження заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ документи повинні містити достовірні відомості щодо ціни товару та складових митної вартості. У даному випадку такі відомості відсутні або не підтверджені документально. Додатково надані матеріали не можуть бути враховані як належне підтвердження митної вартості товару».

Зазначені твердження митниці є безпідставними та такими, що не свідчать про не підтвердження транспортної складової митної вартості товару.

На підтвердження витрат на транспортування товару до митного оформлення були надані: договір про перевезення від 03.03.2025 №0303/912/25, заявка на перевезення №97 від 05.02.2026, рахунок №G260407-14 від 07.04.2026, довідка про транспортні витрати від 07.04.2026, акт виконаних робіт від 27.04.2026, коносамент №BW26020406 від 12.02.2026, залізнична накладна та інші транспортні документи.

Вказані документи містять відомості про маршрут перевезення, контейнер, вартість транспортних послуг, складові транспортних витрат та належність таких послуг саме до оцінюваної товарної партії.

Перевезення оцінюваної товарної партії здійснювалось на підставі Договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025, укладеного між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» та Global Container Lines SIA.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, зазначений Договір регулює взаємовідносини сторін під час виконання міжнародних перевезень та/або мультимодальних перевезень зовнішньоторговельних вантажів Замовника в морських контейнерах.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, Виконавець зобов`язується здійснити міжнародне перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом у стандартних контейнерах за маршрутами та інструкціями, зазначеними Замовником, за взаємно затвердженими умовами та тарифами.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Виконавець в рамках цього контракту може здійснювати міжнародне мультимодальне перевезення вантажів із залученням інших учасників мультимодального перевезення.

Відповідно до пункту 2.7 Договору, Виконавець залучає до надання послуги перевезення інших учасників перевезення вантажів на умовах укладення з ними договорів, відповідаючи перед Замовником послуги мультимодального перевезення за результати їх роботи. У такому разі Виконавець виступає перед іншими учасниками перевезення вантажів, залученими до надання послуги перевезення, як замовник.

Відповідно до пункту 2.9 Договору, за дорученням Замовника Виконавець здійснює розрахунки за перевезення, перевалку вантажів та інші необхідні роботи і послуги.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, вартість транспортних витрат зазначається в інвойсі Виконавця, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю перевезення, морський фрахт, наземне перевезення, а також усі інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажів.

Таким чином, умовами Договору прямо передбачена можливість здійснення Виконавцем міжнародного мультимодального перевезення, залучення ним до виконання перевезення третіх осіб, укладення з ними договорів, здійснення розрахунків за перевезення, перевалку вантажів та інші необхідні роботи і послуги, а також виставлення Замовнику єдиного рахунку на оплату транспортно- експедиційних послуг.

Позивач перебував у договірних відносинах саме з Global Container Lines SIA, яка виступила Виконавцем транспортно-експедиційних послуг, організувала мультимодальне перевезення, погодила маршрут перевезення, виставила рахунок №G260407-14 від 07.04.2026, надала довідку про транспортні витрати від 07.04.2026 та підписала акт виконаних робіт від 27.04.2026.

При цьому будь-які договори з безпосередніми перевізниками або іншими учасниками мультимодального перевезення між такими особами та позивачем не укладались. Позивач не є стороною договорів між Global Container Lines SIA та суб`єктами господарювання, які могли залучатись Виконавцем до фактичного виконання окремих етапів перевезення, у тому числі морського перевезення, залізничного перевезення, перевалки, перевантаження, експедирування або інших супутніх послуг.

Саме тому у позивача об`єктивно не можуть бути наявні договори, рахунки, акти виконаних робіт, платіжні документи або інші комерційні документи, складені між Global Container Lines SIA та залученими нею третіми особами. Такі документи стосуються внутрішніх договірних відносин Виконавця з іншими учасниками перевезення та не є документами, які підтверджують витрати позивача.

Для позивача належним документальним підтвердженням транспортних витрат є саме документи, складені в межах його договірних відносин з Global Container Lines SIA, а саме: Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025, заявка на перевезення №97 від 05.02.2026, рахунок №G260407-14 від 07.04.2026, довідка про транспортні витрати від 07.04.2026 та акт виконаних робіт від 27.04.2026.

Зазначеними документами підтверджено як сам факт організації перевезення оцінюваного товару, так і вартість транспортно-експедиційних послуг, що підлягала сплаті саме Позивачем на користь Виконавця. Договірні та комерційні відносини Global Container Lines SIA з іншими суб`єктами підприємницької діяльності, які могли залучатись нею до виконання окремих етапів мультимодального перевезення, до позивача не мають жодного відношення та не впливають на числове значення заявлених ним транспортних витрат.

З приводу залучення експедитором для виконання послуг з транспортно- експедиторського обслуговування інших осіб Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як — то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коноcаментом NGCL/MER/ODS/l60091 від 05.03.2016року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією- перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладенона ТОВ "Фосдайк Груп"».

Отже, зауваження митниці про відсутність документального підтвердження взаємовідносин між Global Container Lines SIA та безпосередніми перевізниками, а також про ненадання декларантом договорів, рахунків чи інших документів щодо таких третіх осіб, є безпідставними і не можуть бути підставою для висновку про не підтвердження транспортної складової митної вартості товару.

Також суд зазначає, що відповідно до заявки на перевезення №97 від 05.02.2026 сторонами погоджено маршрут транспортування товару: Шанхай, Китай — Гданськ, Польща — Дніпро, Україна. У рахунку №G260407-14 від 07.04.2026 та акті виконаних робіт від 27.04.2026 вартість перевезення також розподілена саме за цим маршрутом, а саме: морське перевезення Шанхай — Гданськ — 1470,00 доларів США; залізничне перевезення Гданськ — Мостиська/Пшемисль — 1000,00 доларів США; залізничне перевезення Мостиська/Пшемисль — Дніпро — 1190,00 доларів США.

До митної вартості товару декларантом було включено лише витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України у сумі 2470,00 доларів США, тобто вартість морського перевезення Шанхай — Гданськ у сумі 1470,00 доларів США та вартість залізничного перевезення Гданськ — Мостиська/ Пшемисль у сумі 1000,00 доларів США.

Вартість перевезення за маршрутом Мостиська/Пшемисль — Дніпро у сумі 1190,00 доларів США до митної вартості не включалась, оскільки ця частина перевезення здійснювалася вже після ввезення товару на митну територію України.

Згідно ч. 10 ст. 58 МК України, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, якщо вони не включалися до ціни, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Водночас відповідно до ч. 11 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. При цьому до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення, за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, їх документального підтвердження та можливості обчислення.

Таким чином, витрати на перевезення за маршрутом Мостиська/Пшемисль — Дніпро є витратами на транспортування після ввезення товару на митну територію України, документально виділені у рахунку №G260407-14 від 07.04.2026, довідці про транспортні витрати від 07.04.2026 та акті виконаних робіт від 27.04.2026, мають чітке числове значення у сумі 1190,00 доларів США та правомірно не були включені декларантом до митної вартості товару.

З огляду на викладене, посилання митниці на те, що фактичне залізничне перевезення територією України здійснюється іншими суб`єктами господарювання, документальне підтвердження взаємовідносин з якими декларантом не надано, не впливає на правильність визначення митної вартості товару, оскільки залізничне перевезення територією України не є складовою заявленої митної вартості товару, а документи щодо взаємовідносин з особами, які могли бути залучені до такого перевезення територією України, не можуть підтверджувати або спростовувати числове значення митної вартості.

Щодо посилання митниці на те, що у графі 20 ЕМД та інвойсі продавця зазначено умови поставки FOB Ціндао, тоді як у коносаменті портом завантаження зазначено Шанхай, Китай, суд зазначає наступне.

Рахунок-фактура №ME-2026-1-z був складений продавцем 21.01.2026. Натомість заявка на перевезення №97 була оформлена пізніше — 05.02.2026, коносамент №BW26020406 — 12.02.2026, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №G260407-14 та довідка про транспортні витрати — 07.04.2026, а акт виконаних робіт — 27.04.2026.

Отже, інвойс був складений до оформлення транспортної заявки та інших транспортних документів, якими вже безпосередньо визначався та підтверджувався фактичний маршрут перевезення оцінюваної товарної партії.

При цьому інвойс є комерційним документом, який підтверджує вартість товару, його кількість, найменування, ціну за одиницю та загальну фактурну вартість товарної партії. Зазначений документ не є транспортним документом, не визначає фактичний маршрут міжнародного перевезення товару, вартість такого перевезення, його складові або виконавців транспортно-експедиційних послуг.

Фактичний маршрут перевезення товару визначається не інвойсом продавця, а договором перевезення, заявкою на перевезення, коносаментом, рахунком перевізника, довідкою про транспортні витрати та актом виконаних робіт.

У даному випадку фактичний порт завантаження товару — Шанхай, Китай — підтверджується транспортними документами, поданими до митного оформлення, а саме: заявкою на перевезення №97 від 05.02.2026, у якій маршрут перевезення визначено як порт Шанхай, Китай — Гданськ, Польща — Дніпро, Україна; коносаментом №BW26020406 від 12.02.2026, у якому портом завантаження зазначено Шанхай, Китай; рахунком №G260407-14 від 07.04.2026, у якому вартість морського фрахту визначена за маршрутом Шанхай, Китай — Гданськ, Польща; довідкою про транспортні витрати від 07.04.2026 та актом виконаних робіт від 27.04.2026, які підтверджують вартість перевезення за фактичним маршрутом.

Крім того, міжнародні торговельні правила Інкотермс-2010 визначають зміст умови поставки FOB як такої, однак не встановлюють і не можуть встановлювати фактичний маршрут перевезення конкретної товарної партії. Зазначення після терміна FOB певного географічного пункту саме по собі не є документальним підтвердженням фактичного маршруту перевезення та не замінює собою транспортні документи.

Таким чином, зазначення в інвойсі умов поставки FOB Ціндао не впливає на визначення фактичного маршруту перевезення товару, оскільки такий маршрут був визначений та підтверджений пізніше складеними транспортними документами.

Щодо зазначення умов поставки FOB Ціндао у графі 20 ЕМД, су зазначає, що у листі від 15.05.2026 №150501 товариство прямо повідомляло митницю про помилковість такого зазначення. Разом з тим, зазначена технічна помилка у графі 20 ЕМД не вплинула на числове значення митної вартості товару, оскільки всі фактично понесені позивачем витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України підтверджені транспортними документами та стосуються маршруту Шанхай — Гданськ — Мостиська/Пшемисль.

Митницею не встановлено та не доведено, що позивачем були понесені будь-які окремі витрати на транспортування товару за маршрутом Ціндао — Шанхай, які не були включені до митної вартості. Митницею також не визначено розміру таких можливих витрат, не зазначено перевізника, не наведено рахунків, актів чи інших документів, які б свідчили про наявність у позивача обов`язку сплатити такі витрати.

Щодо доводів митниці про відсутність документів на підтвердження перевезення за маршрутом Гданськ — Мостиська/Пшемисль, суд зазначає, що такі відомості прямо містяться у рахунку №G260407-14 від 07.04.2026, довідці про транспортні витрати від 07.04.2026 та акті виконаних робіт від 27.04.2026. Саме ці документи визначають вартість відповідної ділянки перевезення у сумі 1000,00 доларів США та підтверджують її включення до транспортних витрат до місця ввезення на митну територію України.

Наявність у залізничній накладній відомостей про переміщення вантажу за маршрутом Мостиська ІІ — Дніпро-Ліски не спростовує факту організації та оплати попередньої ділянки перевезення Гданськ — Мостиська/Пшемисль, оскільки вартість цієї ділянки підтверджена рахунком, довідкою про транспортні витрати та актом виконаних робіт, виданими Виконавцем транспортно-експедиційних послуг.

Щодо тверджень митниці про ненадання документів щодо перевантаження, суд зазначає, що вартість перевантаження не була окремою складовою, яка додатково заявлялась декларантом. Вона включена до загальної вартості відповідних ділянок перевезення, що зазначена у рахунку №G260407-14 від 07.04.2026 та акті виконаних робіт від 27.04.2026, що прямо передбачено пунктом 3.3 Договору перевезення, відповідно до якого вартість перевантаження включена до вартості перевезення, що відображається в рахунку, акті виконаних послуг. Додатково включення вартості перевантаження до вартості перевезення підтверджується довідкою про транспортні витрати, в якій зазначені аналогічні відомості. З наведеного вбачається, що включення вартості перевантаження до загальної вартості перевезення прямо передбачене умовами договору та відображено у рахунку та акті виконаних послуг, які надані митниці під час митного оформлення задекларованого товару, тобто твердження митниці в цій частині є необґрунтованими.

Посилання митниці на відсутність платіжних документів щодо оплати транспортно- експедиційних послуг також не свідчить про не підтвердження митної вартості, оскільки пунктом 3.2. Договору встановлено, що Замовник сплачує виставлений Виконавцем рахунок (інвойс) на оплату морського (фрахт) та наземного перевезення вантажів на протязі 45-ти календарних днів з дати інвойсу. У той же час рахунком №G260407-14 від 07.04.2026 встановлено строк оплати до 05.06.2026. Тобто на момент митного оформлення товару, прийняття рішення про коригування митної вартості та звернення до суду з цим позовом строк оплати транспортних послуг ще не сплинув, а тому платіжні документи об`єктивно не могли бути надані.

Таким чином, надані декларантом документи у своїй сукупності підтверджують маршрут перевезення, вартість транспортних витрат до місця ввезення на митну територію України, належність цих витрат до оцінюваної товарної партії та правильність їх включення до митної вартості.

Висновки митниці про не підтвердження транспортних витрат, відсутність повного ланцюга перевезення, ненадання документів щодо маршруту Ціндао — Шанхай, Гданськ — Мостиська/Пшемисль, перевантаження та взаємовідносин між Global Container Lines SIA і безпосередніми перевізниками ґрунтуються на припущеннях та не можуть бути підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Оскільки надані товариством митниці на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії вищезазначені документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не мають ознак підробки, містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митницею ж наявність сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості не обґрунтована, то вимога митниці про надання зазначених додаткових документів є протиправною.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA110150/2026/000052/2 від 21.05.2026 року є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371)- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості № UA110150/2026/000052/2 від 21.05.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м.Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4246,54 грн (чотири тисячі двісті сорок шість гривень 54 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 07.08.2026.

Суддя О.В. Конишева