Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №404/2548/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/5/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р. В.

Справа № 404/2548/25 Доповідач в колегії апеляційного суду Олексієнко І. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 року. м. Кропивницький

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Олексієнко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючої головним бухгалтером ТОВ «Вересень плюс», що розташоване за адресою: 25014, м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова, 37Е, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1

визнано винною за ст.163-4 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягненняу виді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 грн.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2025 ОСОБА_1 визнано винною за те, що вона, будучи головним бухгалтером ТОВ «Вересень плюс», порушила вимоги п.п. 51.1 ст. 51 та п.п. б п. 176.2 ст. 176 ПКУ, а саме несвоєчасно повідомила державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян за період за травень 2024 року. Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами, зібраними у справі.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду, оскаржує його з мотивів необґрунтованості та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити з підстав, передбачених ст.247 КУпАП. Зазначає, що суд послався як на доказ на протокол про адміністративне правопорушення та акт позапланової перевірки, які не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з тим, що Товариством у повному обсязі утримано та перераховано до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб, протягом встановленого законодавством строку повідомлено державній податковій інспекції за встановленою формою відомості про доходи громадян, що виключає склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 163-4 КУпАП. Вказує на те, що Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску не застосовується до правовідносин між товариством та ФОП ОСОБА_2 , адже відповідно до п.1 Порядку він застосовується у разі наявності у правовідносинах фізичних осіб та податкових агентів. Так як правовідносини Товариства з ФОП ОСОБА_2 не є трудовими, а їх суб`єктами є юридична особа та фізична особа-підприємець, то у Товариства не виникає статусу податкового агента щодо іншого суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Протокол про адміністративне правопорушення не містить жодних відомостей з приводу того, які саме недостовірні відомості (з помилками) внесені ОСОБА_1 до податкової звітності за II квартал 2024 року, а також у ньому і у висновках акту перевірки, не вказано будь-яких конкретних відомостей щодо фізичних осіб (їх анкетні дані тощо), стосовно яких несвоєчасно повідомлено за встановленою формою відомості про суми нарахованого та виплаченого доходу і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Крім того, постановою №404/2550/25 Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2025 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-4 КУпАГІ закрито на підставі и. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. ОСОБА_3 є директором ТО В «Вересень плюс», до суду було подано матеріали про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП за Актом № 145/32-00-04-03-01- 01/31774943 від 11.03.2025 та протоколом № 38/32-00- 04-03-01-02 від 11.03.2025. Зазначені Акт та Протокол по справі №404/2550/25 є одними і тими ж матеріалами, що й подані щодо головного бухгалтера ТОВ «Вересень плюс» ОСОБА_1 по справі №404/2548/25. Таким чином за одне й теж діяння головного бухгалтера Товариства притягнено до відповідальності, а щодо директора провадження у справі закрито, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскаржувана постанова судді першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-4 КУпАП, суд допустив неповне з`ясування обставин справи, що у свою чергу призвело до прийняття необґрунтованого рішення про винуватість останньої у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2025 проведено документальну камеральну перевірку ТОВ «Вересень Плюс», за результатами якої складено акт від 11.03.2025 № 145/32-00-04-03-01-01/31774943.

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Вересень Плюс» пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49, п. 51.1. ст. 51 та пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, п. 1 розділу II Порядку №4 ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС» несвоєчасно повідомлено про суми доходів, нарахованих та виплачених на користь платника податків. Звітний Розрахунок за 2 квартал 2024 року подано не в повному обсязі з недостовірними відомостями та помилками.

Відповідальність за ч.1 ст. 163-4 КУпАП, настає в разі неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Так, в протоколі не розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 163-4 КУпАП, а саме в чому полягало порушення, чи у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні головним бухгалтером ТОВ «Вересень Плюс» ОСОБА_1 державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, або іншого порушення за санкцією вказаної статті. В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_4 , будучи головним бухгалтером ТОВ «Вересень Плюс», несвоєчасно повідомила державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян за період за травень 2024 року, а саме 18.02.2025 подала уточнюючий розрахунок, яким внесено зміни до звітного Податкового розрахунку за 2 квартал 2024 року, який було надано в неповному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками, що є порушенням п.51.1 ст.51 та пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення став акт про результати камеральної перевірки ТОВ «Вересень Плюс», з питань дотримання своєчасності подання, достовірності та повноти відображення даних Податкового розрахунку за 2 квартал 2024 року, яким було встановлено, що підприємство подало податковий розрахунок за формою не в повному обсязі, з недостовірними відомостями, чим було встановлено порушення п.51.1 ст.51 та пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

В той же час, співставивши встановлене порушення актом перевірки з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційним судом встановлено, що вчинене правопорушення є взагалі неконкретним, суперечливим та двозначним. В обох документах податковий орган одночасно стверджує як про «несвоєчасне подання розрахунку», так і про «подання розрахунку з недостовірними даними».

Апеляційний суд звертає увагу, що порушення строку подання звітності (несвоєчасність) та порушення правил її заповнення (недостовірність відомостей) є двома абсолютно різними за своєю юридичною природою та складом діями. Одночасне інкримінування особі як "несвоєчасного повідомлення", так і "надання звіту в неповному обсязі з недостовірними відомостями" в межах однієї фабули без їх чіткого розмежування свідчить про повну неконкретність обвинувачення, що прямо суперечить вимогам ст. 256 КУпАП.

Суперечливість тексту протоколу про адміністративне правопорушення, де одночасно змішуються декілька різних складів порушень, позбавляє особу можливості чітко розуміти характер і причину висунутого проти неї звинувачення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах "Маттоціа проти Італії", "Ващенко проти України"), право на захист вимагає, щоб обвинувачення було конкретним, зрозумілим та деталізованим. Двозначність фабули правопорушення унеможливлює побудову ефективної лінії захисту, що є грубим порушенням ст. 268 КУпАП та п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тому, суд першої інстанції був позбавлений можливості брати як доказ вини протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали за відсутності викладу ознак об`єктивної сторони правопорушення, та суперечності наявних в матеріалах справи доказах.

Незважаючи на те, що таке обвинувачення в даному випадку є неконкретним, позбавляє можливості ефективно захищатися від нього, а сам протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, за результатами судового розгляду суддя місцевого суду дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Більш того, наявна у матеріалах справи копія акту перевірки також не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Крім того, відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не актів перевірки.

Як вбачається з матеріалів, доданих представником Білан В.А. - захисником Лазіс М.В., TOB «Вересень Плюс» подало скаргу до Державної податкової служби України про перегляд податкового повідомлення-рішення, яку залишено без задоволення.

У зв`язку з чим, як зазначила під час апеляційного розгляду, представник ОСОБА_1 – адвокат Лазіс М.В., ТОВ «Вересень Плюс» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду для оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.04.2025 № 0001940403, доказом чого є ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року, якою відкрито провадження в адміністративній справі.

Таким чином, висновки судді місцевого суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, не ґрунтуються на доказах по справі, оскільки акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України, як на час складання протоколу про адміністративну правопорушення, так і на момент судового розгляду був не узгодженим, а процедура оскарження податкового повідомлення-рішення ще триває, що підтверджується відповіддю Кіровоградського окружного адміністративного суду на запит Кропивницького апеляційного суду про те, що ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 відкрито провадження і справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а тому стверджувати про законність та обґрунтованість акту були відсутні підстави, а отже він не міг бути визнаний доказом вини ОСОБА_1 та відсутності інших доказів у справі.

За таких обставин, протоколи про адміністративні правопорушення та акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, а тому висновок суду про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, є необґрунтованим.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, оскільки податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 № 0001940403 перебуває на розгляді у зв`язку з оскарженням до Кіровоградського окружного суду та на теперішній час рішення не прийняте, а тому передчасно стверджувати про законність акту який є підставою для складання адміністративного протоколу.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, за відсутності переконливих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, апеляційна скарга підлягає до задоволення, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2025 щодо ОСОБА_1 скасувати.

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя