Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №635/3863/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 серпня 2026 року

м. Харків

справа №635/3863/25

провадження №22-ц/818/3827/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника Височанського селищного голови Тройна Олега Володимировича, третя особа Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 31 березня 2026 року, постановленої під головуванням судді Якішиної О.М., -

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2025 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 березня 2026 року заяву залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що належним відповідачем у справі є Височанська селищна рада як орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових осіб, разом з тим судом не було витребувано правовстановлюючих документів, з яких вбачається, що Височанська селищна рада має право розпоряджатися майном і коштами, що належать Височанській територіальній громаді Харківської області. Вважає, що зазначене рішення судом першої інстанції було прийнято на припущеннях та не взято до уваги, що належним відповідачем у справі є посадова особа органу місцевого самоврядування, а саме ОСОБА_2 .

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15.10.2025 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до заступника Височанського селищного голови Тройна Олега Володимировича, третя особа Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, про відшкодування моральної шкоди.

Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог стало те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача – заступника селищного голови, тоді як належним відповідачем у даній справі є Височанська селищна рада як орган місцевого самоврядування.

Постановою Харківського апеляційного суду від 05.02.2026 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 15.10.2025 року залишено без змін.

Як на підставу перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами позивач посилається на те, що суд першої інстанції невірно визначив належним відповідачем у справі Височанську селищну раду, оскільки Височанська територіальна громада не має статусу юридичної особи. При цьому суд не витребував відповідні документи з метою визначення належного відповідача. Враховуючи, що Височанська селищна рада не має права розпоряджачись майном громади, належним відповідачем є посадова особа Височанської селищної ради Тройно О.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення, у зв`язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК України порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950).

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) від 19.02.2009 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, необхідно розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, заявник посилався на те, що суд першої інстанції невірно визначив належним відповідачем у справі Височанську селищну раду, оскільки Височанська територіальна громада не має статусу юридичної особи. При цьому суд не витребував відповідні документи з метою визначення належного відповідача. Враховуючи, що Височанська селищна рада не має права розпоряджачись майном громади, належним відповідачем є посадова особа Височанської селищної ради Тройно О.

Судова колегія звертає увагу на те, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені не підпадають під вимоги ст. 432 ЦПК України, які передбачають вичерпний перелік підстав перегляду рішення або ухвали суду, що набрали законної сили. а отже не може бути підставою для перегляду судового рішення, у зв`язку з нововиявленими обставинами.

По суті позивач висловлює незгоду з ухваленим рішенням та посилається на те, що він правильно визначив відповідача у справі, яким є заступник Височанського селищного голови.

Підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами зі змісту заяви не вбачається.

Висновок суду відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 31 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова