Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №725/4172/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – адвоката Лабіка Г. І. на постанову судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 16 липня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 16 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650826 від 27 квітня 2026 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 26 квітня 2026 року о 23 год 32 хв. в м. Чернівці по вул. Вокзальна,38, водій керував транспортним засобом «Шкода Фабія» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений. Чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – адвокатом Лабіком Г. І., подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі відносно його підзахисного на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

ЄУНСС: 725/74172/26 Головуючий у І інстанції: Піхало Н. В.

Номер провадження: 33/822/364/26 Головуючий в апеляційній ін-ції : Давній В. П.

На переконання апелянта, суд першої інстанції при розгляді даної справи допустив формальне ставлення до її вирішення, з`ясував обставини неповно та не всебічно, належним чином не проаналізував наявні в справі матеріали та прийшов до помилкового висновку про винуватість його підзахисного.

Вважає, що сукупність досліджених матеріалів свідчить про те, що вина ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами; судом першої інстанції не забезпечено всебічного та повного дослідження доказів; суд не перевірив законність направлення особи на медичний огляд; висновки працівників поліції щодо ознак наркотичного сп`яніння мають припущений характер; суд не усунув суперечності між адміністративним протоколом та відеозаписом; постанова не відповідає вимогам статей 245, 251, 252, 283 КУпАП та ст. 62 Конституції України.

В судове засідання захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – адвокат Лабік Г. І., не з`явився, хоча належним чином був повідомленим про дату, час і місце судового засідання, при цьому, не повідомив суд про поважність причин його неявки, що на підставі вимог ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, наведених у ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП встановлено, що суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином не дотримався зазначених вимог закону.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 650826 від 27.04.2026 року (а. с. 1); постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 7093212 від 27.04.2026 року, складеної відносно водія ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а. с. 3); направлення до ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 26.04.2026 року (а. с. 4); відеозаписи з відеореєстраторів та нагрудних камер поліцейських, що здійснювали оформлення (а. с. 7).

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу а швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційним судом було встановлено ряд порушень при складанні поліцейським зазначеного протоколу, зокрема ст. 256 КУпАП, п. 2.6. Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, ч. 11 Розд. 2 Інструкції, п. 2 Розд. 1 Інструкції, ч. 4 ст. 256 КУпАП, оскільки, згідно долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що водію ОСОБА_1 уповноваженою особою не було роз`яснено його права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що є порушенням його права на захист.

При цьому, працівниками поліції не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності другий примірник протоколу, що також підтверджується відеозаписами.

Також апеляційним судом встановлено з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, що дії, які були вчинені поліцейським при складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема заповнення направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, здійснено саме під час складання вказаного протоколу, що свідчить про порушення процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, а сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний допустимим доказом, так як зазначені в ньому обставини та дані не підтверджуються доданими до нього матеріалами.

Більше того, з наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора поліцейського щодо складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , вбачається, що працівник поліції після того, як почув, що ОСОБА_1 переїхав з м. Харкова в Чернівці почав пред`являти ОСОБА_1 підозри про перебування останнього в стані алкогольного, а згодом і наркотичного сп`яніння, з чим категорично не погоджувався водій та вказував, що ніколи не вживав наркотичні засоби. Пісял чого останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в ЧОНД.

При цьому, з відеозапису вбачається, що у водія ОСОБА_1 поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, відповіді на запитання поліцейського логічно сформовані, стримані, рухи тіла теж адекватні, відсутнє виражене тремтіння пальців рук.

Тобто у працівника поліції були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд.

Також із вищевказаного відеозапису було встановлено, що працівник поліції вказував на довготривалість процедури огляду в лікарні. А коли ОСОБА_1 вказав, що потребує допомоги свого адвоката, поліцейська відмовила останнього, стверджуючи про відсутність необхідності в його залучені.

Також бере до уваги суд апеляційної інстанції і те, що ОСОБА_1 після пояснень поліцейського про наслідки відмови, в подальшому, погодився на медичний огляд, однак працівником поліції йому було відмовлено, не дивлячись на те, що протокол відносно останнього не було ще складено.

Вказані обставини були підтверджені ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду. ОСОБА_1 вказував, що вдома на нього чекали малі діти, за якими наглядав старший син, а тому він був обмеженим в часі та спішив додому. Також він категорично заперечував наявність у нього ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння, а тому вважав, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для направлення його на медичний огляд.

Окрім цього, не містяться в матеріалах справи і відомості щодо тимчасового вилучення посвідчення водія, відсторонення водія від керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Однак, уповноважений орган не надав суду доказів, які би спростовували вище вказані твердження сторони захисту.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що поліцейським при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушено вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим, постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – адвоката Лабіка Г. І. – задовольнити.

Постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 16 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя

Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній