Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №404/5168/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/5168/25

провадження № 22-ц/4809/1233/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

особа, яка не брала участі у справі, й оскаржила рішення суду - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького (суддя Кулінка Л. Д.) від 16.03.2026,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

21.05.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС до Фортечного районного суду міста Кропивницького звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20.09.2023-100002723 від 20.09.2023 в загальній сумі 23920,00 грн, яка складається з такого: заборгованості по тілу кредиту - 13000,00 грн; відсотків за користування кредитом - 10920,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 20.09.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір № 20.09.2023-100002723, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 13000,00 грн, та зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, нараховані згідно з умовами договору. Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором № 20.09.2023-100002723 від 20.09.2023 належним чином не виконав, утворилася вказана заборгованість, що спонукало позивача звернутися до суду з позовом про захист свого порушеного права.

2.Короткий зміст рішення суду

16.03.2026 Фортечний районний суд міста Кропивницького ухвалив рішення, яким позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнив повністю: стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 20.09.2023-100002723 від 20.09.2023 у сумі 23920,00 грн, яка складається з такого: заборгованість по кредиту в сумі 13000,00 грн, заборгованість за відсотками у сумі 10920,00 грн. В порядку розподілу судових витрат суд стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що факт укладення між сторонами у справі кредитного договору № 20.09.2023-100002723 від 20.09.2023, а також виконання кредитодавцем своїх зобов`язань перед позичальником у повному обсязі підтверджено доказами, натомість доказів повного виконання позичальником своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним на умовах договору до суду відповідачем надано не було, тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим.

3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

01.05.2026 ОСОБА_2 , який не брав участі у справі № 404/5168/25, звернувся до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 16.03.2026 й просив скасувати оскаржене ним рішення суду, а провадження у справі закрити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є батьком відповідача у справі - ОСОБА_1 .

З 21.03.2022 ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України, а ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув під час виконання обов`язку із захисту Батьківщини.

З 23.05.2024 по 07.08.2025 ОСОБА_1 вважався таким, що зник безвісти під час виконання бойового завдання.

Указом Президента України від 05.12.2025 № 894 ОСОБА_1 присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордену «Золота зірка» (посмертно).

З огляду на хронологію подій син апелянта, ОСОБА_1 , не міг бути відповідачем у справі, адже на час пред`явлення позову він загинув.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з апеляційною скаргою, апелянт вказав, що внаслідок смерті його сина відкрилася спадщина, а він є спадкоємцем першої черги за законом. Щодо майна ОСОБА_1 нотаріус відкрив спадкову справу, відтак позивач має право вимагати від нього сплати заборгованості за оскаржуваним рішенням суду.

Посилаючись на норму п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та висновки Верховного Суду щодо її застосування, зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 473/1433/18 та постанову Верховного Суду від у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.06.2022 у справі № 932/11378/20, заявник просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги.

4.Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08.06.2026 у справі № 404/5168/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 16.03.2026. Цією ж ухвалою суд роз`яснив ТОВ «Споживчий центр» право подати до Кропивницького апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу та встановив для цього десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

Копію ухвали суду від 08.06.2026 та копію апеляційної скарги надіслано в електронний кабінет ТОВ «Споживчий центр» 10.06.2026 о 3:14:39 (а. с. 71, 72).

Відзив на апеляційну скаргу від позивача у справі до суду апеляційної інстанції не надійшов.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).

5.Позиції учасників справи у судовому засіданні 06.08.2026

Апелянт ОСОБА_2 повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте він у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується відомостями довідки про доставку електронного документа згідно з якою 01.07.2026 о 22:44:53 в електронний кабінет позивача (а. с. 76). Однак у призначений час представник позивача у судове засідання не з`явився.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду на місці постановилав ухвалу про розгляд справи за відсутності учасників справи, які в судове засідання не з`явилися.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Крім того, згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Відповідно до правової позиції, яку Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виклав у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скаргиза наявними у ній доказами, а також новими доказами, які надав апелянт, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам закону, відтак вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню.

7.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

На підставі укладеного кредитного договору № 20.09.2023-100002723 від 20.09.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надано ОСОБА_1 кредит у сумі 13000,00 грн строком на 40 днів із дати його надання, процентна ставка фіксована у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 20.09.2023-100002723 від 20.09.2023, заборгованість ОСОБА_1 становить у загальній сумі 23920,00 грн, яка складається з такого: заборгованості за кредитом - 13000,00 грн, заборгованість за процентами - 10920,00 грн.

8.Апеляційний суд додатково встановив такі обставини:

Згідно з витягом № 00053965643 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком є ОСОБА_2 , а матір`ю – ОСОБА_3 (а. с. 42).

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був призваний 21.03.2022 на військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.01.2025 № 1/1069 (а. с. 43).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Красногорівка Покровського району Донецької області ОСОБА_1 загинув виконуючи військовий обов`язок, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, її свободу і незалежність, під час виконання бойового завдання, що підтверджується даними довідки військової частини НОМЕР_1 від 1.01.2026 № 2456/3549, сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.08.2025 № 12/12840, свідоцтва про смерть від 22.08.2025 серії НОМЕР_2 (а. с. 44, 45, 47).

Згідно з Указом Президента України від 05.12.2025 № 894 ОСОБА_1 присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно), що доводиться відомостями копією відповідного посвідчення (а. с. 49).

14.10.2025 приватний нотаріус Макогон В. О. відкрила спадкову справу № 232025 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14.10.2025 № 8288828 (а. с. 50).

Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення п. 5, п. 6 ч. 2 ст. 356, ч. ч. 1 - 3 ст. 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Тлумачення п. 6 ч 2 ст. 356 ЦПК України, частин 1 - 3 ст. 367 ЦПК України дає підстави для висновку, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею.

Закон допускає прийняття апеляційним судом нових доказів лише у «виключних випадках» обумовлених існуванням причин за яких учасник справи не мав можливості подати їх до суду першої інстанції «з причин, що об`єктивно не залежали від нього». Такими можуть визнаватися причини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення учасника справи, перешкоджають чи істотно утруднюють вчинення ним процесуальної дії та підтверджені доказами.

У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Справедливість - це одна з основних засад права, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції (не була учасником справи, а відтак не була обізнана про її існування), але оскаржила рішення суду з підстав того, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, на доведення своїх аргументів не могла з очевидних причин раніше (до подання апеляційної скарги) надати до суду свої докази. У зв`язку із цим колегія суддів апеляційного суду прийняла докази, які надав апелянт на підтвердження тих обставин, якими він обґрунтував вимоги своєї скарги.

Інакше рішення суду щодо нових доказів у цій справі суперечило б принципу справедливості судового розгляду.

Водночас колегія суддів бере до уваги ту обставину, що позивач будь-яких заперечень щодо прийняття апеляційним судом нових доказів, які подав апелянт, не заявив, а обставини, які підтверджуються новими доказами, не спростовував.

9.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. ч. 1, 2 ст. 48 ЦПК України).

Учасники справи наділені процесуальними правами та обов`язками, визначеними ЦПК України.

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (ч. 1 ст. 46 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч. 1 ст. 47 ЦПК України).

Крім того, згідно з нормами ст. 24, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 25 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 473/1433/18 вирішувала питання про позов до відповідача, який на час звернення до суду вже помер і сформулювала у п. п. 35 – 38 такі висновки:

«35. Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

36. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

37. Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

38. За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 підлягало закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, як правильно зробив суд апеляційної інстанції».

Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц: «якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Таким чином, на момент звернення позивача із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрите, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в суді.

При цьому норми п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України та п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України є імперативними, а тому у випадку встановлення відповідних підстав мають бути застосовані судом автоматично.

Колегія суддів апеляційного суду встановила, що 21.05.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС до Фортечного районного суду міста Кропивницького звернулося ТОВ «Споживчий центр» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20.09.2023-100002723 від 20.09.2023 в загальній сумі 23920,00 грн.

Провадження у справі № 404/5168/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відкрито ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21.10.2025.

Однак ще ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 загинув пі час виконання військового обов`язку, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, її свободу і незалежність.

Таким чином, на час звернення ТОВ «Споживчий центр» до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості він втратив як цивільну, так і процесуальну правоздатність, а тому не міг бути стороною у справі, що також виключає процесуальне правонаступництво у цій справі.

При цьому на час відкриття провадження у справі вже існував актовий запис № 8 від 22.08.2025 про смерть ОСОБА_1 , вчинений Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно суд міг дізнатися про цей факт за допомогою підсистем ЄСІКС.

ЄСПЛ, практику якого суди зобов`язані застосовувати згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України як джерело права, у рішенні від 21.10.2010 у справі «DIYA 97 v. UKRAINE» зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

З огляду на це суд першої інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК Українимав відмовити у відкритті провадження у справі, а в разі помилкового відкриття провадження – закрити його на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Стосовно права ОСОБА_2 на апеляційне оскарження рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 16.03.2026 у цій справі.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч. 1 ст. 352 ЦПК України).

ОСОБА_2 не був учасником справи в суді першої інстанції.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2021 у справі № 351/592/18 вказано, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Як встановив суд апеляційної інстанції, ОСОБА_2 є батьком померлого ОСОБА_1 .

Крім того, суд встановив, що 14.10.2025 приватний нотаріус Макогон В. О. зареєструвала спадкову справу № 232025 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої – п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Упершу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належитьспадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).

Таким чином, спадщина, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_1 , до складу якої включаються усі його права та обов`язки, крім тих, що передбачені ст. 1219 ЦК України, з часу її відкриття належить його спадкоємцям, до яких належить ОСОБА_2 .

Спадкування є одним із видів універсального правонаступництва у матеріальному праві.

Можливість процесуального правонаступництва визначається можливістю правонаступництва в матеріальному праві.

Проте, з огляду на вказані вище у цій постанові особливості справи, у ній процесуальне правонаступництво є неможливим.

Водночас, з огляду на встановлені ст. 129-1 Конституції принципи обов`язковості та виконуваності судового рішення, рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 16.03.2026 у справі № 404/5168/25 вочевидь визначає наявність обов`язку спадкодавця та його розмір, який входить до складу спадщини, що відкрилася по смерті ОСОБА_1 . Тому колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апелянт довів наявність у нього безпосереднього правового зв`язку як зі сторонами у справі, так і з оскаржуваним рішенням суду, оскільки у ньому фактично йдеться про обов`язок, який за законом спадкується.

Відтак, згідно з ч. 1 ст. 352 ЦПК України, ОСОБА_2 має право на апеляційне оскарження рішення місцевого суду у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Отже, вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 16.03.2026 у справі № 404/5168/25 - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

10.Про судові витрати

Одним із принципів цивільного судочинства, закріплених у п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У цій справі судові витрати позивача складаються зі сплаченого ним судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2422,20 грн (а. с. 5), а судові витрати апелянта – зі сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4542,00 грн (а. с. 65).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» (ділі – Закон № 3674-VІ).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VІ сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачений учасниками цієї справи судовий збір підлягає поверненню.

Керуючись ст. 367, 374, 377, 382 - 384 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VІ, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 16.03.2026 скасувати й провадження у справі № 404/5168/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Повернути ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області 01.07.1998) сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4542,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 02.06.2026 № 8417-0560-4836-2030 (UETR: 099df0cd-7951-4c6a-bd49-c787ff172d22).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код юридичної особи в ЄДР: 37356833) сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви до Фортечного районного суду міста Кропивницького в сумі 2422,40 грн згідно з платіжною інструкцією від 21.05.2025 № СЦ00016833.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 12.08.2024.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. І. Мурашко

О. І. Чельник